Справа № 344/15340/25
Провадження № 2/344/5209/25
24 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що 07.07.2018 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 (після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ») та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5 .
Однак, спільне життя позивачки із відповідачем не склалося. Так, з вересня 2024 року сторони не підтримують жодних сімейних стосунків, проживають окремо. Крім того, у провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває позовна заява позивачки до відповідача про розірвання шлюбу (справа №344/14885/25). Після фактичного припинення сімейних відносин сторін їхня спільна дитина залишилась проживати разом із матір'ю у м.Івано-Франківську.
За наявною у позивачки інформацією на даний час відповідач офіційно працює і має стабільний дохід на рівні 20 000 грн. на місяць; інших дітей у нього немає, батьки давно померли, отже на його утриманні ніхто не перебуває; проблеми зі здоров'ям у нього відсутні.
З урахуванням викладеного, вважає, що достатнім для забезпечення нормального розвитку дитини, та справедливим, в тому числі і для відповідача, буде стягнення із останнього аліментів у розмірі 1\4 його заробітку (доходу). Враховуючи наведене просить суд стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 01.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
18.09.2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав.
23.09.2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем було визнано усі наведені у позовній заяві обставини, зокрема і щодо проживання ОСОБА_5 разом із матір'ю. Просить позов задовольнити.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачки, просила суд позов задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що з
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , батьками якого зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_1 від 12.08.2020 року.
З копії витягу з Реєстру Івано-Франківської територіальної громади від 16.02.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, у провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (справа №344/14885/25).
Після фактичного припинення сімейних відносин неповнолітній син ОСОБА_5 залишився проживати разом із матір'ю.
Заначені обставини сторонами не оспорюються.
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 01 вересня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. в дохід держави.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 вересня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 гривні 20 копійок.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: О.А. Татарінова