Справа № 932/8898/24
Провадження № 2/932/3050/24
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
23 вересня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Ярощук О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кирилішиної В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
установив:
Позиція позивача.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою у якій прохав суд стягнути із відповідача суму заборгованості:
- за кредитним договором №6185819913 у розмірі 44 986,86 грн., із яких: 32 628,52 грн. основна сума боргу; 4,03 грн. за відсотками, 12 354,31 грн;
- за договором позики №2478649 у розмірі 27 800, 00 грн, із яких: 8000,00 грн. основна сума боргу; 19 800,00 грн. за відсотками;
- за кредитним договором №38338-12/2023 у розмірі 48 000, 00 грн, із яких: 12 000,00 грн. основна сума боргу; 36 000,00 грн. за відсотками та понесені ним судові витрати.
У зв'язку з тим, що відповідач борг не повертає, позивач був змушений звернутися з позовом до суду.
Процесуальні дії по справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.09.2024 передано у провадження судді Ярощук О.В. (а.с.66).
Ухвалою суду 24.12.2024 року справу прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін (а.с.77).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений. В позові зазначив, що просить суд, розглядати справу за його відсутності, та в разі неявки відповідача, не заперечує проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини не явки суду не відомі.
Правом подати відзив відповідач ОСОБА_2 не скористався. До суду не надходило клопотань сторін про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників розгляду справи.
У силу приписів ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини встановлені судом та оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
05 січня 2022 року ОСОБА_1 (далі - Відповідач) уклав із ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» кредитний договір № 6185819913 (а.с.7).
На підставі договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор приймає належні права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.17-18).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимог від 04.04.2024 року до договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 44 986,86 грн., з яких: 32 628,52 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4,03 грн. сума заборгованості за відсотками; 12 354,31 грн. заборгованість за комісією.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 04.04.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
26 лютого 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2478649. Договір позики підписано електронним підписом позичальника (а.с.25-27).
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.29-30).
Відповідно до реєстру боржників № 28 від 25.07.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 27 800,00 грн., з яких: 8000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19 800,00 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.34).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
24 грудня 2023 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №38338-12/2023. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника (а.с.41-43).
24 травня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 24052024, у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників(а.с.47-49).
Відповідно до реєстру боржників від 24.05.2024 до договору факторингу № 24052024 від 24.05.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 48 000,00 грн., з яких: 12 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 36 000,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 24.05.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Між сторонами по справі існує спір щодо виконання договірних зобов'язань сторонами за договорами кредиту, у яких відбулась заміна кредитора шляхом відступлення первісним кредитором новому кредитору право вимоги до боржника у розмірі невиконаного позичальником зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно з ст.627, 629 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.1046, ч.ч. 1 та 2 ст.1054 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до визначень, що містяться в ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За положеннями ст. 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язаннів обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Частиною 1статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 5 ст. 83 ЦПК України).
Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що на виконання умов договорів про надання кредитів № 6185819913 від 05.01.2022 року, №2478649 від 26.02.2024 року, №38338-12/2023 від 24.12.2023 року. первинними кредиторами було перераховано відповідачу обумовлені суми грошових коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З вищевикладеного випливає, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.
Разом із тим, суд зауважує, що ні під час звернення до суду із даним позовом, ні під час розгляду справи, позивач не надав доказів на підтвердження зарахування відповідачу кредитних коштів за договором про надання кредитів (первинних бухгалтерських документів).
Позивачем не надано доказів на підтвердження передачі відповідачеві кредитних коштів (виписки з особового рахунку, копії квитанції, меморіального ордеру тощо), оскільки за нормами п. 2 ч. 1 ст.1046, ч. 2 ст.1054 ЦК України кредитний договір є укладений з моменту передання грошей.
Надані позивачем розрахунки заборгованості є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Більше того, такі розрахунки не є первинними бухгалтерськими документами, оскільки не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отже, самі по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником, такі розрахунки не підтверджують наявності заборгованості у відповідача перед позивачем.
Також, з наданих суду доказів неможливо встановити, у якому обсязі передано право вимоги до відповідача за договорами факторингу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитними договорами.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №755/18920/18.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 536, 612, 1054, 1055, 1077 ЦК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники по справі:
Позивач: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, адреса для листування: Киїівська область, м. Бровари, вул. Ліслва, буд. 2, поверх 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складений 23.09.2025.
Суддя Оксана ЯРОЩУК