Справа № 131/1500/25
Провадження № 2/131/520/2025
"22" вересня 2025 р. м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини,
16 вересня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Маслякову Т.О., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути із останнього на свою користь: аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; аліменти на утримання матері, з якою проживає дитина, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з моменту подання позову до досягнення дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.
Ознайомившись із вказаною позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ч.5 ст.177 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як визначено ст. 181 СК України та Пленумом ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, законом визначено коло суб'єктів, які мають право звернутися до суду суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів - той з батьків або інший законний представник дитини, разом з яким проживає дитина.
Крім того, згідно ч.ч.2,4 ст.94 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовною заявою з вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на свої утримання ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених вимог не вказано та не долучено будь-яких доказів, що підтверджують факт сумісного проживання з неповнолітніми дітьми.
Відсутність інформації щодо місця проживання дітьми з позивачкою виключає, відповідно до статті 94 та статті 199 СК України, її право, як матері дітей, на звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Враховуючи вищезазначене, провадження у даній справі не може бути відкритим до виправлення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 177, 185,353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання дружини, - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК