Рішення від 28.08.2025 по справі 915/993/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2025 року Справа № 915/993/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представників сторін: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго»,

до відповідача: Миколаївської міської ради,

про: визнання права власності на комплекс нежитлових будівель за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Миколаївобленерго» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради, як повноважного представника Миколаївської міської територіальної громади, в якій просить суд визнати за собою право власності за набувальною давністю на комплекс нежитлових будівель, які розташовані по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області, до складу яких входить:

- літ. А-1 - будівля газової котельні, загальною площею - 38,5 кв.м;

- літ. Б-4 - будівля адміністративного корпусу №1, загальною площею - 1654,1 кв.м;

- літ. В-1 - будівля прохідної, загальною площею - 38,3 кв.м;

- літ. Г-2 - будівля службово-побутового корпусу №2, загальною площею - 1 333,7 кв.м;

- літ. Д-2 - будівля адміністративного корпусу №3, загальною площею - 968,3 кв.м;

- літ. Е-1 - будівля складу №2, загальною площею - 44,0 кв.м;

- літ.Ж-1 - будівля дизельної електростанції, загальною площею - 16,6 кв.м;

- літ. И-1 - будівля хроматоргафічної лабораторії, загальною площею - 45,5 кв.м;

- літ. З-1 - будівля складу з навісом, загальною площею - 90,7 кв.м;

- літ. К-2 - будівля виробничого корпусу №4, загальною площею - 1372,7 кв.м;

- літ. Л-1 - будівля гаражу на 6 боксів, загальною площею - 404,7 кв.м;

- літ. М-2 - будівля адміністративного корпусу №5, загальною площею - 390,6 кв.м;

- літ. Н-1 - будівля виробничого корпусу №6, загальною площею - 75,4 кв.м;

- літ.О-1 - будівля №7, загальною площею - 766,5 кв.м;

- літ. П - гараж, загальною площею - 9,9 кв.м;

- літ. Р - будівля складу №3, загальною площею - 5,3 кв.м;

- літ. У - вбиральня;

- літ. Я - вольєр;

- №45 - резервуар 100 куб.м;

- №46 - фонтан.

Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.08.2025.

Відповідач у відзиві вказує, що згідно службової записки Управління комунального майна Миколаївської міської ради №44640/10.01-08/25-2 від 08.08.2025 комплекс нежитлових будівель по вул.Громадянській, 40 в м.Миколаєві Миколаївської області, не обліковується серед об'єктів, які належать до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади, та серед комунальних підприємств Миколаївської міської ради відсутнє таке, яке може надавати послуги з енергопостачання, а тому обслуговування таких об'єктів наразі є неможливим.

Ухвалою суду від 04.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2025.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у письмових заявах просили суд розглянути справу за відсутності їх представників.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 28.08.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Позивач вказує, що Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго», яка була заснована в процесі корпоратизації на базі Державного енергопостачального підприємства «Миколаївобленерго» у відповідності до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 №170 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» та на підставі указу Президента України від 04.04.1995 №282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», наказу Міністерства економіки України від 14.06.1995 №75 «Про внесення змін та доповнень до переліків підприємств, що підлягають корпоратизації, та графіків її проведення».

З метою проведення корпоратизації на підприємстві було створено комісію з корпоратизації ДЕП «Миколаївобленерго» та на підставі наказу від 19.06.1995 №1 керівника ДЕП «Миколаївобленерго» у строк з 01.07.1995 по 15.07.1995 проведено інвентаризацію згідно Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 №158.

Відповідно до п.10 Положення про порядок корпоратизації підприємств затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 №508 комісія з корпоратизації підготувала акт оцінки вартості майнового комплексу «Миколаївобленерго», що підлягало корпоратизації.

До акту оцінки вартості майнового комплексу «Миколаївобленерго» додано матеріали щодо визначення оціночної вартості майна, згідно передаточного балансу, зокрема відомості, розрахунки та переліки об'єктів, що не підлягають приватизації (перелік об'єктів (основні засоби), які не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго» від 15.07.1995; об'єкти цивільної оборони та культури, що не підлягають приватизації по «Миколаївобленерго» від 15.07.1995), які складені комісією з корпоратизації.

Згідно п.10 Положення №508, комісія з корпоратизації подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проект плану розміщення акцій та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України «Про господарські товариства», з урахуванням вимог передбачених Указом Президента України від 15.06.1993 №210/93 «Про корпоратизацію підприємств».

На виконання вказаних норм, комісією з корпоратизації направлено до Міністерства енергетики і електрифікації України акт оцінки вартості майнового комплексу «Миколаївобленерго».

Пунктом 1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.08.1995 №170 затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу ДЕП «Миколаївобленерго», а пунктом 5 встановлено «вважати ДАЕК «Миколаївобленерго» правонаступником ДЕП «Миколаївобленерго».

При цьому в акті оцінки вартості майнового комплексу, конкретизований перелік майна, що увійшов в процесі корпоратизації до статутного фонду (капіталу) позивача не визначався.

Згідно п.1.1 наказу Міністерства енергетики та електрифікації України №80 від 21.04.1995 вирішено створити станом на 01.04.1995 на базі відособлених підрозділів ВЕО «Одесаенерго», які розташовані в Миколаївській області, Державне підприємство «Миколаївобленерго», з відособленим апаратом управління у складі: Миколаївська ТЕЦ, Вознесенські електричні мережі та Миколаївські електричні мережі з правом юридичної особи за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40.

Згідно п.1.1.3 Наказу №80 вирішено «вважати ДП «Миколаївобленерго» правонаступником ВЕО «Одесаенерго» стосовно майна, прав та зобов'язань відособлених підрозділів, на базі яких воно створене».

Відповідно до п.15 Положення №508 з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

У подальшому ДАЕК «Миколаївобленерго» була перейменована у Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго».

У квітні 2011 року відповідно вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго», а у квітні 2018 року ПАТ «Миколаївобленерго» перейменовано у Акціонерне товариство «Миколаївобленерго».

Позивач вказує, що на теперішній час у нього відсутній перелік майна, що увійшов до його статутного капіталу у процесі корпоратизації та інвентаризаційні описи основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта у 1995 році.

З метою пошуку вказаних документів, позивач звертався до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, АТ «Одесаобленерго», Державного архіву Одеської області, ВП «Південна електроенергетична система» ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фонду державного майна України.

У відповідях зазначених організацій від 09.04.2020 №26/1.1-19.3-9266, від 03.03.2020 №101/03/03-1024, від 02.11.2018 №101/10/03-7080, від 20.03.2020 №709/05-20, від 27.02.2020 №05/8018, від 10.02.2015 №12/02/2516/нк, від 26.01.2018 №10-21-1645 вказано про відсутність у них переліку майна, що увійшов до статутного капіталу позивача та інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта у 1995 році.

03.03.2017 набрав чинності Порядок підтвердження державними органами приватизації факту передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), затверджений наказом Фонду державного майна України від 12.01.2017 №17.

Відповідно до п.5 Порядку №17 для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу господарського товариства, утвореного у процесі приватизації (корпоратизації), заявник подає до державного органу приватизації, зокрема дані інвентаризаційних описів основних фондів (зведений акт інвентаризації, перелік необоротних активів), складених на дату оцінки об'єкта.

У позивача не збереглися інвентаризаційні описи основних фондів (зведений акт інвентаризації, перелік необоротних активів), складених на дату оцінки об'єкта у 1995 році.

Позивач надав листом від 26.07.2017 №01/16-4272 до ФДМУ усі наявні у нього додаткові документи та інформацію, які необхідні для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу позивача, крім даних інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта.

Листом від 26.01.2018 №10-21-1645 ФДМУ повідомив позивача, що наданий пакет документів є недостатнім для підтвердження факту передачі державного майна до статутного капіталу позивача.

За адресою вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області знаходиться управління АТ «Миколаївобленерго», яке здійснює свою діяльність у Миколаївській області.

Розподіл електроенергії є основним видом діяльності АТ «Миколаївобленерго», яка включає в себе розподіл електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності; надання послуг комерційного обліку; експлуатація електроенергетичних об'єктів, будівель, споруд, устаткування; виготовлення, монтаж технологічного обладнання, у тому числі силових трансформаторів, ремонтні та інші роботи з електрообладнанням та іншими об'єктами промислового та непромислового призначення та інше.

Згідно з балансовою довідкою бухгалтерії АТ «Миколаївобленерго» від 18.06.2025 №04.02/01-50-144 на балансі позивача з 1956 року обліковується комплекс нежитлових будівель та споруд, які використовуються АТ «Миколаївобленерго», що знаходяться за адресою: вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області, до складу яких входить: літ.А-1 будівля газової котельні, інв.№16177; літ.Б-4 будівля адміністративного корпусу №1, інв.№7269, літ.В-1 будівля прохідної, інв.№12750; літ.Г-2 будівля службово-побутового корпусу №2, інв.№7371; літ.Д-2 будівля адміністративного корпусу №3, інв.№7239; літ.Е-1 будівля складу № 2, інв.№56063; літ.Ж-1 будівля дизельної електростанції, інв.№56064; літ.З-1 будівля складу з навісом, інв.№56065; літ.К-2 будівля виробничого корпусу №4, інв.№7320; літ.Л-1 будівля гаражу на 6 боксів, інв.№7054; літ.М-2 будівля адміністративного корпусу №5, інв.№12746; літ.Н-1 будівля виробничого корпусу №6, інв.№13426; літ.О-1 будівля №7, інв.№14247; літ.П - гараж, інв.№56070; літ.Р - будівля складу №3, інв.№56071; літ.У- вбиральня, інв.№64867; літ.Я - вольєр, інв.№64944; №45 резервуар 100 куб.м, інв.№13164; №46 фонтан, інв.№56072.

АТ «Миколаївобленерго» у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи розподілу, тобто юридичною особою, відповідальною за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

АТ «Миколаївобленерго» є об'єктом критичної інфраструктури та є стратегічно важливими для функціонування економіки і безпеки держави, суспільства та населення, виведення з ладу або руйнування якого може мати вплив на національну безпеку і оборону, природне середовище, призвести до значних матеріальних та фінансових збитків, людських жертв, що підтверджується витягом з наказу Міненерго №4-ДСК від 16.12.2022.

Вказаний комплекс використовується АТ «Миколаївобленерго» при здійсненні господарської діяльності, а саме:

- літ.А-1 - будівля газової котельні, інв.№16177 - використовується для теплозабезпечення приміщень, в яких розміщені робочі місця працівників товариства;

- літ.Б-4 - будівля адміністративного корпусу №1, інв.№7269 - використовується для розміщення робочих місць персоналу відділів та служб АТ «Миколаївобленерго»;

- літ.В-1 - будівля прохідної, інв.№12750 - використовується для розміщення робочих місць сторожів дільниці, для контролю за пропуском на територію відвідувачів;

- літ.Г-2 - будівля службово-побутового корпусу №2, інв.№7371 - використовується для розміщення робочих місць персоналу відділів та служб АТ «Миколаївобленерго»;

- літ.Д-2 - будівля адміністративного корпусу №3, інв.№7239 - використовується для розміщення робочих місць персоналу відділів та служб АТ «Миколаївобленерго»;

- літ.Е-1 - будівля складу №2, інв.№56063 - використовується для зберігання енергетичного приладдя та матеріалів;

- літ.Ж-1 - будівля дизельної електростанції, інв.№56064 - використовується для зберігання електростанції, яка виробляє електричну енергію;

- літ.З-1 - будівля складу з навісом, інв.№56065 - використовується для зберігання матеріалів та енергетичного приладдя;

- літ.К-2 - будівля виробничого корпусу №4, інв.№7320 - використовується для розміщення виробничого приладдя;

- літ.Л-1 - будівля гаражу на 6 боксів, інв.№7054 - використовується для зберігання, технічного обслуговування і поточного ремонту транспортних засобів;

- літ.М-2 - будівля адміністративного корпусу №5, інв.№12746 - використовується для розміщення робочих місць персоналу відділів та служб АТ «Миколаївобленерго»;

- літ.Н-1 - будівля виробничого корпусу №6 , інв.№13426 - використовується для розміщення лабораторії;

- літ.О-1 - будівля №7, інв.№14247 - використовується, як будівля виробничого призначення, маслосклад;

- літ.П - гараж, інв.№56070 - використовується для зберігання, технічного обслуговування і поточного ремонту транспортних засобів;

- літ.Р - будівля складу №3, інв.№56071 - використовується для розміщення складу матеріалів;

- літ.У - вбиральня, інв.№64867;

- літ.Я - вольєр, інв.№64944 - використовується для утримання собак;

- №45 резервуар 100 куб.м, інв.№13164 - використання для запасу води;

- №46 фонтан, інв.№56072.

Позивач також зазначає, що первинним власником нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві був РЕУ «Одесаенерго».

У 1964 році урядом було ухвалено рішення про включення до РЕУ «Одесаенерго» енергосистем Миколаївської та Херсонської областей.

Згідно п.6 переліку (додаток №1) до Статуту ВЕО «Одесаенерго» Міністерства енергетики та електрифікації УССР, затверджений наказом Міненерго СРСР від 31.12.1987 - Миколаївське підприємство електричних мереж входило в склад структури ВЕО «Одесаенерго».

У 1995 році указом Президента України в рамках реформування галузі замість ВЕО «Одесаенерго» були утворені Південний РДЦ, Південні магістральні електричні мережі та державні енергопостачальні компанії «Одесаобленерго», «Миколаївобленерго» і «Херсонобленерго».

Позивач вказує, що документів щодо будівництва комплексу нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві та передачі на баланс АТ «Миколаївобленерго» не збереглося.

В архівах АТ «Миколаївобленерго» знайдено листування від 1975, 1976, 1977, 1978 років, з яких вбачається, що Миколаївське підприємство електричних мереж входило в склад ВЕО «Одесаенерго» та знаходилось за адресою: вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області.

В 1992 році Миколаївською міською радою народних депутатів Миколаївської області надані Миколаївському підприємству електричних мереж земельні ділянки, загальною площею 5,96 га у постійне користування, у тому числі по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві.

14.11.2013 між Миколаївською міською радою, як орендодавцем, та АТ «Миколаївобленерго», як орендарем, укладено договір оренди землі №9720, за яким, з урахуванням договору про зміни №141-24 від 11.12.2024, позивачу для обслуговування нежитлового об'єкта по вул.Громадянська, 40 в м.Миколаєві Миколаївської області; в користування строком на 49 років до 14.11.2072 передано земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:060:0030, загальною площею 15985 кв.м. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

16.07.2002 Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на будівлю котельної по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області, в якому зазначено технічні характеристики будівель.

07.05.2004 та 27.04.2018 Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлялись технічні паспорти на комплекс нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області (інвентаризаційна справа №24388), в якому зазначено технічні характеристики будівель.

02.07.2024 на замовлення АТ «Миколаївобленерго» ФОП Циганок І.О. виготовлено технічний паспорт на комплекс нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області (інвентаризаційна справа №3632-К), в якому зазначено технічні характеристики будівель.

Комплекс нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 26.09.2024.

До того ж, між АТ «Миколаївобленерго» та надавачами комунальних послуг укладено договори про надання комунальних послуг до комплексу нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області, зокрема:

- договори №А/1704 від 12.04.2016 та №ЦВ/732/24 від 26.09.2024 про надання послуг з централізованого водопостачання та центрального водовідведення;

- договори №38 від 27.12.2013, №37/4-15 від 06.01.2015, №37/4-16 від 22.01.2016, №ТПВ-2021 від 12.01.2021, №09 від 19.01.2022, №10 від 23.01.2023, №03.02/02-1Д від 03.01.2024 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів;

- договір №118 від 30.11.2017 про надання послуг з вивезення рідких нечистот та договір №18 від 21.02.2019 про надання послуг з вивезення рідких відходів, механічної і ручної роботи глибинної чистки туалетів, вигрібних ям, резервуарів.

Позивач вказує, що АТ «Миколаївобленерго» добросовісно, відкрито, безперервно володіє вказаним нерухомим майном, починаючи 1956 року та по теперішній час, тобто протягом 69 років, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для визнання за АТ «Миколаївобленерго» права власності на комплекс нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області за набувальною давністю в порядку ст.344 ЦК України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо набуття права власності на комплекс нежитлових будівель по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області за набувальною давністю.

За приписами ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 4 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом ст.2 ЦК України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Проте не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст.344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абз.2 ч.3 ст.344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч.2 ст.344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість, володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За приписами ч.1 ст.344 ЦК України, добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що аналізуючи поняття «добросовісність володіння» як ознаку набувальної давності за ст.344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Враховуючи вищезазначене, дослідженню судом підлягають наступні обставини: чи може спірне майно бути об'єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

За наявними в матеріалах даної справи доказами судом встановлено наступні обставини:

- комплекс нежитлових будівель, які розташовані по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області, не належать до категорій майна, вилучених із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння є законним та може бути об'єктом набувальної давності;

- позивач добросовісно заволодів нерухомим майном; добросовісний характер володіння підтверджується тим, що позивач прийняв від ВЕО «Одесаенерго» на баланс спірний комплекс нежитлових будівель та протягом 53 років з 1972 року безперервно обслуговує, ремонтує та використовує таке майно у власній господарській діяльності; підставами набуття є правонаступництво ДП «Миколаївобленерго» від ВЕО «Одесаенерго» стосовно майна, прав та зобов'язань відособлених підрозділів, на базі яких воно створене;

- позивач не був обізнаний на час заволодіння майном, що воно належить не йому та правомірно вважав, що мав набути це майно під час корпоратизації у складі майна цілісного майнового комплексу «Миколаївобленерго»;

- позивач відкрито володіє спірним нерухомим майном, що підтверджується наявністю технічних паспортів на спірний нежитловий об'єкт; договором оренди землі, на якій розташований спірний об'єкт; договорами про надання комунальних послуг до спірного комплексу нежитлових будівель;

- позивач безперервно володіє спірним нерухомим майном починаючи з 1956 року по теперішній час, тобто протягом 69 років, а також несе витрати на утримання спірного майна, здійснює його ремонт та обслуговування;

- відповідачем не спростовано відсутності осіб, які претендують на спірне нерухоме майно; право власності на будівлю за жодною особою не зареєстровано;

- згідно листів Фонду державного майна України від 01.10.2024 №02/1059, Миколаївської обласної ради від 20.08.2024 №982-11-05-24, Миколаївської міської ради від 13.08.2024 №13486/02.02.01-40/10/14/24 комплекс нежитлових будівель, які розташовані по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області у останніх не обліковується;

- у позивача відсутній титул (підстава) для володіння майном та набуття права власності, оскільки ним не укладалося з жодною особою правочинів (договорів купівлі-продажу, оренди тощо), які б регулювали форму речових прав позивача стосовно спірного майна;

- у позивача відсутні правоустановчі документи на спірне нерухоме майно, а право власності згідно вимог чинного законодавства не зареєстровано за жодною особою, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4 ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписів ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовано та не заперечно, наявність всіх підстав, встановлених вимогами чинного законодавства, для набуття АТ «Миколаївобленерго» права власності за набувальною давністю на комплекс нежитлових будівель, які розташовані по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останнім не заявлялись, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

У зв'язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці, повний текст судового рішення підписано 25.09.2025.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (54017, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.40; ідент.код 23399393) право власності за набувальною давністю на комплекс нежитлових будівель, які розташовані по вул.Громадянська, 40 у м.Миколаєві Миколаївської області, до складу яких входить: