Справа № 289/1679/25
Номер провадження 3/289/753/25
25.09.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 (м. Радомишль) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
06.09.2025 о 11:23, по вул. Вокзальна (Котовського) в м. Радомишль, Житомирської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Альфа ІІ50, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтінням пальців рук, різка зміна шкіряного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання належним чином повідомлений ОСОБА_1 не з'явився, приймаючи до уваги те, що він про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом отримання судової повістки-повідомлення через повідомлення у додаток «Viber», що підтверджується відповідною довідкою (12), причини своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не надходило, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, суд розцінює причину його неявки як неповажну.
Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
При цьому неявка належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки, а положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачають обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
За пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2, 3, 4 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. При цьому, відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, згідно закону, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп'яніння, передбачені ч. 3, ч. 4 розд. 1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду, зафіксований у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Як убачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 цього ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 06.09.2025 серії ЕПР1 №445538, який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила, а отже, є належним та допустимим доказом у справі; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено «огляд не проводився» та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Радомишльська лікарня» від 06.09.2025 із записом «огляд не проводився», в яких зафіксовані виявлені ознаки алкогольного сп'яніння; відеозаписами з відеореєстратора патрульного автомобіля та з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано, як працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була зафіксована у встановленому законом порядку з дотриманням вимог Інструкції №1452/735 та вимог ст. 266 КУпАП. Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 06.09.2025 вимог 2.5 ПДР, дії останнього за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, вважаю за необхідне у відношенні ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130 ч. 1, 268, 280, 283, 284, 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Штраф належить стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», стягувачем є Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.
Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Наталія СІРЕНКО
Постанова набирає законної сили ______________ 202__