24 вересня 2025 р. Справа № 520/29290/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/29290/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дії та скасування акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5*, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - СТУ НГУ, відповідач, апелянт), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії викладене в Акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 02.06.2023 за формою Н-5* від 23.09.2024 м. Харків за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 СТУ НГУ ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 );
- зобов'язати СТУ НГУ утворити комісію із спеціального розслідування та повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 02.06.2023 за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 СТУ НГУ ОСОБА_2 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії СТУ НГУ викладене в Акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 02.06.2023, за формою Н-5* від 23.09.2024 м. Харків за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 СТУ НГУ ОСОБА_2 .
Зобов'язано СТУ НГУ утворити комісію із спеціального розслідування та повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 02.06.2023 за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 СТУ НГУ ОСОБА_2 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій СТУ НГУ посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав, що на момент смерті ОСОБА_2 вважався таким, що самовільно залишив місце служби, що підтверджується наданими до відзиву доказами. Відповідно смерть військовослужбовця, який самовільно відсутній за місцем служби та проводив час на власний розсуд не може вважатися такою, що трапилась під час виконання службових обов'язків.
ОСОБА_1 , скориставшись правом, передбаченим статтею 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 308, пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено такі обставини справи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 520/9951/24 визнано протиправним та скасовано рішення комісії СТУ НГУ, викладене в акті за формою Н-5* від 07.11.2023 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), факт смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , що стався 02 червня 2023 року .
З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12023041690000836 вбачається, що 02.06.2023 до ЧЧ ВП №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали співробітника поліції про те, що 02.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без явних ознак насильницької смерті.
Зі змісту акту від 23.09.2024 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 02.06.2023 о 15 годині 40 хвилин вбачається, що причинами нещасного випадку комісією СТУ НГУ визначені: психофізіологічні: алкогольне сп'яніння, стан здоров'я (висновок судово-токсикологічної експертизи № 10670 від 05.06.2023 та копія лікарського свідоцтва про смерть від 03.06.2023 № 4136, виданого Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» м. Дніпро). Наслідками нещасного випадку зазначено: гостра недостатність кровообігу. Інші кардіоміопатії (лікарське свідоцтво про смерть від 03.06.2023 № 4136, видане Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» м. Дніпро).
Відповідно до висновку експерта № 4136 смерть ОСОБА_2 настала від кардіоміопатії складного ґенезу (алкогольна, гіпертонічна), яка ускладнилася гострою недостатністю кровообігу, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та додатковими методами досліджень.
З наявного в матеріалах лікарського свідоцтва про смерть № 4136 від 03.06.2023, виданого Комунальним закладом «Дніпропетрівське бюро судове-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» відносно ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що смерть настала внаслідок захворювання «гостра недостатність кровообігу, інші кардіоміопатії».
За висновком комісії, викладеним в акті від 23.09.2024, нещасний випадок із солдатом ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Вважаючи протиправним рішення комісії, викладене у вищезазначеному акті від 23.09.2024, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновок комісії визначений в акті розслідування нещасного випадку СТУ НГУ, що стався 02 червня 2023 року формою Н-5* від 23 вересня 2024 року за фактом смерті військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 суперечить наявним в матеріалах справи документам.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в з'єднаннях та військових частинах Національної гвардії України, органах і підрозділах внутрішніх справ, навчальних закладах системи МВС України врегульовані Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 (далі - Порядок № 1346).
За змістом пункту 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин.
Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, неіонізуючих та іонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергічні захворювання тощо.
Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.
Положеннями пунктів 2.2, 2.4 Порядку № 1346 встановлено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Згідно з пунктом 3.1 Порядку № 1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
За змістом абзацу першого пункту 3.5 Порядку №1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
Пунктом 3.8 Порядку № 1346 передбачено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Відповідно до пункту 3.9. Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
За змістом пункту 3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків», якщо він трапився в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
За змістом пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків», якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Згідно пунктом 3.12 Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Положеннями пункту 4.1 Порядку № 1346 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають:
- випадки загибелі працівників;
- групові нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;
- випадки смерті в підрозділі;
- випадки зникнення працівників;
- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (з рішенням служби державного нагляду за охороною праці системи МВС України).
За змістом пункту 4.3 Порядку № 1346 спеціальне розслідування групового нещасного випадку, нещасного випадку зі смертельним наслідком, випадку зникнення працівника підрозділу організовує наказом (розпорядженням) керівник органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ. До складу комісії із спеціального розслідування включаються заступник керівника органу, до сфери управління якого належить цей підрозділ (голова комісії) та представники: служб внутрішньої безпеки та розслідувань, державного нагляду за охороною праці системи МВС України, управління (відділу) роботи з персоналом, органу, до сфери управління якого належить підрозділ, керівник підрозділу, де стався випадок. У разі необхідності до складу комісії включаються представники інших підрозділів.
Відповідно до пункту 4.6 Порядку № 1346 за результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5* (додаток 4), а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 4.13 цього Порядку, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначаються категорія аварії та розмір заподіяної під час цієї аварії матеріальної шкоди.
Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди зі змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.
Акт за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується керівником вищого підрозділу протягом доби після одержання цих документів.
За змістом пункту 4.10 Порядку № 1346 під час розслідування керівник підрозділу зобов'язаний: забезпечити, у разі потреби, фотозйомку місця нещасного випадку (у тому числі поранення), пошкоджених об'єктів, транспортних засобів, машин, устаткування, інструментів, засобів індивідуального захисту, а також надати необхідну документацію та інші матеріали; надати транспорт, засоби зв'язку, службові приміщення для роботи комісії із спеціального розслідування; у разі розслідування випадків виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) організувати проведення медичного обстеження працівників відповідної служби підрозділу; забезпечити проведення необхідних лабораторних досліджень і випробувань, технічних розрахунків та інших робіт; організувати друкування, розмноження і оформлення в необхідній кількості матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку.
Відповідно до пункту 4.11 Порядку № 1346 визначено, що члени комісії із спеціального розслідування мають право одержувати письмові та усні пояснення від працівників підрозділу і свідків події, проводити їх опитування. Члени комісії із спеціального розслідування повинні зустрітися з потерпілими або членами їхніх сімей* довіреними особами, розглянути і вирішити на місці соціальні питання або внести пропозиції про їх вирішення відповідним органам, а також дати роз'яснення потерпілим (сім'ям, довіреним особам) щодо їх прав та належної компенсації відповідно до законодавства. У разі якщо місце проживання (перебування) членів сім'ї загиблого не встановлено або зустріч з ними неможлива, у главі 6 акта форми Н-5* комісією із спеціального розслідування робиться відповідний запис про це.
За змістом пункту 4.13 Порядку № 1346 до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) належать: копія відповідного наказу (розпорядження) про організацію спеціального розслідування нещасного випадку; акт спеціального розслідування нещасного випадку; протокол огляду місця, де стався нещасний випадок, за встановленою формою (додаток 9); ескіз місця нещасного випадку (у тому числі поранення) за встановленою формою (додаток 10), необхідні плани, схеми, фотознімки місця події, пошкодженого об'єкта, транспортного засобу, обладнання, устаткування тощо; протоколи рішень комісії із спеціального розслідування про розподіл функцій між членами цієї комісії, які беруть участь у розслідуванні, та про призначення експертної комісії; припис посадової особи служби державного нагляду за охороною праці (якщо він видавався); копія акта за формою Н-1* (НТ*) на кожного потерпілого окремо; висновки експертиз (науково-технічної, медичної тощо), якщо такі проводилися; медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків; висновок лікувально-профілактичного закладу про розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь), результати вимірів і лабораторних досліджень виробничих факторів трудового процесу; протоколи опитувань та пояснювальні записки потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (додаток 11); копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці, особистої безпеки; копії приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих керівнику державними інспекторами до настання нещасного випадку (у тому числі поранення) і під час його розслідування; витяги із законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, особистої безпеки, вимоги яких були порушені; довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком (у тому числі пораненням), та надання потерпілому чи членам його сім'ї матеріальної допомоги; копія наказу керівника згідно з пунктом 4.12 цього Порядку.
З вищезазначеного вбачається, що у зв'язку з нещасним випадком, який трапився, проводиться спеціальне розслідування, за наслідками якого складається акт за формою Н-1* (якщо в ході розслідування буде встановлено, що нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків) або за формою НТ* (якщо буде встановлено, що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків).
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що на момент смерті ОСОБА_2 вважався таким, що самовільно залишив місце служби, а отже смерть військовослужбовця, який самовільно відсутній за місцем служби та проводив час на власний розсуд не може вважатися такою, що трапилась під час виконання службових обов'язків.
Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 10.09.2024 по 23.09.2024 комісія СТУ НГУ провела повторне розслідування нещасного випадку, який стався 02.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , з військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 СТУ НГУ зі смертельним наслідком.
Повторне розслідування проведено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 520/9951/24.
З рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 520/9951/24 вбачається, що перше розслідування нещасного випадку було проведено 31.10.2023, тобто майже через п'ять місяців від дати настання нещасного випадку.
Відповідач при первинному розслідуванні також посилався на те, що ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину, водночас судом було встановлено, що жодних доказів на підтвердження зазначених обставин надано не було.
З огляду на вищезазначене колегія суддів критично оцінює надані відповідачем у цій справі документи щодо проведеного службового розслідування.
Крім того, з матеріалів справи вбачається і відповідачем підтверджується, що 01.02.2023 старшому солдату ОСОБА_2 було видано направлення № 117 для проходження ВЛК в ДУ ТМО МВС України по Луганскій області (м. Дніпро) у зв'язку з отриманим пораненням під час виконання бойового завдання 03.11.2022 і він проходив медичний огляд. Тобто саме у зв'язку із проходженням ВЛК ОСОБА_2 перебував у м. Дніпро. Факт проходження ВЛК підтверджується і наявним в матеріалах справи актом медичного огляду (а.с. 54-58).
До апеляційної скарги апелянтом було додано витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження № 62023050010001724 за частиною 4 ст. 408 КК України за фактом того, що військовослужбовець ОСОБА_2 в умовах воєнного стану не з'явився вчасно з лікувального закладу до місця тимчасової дислокації до військової частини НОМЕР_2 .
При цьому витяг з ЄРДР датується 06.06.2023, тобто військова частина звернулась до ДБР з відповідною заявою вже після того, як відповідачу стало відомо про смерть ОСОБА_2 .
Також колегія суддів звертає увагу на те, що 02.03.2023 ОСОБА_2 було видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 , яке видавалось йому у його військовій частині. Указом Президента України від 02.03.2023 ОСОБА_2 нагороджено медаллю «За військову службу Україні».
Щодо акту розслідування нещасного випадку від 23.09.2024 форма Н-5* колегія суддів зазначає таке.
Зі змісту акту вбачається, що причинами нещасного випадку комісією СТУ НГУ визначені: психофізіологічні: алкогольне сп'яніння, стан здоров'я (висновок судово-токсикологічної експертизи № 10670 від 05.06.2023 та копія лікарського свідоцтва про смерть від 03.06.2023 № 4136, виданого Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» м. Дніпро).
Висновок комісії: «нещасний випадок з солдатом ОСОБА_2 стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків».
Колегія суддів погоджується з висновками суд першої інстанції, що такі висновки комісії суперечать наявним в матеріалах справи доказам, зокрема, лікарському свідоцтву про смерть № 4136 від 03.06.2023, у якому зазначено, що смерть настала внаслідок захворювання «гостра недостатність кровообігу, інші кардіоміопатії»; висновку експерта № 4136 у якому значиться, що смерть ОСОБА_2 настала від кардіоміопатії складного ґенезу (алкогольна, гіпертонічна), яка ускладнилася гострою недостатністю кровообігу, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та додатковими методами досліджень; постанові № 151 від 15.11.2023 медичної військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області», згідно з якою захворювання ОСОБА_2 , яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Також з матеріалів справи вбачається, що обставини, викладені в акті розслідування нещасного випадку, суперечать наявним доказам. Так, відповідно до акту ОСОБА_2 до виконання своїх обов'язків ставився недбало, не проявляв старанності та наполегливості, порушував вимоги військової дисципліни. Накази та розпорядження командирів виконував, але не завжди своєчасно та якісно. На зауваження та критику реагував неправильно, вказані недоліки усував не своєчасно, а іноді не усував зовсім. Не користувався авторитетом серед товаришів. Схильний до порушення військової дисципліни.
Водночас, відповідно до службової характеристики від 02.02.2023 старший солдат ОСОБА_2 вимоги статутів ЗСУ знає добре та користується ними у повсякденному житті. Накази та розпорядження командирів виконує вчасно та якісно. Залучався до виконання завдань, пов'язаних з захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. На зауваження та критику реагує завжди правильно, вказані недоліки усуває вчасно. В колективі користується повагою.
Також ОСОБА_2 указом Президента України від 02.03.2023 був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Крім того, зі змісту акту розслідування нещасного випадку від 23.09.2024 форма Н-5* вбачається, що в порушення норм Порядку № 1346, відповідачем не було проведено огляду місця, де стався нещасний випадок, не встановлено та не опитано осіб, які могли бути причетні до нещасного випадку.
З вищезазначеного вбачається, що відповідачем не було проведено повного та належного дослідження усіх обставин, що пов'язані із подією нещасного випадку, яка сталася 02.06.2023 з солдатом ОСОБА_2 , тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 на момент смерті вважався таким, що самовільно залишив місце служби, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відомості до ЄРДР щодо кримінального провадження за ч.4 ст. 408 КК України були внесені 06.06.2024, тобто після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Положеннями пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Згідно з частинами 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а отже апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки судом було правильно встановлено всі обставини справи, а рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року по справі № 520/29290/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк