Справа № 206/2817/25
Провадження № 2/206/1767/25
(заочне)
25 вересня 2025 року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява до відповідача ОСОБА_1 , в якій представник просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у розмірі 39253,00 грн., які складаються з суми кредиту у розмірі 10000,00 грн., суми процентів за користування кредитом - 17910,00 грн., нараховані позивачем проценти за 57 календарних днів - 11343,00 грн.; - стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
І. Стислий виклад позиції представника позивача.
Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що 28.07.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 6907437 про надання споживчого кредиту, що підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А8792. Згідно умов кредитного договору: сума кредиту складає 10000,00 грн.; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Дата останнього платежу по кредиту 22.07.2024 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит у сумі 10000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК Україна» про перерахування коштів. Номер платіжної карти вказано відповідачем особисто в заяві на отримання кредиту, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Сторони домовились про нарахування процентів за користування кредитом на наступних умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту. У період з 28.07.2023 по 26.05.2024 відповідачем оплати на рахунок первісного кредитора не здійснювались. Позивачем нараховано проценти за 57 календарних днів (27.05.2024 - 22.07.2024) в межах строку договору: 10000 грн * 1,99 % = 199 грн.*57 календарних днів = 11343,00 грн.
27 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу № 27.05/24-Ф про відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами. Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до вищезазначеного Договору факторингу перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 39253,00 грн., а саме: 10000,00 грн. - тіло кредиту, 17910,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором, 11343,00 грн. - нараховані позивачем проценти за 57 календарних днів (а.с. 2-10).
Позивач повідомлений про розгляд справи належним чином. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від позивача не надходило.
Від відповідача ОСОБА_1 , повідомленого про розгляд справи належним чином, шляхом направлення поштою судової повістки, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило. В матеріалах справи міститься конверт, повернутий поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 112). Також суд завчасно (14.08.2025 року) повідомляв відповідача, шляхом оголошення на сайті «Судова влада України» (а.с. 113). Крім того, на електронну пошту ОСОБА_1 , яку він особисто вказав при укладенні договору, суд направляв ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідно до довідку про доставку електронного листа, ухвала суду від 27.05.2025 року лрставоена одержувачу 28.05.2025 року (а.с. 111). Отже, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. У зв'язку з чим суддя вважає можливим застосувати положення ст. 280 ЦПК України та розглянути справу заочно.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Відповідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 108-109).
За правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 28.07.2023 року ОСОБА_1 був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту, що підтверджується його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А8792» (а.с. 17-18).
28.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено електронний договір № 6907437 про надання споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А8792». Згідно умов кредитного договору, ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 10000,00 грн., строком на 360 днів, за стандартною процентною ставкою 1,99 % в день у межах строку кредиту, знижена процентна ставка 0,597 %, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 (а.с. 11-16).
З листа за Вих. № 20240612-13а від 12.06.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек Україна» вбачається, що відповідно до договору про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від 16 лютого 2012 року, укладеним між вищезазначеним товариством та ТОВ «Авентус Україна» 28.07.2023 року на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 було перераховано суму 10000,00 грн. (а.с. 21-23).
З розрахунку заборгованості за договором № 6907437 від 28.07.2023 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» складає: 10000,00 грн. - основний борг, 17910,00 грн. - проценти (а.с. 36-43).
27 травня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, включаючи суму грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (а.с. 45-55).
Відповідно до копій платіжних інструкцій № 420, 421 від 31 травня 2024 року, №424 від 04 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» суми за призначенням платежу: оплата за договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 (а.с. 56-57).
Відповідно до інформації з витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27 травня 2024 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором № 6907437 на загальну суму 27910,00 грн. (а.с. 58).
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» повідомило відповідача ОСОБА_1 , шляхом направлення текстового повідомлення на електронну адресу боржника, зазначену в анкеті (а.с. 59).
Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування Товариства проведені державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024 року, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1000681070010062201 від 10.12.2024 року (а.с. 60-71).
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в межах строку дії договору нараховано проценти за 57 календарних днів (27.05.2024 - 22.07.2024), а саме:
10000 грн. * 1,99% = 199,00 грн.*57 календарних днів = 11343,00 грн. (а.с. 44).
Отже, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 6907437 відповідача складає: сума кредиту - 10000, грн., сума нарахованих процентів за користування кредитом - 17910,00 грн., нараховані позивачем проценти за 57 календарних днів - 11343,00 грн., всього 39253,00 грн.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено:
- договір № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року (а.с. 100-101);
- ордер на надання адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» від 12.05.2025 року серії АІ № 1895857 (а.с. 99);
- заявка № 7922 на виконання доручення від 14 квітня 2025 року до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, відповідно до якої узгоджено види робіт (послуг), надані адвокатом професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи, узгоджено час на виконання робіт та вартість послуг на загальну суму 10000,00 грн. (а.с. 102-103).
- рахунок на оплату № 7922-12/0-2025 від 12 травня 2025 року, відповідно до якої адвокатом та замовником узгоджено послуги на загальну суму 10000,00 грн. (а.с. 104);
- акт № 7922 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12 травня 2025 року згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, відповідно до якого розмір суми, наданої адвокатом професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи складає 10000,00 грн. (а.с. 105).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За договором про надання споживчого кредиту № 6907437 від 28.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» передало ОСОБА_1 грошові кошти, отже вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України було укладено.
27 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 6907437 від 28.07.2023 року.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Верховний Суд України в своїй постанові у справі № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року дійшов висновку про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 6907437: сума кредиту - 10000,00 грн., сума нарахованих процентів за користування кредитом - 19710,00 грн., загальна сума - 27910,00 грн. Рішенням №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Позивачем нараховано проценти за кредитним договором № 6907437 за 57 календарних днів (27.05.2024 - 22.07.2024) в межах строку договору відповідно до наступного: 10000 грн. * 1,99% = 199,00 грн.*57 календарних днів = 11343,00 грн. Відступлення права вимоги не є тотожним заміні сторони договору. З моменту передачі прав вимоги за кредитним договором позивачем неправомірно здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом, оскільки відносини щодо зазначеної заборгованості перебували поза відносинами за кредитним договором. Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 27910,00 грн. за кредитним договором № 6907437, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню саме в цій частині. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд відмовляє у стягненні процентів річних після передачі права вимоги, оскільки вони не обґрунтовані позивачем, є процентами, які нараховані поза межами договірних відносин.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення отриманого нею кредиту ні перед первісним кредитором, ні перед новим, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов'язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, законодавець пов'язує можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу із здійсненням даних витрат стороною у справі.
Проаналізувавши наведений опис наданих позивачу послуг правничої допомоги, у сукупності з наданими документами на понесення позивачем заявлених витрат, суд приходить до висновку, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт та не є співмірною зі складністю справи, її обсягом, виходячи з наступного.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позовна заява, складена представником позивача не потребує поглиблених знань в юриспруденції та є такою, що має багато аналогів в українській судовій практиці. Справа розглядається в порядку спрощеного судового провадження без виклику сторін, при цьому представник позивача не подав будь-якої заяви про розгляд справи за участю (викликом) сторін, очевидно не вважаючи справу достатньо складною, щоб давати особисті пояснення.
Вивчивши надані документи, перевіривши обсяг наданих послуг, суд вважає суму витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. такою, що є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та витраченим на це часом, що підтверджується вищевказаними доказами, з урахуванням того, що адвокатом складено типовий позов, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 263, 264, 265, 280 - 283 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) заборгованість за кредитним договором у розмірі 27910 (двадцять сім тисяч дев'ятсот десять) гривень 00 копійок, з яких: сума кредиту - 10000,00 грн., сума процентів за користування кредитом - 17910,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2025.
Суддя А.О.Сухоруков