28 серпня 2025 року Справа № 915/985/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника позивача: Козій А.О.,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Управління комунального майна Миколаївської міської ради,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Качана Олексія Миколайовича (адреса згідно ЄДР: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місцезнаходження об'єкта оренди: м.Миколаїв, пров.Кобера, буд.15Б),
про: розірвання договору оренди, стягнення заборгованості та вивільнення комунальної власності,-
Управління комунального майна Миколаївської міської ради звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд:
- розірвати договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7591 від 09.02.2015, укладений між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, правонаступником якого є Управління комунального майна Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 22440076) та фізичною особою-підприємцем Качаном Олексієм Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) (в редакції Договору про продовження Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 09.02.2015 №7591 в новій редакції від 09.04.2021);
- стягнути з фізичної особи-підприємця Качана Олексія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 22440076) кошти у розмірі 74735,19 грн, з яких: 66432,31 грн заборгованості за орендну майна та 8302,88 грн пені;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Качана Олексія Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 22440076) нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою суду від 25.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.07.2025.
Ухвалою суду від 30.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2025.
Відповідач явку повноважного представника в ході розгляду справи та у судове засідання 28.08.2025 не забезпечив, про час та місце розгляду справи щоразу повідомлявся належним чином, зокрема і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України у порядку встановленому ч.4 ст.122 ГПК України, причини неявки суду не повідомив.
До того ж, відповідач не скористались наданим йому ст.ст.161, 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 28.08.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 28.08.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 09.02.2015 між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, правонаступником якого є Управління комунального майна Миколаївської міської ради, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Качаном Олексієм Миколайовичем, як орендарем, укладено договір №7591 оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (будівля, споруда) першого поверху, загальною площею 78,20 кв.м, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Майно) (п.1.1 Договору оренди).
Відповідно до п.2.1 Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
В день укладення Договору оренди майно було передане орендодавцем в оренду орендарю за актом приймання-передавання нежитлового приміщення по договору оренди №7591 від 09.02.2015.
Згідно п.12.1 Договору, в редакції договору від 09.04.2021 про продовження Договору оренди в новій редакції (далі - Договір оренди в новій редакції), договір продовжено на 5 років з 01.01.2021 до 31.12.2025 включно.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про найм (оренду).
Так, за приписами ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п.9 змінюваних умов Договору оренди в новій редакції, місячна сума орендної плати без податку на додану вартість становить 2075,0 грн.
Згідно пунктів 3.1 - 3.4 Договору оренди в новій редакції, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на поточний місяць. Якщо індекс інфляції у будь-якому місяці становить менше 1, вважати його рівним 1. Орендар сплачує орендну плату до міського бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця. Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. Орендодавець виставляє рахунок на частину орендної плати, яка сплачується до міського бюджету. ПДВ нараховується на кожну частину орендної плати окремо.
Відповідно до п.16 змінюваних умов Договору оренди в новій редакції, орендар сплачує 100% орендної плати орендодавцю.
За твердженнями позивача, які не спростовані та не заперечені відповідачем, останнім допущено порушення грошових зобов'язань за Договором оренди щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість із орендної плати за період з 01.03.2016 по 30.04.2025 на суму 66432,31 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати у погоджені в Договорі оренди строки позивачем 05.02.2024 було направлено відповідачу претензію №9/10/01/08/24 від 05.01.2024 про погашення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди, звільнення та повернення орендованих приміщень, яка залишена відповідачем без відповіді та без виконання.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За твердженнями позивача, заборгованість з орендної плати відповідачем не погашено і досі. Викладені обставини стали підставою для звернення Управління комунального майна Миколаївської міської ради до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту належної сплати орендної плати закон покладає на відповідача, як орендаря.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором оренди та сплати орендної плати не представив, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями, відповідно доводи позивача не спростував.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості з орендної плати в розмірі 66432,31 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд дійшов наступних висновків.
Внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача (згідно наданих до позовної заяви розрахунків) пеню на загальну суму 8302,88 грн за сукупний період з 18.10.2024 по 17.04.2025 (з урахуванням динаміки формування боргу).
За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.11.1 Договору оренди в новій редакції, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Відповідно до п.3.8 Договору оренди в новій редакції, на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Таким чином на підставі статті 549 Цивільного кодексу України та положень Договору оренди позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.
За перевіркою суду, позивач суму пені визначив правильно, у зв'язку з чим позовні вимоги у відповідній частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про розірвання Договору оренди та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване нежитлове приміщення, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд (ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість за Договором оренди має місце з березня 2016 року, а з березня 2022 року відповідач взагалі не здійснював жодних орендних платежів.
При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31.07.2020 у справі №479/1073/18, від 07.10.2020 у справі №313/780/19.
Отже, зазначене свідчить про істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати та є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.
Згідно ч.2 ст.24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Відповідно до п.12.7.1 Договору в новій редакції, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно п.4.1 Договору в новій редакції, у разі припинення договору орендар зобов'язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно та повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна.
Відповідно до п.4.3. Договору в новій редакції, майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією №9/10/01/08/24 від 05.01.2024, в якій, зокрема, порушував питання про звільнення та повернення орендованих приміщень.
Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Таким чином, з огляду на допущені відповідачем порушення істотних умов Договору щодо несплати орендної плати за користування комунальним нерухомим майном, суд вважає заявлені вимоги щодо розірвання Договору №7591 від 09.02.2015 оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, та щодо зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлове приміщення, обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
У зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці повне судове рішення складено та підписано 25.09.2025.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Розірвати договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності №7591 від 09.02.2015, укладений між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, правонаступником якого є Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 22440076) та фізичною особою-підприємцем Качаном Олексієм Миколайовичем ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження об'єкта оренди: АДРЕСА_2) в редакції Договору про продовження Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 09.02.2015 №7591 в новій редакції від 09.04.2021.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Качана Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження об'єкта оренди: АДРЕСА_2) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 22440076) 66432,31 грн основного боргу та 8302,88 грн пені.
4. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Качана Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження об'єкта оренди: АДРЕСА_2) повернути Управлінню комунального майна Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 22440076) нежитлове приміщення загальною площею 78,20 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця Качана Олексія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження об'єкта оренди: АДРЕСА_2 ) на користь Управління комунального майна Миколаївської міської ради (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20; код ЄДРПОУ 22440076) 9084,0 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 25.09.2025.
Суддя М.В.Мавродієва