79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" вересня 2025 р. Справа №926/101/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук О.І. Матущака,
секретар судового засідання Фарина Х.І.,
розглянувши заяву обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2325/25 від 28.07.2025) про розподіл судових витрат
за апеляційною скаргою Національної служби здоров'я України б/н від 19.05.2025 (вх. № 01-05/1513/25 від 19.05.2025)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2025 (повний текст рішення складено 09.05.2025, м. Чернівці, суддя В.В. Дутко)
у справі № 926/101/25
за позовом Національної служби здоров'я України, м. Київ
до відповідача обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня», м. Чернівці
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна аудиторська служба України, м. Київ
про стягнення грошових коштів у сумі 1 757 0962,42 грн.,
за участю представників:
від позивача: Зінченко І.Ю.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебувала справа №926/101/25 за позовом Національної служби здоров'я України до обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна аудиторська служба України про стягнення грошових коштів у сумі 17570962,42 грн.
Ухвалою від 08.05.2025 заяву представника обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. задоволено. Стягнуто з Національної служби здоров'я України на користь комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2025 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Національна служба здоров'я України звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 19.05.2025 (вх. № 01-05/1513/25 від 19.05.2025) у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.09.2025 року № 926/101/25.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 апеляційну скаргу Національної служби здоров'я України б/н від 19.05.2025 (вх. № 01-05/1513/25 від 19.05.2025) задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2025 у справі №926/101/25 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким: заяву представника обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. задоволено частково. Стягнуто з Національної служби здоров'я України на користь комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
В подальшому, 28.07.2025 від обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» надійшла заяву обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2325/25 від 28.07.2025) про розподіл судових витрат.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.09.2025 призначено до розгляду заяву обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2325/25 від 28.07.2025) про розподіл судових витрат.
У судове засідання 10.09.2025 з'явились представники позивача, надали пояснення.
У судове засідання 10.09.2025 відповідач та третя особа, явки уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.
При винесенні додаткової постанови суд виходить з таких мотивів:
У відповідності до статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно з приписами статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Так, колегією суддів встановлено, що заявник просить стягнути судові витрати за апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Чернівецької області від 08.05.2025 про стягнення судових витрат.
Аналіз положень статті 244 ГПК України свідчить про те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України). Подібне право має сторона в господарському судочинства згідно з частиною першою статті 221 ГПК України.
Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема пов'язані з необхідністю розподілу судових витрат.
Частина перша статті 244 ГПК України містить диспозитивну норму щодо права суду з власної ініціативи, або за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення. Винятком є розподіл судових витрат, який має ініціювати сторона з дотриманням правил статей 123-130, 221 ГПК України (статей 133 - 142, 246 ЦПК України).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 ГПК України). Водночас, ГПК України під поняттям «порядок ухвалення судового рішення» розуміє: ухвалення рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду; прийняття рішень та постанов, складення та їх підписання в нарадчій кімнаті тим складом суду, який розглянув справу; можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті; оформлення окремим документом ухвал, які постановляються в нарадчій кімнаті, а інших ухвал, що постановляються без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання; особливості оформлення судових рішень (ухвал) що містять вступну та резолютивну частину, а також складення повного рішення (постанови, ухвали) у певні строки; можливість внесення виправлень в рішеннях чи ухвалах із застереженням перед підписом судді; викладення усіх судових рішень письмово у паперовій та електронній формі та вимоги їх викладення у Єдиній судово-інформаційно-телекомунікаційній системі (стаття 233 ГПК України).
Отже, ГПК України не включає до поняття «порядок ухвалення судового рішення» процедуру розгляду справи по суті в загальному чи письмовому провадженні, яка виділена в окремі глави процесуальних кодексів (глава 6 ЦПК України, глава 6 ГПК України).
Колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, відповідно до якого термін «ухвалення» додаткового судового рішення, а не термін «розгляд» законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття відповідно до статті 233 ГПК України). Таке тлумачення є релевантним для з'ясування змісту положення другого речення частини третьої статті 244 ГПК України, коли йдеться про усунення неповноти судового рішення, тобто відсутності у резолютивній частині рішення висновків щодо результатів розгляду справи. Водночас презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами статей 201 - 221 ГПК України, а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення.
Отже, оскарження додаткового судового рішення не є окремими судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду ухвали (розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу), якою вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 925/790/17 (925/580/20).
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідатиме процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (подібна позиція викладена в додаткових постановах Верховного Суду від 03.12.2024 у справі № 908/314/18, від 12.12.2024 у справі № 920/882/23(920/234/19), від 26.11.2024 у справі № 922/1792/24, від 19.11.2024 у справі № 873/103/24).
Відтак, дослідивши заяву обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №926/101/25 на стадії апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали про стягнення судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню та суперечить змісту ГПК України.
Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні заяви обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» б/н від 28.07.2025 (вх. №01-05/2325/25 від 28.07.2025) про розподіл судових витрат відмовити.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М.Кравчук
Суддя О.І. Матущак