61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
24.09.2025р. Справа №905/739/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С,
розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ, Донецька область,
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-АРТ", м.Маріуполь, Донецька область,
відповідача 2 ОСОБА_1 , м.Маріуполь, Донецька область,
про стягнення 94245,83 грн,
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-АРТ», відповідача 2 ОСОБА_1 , про стягнення 94245,83 грн.
Позовні вимоги до відповідача 1 обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-АРТ" зобов'язань за кредитним договором, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-АРТ" та Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", згідно заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" від 26.05.2020. Вимоги до відповідача 2 обґрунтовані договором поруки № Р1629883929145314003 від 25.08.2021 укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором.
Хід розгляду справи та процесуальні дії.
Ухвалою суду від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/739/25; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що відповідачі у справі електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» не зареєстрували.
За змістом позовної заяви, та за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідачів значиться місто Маріуполь, Донецької області. На даний час до міста Маріуполя поштові відправлення не здійснюються.
Ухвалою суду від 28.07.2025 в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України судом зобов'язано Міністерство соціальної політики України, Державну міграційну службу України надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 . Здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідача 2 - ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру 28.07.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, 30.07.2025 від Державної міграційної служби України до суду надійшов лист №6.2-9585/6-25 від 30.07.2025 в якому повідомлено, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
14.08.2025 від Міністерства соціальної політики України до суду надійшов лист №18826/0/290-25/13 від 13.08.2025 в якому повідомлено, що станом на 28.07.2025 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб про запитувану особу інформація відсутня.
Про відкриття провадження у даній справі відповідачів було повідомлено шляхом направлення ухвали суду на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про які містяться в матеріалах справи. Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена 04.08.2025 до електронних скриньок відповідача-1 та відповідача-2.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ст. 12.1. ч.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Задля повідомлення відповідачів 1, 2 про відкриття провадження у справі, на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі "Судова влада" було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали про відкриття провадження у справі. Роздруківка оголошення наявна в матеріалах справи.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно частини 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачі 1, 2 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідачі були належним чином повідомлені про рух справи.
Суд зазначає, що станом на дату ухваленння цього рішення відповідачами не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.
03.03.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аванті-АРТ" (далі - відповідач 1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.
26.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванті-АРТ" та Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) підписали заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку UA333354290000026001060450896, підписанням якої відповідач 1 на підставі статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1.Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у мережі Інтернет за адресою https://рrivatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування (далі - Договір).
За заявкою на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" істотними є наступні умови кредитного договору:
- мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;
- вид кредиту: овердрафтовий кредит;
- мінімальний розмір ліміту: 10000,00 грн;
- максимальний розмір ліміту: 2000000,00 грн;
- розмір відсоткової ставки: 18% річних;
- пільговий період: 30/270 днів - без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3;
- термін користування кредитом: 12 місяців.
Відповідно до п.3.2.1.1.1 кредитного договору кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту на поточному рахунку (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обгрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Вид кредиту - овердрафтовий кредит. Розмір Кредиту - від 10 000 до 2 000 000 грн. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші).
Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором.
За змістом п. 3.2.1.1.2. кредитного договору Клієнт долучається до Послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами (далі - Умови) становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в Банку, долучається до Послуги шляхом підписання Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.
Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Ліміт овердрафту встановлюється Банком на кожен операційний день (п.3.2.1.1.3. кредитного договору).
Згідно п. 3.2.1.1.4. Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою письмову згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.1.1.5. цих Умов.
За змістом п. 3.2.1.1.5. Сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту, його зміну, повідомлення про зміну строку повернення кредиту з підстав, передбачених цим Договором, та інших повідомлень за цим Договором, Банк на свій вибір здійснює сповіщення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (Система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який зі способів, визначених цим пунктом, для будь-яких сповіщень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.
Згідно п. 3.2.1.2.2. кредитного договору клієнт зобов'язується: Сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку (п. 3.2.1.2.2.2). Здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.4.1 (п. 3.2.1.2.2.3.). Повернути кредит у строки, встановлені п.3.2.1.2.3.3 (п. 3.2.1.2.2.5.). Сплатити Банку винагороду відповідно до п.п.3.2.1.4.11., 3.2.1.4.17 (п. 3.2.1.2.2.6.).
Пунктом 3.2.1.3.1. кредитного договору встановлено, що обов'язковою умовою надання кредиту клієнту юридичній особі є надання поручителем поруки за виконання клієнтом зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування лімітом на умовах, визначених цим договором. Умови поручительства визначаються у договорі поруки між банком та поручителем (п. 3.2.1.3.2. кредитного договору).
У випадку невиконання клієнтом зобов'язань за кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.
Пунктом 3.2.1.4.1 кредитного договору встановлено, що за сумами кредиту, отриманими Клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів. Для пільгового користування лімітом (розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості) клієнт повинен: - У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця. - У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число наступного місяця. Якщо дебетове сальдо не було обнулене згідно умов описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися проценти за користування кредитом за ставкою 36 % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.
Згідно п. 3.2.1.4.2. кредитного договору за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом. Порядок розрахунку процентів:
Відповідно до п. 3.2.1.4.2.1. кредитного договору за сумами кредиту, отриманими Клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р., період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
Пунктом 3.2.1.4.2.2. кредитного договору встановлено, за сумами кредиту, отриманими Клієнтами до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 30 (тридцять) % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 33 (тридцять гри) % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих процентів проводиться у 1 -х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 01.07.201 8 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для фізичних осіб - підприємців; для юридичних осіб у розмірі 21 (двадцять один) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири)% річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться по 1 - х числах кожного місяця, за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 14.02.2020 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 18 (вісімнадцять) % річних для фізичних осіб - підприємців; для юридичних осіб у розмірі 18 (вісімнадцять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири)% річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться по 1 - х числах кожного місяця, за попередній місяць.
Відповідно до п. 3.2.1.4.2.3. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91- го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Байку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленшо, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 р.у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 58 (п'ятдесят вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 42 (сорок два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.07.2018 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт фізична особа-підприємець сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 42 (сорок два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, юридична особа у розмірі 42 (сорок два) % річних - для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою/ У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 14.02.2020 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -то дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт фізична особа-підприємець сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, юридична особа у розмірі 36 (тридцять шість) % річних - для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою/ У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Згідно п.3.2.1.4.4. кредитного договору, для розрахунку процентів за користування Лімітом встановлюється фіксована процентна ставка. Сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу узгодили, що у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків, процентна ставка за користування Кредитом може бути підвищена Банком. Сторони узгодили, що розмір процентної ставки, яка може бути підвищена Банком внаслідок настання зазначених у цьому пункті обставин, становить до 60%. Збільшена відсоткова ставка починає діяти з дати настання зазначених у цьому пункті обставин, про що Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд, у спосіб, визначений п. 3.2.1.1.5. цих Умов.
Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається (п. 3.2.1.4.5. кредитного договору).
Згідно п. 3.2.1.4.6. кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому в п.3.2.1.2.1.4., 3.2.1.2.2.7. цих Умов. Сплата процентів може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 212 ЦКУ, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.2.4., 3.2.1.2.2.5., Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.1.5.2. (п. 3.2.1.4.10. кредитного договору).
Згідно п. 3.2.1.2.2.5. Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.1.5.2.
Згідно п.3.2.1.5.2. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цими Умовами та Тарифами Банку.
За управління фінансовим інструментом за звітний період Клієнт сплачує Банку комісію, яка розраховується як відсотки, в розмірі 0,5% від суми максимального сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Банк на свій розсуд може не стягувати зазначені відсотки в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. За звітний період комісія за управління фінансовим інструментом нараховується та повинна бути сплачена 1-го числа місяця, що слідує за звітним. Кредитовий оборот по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, зарахованих Банком на поточний рахунок Клієнта протягом банківського дня, крім надходжень коштів вечірньої каси. Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта - сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок, з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (п. 3.2.1.4.11. кредитного договору).
Терміни позовної давності щодо вимог про повернення кредиту, стягнення процентів за користування кредитом, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.1.5.10 кредитного договору).
Згідно з пунктом 3.2.1.6.1 кредитного договору строк користування кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання клієнтом заявки та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 3.2.1.6.2 кредитного договору).
В заявці на отримання послуг наведено тарифи:
- комісія за користування кредитним лімітом (сплата щомісячно 1-го числа) від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня у будь-який з днів за попередній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень - 0,5% (п. 17 тарифів);
- щоденне нарахування процентів при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередній місяць. При безперервному користуванні не більше 30-ти днів - 18% (п. 18 тарифів);
- проценти, у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнуленню (з моменту виникнення простроченої заборгованості) - 36% (п. 19 тарифів).
До матеріалів справи долучено довідку позивача про розміри встановлених кредитних лімітів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-АРТ» від 22.07.2025, згідно якої встановлені наступні кредитні ліміти: 03.03.2011 - 16000,00 грн; 05.11.2012 - 17000,00 грн; 12.11.2012 - 26000,00 грн; 25.01.2013 - 50000,00 грн; 04.02.2013 - 62500,00 грн; 23.12.2013 - 64500,00грн; 01.03.2014 - 64500,00 грн; 02.03.2014 - 759,35 грн; 15.04.2014 - 12000,00 грн;
14.07.2014 - 0,00 грн; 20.12.2014 - 10000,00 грн; 13.01.2015 - 35000,00 грн; 24.02.2015 - 20000,00 грн; 17.03.2015 - 10000,00 грн; 03.11.2015 - 0,00 грн; 18.04.2016 - 10000,00 грн; 09.06.2016 - 25000,00 грн; 27.10.2016 - 10000,00 грн; 07.11.2016 - 25000,00 грн; 20.12.2016 - 2300,00 грн; 21.12.2016 - 25000,00 грн; 27.12.2016 - 35000,00 грн; 21.02.2017 - 50000,00 грн; 26.06.2017 - 20000,00 грн; 29.08.2017 - 25000,00 грн; 13.11.2017 - 30000,00 грн; 11.01.2018 - 85000,00 грн; 18.05.2018 - 10000,00 грн; 16.06.2018 - 35000,00 грн; 18.07.2018 - 40000,00 грн; 13.08.2018 - 50000,00 грн; 08.02.2019 - 95000,00 грн; 03.06.2019 - 95000,00 грн; 24.06.2019 - 30000,00 грн; 15.08.2019 - 120000,00 грн; 24.09.2019 - 140000,00 грн; 25.11.2019 - 45000,00 грн; 26.02.2020 - 65000,00 грн; 23.04.2020 - 25000,00 грн; 17.09.2020 - 30000,00 грн; 18.12.2020 - 65000,00 грн; 23.01.2021 - 75000,00 грн; 22.02.2021 - 130000,00 грн; 19.04.2021 - 0,00 грн; 08.06.2021 - 35000,00 грн; 12.08.2021 - 45000,00 грн; 09.10.2021 - 65000,00 грн;
03.11.2021 - 65000,00 грн; 21.12.2021 - 75000,00 грн; 22.01.2022 - 80000,00 грн; 01.03.2022 - 68511,75 грн; 09.05.2022 - 0,00 грн.
На підтвердження обставин видачі кредиту у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок позивачем надано виписку по рахунку відповідача-1 за період з 03.03.2011р. по 16.07.2025р.
Як зазначає позивач, у порушення умов кредитного договору відповідач-1 кредитні кошти вчасно та у повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим має заборгованість в загальному розмірі 94245,83 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 77279,17 грн, заборгованість по процентам в сумі 12793,54 грн та заборгованість з комісії в сумі 4173,12 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 25.08.2021р. між Акціонерним товариством КБ "ПриватБанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки №P1629883929145314003 (далі - договір поруки), за умовами п.1.1. якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором:
• по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку НОМЕР_2 (ІВАN - НОМЕР_3 ) у розмірі 45000,00 (сорок п'ять тисяч) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн (два мільйона) гривень;
• по поверненню Кредитору кредиту у строк до 26.05.2022 року, з автоматичною пролонгацією кредита кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору;
• по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом:
• в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п'ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;
• по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил;
• по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил;
• по-сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил;
• по сплаті пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання, відповідно до п. 3.2.1.5.2 Умов та Правил;
• по сплаті штрафу в розмірі 1 % від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.7 Умов та Правил, відповідно до п.3.2.1.5.3. Умов та Правил;
• по сплаті штрафу у розмірі 5% відсотків від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням, відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов та Правил;
• по сплаті штрафу, який розраховується за такою формулою: 1 000,00 гривень + 5% від суми використаного ліміту, при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань по Кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку в судові органи, відповідно до п. 3.2.1.5.5. Умов та Правил;
• по відшкодуванню Кредитору витрат, що передбачені законодавством, Кредитним договором та цим Договором.
Пунктом 1.2. договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно п. 1.3 договору поруки вказані зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним договором не потребують. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в кредитному договорі.
Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом кредитного договору і заперечень щодо нього не має. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений (п. 1.5 договору поруки).
У пункті 2.1.2. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання позичальником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п. 2.1.1. цього договору та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний позичальник у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Відповідно до п. 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору. У випадку виконання боржником або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію.
Вказаний договір поруки підписаний сторонами 25.08.2021р. з використанням електронних цифрових підписів сторін, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Отже, з огляду на умови договору поруки, позивач вважає наявним у нього права вимоги до ОСОБА_1 , як поручителя, щодо погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 26.05.2020р.
За таких обставин, позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-АРТ» та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 26.05.2020р. в сумі 94245,83 грн, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 77279,17 грн, заборгованість по процентам в сумі 12793,54 грн, заборгованість з комісії в сумі 4173,12 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Правове обґрунтування і оцінка суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 вказаного кодексу України).
Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Підписуючи заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі" від 26.05.2020, відповідач 1 підтвердив ознайомлення із розділом "Загальні положення", а також підрозділом "Кредитний ліміт на поточний рахунок" умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.
Отже, суд дійшов висновку, що шляхом підписання 26.05.2020 заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та "Гарантовані платежі", згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, між відповідачем 1 та позивачем укладено кредитний договір, в якому погоджені всі істотні умови, та який є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків.
За змістом частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання овердрафтового кредитування відповідачу 1 в межах встановленого договором ліміту, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-АРТ".
З урахуванням вимог ст.41 Закону України Про Національний банк України, Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України №75 від 04.07.2018р, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18).
Разом з тим, відповідач 1 в порушення зобов'язань за кредитним договором не повернув кредит вчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим, станом на 17.07.2025р. у нього утворилась заборгованість в розмірі 77279,17 грн.
Позивачем доведено факт надання відповідачу 1 кредиту у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок та наявність заборгованості за кредитом в сумі 77279,17 грн.
Доказів погашення кредитних коштів за кредитним договором в сумі 77279,17 грн, відповідач 1 суду не надав, доводів позивача про порушення умов договору, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 77279,17 грн є обґрунтованими.
Щодо заборгованості за відсотками, комісії, суд вважає ці вимоги обґрунтованими частково.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За статтею 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Позивач з урахуванням умов кредитного договору зазначених у Заявці на отримання послуг та п. 3.2.1.5.2. Умов, нарахував відповідачу заборгованість за процентами у розмірі 12793,54 грн за період з 26.05.2020 по 02.03.2023, що відображається у розрахунку заборгованості наданому позивачем.
Згідно із розрахунком заборгованості до стягнення заявлено комісію за користування кредитом в сумі 4173,12 грн нарахованої за період з 26.05.2020 по 01.01.2024.
Надаючи оцінку розміру нарахованих відсотків, комісії, суд враховує висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.
В п. 3.2.1.2.2.2 умов узгоджено, що клієнт зобов'язується: сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 акцентувала увагу на тому, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принципproferentem (лат.chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). Встановивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Цей же висновок Верховним Судом застосовано послідовно, зокрема у постанові від 24.10.2023 у справі №920/1396/15.
Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2024 у справі №910/18029/16 вказав про таке:
Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, від 19.05.2020 у справі №910/23028/17 та в подальшому знайшла своє відображення, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №654/4345/19, від 11.05.2021 у справі №1424/2649/2012, від 28.10.2020 у справі №921/321/18, від 18.09.2020 у справі №916/4693/15, від 02.06.2020 у справі №911/1774/15, від 06.02.2019 у справі №175/4753/15-ц.
Отже, з моменту спливу визначеного договором строку кредитування у позичальника залишається обов'язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день спливу визначеного договором строку кредитування, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після спливу визначеного договором строку кредитування. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після спливу визначеного договором строку кредитування забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як зазначалось, в п.3.2.1.6. умов передбачено, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання клієнтом умов договору.
Позивач вказує, що порушення відповідачем умов кредитного договору почалися з березня 2022 року.
Також, позивач пояснює, що до липня 2022 року не виносив на прострочку тіло кредиту, не нараховував жодних штрафних санкцій, не пред'являв вимог про сплату чергових платежів за графіком, так як виконував рекомендації, викладені у відкритому листі Національного банку України від 14.04.2022р., адресованому банкам, небанківським фінансовим установам і колекторським компаніям. Так, АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» в умовах воєнного стану оголосив з 1 березня до 01 липня 2022 року кредитні канікули бізнес-клієнтам.
З матеріалів справи вбачається (банківські виписки, розрахунок заборгованості) що станом на 26.05.2022 рік відповідач 1 не виконував умови договору, з чого слідує, що підстави для автоматичної пролонгації договору були відсутні, тобто та кінцевий строк користування кредитом є 26.05.2022.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що розрахунок заборгованості за процентами та комісією є невірним, оскільки позивачем визначено кінцевою датою для нарахування - 02.03.2023, а не 26.05.2022.
Таким чином, враховуючи, що визначений договором строк кредитування закінчився 26.05.2022, то нарахування процентів та комісії поза межами строку кредитування є безпідставним.
Згідно розрахунку позивача заборгованості по процентам станом на 26.05.2022 складає 3046,10 грн, сума комісії станом на 26.05.2022 складає 463,68 грн.
Разом з цим, за наявними в матеріалах справи виписками по рахункам відповідача-1 та згідно розрахунку заборгованості банком були здійснені такі списання: 07.07.2022 - в сумі 809,35 грн, 08.07.2022 - в сумі 118,01 грн та в сумі 26,02 грн, 09.07.2022 - в сумі 72,01 грн, 10.07.2022 - в сумі 50,00 грн, 11.07.2022 - в сумі 22,01 грн, а всього на суму 1097,40 грн.
В ч.4 пункту 3.2.1.2.1.4. умов було визначено, що за рахунок грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок Клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості за комісією та процентами.
За підрахунком суду, з урахуванням сум списання, заборгованість з комісії за період з 26.05.2020 по 26.05.2022 є погашеною в повному обсязі, залишок заборгованості за процентами за період з 26.05.2020 по 26.05.2022 складає - 2412,38 грн.
За приписами частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що строк повернення кредиту та сплати процентів, відповідно до умов кредитного договору та частини 1 статті 530 ЦК України, є таким, що настав та зважаючи на те, що відповідач не спростував наявності заборгованості, не надав докази погашення заборгованості за кредитом, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 77279,17 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 2412,38 грн, є доведеними, обґрунтованими та підтвердженими.
Щодо солідарного стягнення заборгованості, суд зазначає про таке.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (частина перша статті 546 Цивільного кодексу України).
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 Цивільного кодексу України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 Цивільного кодексу України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 Цивільного кодексу України).
Отже порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Суд встановив, що 25.08.2021р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №P1629883929145314003, відповідно до якого відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-АРТ" за кредитним договором №б/н від 26.05.2020р.
Пунктом 1.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Системний аналіз наведених правових норм і умов договору дає підстави для висновку, що солідарна відповідальність поручителів зі сплати усіх зобов'язань позичальника на підставі кредитного договору настає саме з моменту прострочення грошового зобов'язання незалежно від пред'явлення до нього відповідної вимоги.
Враховуючи, що за умовами договору порука припиняється через 15 років після укладення договору та договір припиняє свою дію у випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за кредитним договором, то договір поруки не закінчився, порука не є припиненою.
Враховуючи, що судом встановлено порушення зобов'язань за кредитним договором, допущене відповідачем 1, суд дійшов висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті заборгованості кредитним договором.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
У відповідності до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів виконання відповідачами зобов'язань перед позивачем зі сплати заявленої до стягнення заборгованості, виникнення якої доведено матеріалами справи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача 1 та солідарного з ним боржника, відповідача 2, заборгованості за кредитом в сумі 77279,17 грн, заборгованості за відсотками в сумі 2412,38 грн, що зумовлює часткове задоволення позовних вимог. В решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог на позивача та відповідача 1, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 74, 76, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-АРТ», до ОСОБА_1 , про солідарне стягнення 94245,83 грн, задовольнити частково - в сумі 79691,55 грн.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-АРТ» (87514, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Гранітна, б.162, кв.15; код ЄДРПОУ 37426435) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 77279,17 грн, заборгованість по процентам в сумі 2412,38 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-АРТ» (87514, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Гранітна, б.162, кв.15; код ЄДРПОУ 37426435) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2048,31 грн.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.
Суддя К.С. Харакоз