24 вересня 2025 р. Справа № 520/4966/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.06.25 по справі № 520/4966/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Харківської митниці
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 16.10.2024р. №UА807000/2024/000603/2.
В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.
Рішенням Харківського окружного адміністратвиного суду від 13.06.2025 задоволено позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 16.10.2024р. №UА807000/2024/000603/2.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що частинами 1, 2 ст. 64 МКУ визначено, що у разі, коли митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватись на раніше визнаних митними органами митних вартостях.
Зважаючи на положення МКУ та зазначений висновок Верховного Суду, який, відповідно до частини 5 статті 242 КАСУ, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, саме на позивача покладається обов'язок доведення правильності визначення митної вартості свого товару, заявленої у ЕМД .
Отже, митницею було прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись статтями ст. ст. 54, 55, 57, 58, 59-64 МКУ прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA807000/2024/000603/2 від 16.10.2024, за другорядним методом (резервним згідно ст. 64 МКУ).
Підставою для обрання другорядного методу визначення митної вартості, є результат опрацювання всіх поданих Позивачем документів у їх сукупності, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
ФОП ОСОБА_1 не погодився з прийнятими митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів та скористався своїм правом щодо випуску товарів у вільний обіг за ЕМД №24UA807200015307U2 від 16.10.2024, з наданням гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Можливі втрати Державного бюджету України у разі здійснення митного оформлення товару за митною вартістю, визначеною декларантом, складають: ЕМД №24UA807200015278U6 від 16.10.2024 - 76 069, 34 грн.
Представник відповідача зазначає, що ФОП ОСОБА_1 листом від 25.12.2024 №2024/12/25- 1 (вхідний митниці від 26.12.2024 №13251/13/7.14-1) щодо перегляду в порядку частини дев'ятої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості від 16.10.2024 №UА807000/2024/000603/2.
За результатами розгляду наданих до Митниці документів ФОП ОСОБА_1 направлено відповідь (вих. Митниці від 07.06.2024 №7.14-1/15-02/13/7917), що додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої підприємством митної вартості оцінюваних товарів, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товару №UА807000/2024/000603/2 від 16.10.2024.
На переконання представника відповідача, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим і тому підлягає скасуванню, а рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2024/000603/2 від 16.10.2024, винесено на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні.
Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що ним надані усі відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування, тим самим підтверджено документально положенням п.2 ч.2 ст.52, ч.2,9,10 та 21 ст.58 МК України.
Представник позивача вважає, що висновки відповідача щодо того, що транспортні документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п.5 ч.10 ст.58 МК України - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, безпідставними та необгрунтованими, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для коригування відповідачем митної вартості, задекларованого позивачем, товару.
Стосовно доводів відповідача на те, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, позивач зазначає, що даний факт не є самостійною підставою для підтвердження недостовірності задекларованих позивачем даних. Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості на підставі укладеного між сторонами договору.
Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 25.04.2024 між позивачем (покупець) та Linyi Great Inernatonal Trade Co., Ltd (продавець) укладено контракт №2504/2024, згідно якого продавець постачає (продає), а покупець купує товар. Характеристики вказуються у додатках (специфікаціях) на кожну поставку.
Відповідно до п.1.2 Контракту продавець зобов'язується передати товар у власність покупцю в асортименті, кількості та строках, погоджених у додатках (специфікаціях) на товар, а покупець зобов'язується купити цей товар та сплатити його вартість (ціну) за період, зазначений у Контракті.
Відповідно до п.2.1 Контракту передбачено, що ціни за товар, що продається за цим контрактом, зазначені у додатках (специфікаціях) до цього Контракту та встановлюються в доларах США на умовах FOB - Qingdao (Інкотермс 2010), якщо інше не обумовлено в додатках (специфікаціях).
Відповідно до п.2.2 Контракту в ціну товару увійшли витрати доставки товару до порту, витрати на навантаження товару на судно, вартість упаковки, маркування, вартість митного оформлення.
Відповідно до п.3.2 Контракту продавець постачає покупцю товари, що продаються за цим Контрактом на умовах FOB - Qingdao, якщо інше не зазначено у додатку (специфікації). Термін постачання товару - 90 календарних днів з моменту перерахування покупцем передоплати.
Відповідно до п.4.1 Контракту платежі, за товар, що поставляється за цим Контрактом, здійснюються в Доларах США (USA), шляхом перерахування валюти банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця у наступному порядку, а саме: 100% від вартості партії товару передоплата. Для поставки окремої партії товару сторонами, у додатку (специфікації), може бути узгоджена інша форма сплати.
Відповідно до п.9.1 Контракту передбачено, що контракт діє з 25.04.2024 до 25.04.2027, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за Контрактом.
Згідно специфікації №1 від 21.05.2024 до Контракту покупець та продавець погодили поставку наступного товару: акустичний фетр (чорний) 1220*2800*9, у кількості 650 шт., ціна за штуку 4,39 доларів США, на суму 2 853,50 доларів США.
Ціни на товар, згідно специфікації №№1 від 21.05.2024, відповідають цінам, які зазначені в прайс листах Linyi Great Inematonal Trade Co., Ltd від 22.04.2024, від 16.10.2024р.
Разом з тим, згідно специфікації №1 від 21.05.2024, сторонами погоджено строк поставки товару - 90 календарних днів, умови оплати - 100% передоплати, умови поставки - FOB Qingdao, China.
Покупцем виконано свої зобов'язання щодо оплати товару згідно специфікації №1 від 21.05.2024 до Контракту на суму 2 853,50 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №106 від 24.05.2024.
27.05.2024 продавцем на адресу покупця виставлено комерційний інвойс №202403190503 на поставку: акустичний фетр (чорний) 1220*2800*9, у кількості 650 шт., ціна за штуку 4,39 доларів США, на суму 2 853,50 доларів США.
Продавцем оформлено пакувальний лист до інвойсу №202403190503 від 27.05.2024, яким зафіксована поставка товару у складі контейнеру №GAOU7268362 за наступними ваговими та кількісними характеристиками товару: акустичний фетр (чорний) 1220*2800*9, у кількості 44 упаковок, загальна вага нетто 3200 кг, вага брутто 3250 кг.
Доставка товару, зазначеного в комерційному інвойсі №202403190503 від 27,05.2024 та в пакувальному листі до інвойсу №202403190503 від 27.05.2024, що підтверджується митною декларацією країни відправлення №425820240000823191 від 29.07.2024, коносаментом UTRUST24071678C від 24.07.2024, залізничною накладною №31510765 від 29.09.2024, транзитною декларацією №24PL322080NU700UK4 від 24.09.2024.
Поставка товару здійснювалась за допомогою послуг експедитора на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів №К150623-32 від 15.06.2023, укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ.ДІ» (виконавець/експедитор).
Відповідно до п.1.1 Договору у відповідності з цим договором , виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно- експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Відповідно до п.2.1.1 Договору виконавець за дорученням замовника, організовує перевезення вантажів замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника.
Відповідно до п.3.3 Договору оплата робіт та послуг здійснюється замовником протягом двох календарних днів з часу пред'явлення рахунку.
19.07.2024 позивачем та експедитором підписано Заявку №2024-2 до Договору, якою погоджена поставка одного 40'НС контейнеру за маршрутом Qingdao, China - Gdansk, Poland - Харків, України.
Відповідно до Заявки №2024-2 від 19.07.2024 сторони погодили вартість перевезення та умови оплати 11 600 доларів за контейнер, до якої входить: морський фрахт за межами митної території України; навантажувально - розвантажувальні роботи за межами території України та інші послуги; організація міжнародної доставки вантажів залізничним транспортом: Гданськ, Польща Харків, Україна; транспортно-експедиційне обслуговування на території України; експедиторська винагорода (на території України).
На виконання даної заявки експедитором виставлено позивачу рахунок №1058 від 26.09.2024 та рахунок №1059 від 26.09.2024, які були оплачені позивачем згідно платіжних інструкцій №12664 від 15.10.2024, №12665 від 15.10.2024 на загальну суму 478 670,52 грн., яка за курсом НБУ 41,2647 доларів США, на дату виставлення вказаних рахунків, відповідає вартості транспортно-експедиційних послуг, що погоджена сторонами відповідно до Заявки №2024-2 від 19.07.2024.
Згідно рахунку №1058 від 26.09.2024 вартість транспортно-експедиторських послуг з транспортування контейнеру №GAOU7268362 за межами України, склала 439 469,06 грн., з яких: морський фрахт за межами митної території України: Циндао, Китай - Гданськ, Польща у розмірі 363 129,36 грн.; навантажно-розвантажувальні роботи за межами території України та інші послуги у розмірі 14 442,65 грн.; організація міжнародної доставки вантажів залізничним транспортом: Гданськ, Польща - Мостиська, Україна у розмірі 61 897,05 грн.
Згідно листа ТОВ «ІНТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ. ДІ» №0212/10 від 02.12.2024 експедитором вказано, що рахунок від 26.09.2024 №1058 та довідка про транспортні витрати від 26.09.2024 №2609/7 відображають всі витрати за межами території України на умовах FOB QINGDAO, CHINA до кордону України, Мостиська (Україна). Вся вартість перевезення за межами перевезення території України включена в довідку про транспортні витрати.
При цьому, як вбачається з пункту 4 Заявки №2024-2 від 19.07.2024 у складі контейнеру 1*40НС поставляється товар шести відправників, а саме: Rizhao City Sanxing Chemicals Co., LTD; SHANDONG RAYTOP CHEMICAL CO., LTD; Linyi Great International Trade Co., Ltd; Shanghai Gongyi Plastaic Co., Ltd; Shandong Huayuying International Trade Co., Ltd; SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS CO LTD.
Згідно довідки TOB «ШТЕРНЕШНЛ КАРГО СЕРВІС ЕЙЧ. ДІ» про транспортні витрати №2609/7 від 26.09.2024р. експедитором вказано, що транспортні витрати з організації міжнародного перевезення на адресу декларанта в контейнері №GAOU7268362 за маршрутом Циндао, Китай - Гданськ, Польща, складає 363 129,36 грн., без ПДВ, з яких за відправником Linyi Great International Trade Co., Ltd вказані витрати складають 43 575,52 грн., без ПДВ; транспортні виграти за організацію міжнародної доставки вантажів залізничним транспортом за маршрутом Гданськ, Польща - Мостиська, Україна складає 61 897,05 грн., без ПДВ, з яких за відправником Linyi Great International Trade Co., Ltd вказані витрати складають 7 427,65 грн., без ПДВ; навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України та інші послуги складають 14 442,65 грн., без ПДВ, з яких за відправником Linyi Great International Trade Co., Ltd вказані витрати складають 1 733,12 грн., без ПДВ.
Подані документи підтверджують, що позивачем було здійснено оплату всіх витрат, пов'язаних із транспортуванням контейнера № GAOU7268362 за межами України на умовах FOB Qingdao, China, за маршрутом: Qingdao, China - Пшемисль - Мостиська (Польща/Україна), на загальну суму 439 469,06 грн.
Із зазначеної суми, витрати на транспортування товару згідно з коносаментом № UTRUST24071678C від 29.07.2024, відправником якого є Linyi Great International Trade Co., брутто-вагою 3 250 кг, у складі контейнера типу 1*40HC № GAOU7268362, становлять 52 736,29 грн.
16.10.2024 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД) №24UA807200015278U6 на товар: №1 «Фетр термоскріпленний,без покриття, дублювання та без просочення: Акустичний фетр (чорний).… код товару згідно з УКТ ЗЕД 5602290090», що надійшов на адресу ФОП ОСОБА_1 за зовнішньоекономічним контрактом з Linyi Great International Trade Co. Ltd.
На підтвердження заявленої митній декларації №24UA807200015278U6 інформації, зокрема, митної вартості товару, зокрема, митної вартості товару, декларантом зазначені відомості про наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 27.05.2024; Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 202403190503 від 27.05.2024; Коносамент (Bill of lading) UTRUST24071678C від 24.07.2024; Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24PL322080NU700UK4 від 24.09.2024; Сертифiкат про походження товару 24C3728A2374/50008 від 02.09.2024, Залізнична накладна для внутрішнього сполучення 31510765 від 29.09.2024, Банківський платіжний документ, що стосується товару 106 від 24.05.2024, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1058 від 26.09.2024, Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг 12664 від 15.10.2024, Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг 12665 від 15.10.2024, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 2609/7 від 26.09.2024, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец.1 від 21.05.2024, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 2504/2024 від 25.04.2024, Договір (контракт) про перевезення № К150623-32 від 15.06.2023, Інші некласифіковані документи Заявка 2024-2 від 19.07.2024, Інші некласифіковані документи Тех.опис від14.10.2024, Копія митної декларації країни відправлення 425820240000823191 від 29.07.2024.
Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №24UA807200015278U6 від 16.10.2024, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості); 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).
16.10.2024 до спецпідрозділу митниці (управління контролю та адміністрування митних платежів) був направлений запит №726 (копія додається) щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товарів за ЕМД №24UA807200015278U6 від 16.10.2024. Причиною направлення вказаного запиту є спрацювання АСАУР щодо можливого заниження митної вартості.
Позивачем подано до відповідача заяву №2024/12/25-1 від 25.12.2024 подані додаткові документи та інформація для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 16.10.2024 №UА807000/2024/000603/2.
У зв'язку з тим, що подані документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів та ненаданням позивачем всіх витребовуваних додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів №UA807000/2024/000603/2 від 16.10.2024.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО “Інспектор»).
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості» імпортованого товару, вартості.
Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.
При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.
Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.
Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).
Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.
Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов'язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.
У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.
Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор».
При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.
Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.
Щодо прайс-листа, колегія суддів зазначає, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Щодо зауважень митниці до заповнення платіжної інструкції №106 від 24.25.2024, згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі - Постанова № 216), колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Митний орган, надаючи зауваження до платіжної інструкції №106 від 24.05.2024, повинен враховувати вимоги, встановлені Постановою №216, зокрема щодо обов'язкових реквізитів такої інструкції.
У даному випадку позивач здійснював платіжну операцію з переказу іноземної валюти через АТ «ОТП Банк», який є надавачем платіжних послуг, що має відповідну ліцензію Національного банку України.
Платіжна інструкція, сформована та виконана через ОТП Банк, відповідала формальним та змістовним вимогам, встановленим Положенням про порядок виконання платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою №216, а також вимогам Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції».
Отже, за відсутності підтверджених порушень з боку позивача або банку, а також наявності усіх необхідних реквізитів, зауваження митного органу до платіжної інструкції №106 є безпідставними.
Щодо зауважень митного органу, що код товару в товару в експортній декларації №425820240000823191 від 29.07.2024 та супровідному документі T1 №24PL322080NU700UK4 від 24.09.2024 відрізняється від коду товару наданого в ЕМД.
Так, експортна декларація країни виробника - це документ, оформлений в країні експорту товару - в Китаї у відповідності до законодавства Китаю, без застосувань норм українського законодавства, зокрема УКТ ЗЕД, а тому суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що коди товару в зазначених вище документах визначаються за різними правилами, тому відмінність кодів не може впливати на правильність обчислення митної вартості товарів.
Разом з тим, правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.
Щодо зауважень митного органу стосовно проведення митного контролю та митного оформлення в частині подання супровідного документа T1 № 24PL322080NU700UK4 від 24.09.2024 без перекладу, колегія суддів зазначає таке.
З матеріалів справи вбачається, що під час подання додаткових документів на виконання вимог митного органу, згідно із заявою позивача № 2024/12/25-1 від 25.12.2024, останнім було надано переклад зазначеного супровідного документа T1 українською мовою.
Отже, твердження відповідача про відсутність перекладу документа T1 є необґрунтованим і не підтверджується матеріалами справи.
Надання перекладу у межах передбачених строків свідчить про належне виконання декларантом своїх обов'язків відповідно до ч. 2 ст. 335 Митного кодексу України та не може бути підставою для затримки оформлення або застосування заходів контролю, не передбачених законом.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 53 Конституції України, офіційною мовою є українська, однак переклад іноземних документів може бути надано під час розгляду митної декларації, і не є обов'язковим на момент первинного подання, якщо інші обставини операції ідентифіковані належним чином.
Щодо тверджень митного органу про неподання договору морського перевезення за коносаментом UTRUST24017678C від 24.07.2024, колегія суддів зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься документальне підтвердження того, що позивачем були надані додаткові документи у відповідь на запит митного органу, згідно із заявою №2024/12/25-1 від 25.12.2024, відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 335 Митного кодексу України.
Зокрема, у залізничній накладній №35110765 від 29.09.2024 прямо зазначено посилання на транспортний договір ВС/112/2022-ЦЮ від 02.01.2024.
Отже, з огляду на зміст накладної №35110765, митному органу було надано достатню інформацію для ідентифікації правової підстави перевезення товару, тобто наявності чинного договору морського транспортування.
Крім того, експедитор ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс ЕЙЧ. Ді» у своєму листі від 02.12.2024 чітко вказав, що не є стороною договору морського перевезення, а тому об'єктивно не може надати його текст. Враховуючи, що договір укладено між іншими сторонами, вимога щодо подання його копії безпосередньо позивачем не відповідає принципу співмірності та є надмірною.
Щодо посилання митного органу, що в залізничній накладній №31510765 від 29.09.2024, наданій до митного оформлення, місцем відправлення значиться Гливице, а портом прибуття згідно коносаменту №UTRUST24071678C від 24.07.2024, значиться Гданськ, відстань між зазначеними пунктами становить 536 км, однак витрати на транспортування не враховані в наданому транспортному рахунку, тобто, можливо, не включені всі складові до розрахунку митної вартості.
В матеріалах справи наявна залізнична накладна №35110765 від 29.09.2024, яка містить чітке посилання на договір морського перевезення ВС/112/2022-ЦЮ, що, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, є належним доказом наявності зобов'язань з морського транспортування.
Також судом першої інстанції встановлено, що позивач у відповідь на вимогу митного органу надав заяву №2024/12/25-1, яка містить детальні пояснення щодо походження товару, умов його перевезення, маршрут транспортування, а також - повторне підтвердження посилання на вищезгаданий договір.
Крім того, коносамент UTRUST24017678C від 24.07.2024, T1-документ №24PL322080NU700UK4, оформлений при транзиті через територію Польщі, та рахунок №1058 на транспортно-експедиторське обслуговування від 26.09.2024, містять усі ключові відомості щодо маршруту доставки, пунктів навантаження і розвантаження, ставок та витрат. Це дозволяє ідентифікувати як перевізника, так і характер договірних зобов'язань між сторонами.
Колегія суддів бере до уваги і лист ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс ЕЙЧ. Ді» від 02.12.2024, у якому чітко зазначено, що експедитор не має фізичного доступу до тексту договору, оскільки він укладений між іншими суб'єктами. Водночас експедитор підтвердив факт перевезення та надав розшифровку усіх витрат, включно з морським фрахтом, перевантаженням та внутрішнім транспортуванням. Вказане свідчить про добросовісність дій позивача та підтвердження дійсності заявлених у декларації витрат.
Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.
Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п'ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення умов оплати товару, умов його поставки, деталей заповнення обов'язкових документів в частині зазначення номеру контейнера, тощо, що призвело до надмірного формалізму та прийняття необґрунтованих рішень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо доводів учасників справи на правові позиції Верховного Суду колегія суддів зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 року по справі № 520/4966/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі № 520/4966/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова