Справа № 302/1236/25 Провадження № 3/302/493/25
25.09.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
07 серпня 2024 року о 11:30 год. у с. Репинне Хустського району Закарпатської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault Kangoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався у безпечності його здійснення, не дотримався безпечної дистанції, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не забезпечив можливість постійного контролю за рухом керованого ним транспортного засобу. У результаті зазначеного допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Kangoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_2 , який здійснював маневр заїзду на власне подвір'я.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а саме пунктів 10.1, 13.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_1 , 07 серпня 2024 року о 11:30 год., перебуваючи в с. Репинне Хустського району Закарпатської області, керуючи автомобілем марки «Renault Kangoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а саме - зіткнення з автомобілем марки «Renault Kangoo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , залишив місце події, до якої був безпосередньо причетний, не виконавши обов'язків, покладених на водія у разі скоєння ДТП. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій, причетний до дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
У його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05.09.2025 справи про адміністративні правопорушення № 302/1236/25, за статтею 122-4 КУпАП та № 302/1237/25, за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , об'єднано в одне провадження та присвоєно № 302/1236/25.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у порушенні правил дорожнього руху не визнав. Подав письмові заперечення на протоколи про адміністративні правопорушення за змістом яких вважає дійсним винуватцем дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 .
Зазначив, що 07.08.2024, здійснював розвезення товарів (кондитерських виробів) на своєму автомобілі Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 . Знаходячись в с. Репинне по вул. Центральна, (неподалік будинку 106а на відстані приблизно 50 м від будинку) він зупинився по лівій стороні автодороги в напрямку селища Воловець. Зупинка обумовлена пошуками магазину продовольчих товарів, в який він мав доставити кондитерські вироби. Уточнивши адресу магазину, він виїхав з узбіччя, перестроївся у праву смугу руху транспорту та зупинився позаду автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , на відстані 3-4 м, який перекрив рух цією полосою руху, при цьому на транспортному засобі не було увімкнене аварійне світло фар. Об'їхати його він не міг бо їхав зустрічний транспорт. Згодом цей автомобіль різко поїхав назад, після чого він подав звуковий сигнал, однак водій автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 не зупинився натомість збільшив швидкість руху та допустив зіткнення з його автомобілем.
Вийшовши з автомобіля ОСОБА_2 почав звинувачувати його у цьому ДТП. Після чого, він сказав ОСОБА_2 , що нехай викликає поліцію, і вони визначать хто винуватий. Зачекавши деякий час приблизно 10 хв, він йому сказав, що не може довго чекати оскільки перевозить кондитерські вироби без холодильника і на спеці вони можуть зіпсуватись, тому він поїхав у магазин, який шукав, і який знаходився на відстані 500 метрів від місця ДТП. Через приблизно 10 хв, він повернувся на це місце, натомість автомобіль ОСОБА_2 був вже в дворі. Вийшовши зі свого автомобіля, він запитав ОСОБА_2 чи їде поліція, він сказав що так. Після чого почав із ним сваритись та нецензурно висловлюватись в його адресу. Зачекавши деякий час, приблизно 10-15 хв, він засумнівався, у тому, що ОСОБА_2 викликав поліцію, і враховуючи, що його автомобіль не отримав механічних пошкоджень, він поїхав розвозити товар, що залишився у його автомобілі.
Притягуваний звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складено 22.08.2025, тоді як дату встановлення його особи визначено як 25.07.2025. Таким чином вважав, що протокол складено з порушенням абз. 2 ст. 254 КУпАП, якою встановлено обов'язок складати протокол не пізніше 24 годин із моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази, а саме фото чи відеофіксація транспортних засобів, які брали участь у ДТП, а також пояснення свідків. Обвинувачення ґрунтується виключно на письмових поясненнях ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3 .
Посилаючись на вказані обставини просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП.
У ході судового засідання, яке відбулося 17.09.2025, ОСОБА_1 зазначив, що коли він після зупинки біля будинку № 106 а в с. Репинне виїхав з узбіччя на дорогу та перестроївся у праву смугу руху, то він зупинився позаду автомобіля Рено Кенго, д.н.з. НОМЕР_2 , на відстані 3-4 м. Однак цей автомобіль різко поїхав назад, а його водій не відреагував на звуковий сигнал, який він подавав, а тільки збільшив швидкість руху та допустив зіткнення автомобілів.
При цьому ОСОБА_1 зазначив, що уникнути зіткнення транспортних засобів, від'їхавши назад, він не мав можливості, оскільки в цей момент позаду його смуги руху їхав ще один транспортний засіб.
Незважаючи на висловлену позицію щодо заперечення вини у вчиненні інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, його вина підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 серії ЕПР1 № 430957;
- протоколом про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 серії ЕПР1 № 430930;
- довідкою старшого інспектора відділу ОДГР УПД ГУНП в Закарпатській області від 25.07.2025;
- копією рапорту інспектора-чергового ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 07.08.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 07.08.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.08.2025;
- схемою місця ДТП, яка сталася 07.08.2025;
- показами потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що 07.08.2024 близько 11.20 год, керуючи автомобілем марки Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , він зупинився навпроти будинку де проживає в АДРЕСА_2 . Коли під'їжджав, то бачив неподалік від будинку на узбіччі протилежної смуги припаркований автомобіль марки Renault Kangoo жовтого кольору. Він мав намір заїхати заднім ходом у двір домоволодіння. З цією метою увімкнув аварійну світлову сигналізацію та коли розпочав рух заднім ходом відчув удар в ліві передні двері автомобіля. Після цього він вийшов із автомобіля і запитав, що він робить. На це водій автомобіль марки Renault Kangoo жовтого кольору ОСОБА_1 відповів, що він у даній ДТП не винний та залишив місце події. В подальшому він здійснив фотографування розташування свого автомобіля та наявних на ньому пошкоджень, а також зателефонував у поліцію та повідомив про дорожньо-транспортну пригоду. Через деякий час до нього під'їхав ОСОБА_1 , з яким в нього не вдалася розмова, оскільки той стверджував, що не винний у ДТП та не дочекавшись поліцію поїхав геть;
- показами свідка ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що 07.08.2024 близько 11.20 год разом із чоловіком ОСОБА_2 приїхали на автомобілі марки Renault Kangoo до належного їм будинку в АДРЕСА_2 . За кермом перебував її чоловік ОСОБА_2 . Вона бачила як неподалік від будинку на узбіччі протилежної смуги стояв автомобіль марки Renault Kangoo жовтого кольору. Коли вони розпочали рух заднім ходом з метою заїзду на подвір?я домоволодіння відчула удар в ліві передні двері автомобіля. Після цього вона з чоловіком вийшли із автомобіля і побачили автомобіль марки Renault Kangoo жовтого кольору за кермом якого був ОСОБА_1 та який здійснив удар в належний їм автомобіль. Той сказав, що він не винний у даній ДТП й залишив місце події, а через деякий повернувся, почав скандалити, стверджувати, що не винний та не дочекавшись поліцію поїхав;
Суд зауважує, що покази ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надані ними в судовому засіданні є послідовними тим, які вони надавали працівниками поліції після настання дорожньо-транспортної пригоди про обставини такої події.
Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується фото-світлинами, на яких зафіксовано місцевість, де сталася подія, зокрема:
- пошкоджений транспортний засіб, що належить потерпілому ОСОБА_2 ;
- проїжджа частина та прилеглі будівлі;
- розташування автомобіля після зіткнення, зокрема кут повороту коліс відносно напрямку дороги, що дозволяє оцінити траєкторію його руху перед і після пригоди.
ОСОБА_1 підтвердив справжність інформації відображену на наданих ОСОБА_2 , в частині місця розташування транспортного засобу після ДТП, наявних пошкоджень.
Ці фото є належними та допустимими доказами у справі, оскільки вони об'єктивно відображають обстановку події та, з урахуванням локалізації пошкоджень, спростовують версію ОСОБА_1 щодо характеру маневру.
Суд вважає слушними зауваження сторони потерпілого, що у судовому засіданні, яке відбулося 17.09.2025, ОСОБА_1 визнав, що дорожньо-транспортна подія відбулася у тому самому місце, яке відображено на фотографіях. Він також визнав, що на фото зображено належний потерпілому транспортний засіб, тобто той, з яким зіткнувся його транспортний засіб. Також ОСОБА_1 визнав положення транспортного засобу ОСОБА_2 після зіткнення, наголосивши, що такий знаходився приблизно під кутом 45 градусів до напряму проїжджої частини.
У світлі таких визнань нелогічною та неспроможною є версія розвитку подій, висловлена ОСОБА_1 .
Адже з його слів випливає, що коли він зупинився позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , той різко почав рух назад, не відреагував на поданий ним сигнал, а навпаки збільшив швидкість, і проїхавши близько 3-4 метри заднім ходом допустив зіткнення з його автомобілем.
Однак, як слушно зауважує сторона потерпілого, якби транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , який знаходився в положенні 45 градусів відносно дороги проїхав 3-4 метри назад, що визнав і ОСОБА_1 , то скоріше за все він би взагалі з?їхав з проїжджої частини, а не як він стверджує допустив зіткнення.
Тобто, обґрунтовуючи свої дії як водія, ОСОБА_1 виклав дві версії розвитку подій. Так, у письмових запереченнях від 04.09.2025 він зазначив, шо в момент, який безпосередньо передував зіткненню, їхав зустрічний транспортний засіб. Натомість у своїй усних поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що в момент, який безпосередньо передував зіткненню, позаду його смуги їхав попутній транспортний засіб, через що він не зміг від'їхати назад та уникнути зіткнення. При цьому у письмових запереченнях від 04.09.2025 немає жодної згадки про наявність позаду автомобіля ОСОБА_1 іншого транспортного засобу, який рухався тією самою смугою руху у напрямку селища Воловець у той момент, коли ОСОБА_2 почав рух заднім ходом з метою заїзду на територію дворогосподарства.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом 2.3 (б) Правил дорожнього руху України встановлено обов?язок водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пунктом 2.10 (а) Правил дорожнього руху України передбачено обов?язок водія уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, протоколи про адміністративні правопорушення, схему місця ДТП, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , фото-світлини, а також врахувавши пояснення самого ОСОБА_1 , суд встановив таке:
- факт дорожньо-транспортної пригоди 07 серпня 2024 року о 11:30 у с. Репинне не заперечується жодною зі сторін;
- потерпілий послідовно пояснив, що зіткнення відбулося під час виконання ним маневру заїзду заднім ходом на подвір'я. У цей момент транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 наблизився ззаду і допустив зіткнення, не забезпечивши безпечної дистанції та належного контролю за рухом;
- обидва учасники події підтвердили, що після зіткнення ОСОБА_1 залишив місце ДТП, не дочекавшись поліції, чим порушив обов'язки водія, передбачені п. 2.10 (а) ПДР України;
- у судовому засіданні ОСОБА_1 надав дві різні версії події: у письмових запереченнях він стверджував, що не зміг від'їхати назад через зустрічний транспорт, а усно пояснив, що позаду рухався інший автомобіль. Ці показання є суперечливими, не узгоджуються із фактичними даними.
Суд зазначає, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 фактично позбавило можливості своєчасно зафіксувати розташування транспортних засобів після зіткнення, що істотно ускладнило об'єктивне встановлення всіх обставин події. За таких умов суд вважає більш послідовними та достовірними пояснення потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , надані ними під час судового розгляду відповідно до вимог процесуального закону.
Отже дії ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП виразилися у порушенні пп. 10.1, 13.1 та 2.3 (б) ПДР України, а саме:
- невпевненості у безпечності маневру перед початком руху;
- недотриманні безпечної дистанції;
- відсутності належного контролю за дорожньою обстановкою.
Ці порушення перебувають у прямому причинному зв'язку із фактом пошкодження належного потерпілому транспортного засобу
Дії ОСОБА_1 за статтею 122-4 КУпАП виразилися у порушенні ним п. 2.10 (а) ПДР України відповідно до якого, водій, причетний до ДТП, зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
ОСОБА_1 залишив місце пригоди, не дочекавшись поліції, чим порушив вимоги закону.
Сукупність доказів - показання потерпілих, схеми ДТП, фото з місця події, протоколи про адміністративні правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також покази надані ними в судовому засіданні - є послідовними, належними та допустимими.
Версія ОСОБА_1 щодо відсутності його вини спростовується об'єктивними доказами та власними ж суперечливими поясненнями. Суд враховує, що залишення місця ДТП призвело до неможливості фіксації обстановки після пригоди, що додатково опосередковано свідчить про винуватість його у вчиненні інкримінованого правопорушення за статтею 124 КУпАП.
Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених:
статтею 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;
статтею 122-4 КУпАП - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи ОСОБА_1 про порушення абз. 2 ст. 254 КУпАП є безпідставними, оскільки:
- він свідомо залишив місце ДТП, що унеможливило фіксацію обставин та встановлення його особи одразу після події;
- органи поліції склали протокол після встановлення усіх необхідних даних, що відповідає меті закону;
- затримка у складанні протоколу обумовлена виключно поведінкою самого правопорушника, а не бездіяльністю уповноважених осіб.
Суд не встановив порушень, які б могли істотно вплинути на законність відповідної процесуальної дії - зокрема, складання протоколів про адміністративні правопорушення. Мотиви, на які посилається ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин справи, не досягають рівня істотності, який би свідчив про серйозні процесуальні порушення, здатні поставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази. Відтак, підстав для визнання доказів недопустимими, а також для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, суд не вбачає.
Частиною другою статті 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Згідно з наданими матеріалами, адміністративні правопорушення були вчинені 07 серпня 2024 року, однак матеріали справи надійшли до суду лише 28 серпня 2025 року, тобто після спливу строку, встановленого частиною другою статті 38 КУпАП для розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 124 та 122-4 КУпАП.
У зв'язку з цим, строк накладення адміністративного стягнення закінчився, а отже, відповідно до вищезазначених норм, розпочате провадження у справі підлягає закриттю.
У межах розгляду справи, з огляду на заперечення притягуваним його вини, суд надав сторонам час для ознайомлення з матеріалами справи, потерпілому - строк для ознайомлення із запереченнями на протоколи про адміністративні правопорушення, поданими притягуваним, а також допитав свідка.
Керуючись частиною 2 статті 38, статтями 124, 122-4, 283, пунктом 3 частини 1 статті 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4, КУпАП.
Провадження у справі в частині про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбачені статтями 124, 122-4, Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Пухальський С. В.