Справа № 644/3549/24
Провадження № 2/638/1115/25
25 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова
в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,
за участю секретаря: Веремчук Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
10.05.2024 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, згідно прохальної частини якого просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість померлого ОСОБА_3 за договором позики грошей від 17.10.2020 року посвідченого приватним нотаріусом Єрмаковою Л.С., зареєстрований в реєстрі за №726 у розмірі 341 880,42 грн. в межах вартості успадкованого майна та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.10.2020 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Єрмаковою Л.С. Згідно даного договору позикодавець передав у власність позичальникові ОСОБА_3 245 780,00 грн., що станом на 10.10.2020 року становила 8 700 доларів США. Умовами договору передбаченого повернення коштів не пізніше 17.10.2021 року у гривні, еквівалентному 8 700 доларів США на день платежу. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . 16.07.2021 року вручено лист-претензію відповідачу ОСОБА_2 , котрий є сином ОСОБА_3 та в силу статті 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги. Однак відповідач проігнорував вказану претензію та на день пред'явлення позову заборгованість за договором позики не погашена. Сума боргу станом на 08.04.2024 року становить 341 880,42 грн. 12.11.2020 року за заявою позивача була заведена спадкова справа №27/2020 після смерті ОСОБА_3 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_2 . 16.07.2021 року вручено лист-претензію відповідачу. В добровільному порядку останній не виконав вимоги претензії. З особистого спілкування з відповідачем, позивачу стало відомо, що відповідач подав заяву про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину не оформив. Згідно інформації з Державного ресєтру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, померлому ОСОБА_3 належало житловий будинок загальною площею 70,7 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 6322682500:02:008:0071, площею 5,3289 га, яка розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, Довжицька с/рада. Вартість майна визначено ТОВ «Юридична компанія «Всесвіт» та становить 624 600,00 грн. Загальний розмір вимог становить 341 880,42 грн., обсяг успадкованого майна порівняно з розміром заборгованості свідчить про доведеність та обґрунтованість вимог та достатність вартості майна для погашення боргу у зазначеному розмірі. З огляду на викладене, позовні вимоги пред'явлено в межах вартості успадкованого майна і розміру заборгованості. Таким чином, оскільки після смерті позичальника, відповідач прийняв спадщину та замінив особу померлого позичальника у правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок смерті спадкодавця, а тому він на підставі статті 1282 ЦК України, як спадкоємець, зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.05.2024 року цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.06.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
26.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.06.2024 року вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Хайкіна В.М. та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.
29.01.2025 року до суду від приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. надійшла копія спадкової справи №27/2020.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 25.06.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Римарчук А.В. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява з проханням розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.
Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.
Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 17.10.2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Л.С. та зареєстровано в реєстрі за №726.
Відповідно до умов вказаного договору, ОСОБА_1 передав у власність позичальникові ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 245 780,00 грн., що станом на 15.10.2020 року за офіційним курсом НБУ України продажу доларів США є еквівалентом суми 8 700,00 доларів США, а позичальник ОСОБА_3 зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів позикодавцеві ОСОБА_1 , у визначені цим договором розмірі, строки і порядку.
Згідно п. 3 Договору, сторони домовились про те, що цей договір є безпроцентним, укладений з правом переуступки свого права виключено позикодавцем, та остаточний розрахунок щодо повернення суми позики - 245 780,00 грн., що станом на 15.10.2020 року за офіційним курсом НБУ України продажу доларів США є еквівалентом суми 8 700,00 доларів США та має бути здійснено не пізніше 17.10.2021 року.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що у разі девальвації протягом строку дії цього договору національної грошової одиниці України, позичальник зобов'язується сплатити позикодавцю суму грошових кошів у гривнях, еквівалентну 8 700,00 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на день платежу.
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №232 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно п.п. 2.1 пункту 2 гл. 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, або будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, на підставі поданої (або такої, що надійшла засобами поштового зв'язку або технічними засобами електронних комунікацій) першою заяви (вимоги кредиторів), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна щодо вимоги кредитора спадкодавця до спадкоємців.
12.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Золочівського районного н6отаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С. з претензією на суму 245 780,00 грн. та просив відкрити спадкову справу або долучити претензію до вже відкритої спадкової справи після померлого ОСОБА_3 .
На підставі листа-претензії з вимогами до спадкоємців майна, що перебувало у власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 12.11.2020 року приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Л.С. було заведено спадкову справу №27/2020 після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно заяви ОСОБА_2 , яка подана приватному нотаріусу Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковій Л.С. 23.04.2021 року, ОСОБА_2 приймає спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачем ОСОБА_1 повідомлено ОСОБА_2 щодо обов'язку задовольнити вимоги кредитора по договору позики грошей від 17.10.2020 року по факту прийняття спадщини у встановленому законом порядку. Зазначене повідомлення відповідачем отримано 16.07.2021 року на руки, про що міститься відповідний підпис останнього.
Згідно інформації з Держанвого реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок, загальною площею 70,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 6322682500:02:008:0071, площею 5,3289 га, що розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, с/рада Довжицька.
Згідно інформаційно-консультаційної довідки ТОВ «Юридична компанія всесвіт», станом на 25.04.2024 року вірогідна ціна пропозиції до продажу житлового будинку, загальною площею 70,7 кв.м. житловою площею 43,3 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами: веранда «а», тамбур «а1», гараж «Б», літня кухня «В», сарай «Г», льох «г», сарай «Д/», вбиральня «Е», літній душ «Ж», огорожа №1-3, вигрібна яма №4, колодязь №5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 становить 327 600,00 грн.
Згідно інформаційно-консультаційної довідки ТОВ «Юридична компанія всесвіт», станом на квітень 2024 року вірогідна ціна земельної ділянки, що використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, Довжицька міська рада, кадастровий номер земельної ділянки 6322682500:02:008:0071, становить 297 000,00 грн.
За змістом статті 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Положеннями частини 1 статті 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
За нормами частини 2 статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із частиною 1 статті 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1,2 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є сином померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач є єдиним спадкоємцем за законом після померлого та належним чином прийняв спадщину, про що повідомив письмово приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакову Л.С.
Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
У відповідності до положень статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Згідно зі статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22) вказано, що «задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов'язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)). Не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109))».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 552/4892/19, на яку є посилання в касаційній скарзі, викладено висновок, що «спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов'язок погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у погашенні заборгованості у разі смерті позичальника за рахунок спадкового майна, яке приймають у спадщину спадкоємці боржника. Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов'язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв'язку з виконанням зобов'язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2021 року у справі № 202/7691/17 зазначено, що «правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються у порядку, передбаченому положеннями статті 1282 ЦК України. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20 зазначено, що «ураховуючи предмет спору у зазначеній справі, до обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов'язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов'язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц,на яку є посилання в касаційній скарзі, вказано, що «при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, який був закріплений у статті 60 ЦПК України 2004 року на час розгляду справи, та передбачав, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Тому висновки судів про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які підтверджують яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суди безпідставно поклали обов'язок доказування наведених обставин на сторону позивача».
Тобто, спадкоємець, який прийняв спадщину та набув у власність спадкове майно, зобов'язаний погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.
Саме суд при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника встановлює необхідні для цього обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у встановлені строки; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора; частки спадкоємців у спадщині; обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця.
Позивачем було зроблено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з метою встановлення майна після померлого, а також було зроблено оцінку наявного майна для з'ясування вартості успадкованого майна.
До обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника.
Якщо спадкоємець (спадкоємці) заперечує проти вимог кредитора спадкодавця щодо меж його відповідальності за зобов'язаннями спадкодавця, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен такий спадкоємець, оскільки, з огляду на характер спірних правовідносин, кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому не допускається відмова в позові з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів. В такій ситуації, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1,3 статті 12, частини 1,5,6 статті 81 ЦПК України).
Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що оскільки позивач з вимогою до єдиного спадкоємця померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернувся 12.11.2020 року, шляхом подачі заяви до приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмакової Л.С, на підставі якого було заведено спадкову справу, тобто дотримався приписів статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення відповідної вимоги, заборгованість за договором позики спадкоємцем позичальника погашена не була, після смерті ОСОБА_3 , наявне спадкове майно, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягають до стягнення судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 3 418,81 грн.
Керуючись ст. ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355, ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , заборгованість померлого ОСОБА_3 за договором позики грошових коштів від 17.10.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Харківської області Єрмаковою Л.С. та зареєстрований в реєстрі за №726 у розмірі 341 880 (триста сорок одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 42 коп. в межах вартості успадкованого майна
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 3 418 (три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 81 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: