Справа №295/12449/25
4-с/295/61/25
щодо розгляду скарги
23.09.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючої судді Ведмідь Н.В.
за участі секретаря судового засідання Мотінової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бородіним Дмитром Вікторовичем, про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна та зобов'язанні скасувати арешти,
Адвокат Бородін Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у скасуванні арештів майна ОСОБА_1 та заборони його відчуження, накладені Богунським відділом державної виконавчої служби у м. Житомирі, зокрема за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32656107 від 18.05.2012 Богунського ВДВС Житомирського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 12513837; а також просить зобов'язати Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешти майна ОСОБА_1 та заборони його відчуження, накладені Богунським відділом державної виконавчої служби у м. Житомирі, зокрема за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32656107 від 18.05.2012 Богунського ВДВС Житомирського МУЮ, реєстраційний номер обтяження 12513837.
Обґрунтовуючи скаргу адвокат вказує, що в провадженні Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі перебували виконавчі провадження, де боржником була ОСОБА_1 . Відповідно до листа Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі від 15 квітня 2025 р. виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих документів, за якими боржником є ОСОБА_1 на виконанні у відділі станом на 14.04.2025 не перебувають та не пред'явлені повторно до примусового виконання з межах трирічного терміну після повернення їх без виконання
Однак, згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 02.04.2025 рахується арешт нерухомого майна, зокрема на підставі постанови про арешт майна № 32656107.
При зверненні до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі з заявою про зняття арешту з майна, йому було відмовлено з посиланням на відсутність правових підстав для зняття арешту державним виконавцем.
Він оскаржив вказану відмову до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), де листом від 29 серпня 2025 р. у задоволенні заяви про скасування арештів йому також відмовлено.
Представник вказує, що відмова та бездіяльність, яка полягає у не скасуванні арештів є неправомірною, оскільки виконавчий лист, на підставі якого накладений арешт та заборона відчуження майна ОСОБА_1 , не пред'явлений повторно до примусового виконання в межах трирічного терміну після повернення їх без виконання і строки його пред'явлення до виконання закінчилися ще до набрання чинності Законом № 1404-VIII. Збереження арештів, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника.
Скаржник ОСОБА_1 та представник скаржника - Бородін Д.В. в судове засідання не з'явилися, представник надіслав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій вимоги скарги підтримує повністю і просить їх задовольнити.
Представник стягувача - Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про час, місце та день розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Представник Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі в судове засідання не з'явилася, надавши суду пояснення на скаргу та заяву про розгляд скарги за її відсутності, де просить у задоволені скарги відмовити, з підстав викладених у письмових поясненнях на скаргу.
Оскільки неявка стягувача, боржника, державного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд в порядку, визначеному ч. 2 ст. 450 ЦПК України вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Положеннями ч. 1 ст. 72 вказаного закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Положеннями статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15.02.2012, справа № 2-1111/12, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором, що становить 181736,68 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом 73935,52 грн, заборгованість за відсотками 102968,03 грн, з комісії 3282,06 грн та пені 1551,18 грн, а також витрати з судового збору 1700,00 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 19).
18.05.2012 держаним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №32656107 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1111/12 виданого 24.04.2012 Богунським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором, що становить 181736,68 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом 73935,52 грн, заборгованість за відсотками 102968,03 грн, з комісії 3282,06 грн та пені 1551,18 грн, а також витрат з судового збору 1700,00 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення, всього 183556,68 грн. (а.с. 38-39)
Зі змісту листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУ МЮ (м. Київ) за № 113935/133434-33-25/20.3.2 від 11 серпня 2025 року вбачається, що за виконавчим провадженням №32656107 з примусового виконання виконавчого листа №2-1111/12, виданого Богунським районним судом м. Житомира 24.04.2012, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором 18.05.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 18.05.2012 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 30.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу керуючись пунктом 4 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону чинного на момент прийняття рішення) у зв'язку з тим, що стягувач перешкоджає провадженню, або не здійснює авансування. Інших даних про хід виконання вказаного виконавчого провадження №32656107 не збереглись, оскільки оригінал виконавчого провадження знищено, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Відомості щодо виконавчих проваджень в межах яких були накладені арешти на майно боржника за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.05.2012 відсутні. Згідно отриманої інформації з Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що відкриті виконавчі провадження, боржником за якими є ОСОБА_1 , на виконанні у відділі не перебувають.(а.с. 12-14)
Зміст листа Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі №43670 від 15.04.2025 кореспондує викладеному у вищезазначеному листі. (а.с. 8-10)
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 02.04.2025 на нерухоме майно ОСОБА_1 , на підставі постанови Богунського ВДВС Житомирського МУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження № 32656107 від 18.05.2012, встановлено обтяження у вигляді арешту. (а.с.11)
Згідно з частинами другою та третьою статті 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Положеннями пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Законодавство про виконавче провадження передбачає зняття арешту майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні: 1) виконавцем; 2) начальником відділу державної виконавчої служби; 3) судом.
За правилами ч. 6, 7 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1404-VIII від 02.06.2016 рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Положеннями частин першої статті 50 Закону № 606-XIV, який діяв станом на винесення постанови від 30.06.2016 про повернення виконавчого документу стягувачу, передбачено два випадки, коли державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:
- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);
- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
Подібні положення містяться в частині перші статті 40 Закону № 1404-VIII (який вступив у законну силу 30.11.2016).
Також виконавець знімає арешт з майна боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.
У незакінченому виконавчому провадженні виконавець знімає арешт з майна боржника у випадках, визначених частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, з-поміж яких: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно тощо.
Також виконавець знімає арешт з майна боржника, якщо після повернення виконавчого документа стягувачу встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню (частина четверта статті 40 Закону № 1404-VIII).
Стаття 60 Закону № 606-XIV не містить аналогічних підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
Відповідно до частини третьої статті 60 Закону № 606-XIV з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом (аналогічні положення містить частина третя статті 59 Закону № 1404-VIII).
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина п'ята статті 60 Закону № 606-XIV; частина п'ята статті 59 Закону № 1404-VIII).
Отже, визначення посадової особи, яка має повноваження зняти арешт з майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні, залежить від конкретних обставин і підстав зняття такого арешту.
Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження та у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.
З цим також погодився представник скаржника обґрунтовуючи вимоги скарги.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, обов'язковість якого є засадою цивільного процесу, а тому повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII та ст. 50 Закону № 606-XIV).
Отже, суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі, яка полягає у не знятті арешту у виконавчому провадженні № 32656107 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1111/12, виданого 24.04.2012 Богунським районним судом міста Житомира і як похідним, зобов'язання Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі скасовувати арешт.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Окрім наведено вище слід зазначити, що під час дослідження матеріалів скарги, судом не встановлено, що представник скаржника звертався до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі саме з вимогами про зняття арешту по виконавчому провадженні № 32656107 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1111/12 виданого Богунським районним судом міста Житомира. Оскільки самої вимоги (запиту) матеріали скарги не містять, а лист Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі від 15.04.2025, на який посилається представник скаржника, містить відомості про звернення адвоката із запитом № 32 від 06.04.2025 щодо наявності у відділі виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 .
Відповідно звертаючись з вимогою про бездіяльність Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі, яка полягає у відмові представнику скаржника скасувати арешт у виконавчому провадженні № 32656107 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1111/12 виданого 24.04.2012 Богунським районним судом міста Житомира, стороною боржника не надано доказів щодо звернення до відділу державної виконавчої служби, яка на його думку, вчинила бездіяльність.
Частиною 3 статті 451 ЦПК України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, оскільки заявником не підтверджено, а судом не встановлено факту допущення виконавцем бездіяльності у рамках виконавчого провадження №32656107, пов'язаної з відмовою у скасуванні арешту з майна боржника ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не вбачає з боку державного виконавця порушень прав чи свобод заявника та відмовляє в задоволенні скарги.
Керуючись ст. 259-261, 268, 353, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
постановив
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Бородіним Дмитром Вікторовичем, про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна та зобов'язанні скасувати арешти - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.
Суддя Н.В. Ведмідь