Справа № 509/3958/24
04 вересня 2025 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.,
при секретарі Сірман Г.В.,
за участю: представника позивача, адвоката Ковальської С.Є.,
представника відповідача, Куржумова М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Приватного акціонерного товариства «Абінбев Ефес Україна»
про
поновлення на роботі,-
05 липня 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернулась із позовом до Відповідача - Приватного акціонерного товариства «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» з позовом про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 158 від 02.05.2024, про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарноі? відповідальності No 227 від 31.05.2024, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення № 2П від 07.06.2024, поновлення на посаді менеджера по роботі з ключовими клієнтами (регіонального) Дніпровського відділення ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» м. Одеса та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності No 158а від 02.05.2024, виданий ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», яким ОСОБА_1 , Менеджеру по роботі з ключовими клієнтами (регіональному) (табельний No 36012353) оголошено догану.
26.03.2024 Відповідач видає наказ № 119 «Про витребування пояснень», в якому наказує надати Позивачу упродовж 3-ьох днів письмові пояснення з приводу причин та обставин відсутності на роботі 11, 12, 13, 14, 15 березня 2024 року.
Підставою видання Наказу № 119 від 16.03.2025 стали: службова записка регіонального менеджера з продаж ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» ОСОБА_2 від 19.03.2024; акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 11.03.2024; акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 12.03.2024; акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 13.03.2024; акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 14.03.2024; акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 15.03.2024.
03.04.2024 Позивач засобами електронної пошти надає наступні пояснення: «Доброго дня. Прошу сигналізувати про накази «Доброго дня. Прошу сигналізувати про накази в телефонному режимі та офіційно відправляти письмове повідомлення на домашню адресу, сьогодні аналізувала пошту, та виявила лист. В період з 11, 12, 13, 14 та 15 березня перебувала на роботі, без використання службового авто. Використання службового авто не є обов'язковим.
1. Є свідки, які можуть підтвердити що в цей період я працювала.
2. Я не офісний співробітник і маю змогу працювати віддалено.
3. В офісі співробітники ніде не фіксують прибуття/вибуття з роботи.
Автоматизована пропускна система відсутня. В колективному договорі такого пункту немає. Прошу скинути скан підписаного мною колективного договору.
4. В рамках безпеки, моєї та команди, перебування в офісі є обмеженим, згідно посадової інструкції я відповідаю за безпеку. На території офісу відсутнє сховище, та знаходяться склади, що є небезпечними для життя та здоров'я. В країні воєнний стан, в Одесі постійні обстріли.
5. Прошу ознайомити мене з актами. Також питання, які співробітники його підписували, з урахуванням того, що в офісі постійно ніхто не знаходиться. ОСОБА_3 50% робочого часу знаходиться в полях. ОСОБА_4 в офісі не перебуває. ОСОБА_5 знаходиться територіально в Дніпрі, у відрядженні в цей час не перебував. Які співробітники могли підтвердити мою відсутність в офісі, в якому я не маю перебувати 100% робочого часу? Це порушення моїх прав та наклеп зі сторони компанії.
Згідно законодавства: якщо працівник не з'являється на роботі протягом кількох днів і не повідомляє про причину своєї відсутності, необхідно направити на його домашню адресу лист із повідомленням про вручення, в якому вимагати надання пояснень у письмовій формі. Відразу після появи працівника на роботі уповноважена роботодавцем особа (як правило, працівник кадрової служби) має запропонувати працівникові надати пояснення щодо відсутності на роботі. Лист від вас прийшов через 11 днів. Строки та правила повідомлення порушені. Офіційний лист на домашню адресу я не отримувала, повідомлення про вручення відсутнє.»»
03.04.2024 Відповідач видає наказ № 128а «Про витребування додаткових пояснень», яким наказує Позивачу:
- надати детальні пояснення щодо виконаної роботи (детальний перелік виконаної роботи) окремо щодо кожного робочого дня - 11, 12, 13, 14 та 15 березня 2024 року, і зокрема - які проведені польові активності (польове навчання та сторчеки), проведення ранкових зборів, проведення WPM та участь у WPM відділу по роботі з ключовими клієнтами та інші задачі, поставлені безпосереднім та функціональним керівником на цей період;
- Зазначеному Працівнику вказати посади та ПІБ свідків, які можуть підтвердити, що в ці робочі дні (11, 12, 13, 14 та 15 березня 2024 року) вона перебувала на роботі;
- Зазначеному Працівнику згідно із ст. 149 КЗпП України, упродовж 3-ох робочих днів з дня ознайомлення з цим наказом надати Старшому менеджеру з персоналу ОСОБА_6 письмові пояснення з приводу причин та обставин відсутності на роботі 11, 12, 13, 14, 15 березня 2024 року.
24.04.2024 Відповідач видає наказ № 141 від 24.042024 «Про витребування пояснень» у Старшого фахівця з продажу Дніпровського відділення ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» ОСОБА_7 щодо підтвердження здійснення робочих візитів до вказаних в наказі торгівельних точках.
30.04.2024 старший фахівець з продажу Дніпровського відділення ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» ОСОБА_7 в своїх письмових поясненнях зазначає, що 1) 11.03.2024 перебувала на спільних польових візитах зі своїм безпосереднім керівником ОСОБА_8 в наступних торгових точках:
- Мережа «Копійка», АДРЕСА_1 ;
-
АДРЕСА_2 ) 11.03.2024 перебувала на спільних польових візитах зі своїм безпосереднім керівником ОСОБА_8 в наступних торгових точках:
- АДРЕСА_3 ;
-
АДРЕСА_4 ) 13.03.2024 перебувала на спільних польових візитах зі своїм безпосереднім керівником ОСОБА_8 в наступних торгових точках:
- Мережа «АТБ», м. Одеса, бульвар Десантний 18;
- Мережа «АТБ», м. Одеса, вул. Семена Палія 99В;
- Мережа «АТБ», м. Одеса, вул. Семена 103Б;
- Мережа «Таврія», м. Одеса, вул. Академіка Заболотного 40;
- Мережа «Таврія», м. Одеса, вул.Семена Палія 96-А;
- Мережа «Копійка», м. Одеса, вул.Семена Палія 86.
4) 14.03.2024 перебувала на спільних польових візитах зі своїм безпосереднім керівником ОСОБА_8 в наступних торгових точках:
- Мережа «АТБ», м. Одеса, вул. Миколаївська дорога 307а;
- Мережа «АТБ», м. Одеса, вул. Миколаївська дорога 170-а;
- Мережа «Точка», м. Одеса, вул. Миколаївська дорога 225а;
- Мережа «Точка», м. Одеса, вул. Отамана Головатого 18/3;
- Мережа «Копійка», м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва 1;
- Мережа «Метро», м. Одеса, вул. Миколаївська дорога 307/2.
02.05.2024 Відповідач видає наказ № 158а «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким Позивачу оголошую догану за те, що Позивач була відсутня на роботі 12.03.2024 в період часу, про який вона стверджує як про такий, протягом якого вона начебто відвідувала разом з ОСОБА_7 торгові точки торгових мереж «Таврія», «Копійка», «Точка», «АТБ», за те що, Позивач була відсутня на роботі 13.03.2024 в період часу, про який вона стверджує як про такий, протягом якого вона начебто відвідувала разом з ОСОБА_7 торгові точки торгової мережі «Точка», за те що, Позивач була відсутня на роботі 14.03.2024 в період часу, про який вона стверджує як про такий, протягом якого вона начебто відвідувала разом з ОСОБА_7 торгові точки торгової мережі «Таврія».
Суд приходить до висновку, що наказ № 158а від 02.05.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким Відповідач застосував до Позивача дисциплінарне стягнення - оголосив догану є незаконним.
Відповідачем не надано доказів, що Позивач була відсутня на роботі 12.03.2024 в період часу, про який вона стверджує як про такий, протягом якого вона начебто відвідувала разом з ОСОБА_7 торгові точки торгових мереж «Таврія», «Копійка», «Точка», «АТБ», за те що, Позивач була відсутня на роботі 13.03.2024 в період часу, про який вона стверджує як про такий, протягом якого вона начебто відвідувала разом з ОСОБА_7 торгові точки торгової мережі «Точка», за те що, Позивач була відсутня на роботі 14.03.2024 в період часу, про який вона стверджує як про такий, протягом якого вона начебто відвідувала разом з ОСОБА_7 торгові точки торгової мережі «Таврія».
Посилання на пояснення ОСОБА_7 як підтвердження вини Позивача є недопустимим, тому що ОСОБА_7 підтвердила запитувані Відповідачем обставини, Відповідач в Наказі № 141 від 24.042024 «Про витребування пояснень» у Старшого фахівця з продажу Дніпровського відділення ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» ОСОБА_7 не витребує пояснення «Чи відвідувала ОСОБА_7 разом з Позивачем 12.03.2024 торгові точки мережі «Копійка», «Точка», «АТБ», так само Відповідач не витребує пояснень з приводу 13.03.2024 та 14.03.2024».
Таким чином, ОСОБА_7 в частині, якій вимагав Відповідач, підтвердила пояснення Позивача, а в іншій частині і не підтвердила, і не спростувала, тому що витребувані пояснення не стосувались цієї частини.
Відповідачем не надано доказів скоєння дисциплінарного проступку, за який Позивачу наказом № 158а від 02.05.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» оголошено догану.
Щодо визнання протиправним та скасування накау про притягнення до дисциплінарноі? відповідальності No 227 від 31.05.2024, видании? ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Украі?на», яким ОСОБА_1 , Менеджеру по роботі з ключовими клієнтами (регіональному) (табельнии? No 36012353) оголошено догану
13.05.2024 Відповідач видає наказ № 167 «Про витребування пояснень», яким наказує Позивачу упродовж 2-ох робочих днів з дня ознайомлення з цим наказом надати Старшому менеджеру з персоналу ОСОБА_6 письмові пояснення з приводу відсутності Позивача на роботі протягом робочого дня 06.05.2024 та причин невикористання службового автомобіля протягом вказаного робочого дня 06.05.2024.
Підставою видачі наказу № 167 від 13.05.2024 стала службова записка менеджера з управління автотранспорту та адміністрування офісів продажу ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» ОСОБА_9 від 02.05.2024.
Позивач 16.05.2024 надає пояснення, в яких описує які завдання Позивач виконувала 06.05.2024.
22.05.2024 Відповідач витребує наказом № 219а від 22.05.2024 від Позивача письмові пояснення з питань невідвідування торгових точок.
В своїх поясненнях Позивач 28.05.2024 зазначає, що до роздрібних точок не має відношення і те, що вона займалась аналізами звітів.
31.05.2024 Відповідає видає наказ № 227 від 31.05.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким оголошує догану Позивачу за порушення трудової дисципліни, яке полягало в незабезпеченні додаткового асортименту в точках продажу.
Аналізуючи зміст наказу № 227 від 31.05.2024 суд приходить до висновку про його незаконність та як наслідок скасування.
З початку Відповідач витребує пояснення з приводу невикористання службового автомобіля 06.05.2024 на підставі службової записки від 02.05.2024.
Використання або невикористання службового автомобіля не може бути складом дисциплінарного правопорушення.
Так само як і не можна на підставі службової записки про невикористання автомобілю притягувати до дисциплінарної відповідальності за незабезпечення додаткового асортименту в точках продажу.
Порушення трудової дисципліни, яке полягало на думку Відповідача у незабезпеченні додаткового асортименту в точках продажу, ґрунтується виключно на поясненнях Позивача.
Самого факту порушення трудової дисципліни який би слугував передумовою витребування пояснень у Позивача не було, що свідчить про упередженість з боку Відповідача.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу № 2П про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення
07.06.2024 Відповідач видає наказ № 2П про звільнення Позивача. Підставою звільнення в наказі № 2П Відповідач зазначає: «Оскільки Працівник взагалі не виконував 06.05.2024 жодної роботи, обумовленої трудовим договором та посадовою інструкцією Працівника, то Працівником порушено пункт 4.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», затверджених 29.12.2021»
Наказ про звільнення Позивача суперечить Наказу № 227 від 31.05.2024, яким Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за незабезпечення додаткового асортименту в точках продажу 06.05.2024, оскільки, в Наказі № 227 Відповідач зазначає про робочі активності Позивача 06.05.2024, а в Наказі № 2П, яким звільнено Позивача, взагалі заперечує, що Позивач виконувала 06.05.2024 будь-яку роботу.
В судовому засіданні представник позивача в своїх поясненнях підтвердила, що 06.05.2024 року позивачка виконувала робочі обов'язки без перебування в офісному приміщенні. Обов'язок постійного перебування в офісі в робочий час не передбачений жодним актом, який регулював її взаємовідносини з Відповідачем. Натомість, офісне приміщення знаходиться в зоні розташування складських приміщень, і є ризик нанесення ракетних ударів в ту місцевість, до найближчого бомбосховища, щоб дістатись, необхідно щонайменше 15 хвилин. Відсутність її в офісі не впливає на якість виконання нею службових обов'язків. Також, представник позивача зазначила, що її фактично двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив ці обставини, посилаючись на позицію, викладену у Відзиві на позовну заяву.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 95 ЦПК України передбачає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.
Ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП передбачає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Суд вважає, що одночасне притягнення Позивача до відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків 06.05.2024 та за невиконання обов'язків 06.05.2024 є порушенням принципу ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, гарантується ст. 61 Конституції України; цю ж засаду закріплює ст. 4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, ч. 3 ст. 2 КК України та ст. 19 КПК України.
Відповідно до довідки про доходи вих. № 45 від 28.02.2025 середньомісячна заробітна плата Позивача складає 63277 грн. 13 коп. За період з 08.06.2024 по 01.09.2025 стягненню на користь Позивача з Відповідача підлягає 63277 грн. 13 коп. * 15 місяців = 949156.95 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність у його задоволенні.
Керуючись ст.ст.12, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.149, 221, 232, 235 КЗпП України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Абінбев Ефес Україна» про поновлення на роботі - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 158а від 02.05.2024, виданий ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», яким ОСОБА_1 , Менеджеру по роботі з ключовими клієнтами (регіональному) (табельний № 36012353) оголошено догану.
Визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 227 від 31.05.2024, виданий ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», яким ОСОБА_1 , Менеджеру по роботі з ключовими клієнтами (регіональному) (табельний № 36012353) оголошено догану.
Визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення № 2П від 07.06.2024, виданий виданий ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», яким ОСОБА_1 , звільнено з роботи.
Поновити ОСОБА_1 на посаді менеджера по роботі з ключовими клієнтами (регіонального) Дніпровського відділення прат "АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА".
Стягнути з ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» (код ЄДРПОУ 30965655), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 949 156 грн. 95 коп. (дев'ятсот сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят шість грн. 95 коп.).
Стягнути з ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» (код ЄДРПОУ 30965655) на користь держави судовий збір в сумі 14 237 грн. 35 коп. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять сім грн 35 коп.).
Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 63 277 грн. 13 коп. (шістдесят три тисячі двісті сімдесят сім грн. 13 коп.).
Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після розгляду справи апеляційним судом і прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складений 15.09.2025 року.
Суддя А.І.Бочаров