Ухвала від 03.09.2025 по справі 308/12627/25

Справа № 308/12627/25

1-кс/308/5190/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, клопотання старшого слідчого в ОВС шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024071060000027 від 13 січня 2024 року, про застосування відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олешник, Виноградівського району, Закарпатської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , командира відділення 4 ДПРЗ (смт. Вилок) ГУ ДСНС в Закарпатській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що 12.01.2024 року приблизно о 22.05 год. водій ОСОБА_4 , будучи працівником правоохоронного органу - Державної служби України з надзвичайних ситуацій, керуючи технічно справним автомобілем «Audi А6» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись у с. Сільце Берегівського району Закарпатської області по вул. Центральній від м. Іршава в напрямку м. Мукачево, на перехресті з вулицею Мічуріна с. Заріччя, діючи в порушення вимог п.п. 1.5., 1.10. з посиланням на терміни «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху», п. 2.3. (б) та (д), п. 12.1, 12.3. «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 які вступили в дію з 1 січня 2002 року, які виразилися в тому, що він проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, своїми односторонніми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з комбайном зернозбиральним «Claas Dominator 86» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 .

У результаті порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 під час керування автомобілем «Audi А6» р.н. НОМЕР_1 , пасажиру автомобіля ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черепно-мозкової травми з дифузним забоєм головного мозку та забійної рани чола зліва, від яких останній помер.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 29/в від 07.03.2024, вказані тілесні ушкодження виникли одномоментно від дії тупого предмета з переважаючою контактуючою поверхнею або при ударянні об таку, могли виникнути внаслідок вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди. Вказані тілесні ушкодження відносять до тяжких тілесних ушкоджень у живої людини та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті.

28.08.2025 року інспектору ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 ґрунтується на зібрані у ході досудового розслідування доказах.

Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, з врахуванням обставин вчинення злочину, ОСОБА_4 як підозрюваного у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 ЦПК України, зокрема підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Крім того, той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, а також те, що ОСОБА_4 , будучи мешканцем прикордонного району дає підстави вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пунктів пропуску через державний кордон України, а також переховуватись на території України.

Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, покази яких суд безпосередньо сприймає в ході судового розгляду, та експертів, які проводили відповідні дослідження.

Також підозрюваний може ОСОБА_4 підшукувати спеціальних осіб, які будуть давати неправдиві вигідні покази в його інтересах, тощо, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вивченням особи підозрюваного, на даний час встановлено, що він працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали застосуванню запобіжного щодо нього, не страждає, тому з урахуванням наведеного, а також беручи до уваги тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий у клопотанні просить Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у цілодобового домашнього арешту за адресою проживання. Зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 клопотання підтримав, при цьому зауважив, що з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказаних у клопотанні, таке слід задовольнити у повному обсязі, ризики та ступінь суспільної небезпеки, виправдовують міру застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, зазначив, що слідчим та прокурором жодним чином не обґрунтовано та не доведено необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а також те, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належну його процесуальну поведінку та виконання покладених на нього обов'язків, зокрема у вигляді особистого зобов'язання чи домашнього арешту у нічний час доби. Також повідомив, що послуг захисника не потребує, бажає захищати свої права особисто і це не пов'язане з браком коштів на захисника.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Шостим СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке 13.01.2024 року внесені до ЄРДР за № 12024071060000027 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

29.08.2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

При цьому, дослідивши долучені до клопотання: пояснення ОСОБА_10 від 12.01.2024 року, ОСОБА_11 від 12.01.2024 року, ОСОБА_7 від 12.01.2024 року, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.01.2024 року, експерті висновки долучені до клопотання слідчого, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 15.03.2024 року, свідка ОСОБА_7 від 16.02.2024 року, протокол допиту потерплої ОСОБА_10 , інші матеріали кримінального провадження, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину.

Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, та яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який дотримується всіх процесуальних обов'язків підозрюваного, враховуючи і те, що досудове розслідування триває ще з 13.01.2024 року, з того часу підозрюваний не вчиняв жодних протиправних дій, які б свідчили про його неналежну процесуальну поведінку. Також беручи до уваги соціальні зв'язки підозрюваного, останній має постійне місце проживання та роботи, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів вигідних для нього, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для потреб досудового розслідування та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.

Встановлюючи наявність вказаних ризиків слідчий суддя виходить з того, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та усвідомлюючи неминучість понесення покарання у вигляді позбавлення полі, у разі визнання його судом винним, може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів вигідних для нього.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Щодо доводів слідчого у клопотанні про наявність ризику можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає такий нічим не доведеним та безпідставним.

Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язків, передбачених статтею 194 цього Кодексу (ч.1 ст.179 КПК України).

Слідчий суддя виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред'явленого обвинувачення, а також суспільну небезпеку злочинних дій, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_4 , та вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є достатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України.

Пункт 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", вказує на те, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний пам'ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч.1 ст.194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Так, особисте зобов'язання відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, є найбільш м'яким запобіжним заходом, який згідно з приписами ч.1 ст.179 КПК України полягає в покладенні слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Враховуючи вище зазначите, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

При цьому, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою кожного разу, у визначений ними час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

З урахуванням зазначених обставин слідчий суддя відмовляє в застосуванні щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та обирає особисте зобов'язання, що є достатньою мірою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 181, 193, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , у рамках кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024071060000027 від 13 січня 2024 року, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олешник, Виноградівського району, Закарпатської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , командира відділення 4 ДПРЗ (смт. Вилок) ГУ ДСНС в Закарпатській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою кожного разу, у визначений ними час;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов'язку до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити строк дії ухвали до 28 жовтня 2025 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , покласти на слідчого шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення..

Повний текст ухвали складено та проголошено 05.09.2025 року о 16 год. 10 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1

Попередній документ
130497741
Наступний документ
130497743
Інформація про рішення:
№ рішення: 130497742
№ справи: 308/12627/25
Дата рішення: 03.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.09.2025)
Дата надходження: 02.09.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
03.09.2025 15:30 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРЕГУЛ МАРІАННА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
КРЕГУЛ МАРІАННА МИКОЛАЇВНА