25 вересня 2025 року Справа № 915/959/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Мавродієвої М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області),
до відповідача: Комунального закладу “Миколаївський обласний академічний ліцей “ВІДРОДЖЕННЯ» Миколаївської обласної ради,
про: стягнення 42850,0 грн,-
Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) через систему “Електронний суд» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального закладу “Миколаївський обласний академічний ліцей “ВІДРОДЖЕННЯ» Миколаївської обласної ради суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок пошкодження зелених насаджень, у вигляді збитків, нанесених Державі Україна у розмірі 42850,0 грн.
Ухвалою суду від 23.06.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.07.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України; запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.
Ухвала від 07.07.2025 судом направлялась відповідачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та 07.07.2025 о 18:46 ним отримана, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.
За змістом ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали суду від 07.07.2025 відповідач отримав 08.07.2025.
Відповідач не скористався наданим йому ст.ст.161, 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі “Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: “Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи в межах строку, передбаченого ГПК України.
Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступні обставини.
14.09.2023 Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) було виявлено факт адміністративного та цивільно-правового характеру у вигляді самовільного пошкодження 16 зелених насаджень до неприпинення росту в межах населеного пункту м.Миколаєва по вул.Курортна, буд.14-А на території Миколаївської загальноосвітньої санаторної школи - інтернат І-ІІІ ступеня №7 Миколаївської обласної ради (нове найменування - Комунальний заклад “Миколаївський обласний академічний ліцей “ВІДРОДЖЕННЯ» Миколаївської обласної ради), а саме дерев породи «Тополь», діаметром у корі біля шийки кореня 85 см, 60 см, 45 см, 70 см, 78 см, 70 см, 70 см, 78 см, 70 см, 54 см, 40 см, 70 см, 87 см, 64 см, 80 см та 87 см, без відповідного дозволу, про що держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу складено протокол про адміністративне правопорушення №000184 від 14.09.2023.
В подальшому на підставі вказаного протоколу держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000184 від 15.09.2023 та притягнуто директора Миколаївської загальноосвітньої санаторної школи - інтернату І-ІІІ ступеня №7 Миколаївської обласної ради ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,0 грн.
В судовому порядку вказана постанова не оскаржувалась, а сума штрафу ОСОБА_1 була сплачена в добровільному порядку, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3222366707.1 від 27.09.2023.
Позивач вказує, що в результаті протиправних дій відповідача, які виразилися в незаконній порубці зелених насаджень до ступеня неприпинення росту, держаним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу було проведено розрахунок розміру шкоди, відповідно до якого загальна сума завданої шкоди становить 42850,0 грн.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням, виконано відповідно до додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 (із змінами внесеними згідно постанов Кабінету Міністрів України №1789 від 28.12.2001 та №111 від 01.02.2012) «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктах».
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензією №144 від 04.10.2023, в якій пропонував останньому добровільно відшкодувати державі 42850,0 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок пошкодження зелених насаджень.
Така претензія була отримана відповідачем 12.10.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивача зазначає, що вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Позивач стверджує, що на даний час сума завданих довкіллю збитків у розмірі 42850,0 грн відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Згідно з розділом ІІ Положення, Інспекція пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пункт 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (пункт 10).
Суд враховує, що Державна екологічна інспекція Південно-західного округу є єдиним органом у межах територіальної юрисдикції Миколаївської та Одеської областей стосовно реалізації повноважень щодо відшкодування завданих довкіллю збитків.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Так, Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), посилаючись на те, що Комунальним закладом “Миколаївський обласний академічний ліцей “ВІДРОДЖЕННЯ» Миколаївської обласної ради не відшкодовано збитки завданні навколишньому середовищу внаслідок пошкодження зелених насаджень до ступеня неприпинення росту, які перебувають під охороною Держави, а тому має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі, звернулась до суду з позовом про стягнення з останнього збитків в розмірі 42850,0 грн.
За приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Частиною 3 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006, затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (далі - Порядок).
Відповідно до п.3 Порядку, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера.
В свою чергу, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, суші тощо.
Крім того, п.3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства будівництва та архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006, встановлена заборона на самовільне пошкодження дерев, кущів, квітників та газонів на об'єктах благоустрою зеленого господарства.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.26 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу забезпечується встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів.
Частиною 2 ст.40 Закону України «Про рослинний світ» встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Згідно ч.1 ст.167 Цивільного кодексу України, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані ст.1166 Цивільного кодексу України.
За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Так, ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст.1166 Цивільного кодексу України, є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинно довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Щодо розміру шкоди заподіяної відповідачем слід зазначити наступне.
У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) за наслідком рубки дерев було здійснено заміри по встановленню суми збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, за наслідком чого здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу.
Постановою Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктах.
Розмір шкоди, нанесений відповідачем державі, розрахований державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) відповідно до Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999 .
Відповідно до розрахунку збитків заподіяних внаслідок пошкодження зелених насаджень, який здійснено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), розмір заподіяної шкоди становить 42850,0 грн.
Відповідачем вказаний розрахунок не заперечений та не спростований.
Суд перевіривши розрахунок дійшов висновку, що арифметично та методологічно він виконаний за таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №559 від 08.04.1999.
Щодо вини відповідача слід зазначити наступне.
В деліктних зобов'язаннях вина завдавача шкоди презюмується. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Вина відповідача у скоєнні правопорушення по заподіянню шкоди державі, підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення №000184 від 14.09.2023, постановою про накладення адміністративного стягнення №000184 від 15.09.2023, розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження до ступеня неприпинення росту 16 дерев породи «Тополь» діаметром у корі: 85 см, 60 см, 45 см, 70 см, 78 см, 70 см, 70 см, 78 см, 70 см, 54 см, 40 см, 70 см, 87 см, 64 см, 80 см, 87 см.
Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів відсутності його вини у пошкодженні до ступеня неприпинення росту 16 дерев породи «Тополь».
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Суд вважає, що порушення з боку відповідача законодавства про охорону навколишнього природного середовища, стало причиною завдання навколишньому природному середовищу майнової шкоди у загальному розмірі 42850,0 грн.
Відповідач не спростував вимоги та доводи позивача, та не надав суду відповідні докази, які свідчили б про відшкодування ним шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі у розмірі 42850,0 грн.
За результатами дослідження доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність, законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, а отже наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 232, 233, 238, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального закладу “Миколаївський обласний академічний ліцей “ВІДРОДЖЕННЯ» Миколаївської обласної ради (54038, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Курортна, буд.14-А; код ЄДРПОУ 04589998) на користь держави Україна (на р/р UA738999980333199331000014480, отримувач: заводський Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/24062100, код ЄДРПОУ 37992030 казначейство України (ел.адм.подат.): код класифікації доходів бюджету 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у вигляді збитків у розмірі 42850,0 грн.
3. Стягнути з Комунального закладу “Миколаївський обласний академічний ліцей “ВІДРОДЖЕННЯ» Миколаївської обласної ради (54038, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Курортна, буд.14-А; код ЄДРПОУ 04589998) на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, Одеська обл., м.Одеса, вул.Лінія 12, 6 ст.Люстдорфської дороги, буд.22; код ЄДРПОУ 43879780) на р/р UA438201720343110001000115709, код ЄДРПОУ 43879780, банк Державна казначейська служба України м.Київ, суму коштів за сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва