Справа № 560/14558/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
24 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Гранд Імпорт" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ПП "Гранд Імпорт" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №17373/2201-0706 від 27.06.2024.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.08.2021 ПП «Гранд Імпорт» (далі - ПП «Гранд Імпорт») в рамках здійснення зовнішньоекономічної діяльності уклало з китайською компанією Zhejiang Junsun industry Co.Ltd контракт 11/08-21 на виготовлення та поставку обладнання. В ході виконання цього контракту підписано 5 специфікацій: № 1 від 11.08.2021, № 2 від 04.01,2023, № 3 від 21.02.2023, № 4 від 13.03.2023, № 5 від 02,06.2023.
ГУ ДПС у Хмельницькій області на підставі інформації, отриманої з повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по експортних контрактах, проведена документальна позапланова перевірка ПП "Гранд Імпорт" з питань дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями імпорту.
До перевірки позивачем надано висновки Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, якими були продовжені строки розрахунків по контракту №11/08-21 від 11.08.2021 з нерезидентом Zhejiang Junsun industry Co.Ltd (Китай) а саме: від 31.10.2023 №4432-09/3411-07 (наказ від 27.10.2023 №16174), яким продовжено строки розрахунків на суму 19136,10 дол. США з 27.09.2023 до 26.12.2023; від 26.01.2024 №4432-09/229-07 (наказ від 24.01.2024 №2081), яким продовжено строки розрахунків на суму 19136,10 дол. США з 27.12.2023 до 06.01.2024.
За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 27.05.2024 №13927/22-01-07-06/37915506, згідно перевіркою встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" з урахуванням п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" щодо дотримання законодавчо встановленого строку здійснення імпортних операцій по контракту №11/08-21 від 11.08.2021 з Zhejiang Junsun industry Co.Ltd (Китай) в сумі 19136,10 дол. США на 79 днів (з 10.07.2023 по 26.09.2023).
27.06. 2024 ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №17373/2201-0706 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства на суму 165847,95 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в судовому порядку.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
За визначенням, наведеним у пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
У пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України міститься визначення, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф)-плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України закріплено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначені Законом України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).
Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
За змістом частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п'ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Частиною дев'ятою статті 11 Закону № 2473-VIII унормовано, що органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За приписами частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII зазначено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частинами першою, третьою, п'ятою, восьмою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку ( ч. 4 ст. 13 Закону)
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону). Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної крани документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Отже, стаття 13 Закону №2473 "Про валюту і валютні операції" визначає перелік підстав, з урахуванням яких може зупинятись нарахування пені суб'єктам господарювання у випадку недотримання ними вимог вказаного Закону. Так, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку, строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов контракту №11/08-21 від 11.08.2021, ПП «Гранд Імпорт» здійснено оплату на користь нерезидента Zhejiang Junsun industry Co.Ltd (Китай) на загальну суму 156401,00 дол. США / 5207455,13 грн. згідно з платіжними дорученнями в іноземній валюті, що також вбачається з виписок АБ «Південний»:
- від 13.08.2021 на суму 18600,00 дол. США/ 497895,96 грн., граничний строк надходження імпорту - 12.08.2022;
- від 09.05.2022 на суму 43400,00 дол. США/ 1269662,66 грн., граничний строк надходження імпорту - 04.11.2022;
- від 11.01.2023 на суму 19136,10 дол. США/ 669780,39 грн., граничний строк надходження імпорту - 09.07.2023;
- від 23.02.2023 на суму 4518,60 дол. США/ 165238,88грн., граничний строк надходження імпорту - 21.08.2023;
- від 12.04.2023 на суму 2340,00 дол. США/ 85570,52 грн., граничний строк надходження імпорту - 08.10.2023;
- від 14.08.2023 на суму 7932,00 дол. США/ 290062,14 грн., граничний строк надходження імпорту - 09.02.2024;
- від 14.08.2023 на суму 17969,40 дол. США/ 657115,80 грн., граничний строк надходження імпорту - 09.02.2024;
- від 01.11.2023 на суму 42504,90 дол. США/ 1542128,78 грн., граничний строк надходження імпорту - 28.04.2024.
При цьому, позивачем надано податковому органу до перевірки висновки Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, якими продовжено строки розрахунків по контракту №11/08-21 від 11.08.2021: від 31.10.2023 №4432-09/3411-07 (наказ від 27.10.2023 №16174), яким продовжено строки розрахунків на суму 19136,10 дол. США з 27.09.2023 до 26.12.2023; від 26.01.2024 №4432-09/229-07 (наказ від 24.01.2024 №2081), яким продовжено строки розрахунків на суму 19136,10 дол. США з 27.12.2023 до 06.01.2024.
Вказане свідчить, що під час виконання умов імпортного контракту №11/08-21 від 11.08.2021 Підприємством порушено вимоги ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» з урахуванням п.142, п.п.1 п.14 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями) в частині дотримання законодавчо встановленого строку здійснення імпортних операцій в сумі 19136,10 дол. США на 79 днів (з 10.07.2023 по 26.09.2023).
Як вбачається із виписки за рахунком від 11.01.2023 авансовий платіж в сумі 19136,10 дол. США по контракту №11/08-21 від 11.08.2021 здійснений позивачем 11.01.2023. Отже, відповідно до п. 142 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті граничним строком розрахунків за імпортною операцією на суму 19136,10 дол. США по контракту №11/08-21 від 11.08.2021 є 09.07.2023.
Разом з тим, ч.4 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Однак, як з'ясовано судом першої інстанції, під час перевірки та до моменту подання позову ПП «Гранд Імпорт» не надало висновку Мінекономіки щодо продовження граничних строків розрахунків по контракту №11/08-21 від 11.08.2021 з нерезидентом Zhejiang Junsun industry Co.Ltd (Китай) по оплаті від 11.01.2023 в сумі 19136,10 дол. США за період з 10.07.2023 по 26.09.2023, а також не надало інші документи, які б могли бути підставою для зупинення нарахування пені відповідно до вимог Закону.
В той же час, судом з'ясовано, що 10.08.2023 ПП «Гранд Імпорт» зверталося до Мінекономіки із заявою на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
25.08.2023 Мінекономіки винесено наказ № 12213 "Про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, ПП «Гранд Імпорт». Листом № 4432-10/3093-07 від 27.08.2023 Мінекономіки повідомило позивача, що наказом № 12213 від 25.08.2023 прийняло рішення про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за імпортною операцією ПП «Гранд Імпорт», оскільки за результатом правової експертизи встановлено, що: 1) до заяви не додано додаткової угоди № 1 до Контракту; 2) не додано специфікації № 1, № 2 та № 3, які відповідно до пункту 1.2 Контракту є його невід'ємними частинами; 3) в наданому комплекті документів відсутні копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку, що передбачені абзацом п'ятим пункту 3 Порядку.
Відмова Міністерства економіки України, викладена у Листі № 4432-10/3093-07 від 27.08.2023 року була предметом спору у справі № 560/7984/24, за результатами розгляду якої Хмельницьким окружним адміністративним судом прийнято рішення від 11.11.2024, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02. 2025, про відмову в задоволенні позовних вимог.
Під час розгляду справи №560/7984/24 суд встановив, що подавши заяву від 10.08.2023 позивач порушив вимоги п. 3 Порядку № 104, не надав додаткову угоду № 1 до Контракту і специфікації № 1, № 2 та № 3, які відповідно до п. 1.2 Контракту є його невід'ємними частинами. З огляду на це суд прийшов до висновку, що у Мінекономіки були відсутні підстави для прийняття позитивного рішення за поданими позивачем пакетами документів, а тому наказом від 25.08.2023 №12213 платникові було відмовлено у видачі висновку.
Національним банком України постановою від 24.02.2022 №18 з 05 квітня 2022 встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.
Як видно зі змісту наявних у справі документів, операції з нерезидентом проводились після 05.04.2022, тому розрахунки за операціями повинні були бути проведені в межах 180 календарних днів з дня митного оформлення товару. Оскільки розрахунки здійснювались поза межами граничних строків, перевіркою обґрунтовано встановлені обставини несвоєчасності розрахунків за операціями, проведеними позивачем та нерезидентом.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного підприємства "Гранд Імпорт" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.