Справа № 177/2744/25
Провадження № 3/177/772/25
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
розглянувши матеріали, які надійшли від відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 21.09.2025, близько 21 год. 00 хв., під час дії особового періоду, будучи військовослужбовцем, солдатом військової частини НОМЕР_2 , тимчасово розташованій на території Дніпропетровської області (більш точна адреса не зазначається у зв'язку з воєнним станом), під час проходження військової служби, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, перебуваючи на території військової частини, внаслідок власної недисциплінованості, при виконанні службових обов'язків перебував на території військової частини з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Із метою перевірки на стан сп'яніння ОСОБА_1 у той же день було доставлено до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, де останній від проходження огляду відмовився, тим самим, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, вину визнав повністю, розкаявся та запевнив суд, що в подальшому зобов'язується не порушувати статутних обов'язків під час несення військової служби.
Суддя, дослідивши письмові докази в справі, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.
Із аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно з ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено Указом Президента України, та діє дотепер, що, згідно зі ст. 64 Конституції України, передбачає можливість встановлення певних обмежень прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення № ДН/К 0572 від 22.09.2025 слідує, що солдат ОСОБА_1 , який проходить службу у ВЧ НОМЕР_2 , при виконанні службових обов'язків перебував на території військової частини з ознаками алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом із наказів командира ВЧ НОМЕР_2 від 18.08.2025 № 257, від 12.09.2025 № 285 та військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Статтею 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 32 визначено, що огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться: уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.
Наслідком відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, є складення протоколу про адміністративне правопорушення, та притягнення до відповідальності у порядку, встановленому Законом, що узгоджується з вимогами п. п. 8, 11 Порядку № 32 від 12.01.2024 .
Як слідує з висновку щодо результатів медичного огляду від 21.09.2025 № 1438, ОСОБА_1 від медичного огляду в КП «ДБКЛПД» ДОР» на стан сп'яніння відмовився.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за ознаками: відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при визначенні ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, його особу, ступінь вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, вважаю, що необхідним та достатнім буде стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у виді штрафу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, п. 1 ст. 247, 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістьсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя: