24 вересня 2025 року
м. Київ
справа №280/6895/24
адміністративне провадження № К/990/12858/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року (головуючий суддя - Білак С.В., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.),
І. Рух справи
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, заявник), військової частини НОМЕР_2 в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, з розрахунку 100000,00 грн на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону у період з 18 квітня по 30 червня 2024 року (включно); зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та військову частину НОМЕР_1 виплатити йому додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн на місяць за кожен день участі позивача у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону у період з 18 квітня по 30 червня 2024 року (включно), із урахуванням виплачених позивачу сум додаткової винагороди за вказаний період.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку до 100000,00 грн на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18 квітня по 30 червня 2024 року (включно). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 виплатити позивачу додаткову винагороду з розрахунку до 100000,00 грн на місяць за участь у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період з 18 квітня по 30 червня 2024 року (включно), з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.
3. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 16 листопада 2024 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» уперше подала апеляційну скаргу, з пропуском строку на апеляційне оскарження та одночасно заявила клопотання про поновлення такого строку і про відстрочення сплати судового збору.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, а військовій частині НОМЕР_1 надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору.
4.1. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу суду від 22 листопада 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 22 листопада 2024 року о 20:06.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року поновлено військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за її заявою, однак скаргу повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги, визначених ухвалою від 22 листопада 2024 року в частині сплати судового збору.
6. 13 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року, до якої додала заяву, в якій просила поновити пропущений строк, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду. Поважність причин пропуску відповідач обґрунтував відсутністю бюджетних призначень на оплату судового збору та перебуванням юридичного відділу в районі ведення бойових дій, у зв'язку з чим в місці дислокації частини виникли проблеми з доступом до мережі інтернет через що був обмежений доступ до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС).
6.1. У додатках до цієї скарги було указане платіжне доручення, яке відсутнє в матеріалах справи. Тому Верховний Суд, використовуючи сервіс підсистеми «Електронний суд», витребував матеріали апеляційного провадження в електронному вигляді, з яких, зокрема, вбачається, що відповідачем до апеляційної скарги від 13 січня 2025 року було додано платіжну інструкцію від 21 грудня 2024 року № 69 про сплату судового збору у сумі 1 453,44 грн.
7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та визнано неповажними указані заявником причини пропуску строку. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без руху, а заявнику установлено строк для усунення указаних недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку, із зазначенням інших поважних причин для його поновлення та наданням доказів, що підтверджують такі обставини. Додатково суд апеляційної інстанції також просив надати докази сплати судового збору.
8. На виконання ухвали суду 24 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» повторно надіслала платіжну інструкцію від 21 грудня 2024 року № 69 про сплату судового збору із заявою про поновлення процесуального строку, зокрема, обґрунтовану тим, що в Україні запроваджено воєнний стан, військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України та залучена до здійснення заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відповідач указував, що виконував бойові завдання в зонах ведення бойових дій на території Донецької та Запорізької областей, у зв'язку з чим відбувається періодична зміна місця розташування особового складу, з метою його збереження. Також існують перебої, як із супутниковим так і з стільниковим зв'язком, у зв'язку з чим обмежується доступ до мережі інтернет, і як наслідок, доступ до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в системі ЄСІТС.
9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року визнано неповажними, указані військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
10. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
11. 26 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
12 Скаргу обґрунтовано тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судом не надано належной оцінки аргументам військової частини НОМЕР_1 про те, що первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження і повторне подання скарги відбулось, зокрема, впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Отже відповідачем продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
12.1. Військова частина НОМЕР_1 вважає, що нею доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником, ураховуючи труднощі з отримання необхідного фінансування для сплати судового збору та враховуючи обставини перебування юридичного відділу військової частини НОМЕР_1 в районі ведення бойових дій.
12.2. Заявник указує, що входить до складу Збройних Сил України і на підставі бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03 серпня 2024 року № 6906т/окп/бд, з метою стримування збройної агресії російської федерації військова частина НОМЕР_1 в повному складі 09 серпня 2024 року прийняла смугу оборони на території Запорізької та Дніпропетровської областей (райони ведення бойових дій), у зв'язку з чим в місці дислокації частини (витяг з наказу надається) виникли суттєві проблеми: щодо доступу до мережі Інтернет, який здійснюється за допомогою супутникового зв'язку, який є нестабільним(глушиться ворожими РЕБ), та як наслідок неможливість доступу до електронного кабінету в ЄСІТС та стабільного забезпечення електрики і відсутності поштових відділень для направлення примірників процесуальних документів сторонам по справі (позивачу). Військова частина НОМЕР_1 звертає увагу Суду, що за звичайних обставин, у мирний час, можливо було б організувати процес своєчасного оскарження судових рішень, але з урахуванням тієї обставини, що в Україні введено і діє досі воєнний стан, в поєднані з тією обставиною, що юридична служба військової служби НОМЕР_1 перебуває в районі ведення воєнних дій, відповідач посилається на неможливість організувати без затримок подачу апеляційних скарг в зв'язку з технічними причинами.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
14. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо обґрунтованості підстав, за яких відмовлено у відкриття апеляційного провадження.
15. Ухвалу про відкриття касаційного провадження від 07 квітня 2025 року направлено учасникам справи через підсистему «Електроний суд» та доставлено до їхніх електронних кабінетів, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
16. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
17. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
18. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
19. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
19.1. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
20. Як вбачається із матеріалів справи, 04 жовтня 2024 року Запорізьким окружним адміністративним судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Копію указаного судового рішення в електронному вигляді надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» та доставлено до її електронного кабінету 04 жовтня 2024 року 15:47, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
20.1. Вперше до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 04 жовтня 2024 року заявник звернувся 18 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд», з пропуском строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року указану скаргу залишено без руху через несплату судового збору, а 08 січня 2025 року ухвалою суду апеляційної інстанції поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, проте апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто відповідачу з підстав неусунення ним недоліків скарги, попередньо визначених ухвалою від 18 листопада 2024 року.
Отже, військова частина НОМЕР_1 , не зважаючи на установлений ухвалою десятиденний строк, мала можливість усунути недоліки первісної апеляційної скарги протягом майже двох місяців до дня її повернення. Проте документи, що свідчать про вчинення військовою частиною НОМЕР_1 дій, спрямованих на усунення недоліків первісної апеляційної скарги шляхом сплати судового збору або інших дій, вчинених на виконання приписів ухвали від 18 листопада 2024 року, у матеріалах справи відсутні, хоча, як вбачається із платіжної інструкції збір було оплачено ще 21 грудня 2024 року.
20.2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2025 року надіслано військовій частині НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» в електронному вигляді та доставлено до її електронного кабінету 09 січня 2025 року 18:37, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та не заперечується відповідачем.
21. Повторно апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 04 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала 11 січня 2025 року, до якої вже додала платіжну інструкцію про сплату судового збору від 21 грудня 2024 року №69, що свідчить про те, що оплата збору відбулася до повернення первісної скарги, однак в матеріалах справи відсутні відомості, а в касаційній скарзі не зазначено причини, що перешкоджали відповідачу надіслати суду документ до повернення первісної скарги.
22. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Тому, перевіряючи аргументи військової частини НОМЕР_1 щодо наявності поважних причин для поновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що повернення апеляційної скарги, поданої вперше, та вдруге у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення. Водночас подаючи апеляційну скаргу без сплати судового збору вперше, при наявності ухвали апеляційного суду про усунення недоліків шляхом сплати відповідного судового збору у достатній строк, скаржником сплачено судовий збір лише 21 грудня 2024 року року (через більше ніж 2 місяці після закінчення строку апеляційного оскарження), а повторно скаргу подано 13 січня 2025 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження.
23. Відповідаючи на аргументи заявника касаційної скарги, Верховний Суд підкреслює, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
23.1. Крім того, відповідно до приписів пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, однак вперше звернувшись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою від 18 листопада 2024 року (що спростовує аргументи касаційної скарги про дотримання строків), відповідач не надав докази оплати судового збору ні до постановлення ухвали про залишення скарги без руху (22 листопада 2024 року), ні після отримання цієї ухвали.
23.2. У матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про те, що оплативши судовий збір ще 21 грудня 2024 року (до постановлення ухвали про повернення первісної апеляційної скарги) військова частина НОМЕР_1 вчиняла дії, направлені на інформування суду про усунення недоліків скарги, що унеможливило перевірку судом виконання вимог його ж ухвали щодо сплати судового збору. Причини невиконання приписів пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України ні в апеляційній, ні у касаційній скаргах військовою частиною НОМЕР_1 не наведено.
24. Верховний Суд зауважує, що обов'язок сплати судового збору під час подання апеляційної скарги встановлений законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу, без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Проте, сплативши такий збір ще у грудні 2024 року, вперше такий документ військова частина НОМЕР_1 надіслала суду лише 13 січня 2025 року під час повторного звернення та після повернення первісної скарги.
25. Верховний Суд ураховує, що військова частина НОМЕР_1 бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, проте зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, вперше подаючи апеляційну скаргу у січні 2025 року, без документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права, однак уважав, що наведення лише загальних аргументів щодо обмеженого фінансування, за відсутності належних та допустимих доказів, є підставою для заявлення клопотання про відстрочення його сплати.
26. Суд також звертає увагу, що повертаючи первісну апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції урахував указані військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку, у тому числі її участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави і поновив пропущений строк. Проте невиконання обов'язку сплатити судовий збір протягом двох місяців і стало підставою для її повернення.
26.1. Верховний Суд наголошує, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
27. Виходячи з викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених військовою частиною НОМЕР_1 причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
28. Отже, підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції відсутні.
29. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
30. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139,140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року залишити без змін.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов