Справа № 521/6752/24
Провадження № 2/947/463/25
25.09.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
за участю:
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - адвоката Чумаченка С.О.,
представника третьої особи Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради як орган опіки та піклування - Чумаченко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
29.04.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_2 , третя особа: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та просить ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стверджуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини. Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 165-166, 122, 180-181 СК України.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбу, який було розірвано 01.06.2005 року, про що зроблено актовий запис №185 Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ). Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси від 29.05.2008), та постійно проживає та знаходиться на повному забезпеченні, утриманні та вихованні матері.
Батько дитини ОСОБА_2 повністю самоусунувся від виховання своєї доньки ОСОБА_3 , протягом багатьох років не займається її вихованням. Не забезпечує належних умов для утримання малолітньої доньки, її життям та здоров'ям не цікавиться, з дитиною роками не спілкується, нехтує своїми батьківськими обов'язками, матеріальної допомоги останні роки на утримання дитини не надає. З дитиною бачився дуже рідко, востаннє бачив доньку кілька років тому. Отже, з народження дитина постійно проживає з матір'ю, перебуває на її утриманні і вихованні. Позивач зазначає, що з 2018 року батько дитини ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання батьківських обов'язків, всі питання щодо утримання і виховання дівчинки вона - мати дитини вирішує самостійно. Вирішити питання щодо позбавлення відповідача батьківських прав поза судом не є можливим, тому як відповідач своєї згоди не надає. У зв'язку з цим вона звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 17.05.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав передано за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль.
Ухвалою судді від 06.09.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 03.10.2024.
У підготовчому засіданні 03.10.2024 позивачка ОСОБА_1 підтримала позов та вказала, що мала спілкування з представником органу опіки та піклування, але до цього часу висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача відносно доньки не виготовлений. Відповідач та представник третьої особи до підготовчого засідання не з'явилися, причину неявки не повідомили, про слухання справи сповіщені належним чином.
У наступні підготовчі засідання: 07.11.24, 10.12.24, 14.01.25, 13.02.25, 13.03.25, 14.04.25, 12.05.25, 28.05.25, 04.06.25, 03.07.25, 14.07.25, відповідач не з'явився, причину неявки не повідомив, про розгляд справи сповіщався належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Висновок орган опіки та піклування до цього часу суду не наданий. Оголошено перерву до 16.07.2025 з підстав відсутності висновку органу опіки та піклування.
02.04.2025 від представника позивача Чумаченка С.О. надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині судових витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги.
Ухвалою суду від 04.04.2025 суд розглянув та задовольнив заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Чумаченка С.О. про виправлення описки в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 06.09.2024 по цивільній справі № 521/6752/24 про відкриття провадження.
У підтоговчому засіданні 16.07.2025 суддя оголосила висновок Хаджибейської районної адміністрації щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , та вирішила питання про закриття підготовчого засідання та перехід до розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 15.09.2025 позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просила їх задовольнити у повному обсязі. Під час надання пояснень суду, позивачка зазначила, що ініціатором звернення до органів опіки стала сама донька, яка попросила її звернутися до відповідних органів з проханням позбавити її батька батьківських прав щодо неї. Донька з 2022 року заблокувала номер телефону свого батька, не бажаючи мати будь-які відносини з ним.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив та заперечення на позов у визначений судом строк не надав.
Представник третьої особи: Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради як орган опіки та піклування підтримали позовні вимоги.
Дослідивши надані письмові докази і наведені у позові доводи, висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбу, який було розірвано 01.06.2005 року, про що зроблено актовий запис №185 Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ). Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси 29.05.2008), та постійно проживає та знаходиться на повному забезпеченні, утриманні та вихованні матері. Як зазначила позивачка, що вони з відповідачем задовго до народження доньки припинили подружні стосунки та оформили розірвання шлюбу, однак потім сторони поновили стосунки та намагалися зберегти сім'ю, але в офіційному шлюбі не перебували, фактично перебуваючи у шлюбних відносинах близько 4-5 місяців, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , видане 29.05.2008 Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси.
Згідно з вказаним свідоцтвом про народження, батьком дитини зазначений відповідач ОСОБА_2 , марір'ю позивачка ОСОБА_1 .
Дитина з моменту народження та до цього часу постійно проживає та знаходиться на повному забезпеченні, утриманні та вихованні матері.
Батько дитини ОСОБА_2 , повністю самоусунувся від виховання своєї доньки ОСОБА_3 , протягом багатьох років не займається її вихованням. Не забезпечує належних умов для утримання малолітньої доньки, її життям та здоров'ям не цікавиться, з дитиною роками не спілкується, нехтує своїми батьківськими обов'язками, матеріальної допомоги останні роки на утримання дитини не надає. З дитиною бачився дуже рідко, востаннє бачив доньку кілька років тому. Отже, з народження дитина постійно проживає з матір'ю, перебуває на її утриманні і вихованні. Позивач зазначає, що з 2018 року батько дитини ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання батьківських обов'язків, всі питання щодо утримання і виховання дівчинки вона - мати дитини вирішує самостійно. За усі роки життя дитини відповідач мав одноразові, тимчасові спілкування з донькою.
Відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.09.2023 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця від дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак відповідач аліменти на утримання дитини жодного разу не сплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідно до розрахунку заборгованості від 15.07.2024 року зі сплати аліментів наданого Київським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 станом на 01.07.2024 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 70 000,00 грн.
З наданих суду пояснень, встанволено, що відповідач має багато боргів, що підтверджується рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2019 року, яким в рахунок погашення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за договором про іпотечний кредит №2076-н від 06 листопада 2007р. стягнуто заборгованість у сумі 3 618 883,45 грн. та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бардіною О.О. 06.11.2007 року за реєстровим №1348, зареєстрованого в державному реєстрі правочинів 06.11.2007 року за номером 2471651, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження та виселення з квартири ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та стягнення користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк" судового збору в сумі 1921,00 гривень.
27.06.2023 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюб від 27.06.2023, актовий запис №1361, складений Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністарства юстиції (м. Одеса). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ». Позивачка зазначила, що її теперешній чоловік ОСОБА_5 постійно займається вихованням дитини, приділяє їй багато часу, надає кошти на її утримання, навчання та оздоровлення.
Також, ОСОБА_4 надала копію довідки яка підтверджує, що вона разом з донькою - ОСОБА_3 , постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до довідки Амбулаторії № 1 КНП «Дитяча міська поліклініка № 7» Одеської міської ради від 07.02.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в поліклініці, має декларацію з педіатром. Медичні огляди проходить.
Відповідно до характеристики КЗ «Одеської художній фаховий коледж імені М.Б. Грекова» від 25.03.2025 № 51/25, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вступила до КЗ «ОХФК ім. М.Б. Грекова» у 2024 році на спеціальність «Художнє декорування середовища». З першого року навчання виявила себе як здібна, зацікавлена та не байдужа до фахових предметів особистість. Нові знання засвоює добре. Вміє логічно мислити, аналізувати, чітко висловлювати власні думки та почуття. Бере участь у громадському житті коледжу, до доручень ставиться відповідально. Мати активно цікавиться навчанням дитини та відповідально ставиться до її виховання. Мати постійно відвідує коледж, приділяє належну увагу зауваженням та побажанням куратора групи щодо навчання доньки, відповідально ставиться до розвитку дитини.
Згідно з заявами сусідів родини ОСОБА_1 : ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , мати неповнолітньої ОСОБА_10 характеризується позитивно. Батько, ОСОБА_2 з родиною не проживає, доньку не відвідує, не бере участі у її вихованні.
Відповідно до виписки по картці/рахунку Позивачки, підтверджується щомісячне нарахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_3 , що є заробітною платою.
Позивачка також зазначила, що утриманням сім'ї займається її чоловік, що підтверджується довідкою від 15.12.2024 року №7D0C6GDJDC5VPCK, підтверджується систематичний переказ коштів на рахунок позивачки від ОСОБА_5 .
На підтвердження позовних вимог стороною позивача надані такі докази:
-свідоцтво про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_2 від 29.05.2008,
-свідоцтво про розірвання шлюбу між позивачкою та ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 ,
-свідоцтво про шлюб укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 від 27.06.2023,
-заяви свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_8 - сусідів позивачки, які зазначили, що батько ніколи не приймав участі у вихованні доньки,
-картку платника податків ОСОБА_1 № НОМЕР_5 ,
-паспорт громадянки України від 28.07.2023, виданий №1514 на ім'я ОСОБА_1 ,
-довідку про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 від 03.04.2023 №М1-55724-ф/л,
-витяг з реєстру територіальної громади від 30.01.2024 №2024/000999534,
-характеристику ОСОБА_3 ,
-розрахунк заборгованості від 15.07.2024 року зі сплати аліментів наданого Київським ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 станом на 01.07.2024 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 70 000,00 грн.
-висновок Хаджибейської рай адміністрації, як органу опіки та піклування, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2025 №1791/01-20.
-рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2019 року,
-рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.09.2023 року.
Окрім цього, судом встановлено, що органом опіки та піклування Хаджибейської радміністрації під час вирішення питання щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав від органів державної влади отримано відповідну інформацію.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 станом на 01.03.2025 складає 110 000,00 грн.
06.02.2020 батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знятий з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, з дитиною не спілкується, за місцем проживання дитину не відвідує, не піклується Харчування, медичного догляду, лікування дитині, станом здоров'я не цікавиться, не приділяє уваги розвитку особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
З дослідженої судом виписки АТ КБ "ПРИВАТ БАНК" про рух коштів (операції по надходженню грошових коштів на картковий рахунок) по рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_1 , встанволено, що грошові кошти від відповідача та/або від виконавчої служби щодо стягнення аліментів у період з 01.01.2023 по 14.02.2024 не надходили.
Відповідно до листа Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 25.03.2025 № 189/01-11, здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 та встановлено, зі слів сусідів, що за вищезазначеною адресою ніхто не проживає (акт бесіди від 18.03.2025).
Згідно з протоколом бесіди з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради 12.03.2025 засобом телефонного зв'язку (тел. НОМЕР_6 ), встановлено, що він проти позбавлення його батьківських прав, відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Повідомив, що він директор фірми, але з літа минулого року фірма закрилась через війну, тому не сплачує аліменти. З донькою не спілкується, не бачиться протягом двох років, тому що вона не бажає. Із старшою донькою спілкується.
ОСОБА_2 надав заяву до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.05.2025, в якій зазначає, що він заперечує проти позбавленням його батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На засіданнях комісій з питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради 14.05.2025 та 28.05.2025 розглядалося питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , але батько жодного разу на виклики не з'явився.
Пи цьому, під час надання пояснень суду, представник органу опіки та піклування зазначила, що заяву ОСОБА_2 склав безпосередньо під час особистої явки до представників орагну опіки та піклування. Окрім цієї заяви щодо заперечення позбавлення його батьківських прав, відповідач жодних пояснень не надав, у подальшому заходів щодо виконання своїх батьківських обов'язків не вживав, на засідання орагну опіки та піклування так і не з'явився, через що дата проведення засідання неодноразово відкладалась. Спроб та дій, направлених на налагодження взаємостосунків з дитиною, також не вчинив.
На підтвердження факту нехтування батьком своїми обов'язками стосовно дотримання якнайкращих інтересів дитини, суд приймає в якості доказу рішення Київського районного суду м. Одеси від 16.12.2019, яким в рахунок погашення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за договором про іпотечний кредит стягнуто заборгованість у сумі 3 618 883,45 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження та виселення з квартири ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та неповнолітню ОСОБА_3 .
Під час виготовлення висновку працівниками органу опіки отримано від неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заяву від 01.04.2025, в якій вона обгрунтувала свою думку щодо позбавлення батьківських прав свого батька, ОСОБА_2 . ОСОБА_10 зазначила, що проживаючи зі своїм біологічним батьком не відчувала турботи про себе, зацікавленості в її житті та наявності його натури. Неодноразово бачила як його немає вдома, а коли був вдома, був у стані алкогольного сп'яніння. Мати з сестрою розшукували його, але знаходили п'яним у знайомих. Також часто бачила махінації з грошима сімейного та несімейного бюджету, які йшли на алкоголь та речі непершої потреби. Мати та сестра завжди тягнули на собі комунальні оплати, їжу, навчання та лікування. Із самого дитинства батько ніколи не ходив до її школи, не приводив чи забирав. Батько не знає її інтересів, планів та друзів. Батько рокаками не платить аліменти. За останні три роки вона спілкувалася з батьком декілька разів. Втім, замість батька у її житті був вітчим, який не дивлячись на знаходження на фронті, приділяв уваги та турботи більше ніж батько, та бачила вітчима-військового частіше ніж батька. Через постійне п'янство батька, його емоційну байдужість, поведінку та нестабільну сімейну емоційну ситуацію, вона відчувала постійну емоційну напругу, невпевненість, страх та інші проблеми. Батько ніколи не був зацікавлений у її проблемах, турботах та справах. Із цих причин вона хоче відмовитись від свого батька.
Також судом встановлено, що відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , однак при цьому з донькою не спілкується належним чином (одноразові зустрічі), матеріально її не утримує, не проявляє батьківської заботи, не приймає участі у її житті, освіті та оздоровленні.
Таким чином, та з урахуванням висновку органу опіки та піклування, встанволених суд вважає, що позивачкою доведено, що з нею постійно проживає та знаходиться на повному її забезпеченні, утриманні та вихованні малолітня донька - ОСОБА_3 . Батько дитини, повністю самоусунувся від виховання своєї доньки. Не забезпечує належних умов для виховання та утримання неповнолітньої дитини, її життям та станом здоров'ям не цікавиться, з дитиною не спілкується, вихованням не займається, матеріальної допомоги не надає, що і стало підставою для звернення до суду позивачки з даною позовною заявою.
Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі-Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 11 Закону передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ( ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону).
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до ст. 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі ст. 9 Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття (ч.2 ст. 51 Конституції України).
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Згідно з ч.2 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно зі статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень СК України до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків передбачено застосування правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, і, зокрема, це позбавлення батьківських прав.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 Постанови передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017 року по справі № 211/559/16-ц зазначено, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
При вирішенні судом вимог позбавлення батьківських прав визначальним є ставлення батьків до дітей, бажання спілкуватися і брати участь у їх вихованні.
11.07.2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає окремо, не цікавиться її життям та здоров'ям, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, матеріально не забезпечує, не спілкується з дитиною, не проявляє належної любові та турботи до доньки, не створює умов для отримання нею освіти.
Вказані факти як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про свідоме нехтування відповідачем виконанням батьківських обов'язків по догляду та вихованню дитини, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Хант проти України» зазначив, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Сукупність досліджених доказів, які суд визнає належними та допустимими, свідчить про винну поведінку відповідача, навмисне ухилення від виконання батьківського обов'язку щодо виховання та розвитку доньки, піклування про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, зайняття підготовкою до самостійного життя, підтримки її матеріально. Будь-які об'єктивні причини ухилення ОСОБА_2 від виконання обов'язків по вихованню, утриманню доньки ОСОБА_3 , відсутні.
В свою чергу, відповідач не навів суду жодної обставини, яка б спростовувала надані позивачкою докази та позовні вимоги взагалі. Відзив та заперечення на позов не надав. Доводи позивачки не спростував.
Відповідно до ч.5, ч. 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч.1, 2 ст. 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і при дотриманні такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Батьківські права засновані на спорідненості батьків з дітьми, водночас ухилення від виконання батьківських обов'язків є в силу закону підставою для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача - ОСОБА_1 .
Керуючись, ст.ст. ст. 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 60, 63, 150, 157, 164, 171 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Хаджибейська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 169 СК він не позбавлений права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав допускається, якщо батько (мати) змінили свою поведінку та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Хаджибейської рай адміністрації ОМР, адреса: м. Одеса, вулиця Євгенія Танцюри, 22, код ЄДРПОУ: 26303175).
Рішення проголошене та підписане 25.09.2025.
Суддя Ю. А. Скриль