Справа №348/1929/25
Номер провадження 2/348/1274/25
25 вересня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Солодовнікова Р.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовною заявою за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за відсутності учасників справи,
Зміст позовних вимог:
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивують тим, що 31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 799311837 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV69В7V. Зокрема, 31.12.2021 15:31:42 год Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчить, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 6300 грн 00 коп. (шість тисяч триста грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом. За користування Кредитом Позичальник виплачує Кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому Договорі. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника.
31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6300,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року.
23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 321,60 грн.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.
Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 799311837, становить 15321,60 грн, яка складається з: 6300,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9021,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Таким чином, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за Кредитним договором № 799311837 від 31.12.2021 року у розмірі 15321,60 грн. Також просили стягнути судові витрати по справі, які складаються з сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Стислий виклад позиції сторін :
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Відповідачу ОСОБА_1 надіслана ухвала про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання, днем вручення якої відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України є 15.08.2025 року, тобто день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровані у встановленому законом порядку.
Відзив.
13.08.2025 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти її задоволення в повному обсязі. Зазначала, що позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не довів належними та допустимими доказами наявність у нього права вимоги до відповідача за кредитним договором №799311837 від 31.12.2021.
На думку представника відповідача, укладені між ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» договори факторингу є нікчемними у частині передачі прав вимоги до неї, оскільки перший із договорів факторингу №28/1118-01 було укладено 28.11.2018 року, тобто раніше, ніж взагалі виникли правовідносини за кредитним договором від 31.12.2021. Таким чином, на момент укладення договору факторингу жодних вимог до відповідача не існувало, і вони не могли бути відступлені.
Крім того, представника відповідач вказує, що на час укладення вказаних договорів факторингу не було погоджено істотних умов щодо предмета відступлення, зокрема не було визначено обсяг і склад вимог, які могли бути передані. Дані про неї як боржника з'явилися лише у реєстрі прав вимоги від 05.05.2022 року, що свідчить про відсутність індивідуалізації предмета правочину на момент його укладення.
Також представника відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів належного виконання зобов'язань за договорами факторингу в частині повної оплати за відступлені права вимоги. Зокрема, у договорі факторингу №28/1118-01 відсутнє визначення ціни відступлення та конкретного розміру вимоги, що ставить під сумнів реальність переходу права вимоги до позивача.
Додатково представника відповідач наголошує, що «Правила надання грошових коштів у позику», які позивач долучив до матеріалів справи, не містять її підпису, а тому відсутні докази того, що саме з цими правилами вона ознайомлювалась і на них погоджувалась. Відтак умови кредитного договору не можуть вважатися погодженими сторонами у встановленому законом порядку.
Окремо представника відповідач заявляє про сплив строку позовної давності. За її твердженням, кредитний договір передбачав чіткі строки повернення кредитних коштів, а позивач звернувся до суду поза межами передбаченого статтями 256-258 Цивільного кодексу України трирічного строку. Позивач не довів наявності поважних причин його пропуску, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити з цієї підстави.
З огляду на викладене представника відповідач вважає, що позивач не довів належність своїх прав кредитора щодо неї, пропустив строк позовної давності для звернення до суду та не підтвердив факту порушення зобов'язань з її боку, а тому правові підстави для стягнення з неї заявленої заборгованості відсутні.
Відповідь на відзив.
21.08.2025 року від представника позивача поступила відповідь на відзив, в якому представник зазначає, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно телекомунікаційної системи (далі -ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв'язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування. Після натиснення кнопки «ОФОРМИТИ КРЕДИТ» Позичальник потрапляє на першу сторінку анкети (далі - «Заявка на кредит»), на якій він вводить свої персональні дані та іншу інформацію, яка дає можливість Товариству прийняти рішення про видачу кредиту. Заявкою на кредит є анкета встановленої Товариством форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства. Заповнивши першу сторінку Заявки, Заявник підтверджує: Ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у кредит ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»), затверджених Товариством, про які повідомлено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та надання Згоди на обробку своїх персональних даних. Після натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на другу сторінку Заявки на кредит, а інформаційно-телекомунікаційна система створює Особистий кабінет Позичальника, увійти до якого можна ввівши логін (email або номер мобільного телефону вказані у Заявці на кредит) та пароль. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на третю сторінку Заявки на кредит, де вказує адресу проживання. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє на четверту сторінку Заявки на кредит, де вказує місце роботи, фінансову інформацію та додаткові контакти. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки «ПРОДОВЖИТИ», Позичальник потрапляє п'яту сторінку Заявки на кредит, на якій Позичальник вводить реквізити свого електронного платіжного засобу (банківської карти) на яку він бажає отримати кредит, а Товариство здійснює перевірку її дійсності. Шостим кроком отримання кредиту є підтвердження Позичальником введених в Заявку на кредит даних. Натиснувши кнопку «ЗМІНИТИ» Позичальник має право змінити суму та строк кредитування, що відповідає абзацу 3, ч. 8, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Одночасно з переходом на шосту сторінку Заявки, телефонний номер Позичальника направляється СМС-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле Позичальник підтверджує дію з відправлення Заявки на кредит для аналізу інформаційно телекомунікаційною системою Товариства. У разі погодження Заявки на кредит (прийняття Товариством рішення надати Позичальнику кошти в кредит, на обраних ним умовах), Позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі істотні умови договору.
Таким чином, при заповненні Заявки на кредит Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.
Особистий кабінет (відповідно до Правил) - сукупність захищених сторінок, що формуються Позичальнику в момент його реєстрації в Інформаційно телекомунікаційній системі (особистий розділ Позичальника), за допомогою якого Позичальник здійснює повну взаємодію з Товариством, має постійний доступ до Електронного договору, додаткових угод до Електронного договору, свого Графіка розрахунків та до іншої інформації/документів, пов'язаних з наданням Товариством фінансових послуг. Доступ до Особистого кабінету здійснюється Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету та має юридичне значення ідентифікації Позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в розумінні ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. З урахуванням наведеного, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними.
Вчинення Відповідачем вказаних вище дій і внесення даних в систему Товариства є проставлянням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні.
Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV69B7V направлено Відповідачу 31.12.2021 15:31:42 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 31.12.2021 15:32:14.
Вчинення Відповідачем вказаних вище дій і зміна даних в системі Товариства є прославленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Зазначений QR-код знаходиться на графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору № 799311837 від 31.12.2021 року. Підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказується зазначається особисті данні Позичальника, який він самостійно зазначив при поданні заявки на отримання грошових коштів.
Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Посилаючись на вищевикладені факти, враховуючи повну цивільну дієздатність Відповідача, відповідність кредитного договору законодавчим актам та відсутність жодних підтверджень доводам Відповідача, позиція останнього щодо недоведеності укладання кредитного договору є неаргументованою та невмотивованою, а лише є намаганням ввести суд в оману та небажання сплачувати заборгованість.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Клієнт) та між ТОВ "Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
05.05.2022 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги 175 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 321,60 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. З урахуванням викладених обставин, можна зробити висновок, що Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Таліон Плюс" 05.05.2022, тобто після укладання Кредитного договору № 799311837 від 31.12.2021. Отже, Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передача (відступлення) прав вимоги здійснюється у момент підписання реєстру прав вимог. При цьому така передача не прив'язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Згідно з умовами договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) зобов'язувався передати фактору всі права вимоги, зазначені в реєстрах прав вимоги. Це підтверджує факт фактичного відступлення прав вимоги, яке не обмежується виключно моментом укладення кредитного договору чи датою договору факторингу, а відбувається на підставі відповідного реєстру. Зокрема, реєстр прав вимоги до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28.11.2018 , до якого включено Кредитний договір №799311837 від 31.12.2021 укладено 05.05.2022, тобто через три місяці після укладення кредитного договору. Таким чином, на момент включення цього кредитного договору до реєстру право вимоги вже існувало, а не є майбутнім, як помилково вважає Відповідач. Реєстр прав вимоги, підписаний сторонами, містить всі необхідні дані (сума вимоги, боржник, дата переходу, підписи), то він є достатнім доказом передачі права вимоги.
Відповідач неправильно трактував положення договору та дійшов хибного висновку, що передача права вимоги відбувається у момент підписання договору. Насправді ж право вимоги переходить у момент підписання реєстру, який є невід'ємною частиною договору факторингу. Враховуючи викладене, Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Висновок Відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 року, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами.
В той же час, відповідно до п.1.5. Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору.
Згідно п. 4.1. Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог , по формі установленій в Відповідному додатку. 23.02.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 15321,60 грн (копія долучена до позовної заяви).
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Отже, предметом даного договору, відповідно до його умов, є відступлення прав вимоги, що зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 4.1. договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, що є невід'ємною частиною договору. Таким чином, згідно з п. 2.1 Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - прийняти їх та передати грошові кошти Клієнту на умовах договору. Відповідно до п. 1.3 та п. 1.5 цього договору, право вимоги стосується всіх прав Клієнта за Кредитними договорами і фіксується у Реєстрах прав вимоги.
Витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 підтверджує, що право вимоги за Кредитним договором № 799311837 від 31.12.2021 відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на законних підставах, а передача права вимоги відбулося відповідно до умов Договору факторингу.
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю. Відповідно до п.1.1. за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Ціна Продажу - сума грошових коштів, що сплачується Фактором Клієнту на умовах даного Договору, розмір якої встановлюється згідно з п.3.3. цього Договору. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору (п.1.1.). Витяг з Реєстру Боржників долучено до позовної заяви.
Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до Фактора (Позивач) Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Відповідно до Договору Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідному Додатку (форма Реєстру Боржників) до цього Договору. Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 15321,60 грн (додаток долучено до позовної заяви). Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
На підтвердження переходу права вимоги до позивача, разом з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 (копію долучено до позовної заяви).
Відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 Сторонами погоджено: Положеннями п. 1.6. Договору Факторингу №28/1118-01 «Фінансування» - сума коштів, що сплачується Фактором Клієнту за відступлення Права вимоги на умовах цього Договору. Відповідно до п. 5.2.1. Договору фактор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати Фінансування в порядку, передбаченому цим договором. Положеннями пункта 5.4.3. зазначеного Договору, у випадку невиконання Фінансування має право призупинити Фактору формування та передачу нового Реєстру прав вимоги до моменту здійснення Фінансування в повному обсязі за попередньо передані Реєстри прав вимоги.
На підставі п. 5.4.4. Договору має право достроково розірвати Договір в односторонньому порядку в разі систематичного (2 (два) і більше раз) порушення виконання Фактором зобов'язань щодо Фінансування шляхом направлення повідомлення за 5 (п'ять) робочих днів до планової дати розірвання. Згідно з Розділом 9 п. 9.2. при неможливості вирішення суперечки Сторонами шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в компетентному суді відповідно до встановленої законодавством України підвідомчості та підсудності.
Відповідно до договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, Реєстр прав вимог № 1 від 23.02.2024 Сторони погодили: Згідно з п. 1.6 «Фiнансування» - сума коштiв, що сплачується Фактором Клiєнту за відступлення Права вимоги на умовах цього договору. У відповідності до п. 5.2.1. Договору фактор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати Фінансування в порядку, передбаченому цим договором; На підставі п. 5.4.3. Призупинити Фактору формування та передачу нового Реєстру прав вимоги до моменту здійснення Фiнансування в повному обсязi за попередньо переданi Реєстри прав вимоги. систематичного (2 (два) і більше раз) порушення виконання Фактором зобов'язань щодо Фінансування шляхом направлення повідомлення за 5 (п'ять) робочих днів до планової дати розірвання.
Відповідно до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 сторони погодили: Розрахункова дата- дата передачі Клієнтом Фактору Реєстру Боржників по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який підписується уповноваженими представниками обох сторін та скріплюється печатками і є невід'ємною частиною цього договору. Ціна продажу- сума грошових коштів, що сплачується Фактором Клієнту після підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників на умовах даного Договору, розмір якої встановлюється згідно п.3.3. цього Договору. Розділом 7 встановлено: усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
У випадку будь-яких спорів, що виникають між Сторонами за даним Договором, Сторони заявляють про добровільне вирішення спору шляхом переговорів. У разі неможливості їх вирішення шляхом переговорів, будуть розглядатися судом за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства.
З огляду на вищезазначене, у випадку відсутності фінансування, Договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із Клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, що чинні до сьогодні.
Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру позивач належним чином довів факт переходу права вимоги.
Таким чином, якщо в договорі прямо зазначено, що право вимоги переходить у момент підписання реєстру прав вимоги, а не після здійснення оплати, то цей пункт договору має пріоритет. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому факт підписання реєстру означає, що сторони погодили перехід права вимоги незалежно від подальших платежів.
Тобто, факт наявності або відсутності фінансування за відповідним договором є внутрішнім взаємовідносинами фінансових компаній. В цьому контексті важливим є те, що перехід прав вимоги відбувся після підписання сторонами відповідних Реєстрів. Навіть за умови відсутності фінансування за вищезгаданим договором перехід прав вимоги вважається таким що відбувся в момент підписання сторонами відповідних Реєстрів. В такому випадку обидва товариства вирішують даний спор у судовому порядку. Чинне законодавство не встановлює прямої вимоги про те, що право вимоги переходить лише після оплати.
Стаття 1077 ЦК України, яка регулює факторинг, лише встановлює обов'язок сплати за договором факторингу, але не визначає момент переходу прав. Це дозволяє сторонам договору самостійно визначати, коли відбувається перехід права вимоги, що відповідає загальному принципу свободи договору (волі сторін), закріпленому в цивільному праві. Таким чином, Сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний факт не взаємопов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги
Таким чином твердження Відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв'язку з тим, що Позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемними.
Враховуючи наведене, Позивач дійсно підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні документи.
Позивач набув право вимоги до Відповідача на підставі Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025. Хоча перерахування коштів клієнту не є предметом доказування у даному спорі, оскільки факт переходу прав вимоги підтверджується підписанням відповідного реєстру боржників, як це прямо передбачено умовами зазначеного договору.
Таким чином, Позивач не має обов'язку надавати докази здійснення оплати за відступлені права вимоги, оскільки така обставина не впливає на законність переходу права вимоги відповідно до положень чинного законодавства та договору факторингу. Разом із тим, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду справи, Позивач додав до матеріалів позову АКТ ЗВІРКИ взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, копії платіжних інструкцій, що підтверджують проведення оплати за набуття права грошової вимоги за Договорами факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024, та № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 що .
Щодо строку позовної давності представник позивача зазначив, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі по тексту - «Указ») на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває до сьогоднішнього дня
Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.
Позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задоволити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 799311837 від 31.12.2021 у розмірі 15 321,60 грн. Також просила стгнути судові витрати по справі.
Процесуальні дії у справі:
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області 03.04.2025 відкрив провадження у справі та постановив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без судового засідання та повідомлення сторін, на підставі наявних у матеріалах справи даних.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Розгляд справи може проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Судом встановлено, 31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 799311837 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6300 грн., строком на 23 днів, сплати процентів за користування Кредитом щоденно 2,10 відсотків. Дата повернення кредиту до 23.01.2022 року. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV69B7V. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Відповідачем не був би укладений ( звор. бік а.с.13-16).
Відповідач ОСОБА_1 , який уклав Договір позики №799311837 від 31.12.2021, ідентифікований ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора MNV69B7V на номер телефону 0983170999 31.12.2021 15:32:14 (a.c. 19).
31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 6300,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 ОСОБА_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжного доручення (а.с. 36).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року (а.с. 50-65).
23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. (а.с. 66-77).
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача (а.с. 79-83).
Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2025 до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Фінансова компанія» Юніт Капітал» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 15 321,60 грн. (а.с.84).
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.
Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Згідно із наданим розрахунком заборгованість по договору № 799311837 від 31.12.2021 року у відповідача існує заборгованість у розмірі 15 321,60 грн, яка складається з: 6300,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9021,60 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с. 56).
На вимогу суду «Приватбанк» від 17.08.2025 року надав інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ІВАN НОМЕР_4 . Також по клієнту емітувались інші картки. Додатково направляємо виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період 31-12-2021 - 05-01-2022 -р, яка містить зарахування на суму 6300,00 гривень у додатку. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 31-12-2021 - 05-01-2022 рр.: фінансовий номер телефону: НОМЕР_5 номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_5 (а.с. 148-150).
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
За положенням статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 76 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів, зазначає, що не ознайомився із Правилами надання грошових коштів, проте зазначені доводи суд вважає неприйнятними.
Судом встановлено, що кредитний договір був укладений у формі електронного правочину з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідач у процесі подання заявки на кредит пройшов послідовні етапи, передбачені інформаційно-телекомунікаційною системою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Зокрема, він ознайомився з Правилами надання грошових коштів у кредит, затвердженими товариством та доведеними до відома Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та надав згоду на обробку персональних даних. Лише після підтвердження ознайомлення із зазначеними документами та надання згоди система надала можливість продовжити реєстрацію.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оферта може бути розміщена у мережі Інтернет чи в іншій інформаційно-телекомунікаційній системі, а договір вважається укладеним з моменту отримання відповіді про акцепт. У даному випадку оферта містила всі істотні умови кредитного договору, а її прийняття підтверджувалося заповненням електронної заявки та підтвердженням одноразовим ідентифікатором.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» правочин вважається підписаним, якщо сторона використала: кваліфікований електронний підпис, електронний підпис одноразовим ідентифікатором або аналог власноручного підпису. У цій справі відповідач здійснив підпис електронного договору одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), що був згенерований у системі товариства та направлений на номер телефону, вказаний самим відповідачем у заявці.
Крім того, ч. 2 ст. 639 ЦК України прямо передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі. Отже, кредитні договори, укладені в електронній формі та підписані одноразовим ідентифікатором, є чинними та такими, що створюють для сторін відповідні права та обов'язки.
Таким чином, суд приходить до висновку, що кредитний договір було укладено належним чином, відповідач ознайомився з правилами кредитування, акцептував оферту та підтвердив свої дії електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про укладення договору іншою особою чи порушення порядку його підписання.
Разом з тим, відповідачем не заперечується підписання кредитного договору, який містить умови кредитування, зокрема, суму кредиту, проценти за користування кредиту, строк кредитування.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Суд встановив, що право вимоги за кредитним договором №799311837 від 31.12.2021 неодноразово відступалося на підставі договорів факторингу, укладених між фінансовими компаніями, та врешті перейшло до позивача.
Так, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого продовжувався додатковими угодами до 31.12.2024 року. Предметом договору визначено відступлення прав вимоги до боржників, перелік яких зазначається у реєстрах прав вимоги.
Таким чином, договір залишався чинним увесь час з 28.11.2018 до 31.12.2024, а його виконання не було разовим, а тривало протягом усього зазначеного періоду.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Продовження строку дії договору додатковими угодами підтверджує правомірність дій сторін та чинність договору на момент відступлення права вимоги.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що правочин вважається чинним за умови додержання форми та волевиявлення сторін, а додаткові угоди є невід'ємною частиною договору.
Предметом договору є відступлення фактору прав вимоги за кредитними договорами, що підтверджується п. 2.1 та п. 1.3 договору. Визначено, що клієнт відступає фактору всі права грошових вимог до боржників, у тому числі ті, строк сплати за якими настав, а також ті, що виникнуть у майбутньому.
Відповідно до п. 1.5 договору, реєстр прав вимоги є невід'ємною частиною договору та містить перелік боржників, суму вимоги, дату переходу та підписи сторін. Підписання такого реєстру є моментом переходу прав вимоги (п. 4.1 договору).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про його предмет, а також ті, які визначені законом або необхідні для договорів відповідного виду. Для договору факторингу істотними умовами є: предмет - відступлення права грошової вимоги; ціна - плата за відступлення права вимоги.
Всі ці умови сторонами узгоджені, а відтак договір є чинним та належним чином виконаним.
Відповідно до п. 4.1. договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги. 05.05.2022, згідно з витягом з реєстру №175, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на суму 15 321,60 грн. Це підтверджує, що відступлення відбулося після укладення кредитного договору та на законних підставах.
Відступлення права вимоги за договором факторингу є однією з форм заміни кредитора у зобов'язанні (ст. 512, 514 ЦК України), а момент переходу прав визначається умовами договору.
Таким чином, твердження відповідача про те, що права вимоги переходять автоматично з моменту укладення договору факторингу, є помилковим, оскільки сам договір передбачає перехід прав лише після підписання відповідного реєстру.
Після чого, 23.02.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №23/0224-01. Відповідно до його умов, право вимоги переходить у момент підписання реєстру прав вимоги. Витяг з реєстру №1 від 23.02.2024 підтверджує передачу прав вимоги за кредитним договором відповідача на суму 15 321,60 грн до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Суд бере до уваги, що п. 5.3.3 договору передбачає право фактора розпоряджатися набутими правами вимоги на власний розсуд, у тому числі відступати їх третім особам, що відповідає принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України).
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №04/06/25-Ю, за яким право вимоги перейшло до позивача. Передача підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру, долученими до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 та ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога. Оскільки на момент укладення реєстру право вимоги за кредитним договором вже існувало, воно правомірно відступалося на користь нового фактора.
Відповідач стверджував, що перехід прав вимоги є недійсним у зв'язку з відсутністю доказів проведення розрахунків між фінансовими компаніями. Проте суд зазначає, що ст. 1077-1079 ЦК України не пов'язують момент переходу прав із оплатою, а лише з укладенням відповідних документів, якщо інше прямо не передбачено умовами договору.
Таким чином, факт підписання сторонами реєстрів прав вимоги та актів приймання-передачі є достатнім доказом заміни кредитора у зобов'язанні (ст. 512, 514 ЦК України), а вимога відповідача щодо підтвердження проведення розрахунків не має правового значення для даного спору.
У підсумку суд дійшов висновку, що право вимоги до відповідача за кредитним договором №799311837 від 31.12.2021 правомірно перейшло: спочатку від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» (реєстр №175 від 05.05.2022), потім до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (реєстр №1 від 23.02.2024), і зрештою до позивача (акт та реєстр від 04.06.2025).
Долучені до матеріалів справи договори факторингу, витяги з реєстрів та акти приймання-передачі підтверджують правомірність заміни кредитора. Доводи відповідача про недоведеність переходу прав вимоги є необґрунтованими, оскільки суперечать положенням ЦК України (ст. 512, 514, 1077-1079) та усталеній судовій практиці.
Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитом відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає таке.
Суд враховує правову позицію Великої Палати ВС у постанові від 02.07.2025 (справа № 903/602/24), зокрема у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Отже, оскільки в цій справі станом на 01.08.2025 позовна давність щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 31.12.2021 не сплила, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер, внаслідок зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану.
За таких обставин звернення ТОВ «Юніт Капіиал» до суду з позовом є обґрунтованим.
Враховуючи докази у справі, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суми позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням, зокрема тілом кредиту.
У позовні заяві позивач просить стягнути тіло кредиту за договором № 799311837 в сумі 6300,00 грн.
Таким чином, у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором № 799311837 в сумі 6300.00 грн.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитними договорами, суд зазначає таке.
Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Позивач, пред'являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, які, відповідно до розрахунку заборгованості, нараховані за межами строку дії кредитних договорів.
За договором кредитної лінії № 799311837 року позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками в розмірі 9021 грн.
Разом з тим, зі змісту вказаного договору судом встановлено, що позивач отримав кредитні кошти в розмірі 6300,00 грн. строком на 23 днів зі сплатою процентів в розмірі - 2,10 % від суми кредиту за кожний день користування ним, який через невиконання умов договору перерахований у 2,98 %, із пролонгацією договору на 90 днів.
Проценти за вказаним договором в період 31.12.2021 по 22.04.2022 року становлять 15321,60 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 46-49).
Відповідність розрахунку та розміру заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.
Відповідачем не доведена сплата процентів за договором.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що за спірним кредитним договором сума нарахованих процентів за період 31.12.2021 по 22.04.2022 року становить 9021,60 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача.
Суд вважає позов доведеним щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 799311837 від 31.12.2021 року в загальній сумі 15321,60 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6300,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 9021,60 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч.3 ст.133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст.137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422,00 грн.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.(а.с. 9).
Відповідачем заявлені витрати на правову допомогу в сумі 7000.00 грн.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання професійної правничої допомоги, а також рахунок на оплату в сумі 7000 грн. (а.с. 93-96 ).
Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності, співмірності та часу витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має врахувати розумність заявленого розміру, а також пересвідчитись, що витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений на їх надання час відповідають критерію реальності витрат.
Судом встановлено, що у цьому провадженні відбулося 3 судові засідання без участі представника позивача, спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; складання позовної заяви не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява має 10 сторінок та в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Тому за розгляд справи судом з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню - 5000 грн. сплачених витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача ТОВ « ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на сплату судового збору в сумі 2422, 40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., а всього 7422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК, ст.ст. 133, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК, суд,-
Позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 адреса проживання АДРЕСА_1 ,) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163 заборгованість за Кредитним договором № 799311837 від 31.12.2021 у розмірі 15321,60 гривень, що складається з: 6300,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9021,60 гривень - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) - 2422, 40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., а всього 7422,40 грн судових витратпо справі .
Сторонам копія судового рішення направляється в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений - 25.09.2025 року.
Позивач: ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", юридична адреса : 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, Код ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , и (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Суддя Р.С. Солодовніков