Справа № 626/1530/25
Провадження № 1-кс/626/1395/2025
25 вересня 2025 року м.Берестин
Слідчий суддя Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , секретаря ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Миколаївка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України ,-
Старший слідчий Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором Берестинської окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, розуміючи, що діяльність, пов'язана із незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту та збутом психотропних речовин, обіг яких заборонена, є суспільно небезпечною та кримінально караною, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, незаконно вчинив придбання особливо небезпечної психотропної речовини PVP, з метою її збуту, яку для зручності з цією ж метою розфасував на зіп-пакети у кількості 22 штук.
Потім, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, на власному транспортному засобі Skoda Fabia державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинив незаконне перевезення вказаних психотропних речовин та 11 зіп-пакетів почав незаконно зберігати за місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а іншу розфасовану частину зіп-пакетіцв у кількості 11 штук продовжив зберігати в салоні автомобіля Skoda Fabia деражвний реєстраційний номер НОМЕР_2 до моменту виявлення працівниками поліції при наступних обставинах.
Так, 23.09.2025 у період часу із 05:56 год. по 07:32 год. в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області у приміщенні будинку за вищевказаною адресою, у підкладці куртки «Adidas» було виявлено та вилучено 11 розфасованих зіп-пакетів, що містять у своєму складі особиво небезпечну психотропну речовину PVP, яка віднесена до психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP в одному зіп-пакеті, становить 0,0689 г.
Також, 23.09.2025 з 10:32 год. по 10:56 год. в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Берестинського районного суду Харківської області в автомобілі Skoda Fabia деражвний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у бардачку було виявлено та вилучено 11 розфасованих зіп-пакетів, що містять у своєму складі особиво небезпечну психотропну речовину PVP, яка віднесена до психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.
24.02.2025 року вказаний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221090000215, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, приймаючи до уваги, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, вказуючи на те, що стосовно підозрюваного існують ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також захисник просив врахувати особу підзахисного ОСОБА_6 .
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, захисника, допитавши підозрювану вважає, що клопотання можливо задовольнити з наступних підстав. Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221090000215 від 24.02.2025, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України..
23.09.2025 р. ОСОБА_6 було затримано та повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_6 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_6 , у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Так, прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - переховування від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 усвідомлює невідворотність покарання за вчинення вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за вчинення якого Кримінальним Кодексом України передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, у зв'язку з чим ризик втечі для підозрюваного може сприйматись як менш небезпечний, ніж процедура притягнення та відбуття покарання.
Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний не має постійного місця роботи, не працевлаштований офіційно, та не отримує легальних доходів. Відсутність стабільного та легального джерела існування, на думку слідства, свідчить про відсутність стійкого соціального зв'язку з місцем проживання, а також можливість швидкої зміни місця перебування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Наявний ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що на даний час підозрюваному ОСОБА_6 стали відомі анкетні дані свідків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим він, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на них, змушуючи надавати бажані для нього показання. Усвідомлюючи вищевказані обставини обвинувачений шляхом шантажу, умовлянь, погроз може чинити тиск на свідків з метою зміни чи відмови останніх від дачі показань. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Актуальність існування такого ризику - до моменту безпосереднього сприйняття показань свідків під час судового засідання.
Наявний ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що враховуючи вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, може свідчити про вчинення іншого кримінального правопорушення або продовжувати вчиняти злочини у яких підозрюється.
Слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги і інші дані про особу підозрюваного, так, ОСОБА_6 , має постійне місця проживання, офіційно не працює. Крім того, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я ОСОБА_6 щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6 , слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
З огляду на викладене, слідчий суддя, вважає, що існують підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який би усунув вказані ризики та забезпечив його належну процесуальну поведінку не встановлено.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , суспільну небезпечність злочину, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдовує мету застосування запобіжного заходу та на думку суду немає надмірного характеру з урахуванням того, при яких обставинах особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177-178,183,184,194, 369 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого СВ Берестинського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 23 вересня 2025 року до 21 листопада 2025 року.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_6 підлягає направленню до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".
Визначити стосовно ОСОБА_6 суму застави у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302800 гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії даної ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово прокуратуру і суддю Берестинського районного суду Харківської області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_6 що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Також роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі звільнення з під варти в разі внесення застави, останній негайно повинен повідомити про це слідчого та прокурора.
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Берестинського районного суду ОСОБА_7