Провадження номер № 2/0186/1106/25
Справа № 186/1575/25
24 вересня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
28 липня 2025 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що на підставі рішення Першотравенської міської ради №146 від 11 квітня 1990 року її чоловік - ОСОБА_3 , отримав ордер №9833 на своє ім'я на зайняття квартири АДРЕСА_1 , був вселений у вказане житлове приміщення, як основний квартиронаймач.
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік - ОСОБА_3 помер.
У вказаній квартирі на даний час зареєстровані вона та племінник - ОСОБА_2 .
З 1991 року відповідач в квартирі не проживає, проживає в іншому місці, в квартирі відсутні його речі, зв'язок не підтримує, комунальні послуги не сплачує, не несе витрати по утриманню житла.
Вважає, що реєстрація місця проживання відповідача обмежує її право на вільне розпорядження майном.
Посилаючись на положення ст.ст. 15, 316, 391, 405 ЦК України, ст.ст.71,72 ЖК України, просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 , повторно в судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, відзив на позовну заяву не надав, заяви про розгляд справи в його відсутність, на адресу суду не надходило.
Представник відповідача - Шахтарської міської ради, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, просить ухвалити рішення згідно чинного законодавства.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Першотравенської міської ради народних депутатів №146 від 11 квітня 1990 року, ОСОБА_3 , сім'я якого складається з 3 осіб, видано ордер №9833 від 25 квітня 1990 року про надання дозволу на вселення в двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Довідкою №3048 від 09 червня 2025 року підтверджується, що за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Актом №226 ПП "Комунальщик-1" від 09 червня 2025 року підтверджується, що, зі слів сусідів: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , 1976 року народження, зареєстрований, але не проживав та не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з 1991 року по теперішній час.
На даний час квартира перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Шахтарського, Синельниківського району, Дніпропетровської області, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 12 червня 2018 року.
Витрати по утриманню житла та сплаті комунальних послуг несе дружина померлого ОСОБА_3 - позивач по справі ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Відповідно до ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як роз'яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК УРСР), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
В разі їх поважності (перебування у відрядженні, осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК УРСР), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71,72 ЖК УРСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Подібний висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 755/16152/16-ц.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року).
Європейський суд з прав людини вказував, що втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, від 02 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) визначив, що втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема, бути співрозмірним із переслідуваною законною метою. Концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві. Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, суд надає особливої уваги процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення. Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співрозмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, вичерпного переліку поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв'язку з чим суд вирішує це питання в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Між тим, згідно ч.2 ст.107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідачів понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення.
Як було встановлено в судовому засіданні, позивач отримав право на проживання в спірній квартирі, разом із своїми, на той час членами сім'ї, з 1991 року відповідач у вказаному житловому приміщенні не проживає, ним не цікавиться, не несе витрати по сплаті комунальних послуг, по утриманню, ремонту житлового приміщення, в квартирі відсутні його речі, тобто вибуття відповідача з квартири не є тимчасовим.
Доказів зворотного суду не надано, правом на подання відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивач не просить стягнути судові витрати з відповідачів, суд вважає за можливе судові витрати по справі залишити за позивачем.
На підставі ст.47 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 80, 81, 83, 265, 273 ЦПК України, - суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовільнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 .
Судові витрати по справі залишити за позивачем - ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Виконавчий комітет Шахтарської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052666, розташований по вул.Шкільна, буд.20, м.Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області.
Повний текст рішення суду виготовлений 24 вересня 2025 року.
Суддя: С.А.Янжула.