Справа №345/3748/25
Провадження № 2/345/1741/2025
25.09.2025 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Загородній Євгеній Олегович до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, в якому просить стягувати аліменти з відповідача на користь позивачки на її утримання у розмірі 1/4 частини усіх його видів заробітку (доходу), починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років. Також просив стягнути понесені судові витрати в розмірі 7000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.
Позовні вимоги мотивовано, тим, що 10 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Калуським відділом реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що 10 серпня 2019 року складено відповідний актовий запис № 10.
У шлюбі в сторін народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.12.2024 року у справі № 345/6358/24 вирішено стягувати із ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і проводити до досягнення дітьми повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 12.11.2024 року.
Відповідач рішення суду про стягнення аліментів не виконує. Більше того, після звільнення з військової служби саме на основі наявності у відповідача трьох дітей останній взагалі забув про наявність у нього дітей та дружини, а також про те, що у них є свої потреби, що їм потрібно харчуватися та у щось одягатися. Наразі сторони не проживають разом, не ведуть спільного побуту, діти проживають разом з матір'ю. Відповідач життям дітей не цікавиться, участі у їх вихованні не бере, матеріальної допомоги не надає.
Як стало відомо позивачу, наразі відповідач ініціював справу про розірвання шлюбу. яка розглядається Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області (справа № 345/3522/25). Саме Позивач забезпечує дітей усіх необхідним, турбується про їх фізичний, моральний стан, забезпечує їх належними умовами проживання та відпочинку. В той же час, відповідач не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться станом їхнього здоров'я. Відповідач матеріальної допомоги на утримання спільних дітей не надає, хоча є повнолітнім, дієздатним, працездатним, має задовільний стан здоров'я, має сталий дохід, не має інших утриманців.
Крім того, не надає відповідач і матеріальної допомоги позивачу як матері його трьох дітей. Позивач в силу малолітства дітей не може працювати та забезпечувати себе та дітей усім необхідним. У силу того, що відповідач є повнолітнім, дієздатним, працездатним, має задовільний стан здоров'я, має сталий дохід, не має інших утриманців, позивач вважає, що останній має можливість та зобов'язаний утримувати Позивача як матір його дітей.
Враховуючи, що найменша донька, якій не виповнилося 3 трьох років, як і інші дві дочки, проживає з матір'ю, а Позивач не може самостійно забезпечувати себе та дитину матеріально, в той же час Відповідач отримував високу заробітну плату, оскільки проходив військову службу за призовом під час мобілізації, наразі також працює, виникла необхідність звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трьох років. Вважає, що достатнім розміром аліментів на утримання ОСОБА_1 є 1/4 від доходу Відповідача.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
19.08.2025 представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Чорненьким Я.Б. подано до суду відзив, в якому він просить позовні вимоги задовольнити частково. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 за домовленістю із ОСОБА_1 до пред'явлення нею у липні 2025 року до примусового виконання виконавчого листа у вказаній вище цивільній справі добровільно, починаючи із 01 грудня 2024 року по даний час, кожного місяця кількома переказами через банківські установи (Монобанк, Ощадбанк), перераховував позивачці на її банківську картку грошові кошти у розмірі, що значно перевищує, розмір аліментів, які він повинен був сплачувати позивачці, що підтверджується копіями квитанцій банку та розрахунком із сплати аліментів державного виконавця, та у нього на даний час мається переплата по сплаті аліментів станом на 01.08.2025 року у розмірі 83 682,5 грн.
Окрім того, представником відповідача визнається позовна вимога щодо сплати аліментів на утримання позивачки ОСОБА_1 , але розмір аліментів у виді частки його доходу визнається частково, а саме такий розмір має становити 1/8 частки його доходу, що відповідатиме принципу справедливості та розумності, а також враховуватиме потреби позивачки та фінансові можливості відповідача.
Щодо стягнення на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу, яка представником позивачки визначена у розмірі 7000 грн., то із врахуванням критерію розумності розміру судових витрат щодо конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, вважає, що вимога про відшкодування із сторони відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції підлягає частковому задоволенню на суму 2 000, 00 грн.
Правом подати відповідь на відзив сторона позивача, не скористалася.
Суд, дослідивши й оцінивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з такого.
На підставі копії свідоцтва про шлюб, встановлено, що 10 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Калуським відділом реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що 10 серпня 2019 року складено відповідний актовий запис № 10 (а.с.5).
У шлюбі в сторін народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвами про народження (а.с.6,7,8).
Про те, що неповнолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , проживає разом з мамою, позивачкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 свідчать копії витягів з реєстру територіальної громади (а.с.11, 13,14,15).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо участі чоловіка в утриманні дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 84 СК України).
Приписами ч. 6 ст.84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Таким чином сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Матеріальне становище платника оцінюється, виходячи з вартості належного йому майна, розміру заробітку (доходу). Про матеріальне становище також свідчить розмір витрат, що здійснюються платником на утримання себе й членів своєї сім'ї.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного кодексу України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
У зв'язку з тим, що малолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає з матір'ю (позивачкою), а також враховуючи, що остання здійснює догляд за дитиною і через це не працює, вона має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення донькою трьох років.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів, керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Водночас, звертаючись з позовом про стягнення з відповідача на своє утримання аліментів у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, позивачка не обґрунтувала заявлений розмір аліментів, їх достатність та співрозмірність з огляду на життєві потреби. Натомість відповідач довів суду відсутність боргу із сплати аліментів, та у нього на даний час мається переплата по сплаті аліментів станом на 01.08.2025 року у розмірі 83 682,50 грн (а.с.34). Окрім того як вбачається із переказів через банківські установи Монобанк, Ощадбанк, відповідач добровільно, перераховував позивачці на її банківську картку грошові кошти (а.с.35-51).
А тому, аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності та враховуючи той факт, що відповідач не довів свою неспроможність сплачувати аліменти на дружину, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться одна дитина, яка недосягла трьохрічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини та стягнути аліменти з відповідача на користь позивачки на її утримання в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років. Аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для утримання позивачки.
Розподіл судових витрат між сторонами:
згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», зважаючи на те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, який задоволено частково, розмір задоволених позовних вимог становить 67%, тому судовий збір в розмірі 811,50 грн. необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що 10.07.2025 ОСОБА_1 уклала з адвокатом Загороднім Є.О. договір про надання професійної правничої допомоги та сплатила визначену ним та актом приймання-передачі виконаних робіт від 11.07.2025 вартість послуг в загальній сумі 7000,00 грн., що підтверджено квитанцією від 11.07.2025 (а.с. 19-20, 21, 22).
Виходячи з конкретних обставин справи, її складності, обсягу виконаної адвокатом роботи, врахувавши принцип співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про доведеність відповідачкою понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 7 000,00 гривень.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 4690,00 грн. (4690 грн. х 67%) витрат за надання правничої допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ст.ст. 80, 81, 84, 185 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 282, 289, 430 ЦПК України, суд,
Позов задоволити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, та до досягнення донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , трирічного віку. Стягнення аліментів розпочати з 17.07.2025.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 4690,00 грн витрат за надання правничої допомоги.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 811,50 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя