майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"16" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/665/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Малярчук Р.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Рильцова Є.Ю. дов. №144 від 12.12.2024 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства
про стягнення 6 487 939,15грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства 6 487 939,15грн.
В якості правових підстав позивач зазначає, зокрема, ст.526, 530, 610, 612, 655, 692 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 28.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 01.07.2025 об 11:00.
Ухвалою від 01.07.2025 суд відклав підготовче засідання на 15.07.2025 о 12:00.
Ухвалою від 15.07.2025 суд продовжив відповідачу строк на подання відзиву до 23.07.2025; продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 30.07.2025 о 14:15.
23.07.2025 за вх.№9353 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
28.07.2025 за вх.№9541/25 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 30.07.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/665/25 до судового розгляду по суті; призначив судове засідання на 16.09.2025 о 12:00.
Вказану ухвалу суд надіслав в електронні кабінети сторін, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (а.с.83 - 83 на звороті)
16.09.2025 за вх.№11614 через загальний відділ суду (канцелярію) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, який призначений на 16.09.2025 о 12:00, у зв'язку з перебуванням представника в щорічній відпустці.
В судовому засіданні 16.09.2025 представник позивача повідомив, що розмір заборгованості не змінився. Підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив.
Дослідивши клопотання відповідача за вх.№11614 від 16.09.2025 про відкладення підготовчого засідання, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час та місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Однак, суд вважає, що перебування у відпустці представника відповідача, не є поважною причиною, оскільки відповідач не позбавлений права надати повноваження для участі в судовому засіданні іншому представникові.
Зважаючи на вказане, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача щодо відкладення судового засідання з підстав, викладених у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, суд вважає, що його відсутність не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 16.09.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу №8015-ПСО(ТКЕ)-10 від 30.09.2022 в частині проведення розрахунків за поставлений з жовтня 2022 року по квітень 2023 року природний газ.
Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив існування між сторонами правовідносин на підставі договору постачання природного газу №8015-ПСО(ТКЕ)-10 від 30.09.2022, на виконання умов якого позивач в період з вересня 2022 року по березень 2023 поставив відповідачу природний газ для потреб виробництва теплової енергії населенню в об'ємі 1 019,848 тис.куб.м. на загальну суму 8 698 962,20грн згідно актів приймання-передачі природного газу в розрізі періодів постачання. Відповідач частково провів оплату за поставлений природний газ на суму 2 211 023,05грн, що підтверджується довідкою АБ "Укргазбанк" від 17.06.2024 №15932/17371/2024. Також відповідач підтвердив наявність не погашеної заборгованості станом на день подачі відзиву в розмірі 6 487 939,15грн.
У відповіді на відзив позивач вказав про наявність у відповідача простроченого та несплаченого основного боргу в розмірі 6 487 939,15грн за поставлений газ згідно договору.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
30.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (надалі - постачальник, позивач) та Новогуйвинським виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (надалі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу №8015-ПСО(ТКЕ)-10 (надалі - договір) (а.с.7-14).
За умовами п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу (п.1.2. договору).
Відповідно до п.2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 1 019,848 тис. куб. метрів.
Згідно з п.3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Умовами пункту 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го (сьомого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акти), підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на Обсяг 1 (фіксований), акт на Обсяг III (фіксований) та акт на Обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог пп.3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 цього договору) та вартість.
Як погоджено сторонами у п.3.5.4. договору, постачальник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дати одержання актів зобов'язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника.
Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими.
В розділі 4 договору сторони узгодили питання, щодо встановлення ціни на природний газ, який постачається.
Згідно з п.5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору.
За умовами п.5.4. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 31.03.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.13.1. договору).
В подальшому сторони уклали до договору постачання природного газу №8015-ПСО(ТКЕ)-10 від 30.09.2022 додаткові угоди №2 від 21.02.2023 та №3 від 03.04.2023, відповідно до яких змінювали деякі пункти договору та/або доповнювали додатковими пунктами (а.с. 14 на звороті - 16).
Зокрема, в п. 6 додаткової угоди №3 від 03.04.2023 сторони погодили: "В третьому абзаці пункту 13.1. Розділу 13 "Строк дії договору та інші умови" договору замінити слова та цифри "31" березня 2023 р." на слова та цифри "30" квітня 2023р."
Договір постачання природного газу №8015-ПСО(ТКЕ)-10 від 30.09.2022 та додаткові угоди до нього підписані електронними підписами представників сторін та їх підписи скріплено електронними печатками позивача та відповідача.
Як вказано в позові, на виконання умов договору позивач упродовж жовтня 2022 року - квітня 2023 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 8 698 962,20грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, які підписані сторонами договору (а.с.31-37).
Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 2 211 023,05грн та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1. договору.
Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 6 487 939,15грн, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2).
Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Приписами ст.207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем на підставі договору №8015-ПСО(ТКЕ)-10 від 30.09.2022, укладеного в електронній формі, є правовідносинами з постачання енергетичних та інших ресурсів.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.1-3 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ч.1-2 ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно з ч.4, 5 ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов'язана.
З огляду на вищезазначене, укладення договору постачання природного газу шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб сторін, є належним способом укладення договору відповідно до положень чинного законодавства України, а його електронна форма прирівнюється до документу, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За умовами ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як судом зазначалось вище, згідно з п. 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст.526 ЦК України).
У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі природного газу (а.с.31-37), підписаних представниками сторін та скріплених печатками сторін, позивач в період з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 8 698 962,20грн.
Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 2 211 023,05грн, що підтверджується довідкою АБ "Укргазбанк" від 17.06.2024 №15932/17371/2024 (а.с. 38).
Проте, відповідач в повному обсязі не виконав свої договірні зобов'язання з оплати поставленого позивачем з жовтня 2022 року по квітень 2023 року включно природного газу, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем 6 487 939,15грн.
Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов'язання в частині сплати заборгованості за договором постачання природного газу в даному випадку покладено на відповідача, і останній не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 487 939,15грн основного боргу, та задовольняє її в повному обсязі.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Отже, враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства (12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт Новогуйвинське, вул. Миру, буд. 15; ідентифікаційний код 30273396)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 42399676):
- 6 487 939,15грн основного боргу;
- 77 855,27грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 25.09.25
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1- позивачу в кабінет "Електронного суду"
2 - представнику позивача - Рильцовій Є.Ю. в кабінет "Електронного суду"
3 - відповідачу в кабінет "Електронного суду"