Справа № 627/698/25
25.09.2025с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі
головуючої ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого АТ КБ «ПРИВАТБАНК»,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження № 12025221010000357 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Краснокутськ Краснокутського району Харківської області, українки, громадянки України, яка має загальну середню освіту, пенсіонерки, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
I.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
24.02.2022 , відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався, останнього разу з 10 листопада 2024 року до 08 лютого 2025 року, на момент вчинення злочину , згідно з Законом №4024 -IХ від 29.10.2024 .
Встановлено, що 23.02.2023 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено кредитний договір № SAMDNWFC00083356277 на отримання картки «Універсальна» № 5457082295108950 з лімітом 15000 гривень.
В жовтні 2024 року ОСОБА_6 захворів, тому свою кредитну карту № НОМЕР_1 разом з інформацією про Пін - код він передав сусідці ОСОБА_5 , щоб остання знімала грошові кошти за потребою на його лікування.
14.12.2024 ОСОБА_6 помер, а банківська картка № НОМЕР_1 так і залишилася у ОСОБА_5 .
Після чого, у період з 25.12.2024 по 24.01.2025 ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, керуючись єдиним продовжуваним умислом з метою незаконного збагачення, шляхом використання банківської карти № НОМЕР_1 емітованої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відкритої на ім'я ОСОБА_6 , скориставшись банкоматом по вул. Миру, буд. №129-А в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області , здійснила чотири банківських операцій шляхом зняття у банкоматі грошових коштів на загальну суму 10900 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 отримала з банкомата по вул. Миру, буд.№ 129-А в с-щі Краснокутськ грошові кошти: 25.12.2024, о 15:00, у сумі 3000 гривень; 25.12.2024 , о 15:19, у сумі 2500 гривень; 23.01.2025, о 07:19, у сумі 5000 гривень; 24.01.2025 ,о 09:12 , у сумі 400 гривень. Після чого, ОСОБА_5 розпорядилась викраденими грошовими коштами на власний розсуд ,чим спричинила АТ КБ «ПРИВАТБАНК» майнову шкоду на загальну суму 10900 гривень.
Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
ІІ. Позиція обвинуваченої ОСОБА_5 щодо пред'явленого обвинувачення
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 пояснила , що дійсно на прохання сусіда ОСОБА_6 з його кредитної картки , знімала гроші та купувала сусіду ліки . Після смерті сусіда в грудні 2024 року , вона кредитку картку сусіда в банківську установу не повернула та продовжувала знімати у банкоматі грошові кошти належні ОСОБА_6 , всього зняла грошових коштів на суму 10 900 грн., якими сплатила за комунальні послуги.
Обвинувачена ОСОБА_5 зазначає, що вину в інкримінованому злочині вона визнає повністю, піддала критичній оцінці свої дії та у вчиненому щиро розкаюється, має намір відшкодувати потерпілому спричинену майнову шкоду.
Показання обвинуваченої ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
ІІІ. Висновки суду
Під час судового розгляду прокурор та обвинувачена вважали за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, а також дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої, оскільки ОСОБА_5 повністю визнає вину у вчиненні цього злочину та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор та обвинувачена ОСОБА_5 надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність .
Заслухавши думку прокурора та обвинуваченої, які вважали за можливе провести судовий розгляд за відсутності представника потерпілого, керуючись вимогами ст. 325 КПК України, суд вважає за можливе розглянути вказане кримінальне провадження без участі представника потерпілого, оскільки за його відсутності можливо вирішити питання, які вирішуються судом під час розгляду кримінального провадження.
Враховуючи той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 визнала свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку учасників процесу , які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачена ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення- злочин, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
V. Мотиви суду при призначенні покарання
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , є щире каяття .
Згідно з ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_5 судом встановлено, що вона осудна , раніше не судима, обліку у лікарів психіатра та нарколога КНП «Краснокутська центральна районна лікарня» Краснокутської селищної ради не перебуває, проживає на території Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, яка компрометуючими матеріалами відносно неї не володіє.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17 вказала про те, що визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є тяжким умисним злочином, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винної, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченій ОСОБА_5 покарання у мінімальному розмірі за санкцією ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, однак, враховуючи, що обвинувачена є особою похилого віку , пенсіонеркою , раніше не судимої , її щире каяття у вчиненому злочині, дачу обвинуваченою визнавальних показань, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України , звільненням від відбування покарання з випробуванням.
На період іспитового строку суд покладає обов'язки на ОСОБА_5 , передбачені ст. 76 КК України.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід щодо обвинуваченої, не застосовувались.
З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України, у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
Визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити їй покарання за цим законом у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 1 (один ) рік.
У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 25 вересня 2025 року.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1