Справа №345/3617/25
Провадження № 2/345/1682/2025
25.09.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Миговича О.М.,
з участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Михайлюк Назар Миколайович до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. Згідно рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 року у цивільній справі № 345/4666/21 (провадження 2/345/1345/2021) з ОСОБА_2 стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 3000,00 гривень щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.10.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Вищевказане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 23.12.2021 року.
Також 14.02.2025 року Позивач уклала інший шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », а з 2025 року перебуває у декретній відпустці та на обліку в жіночій консультації. Дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю, вона займається її вихованням, лікуванням, навчанням, а також самотужки несе додаткові витрати на її утримання. Щорічно збільшуються грошові витрати на придбання дитині інвентарю та шкільної амуніції. Крім цього, дитина потребує додаткових коштів на лікування в разі хвороби, а також на оплату репетиторських послуг тренерів і викладачів. Дитина розвивається, бажає покращувати свої знання з англійської мови. Для гармонійного розвитку їй цікаво читати нові книжки, відвідувати екскурсії та інші місця спілкування дітей, щоб відчувати себе не гірше своїх однолітків. Позивачка самостійно не має змоги їй все це забезпечити, будучи в декреті, а чоловік ОСОБА_5 є ветераном та отримує пенсію по інвалідності (бойові травми отримані під ОСОБА_9 ).
За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду та просить змінити спосіб стягнення аліментів, а саме стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми на 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини за період з 01.01.2025 по 10.07.2025 в розмірі 18 000,00 грн. Відповідно до довідки №474 від 04.07.2025 року, ОСОБА_10 ) повністю не отримувала аліменти за період з 01.01.2025 по 01.07.2025 року. Загальна сума заборгованості складає суму за 6 місяців, та відповідно становить 18000 гривень (6х3000 щомісячного розміру аліментів). Пеня за прострочення сплати аліментів розраховується наступним чином: Період (включно): 01.01.2025-10.07.2025. Кількість днів прострочення 191 день. Сума, на яку нараховується пеня 18.000.00 грн. Розрахунок 18 000,00 (сума аліментів) 1% 191 (кількість днів прострочення) = 34 380,00 грн. Розмір пені, але не більше 100% заборгованості становить 18 000,00 грн.
Відповідно розмір пені за період з 01.01.2025 по 01.07.2025, яку зобов'язаний сплатити відповідач, складає 18 000,00 гривень.
Ухвалою суду від 22.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідачу у встановленому законом порядку направлялися документи про розгляд справи, представник позивачки не заперечив проти заочного розгляду справи, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд та ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Згідно принципу 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року дитині законом та іншими способами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, розумово, духовно та у спеціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом в умовах свободи та гідності.
Відповідно до Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина ОСОБА_11 , у графі батьки зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (а.с.17).
Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду від 23.11.2021 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і проводяться до досягнення дитиною повноліття (а.с.13-16).
На підставі свідоцтва про шлюб, встановлено, що 14.02.2025 року ОСОБА_12 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.18).
Відповідно до розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа № 345/4666/21 від 23.11.2021, виданого Калуським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 , сума заборгованості відповідача по сплаті аліментів станом на 01.07.2025 становить 28 958,39 грн. (а.с. 21-22).
Згідно довідки Калуського ВДВС у Калуському районі Івано-Франківської області №474 від 04.07.2025 ОСОБА_1 дійсно не отримувала аліменти згідно виконавчого листа № 345/4666/21 від 23.11.2021, виданого Калуським міськрайонним судом за період 01.01.2025 по 01.07.2025 (а.с.11).
Відповідно до ст. 51 Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави. За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, у зв'язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру.
При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.
Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».
В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України (в редакції Закону №2037-V-ІІІ від 17 травня 2017 року), право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Позивач скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
За вказаних обставин, таку позовну вимогу слід задоволити, змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати із відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми на 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Зміна способу стягнення аліментів зазначеним шляхом буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) це вид забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та, виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов'язаних з її матеріальним забезпеченням.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Калуський міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2021, призначено стягувати із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку головного державного виконавця сума заборгованості по сплаті аліментів відповідача ОСОБА_2 станом на 01.07.2025 становить 28 958,39 гривень, а за період з 01.01.2025 по 10.07.2025, складає 18 000,00 грн.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16, пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
З урахуванням вищезазначеної позиції Верховного Суду розмір пені, за період з 01.01.2025 по 10.07.2025, складає 34 380,00 грн., що підтверджується наявним у позовній заяві розрахунком (а.с.6).
Частиною 1 ст. 196 СК України встановлено розмір стягнення судом неустойки (пені) - не більше 100 відсотків заборгованості за аліментами, тому сума пені не може бути більшою за 18 000,00 гривень.
При цьому заявлений позивачкою розмір пені, який вона просить стягнути із відповідача відповідає вимогам ч. 1 ст. 196 СК України.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню.
Враховуючи, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (за дві позовні вимоги).
На підставі викладеного, ст.cт. 180-182,184, 192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,
Позов задоволити.
Змінити спосіб стягнення аліментів визначений рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 в цивільній справі № 345/4666/21 та стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Виконавчий лист про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , у розмірі 3000,00 грн., виданий на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 року - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 18 000,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 2422,40 грн. судового збору.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя