Справа № 157/1603/25
Провадження № 2-а/157/126/25
19 вересня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що 27.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову ВН № 813 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Згідно з оскаржуваною постановою він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 2854769, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, та надалі не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункт 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з порушенням чинного законодавства, його прав, а тому вона підлягає скасуванню, оскільки він не отримував сповіщення або повістки, тому не знав про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зауважує, що саме провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього проведене з блискавичною швидкістю, а розгляд справи був формальним. Також зазначає, що в складені документи про притягнення до відповідальності не містять зазначення суті адміністративного правопорушення, зокрема дати, коли він мав прибути за повісткою Підтверджуючи зазначені обставини наявними у нього доказами, позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВН № 813 від 27.08.2025 та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 10.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
У поданому відзиві представник відповідача Шептур Т.В. зазначила, що заперечує проти позовних вимог. Зауважує, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок)). Згідно п. 30 Порядку повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Громадянин ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до вимог пунктів 30-1, 30-2, 30-3 Порядку військовозобов'язаному ОСОБА_1 була сформована повістка за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (виклик № 2854769). Ця повістка була надіслана до Клітицького старостинського округу 07 березня 2025 року, із необхідністю явки у конкретно визначений час - 10:00 год 20.03.2025 року. У зазначений день громадянин ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, жодних документів щодо поважності причин неявки не надав. Крім того, в.о. старости Клітицького старостинського округу в листі від 20.03.2025 року повідомила про відсутність адресата за вказаною адресою. Відповідач, керуючись п. 41 Порядку, вважає позивача належним чином сповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 27.08.2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим солдатом ОСОБА_3 стосовно громадянина ОСОБА_1 та в його присутності складено протокол ВН №813 про адміністративне правопорушення, у зв'язку з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію За результатом розгляду протоколу винесена відповідна постанова. Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав із зазначених у ньому підстав. Зауважив, що є батьком п'ятьох дітей, тому не має наміру ухилятися від явки до ТЦК та СП та проходження медичного огляду. З в.о. старости округу Тамарою Вавдіюк вони особисто знайомі, вона обізнана про його місцезнаходження, тому не розуміє, чому вона не повідомила його про повістку.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явилася, у відзиві просила розгляд справи провести без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 серії ВН № 813 від 27.08.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 3, 18,19). Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 2854769, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, та надалі не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, що не перевищує сім календарних днів, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», пункт 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з нормами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Пунктом 23 Порядку встановлено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 650 (далі Порядок), виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до абз. 1 п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою (абз. 3 п. 30 Порядку).
Згідно з п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Позивач не заперечує, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також підтвердив, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З долучених до відзиву матеріалів встановлено, що розпорядженням № 1177 від 07.03.2025 (а.с. 24-25) начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 адресованому до Камнь-Каширської міської ради, було зобов'язано здійснити оповіщення військовозобов'язаних за списком шляхом вручення повісток про виклик, що додаються. Також до відзиву долучено сформовану повістку № 2854769 (а.с. 17) про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.03.2025 на 10:00 годину для проходження медичного огляду.
У відповіді Клітицького старостинського округу № 17 виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради № 7 від 20.03.2025 (а.с. 22-23) зазначено, що на виконання розпорядження № 1177 не вручено повістку ОСОБА_1 , оскільки він був відсутній за адресою реєстрації АДРЕСА_1 .
Аналізуючи зміст п. 41 Порядку суд зауважує, що належним чином повідомленим вважається військовозобов'язаний, якому надіслано повістку засобами поштового зв'язку та у поштовому повідомленні проставлено відмітку про відмову отримати поштове відправлення чи відмітку про відсутність особи за адресою місця проживання. Порядком не передбачений такий спосіб оповіщення, як відповідь органу місцевого самоврядування про відсутність особи за місцем реєстрації.
Враховуючи вимоги п. 41 Порядку, відповідач не довів, що позивач ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.03.2025 року. Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У зв'язку з цим суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає встановленим законом вимогам для рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо критерію обґрунтованості, тобто врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У цьому випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, орган не з'ясував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 143, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 ВН № 813 від 27.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 24.09.2025 року.
СуддяРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ