Справа № 152/972/25
2/152/602/25
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
вимоги позивача: про стягнення боргу за договором позики, -
учасники справи:
представник відповідача - адвокат Країло С.В.,
позивачка та відповідач в судове засідання не з'явилися,
після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Позивачка звернулася до суду з цим позовом та вказала, що 25 червня 2018 року між нею та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого вона передала, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 15000 доларів США на придбання та ремонт будинку. Згідно з цим договором, відповідач зобов'язався повернути відповідачці грошові кошти на першу її вимогу, але не раніше 1 січня 2025 року та не пізніше 1 вересня 2025 року. Станом на дату розгляду справи кошти за договором відповідачем не повернуті. У зв'язку із вищевикладеним позивачка просила стягнути з відповідача на її користь кошти у сумі 627348 грн, що є еквівалентом боргу станом на дату подання позову до суду, а також судові витрати, пов'язані із розглядом цієї позовної заяви (а.с.2-3).
2. На підтвердження позовних вимог позивачка надала копію паспорта та оригінал розписки від 25 червня 2018 року.
3. Відповідач відзиву на позов не подав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. В прохальній частині позовної заяви позивачка просила розгляд справи провести у її відсутність (а.с.3).
5. 11 серпня 2025 року від представника відповідача - адвоката Країла С.В. надійшла заява, у якій він просив справу розглянути у відсутність відповідача та його представника, позовні вимоги відповідач визнає в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує (а.с.15).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 23 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, відповідачеві запропоновано надати в строк до 25 серпня 2025 року відзив на позовну заяву (а.с.10).
7. Копію позовної заяви з додатками відповідачеві надіслано судом за зареєстрованою адресою проживання. За наданою суду інформацією Відділом «Центр надання адміністративних послуг Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області» від 23 липня 2025 року, відповідач значиться зареєстрованим за адресою, що вказана в позові (а.с.9). Відповідно до зворотного поштового повідомлення, відповідач отримав поштову кореспонденцію від суду 1 серпня 2025 року (а.с.14).
8. Ухвалою суду від 1 вересня 2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.21).
ІV. Пояснення учасників справи.
9. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував щодо задоволення позову.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом.
10. Відповідно до копії паспорта позивачки, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області (а.с.4).
11. Із розписки від 25 червня 2018 року видно, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25 червня 2018 року отримав від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кошти в сумі 15000 доларів США на придбання будинку та ремонт. В свою чергу, відповідач зобов'язався повернути позивачці грошові кошти на першу її вимогу, але не раніше 1 січня 2025 року та не пізніше 1 вересня 2025 року (а.с.5).
12. Відповідно до відомостей з офіційного сайту НБУ, станом на 11 липня 2025 року курс гривні до долару США складав 41,8232 грн, таким чином заборгованість відповідача складає 627348 грн (41,8232*15000) (а.с.19).
V. Оцінка Суду.
13. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
14. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
15. Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
16. Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
17. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
18. Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
19. Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) викладено висновок про те, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до вчинення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Зазначене також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20-ц, провадження № 61-4560 св 21.
21. Цивільний кодекс України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це є доказом факту отримання грошових коштів, а тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про те, що розписка є замінником письмової форми правочину, яка свідчить про додержання вимоги закону про письмову форму правочину.
22. Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає про отримання коштів, скріплює її своїм підписом, така розписка свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов'язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження про завершену дію передання коштів позичальнику, що міститься в тексті договору, не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов'язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.
Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2021 року у справі № 500/1755/17.
23. У частині першій статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
24. У постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 201/11388/17 провадження № 61-12383св19 зроблено висновок про те, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів. Таким чином, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідний правовий висновок викладений також у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі № 524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 604/1038/16 та від 23 квітня 2020 року у справі № 501/1773/16-ц.
25. Відповідно до статті 525 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
26. Згідно із частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
27. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
28. Аналізуючи долучену позивачем до матеріалів справи розписку, судом встановлено, що розписка написана власноручно позичальником - відповідачем, тобто факт укладення договору і отримання позичальником коштів за договором підтверджено належним (письмовим) доказом. Сторони дотримались письмової форми договору. Таким чином, позивачка довела факт укладення договору і факт передачі нею коштів позичальнику на вказаних у розписці умовах, тобто виконання нею умов договору. В судовому засіданні представник відповідача жодним чином не оспорив наявність боргу та його суму.
29. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
30. Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
31. Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачкою в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи повне визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат.
32. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
33. Згідно з частиною першою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
34. Враховуючи визнання відповідачем позову до розгляду справи по суті, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 3136,75 грн слід повернути позивачці з державного бюджету, а решту 3136,75 грн стягнути з відповідача на користь позивачки.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 15, 16, 525, 527, 626, 638, 1046, 1047, 1049 ЦК України, Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 627348 (шістсот двадцять сім тисяч триста сорок вісім) грн.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3136 (три тисячі сто тридцять шість) грн 75 коп. витрат на оплату судового збору.
4. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого нею при подачі цього позову до суду судового збору в сумі 3136 (три тисячі сто тридцять шість) грн 75 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 25 вересня 2025 року.
Ім'я (найменування) сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, паспорт № НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, ід.№ НОМЕР_3 , зареєстрований мешканець АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Країло Степан Васильович, місцезнаходження вул. Героїв Майдану, 224, м. Шаргород Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000479, видане на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 19 травня 2019 року №5/19, діє на підставі ордеру серії АВ №1213321 від 30 червня 2025 року.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА