Справа № 182/3224/25
Провадження № 2/0182/2569/2025
Іменем України
25.09.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
27.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
13.04.2018 року вона офіційно зареєструвала шлюб з відповідачем.
Від даного шлюбу у подружжя народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені в січні 2025 року, спільне господарство не ведеться, мають окремий бюджет. Розбіжність характерів, різні погляди на сімейне життя, ведення спільного господарства призвели до втрати почуття любові та поваги між подружжям. На примирення позивачка не згодна. Спору щодо визначення місця проживання дитини немає, майновий спір відсутній. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.06.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.13-14).
12.08.2025 року позивачка направила на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.17).
05.09.2025 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечує.
Справа розглядалась без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено судом, 13.04.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, зареєстрований Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №128 (а.с.4).
Від даного шлюбу у подружжя народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Шлюбні стосунки між сторонами припинені в січні 2025 року. Підставою для цього послугували розбіжність характерів та різні погляди на подружнє життя, ведення спільного господарства, права та обов'язки подружжя. Сторони спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами. Спору щодо визначення місця проживання дитини немає, майновий спір відсутній. На примирення позивачка не згодна, таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи той факт, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та, зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивачки, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб фактично припинив своє існування, а тому необхідно його розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки судові витрати. При цьому, позивачка не наполягала на стягненні з відповідача судового збору.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд , -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 13.04.2018 року Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №128 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 », ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.
Суддя: О. В. Рунчева