24 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 369/11128/22
провадження № 61-1628св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - заступник керівника Київської обласної прокуратури, який
діє в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у м. Києві
та Київській області, Фонду державного майна України,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа -ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Суткевича Олексія Олександровича, про розгляд справи в судовому засіданні за їх участі,
У листопаді 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури
в інтересах Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Міністерства розвитку громад та територій України, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 11 грудня 2024 року, у задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа
ОСОБА_5 , про витребування земельних ділянок з незаконного володіння відмовлено.
Скасовано заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 13 липня 2023 року у справі № 369/11128/22 шляхом зняття арешту та заборони державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки: площею 0,7072 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5069, площею 0,2411 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5071, які належать ОСОБА_1 ; площею 0,9 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5072, яка належить ОСОБА_2 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5064, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5067, які належать ОСОБА_3 ; площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5065, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5066, площею 2 га з кадастровим номером 3222484405:03:005:5068, які належать ОСОБА_4 .
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2025 року до Верховного Суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2025 року справу призначено до розгляду.
09 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Суткевича Олексія Олександровича про розгляд справи в судовому засіданні за їх участі.
Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання .
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачили відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Zhuk v. Ukraine» від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78), § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany»,§ 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд питання в судовому засіданні з викликом сторін є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень.
З огляду на вказане, розгляд касаційної скарги прокурора буде здійснюватися без виклику учасників справи.
Керуючись статтями 7, 260, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Суткевича Олексія Олександровича, про розгляд справи в судовому засіданні за їх участі відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець