Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 вересня 2025 р. № 520/18664/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 березня 2025 року про виключення з військового обліку на підставі рішення ВЛК;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 про виключення з військового обліку на підставі рішення ВЛК та прийняти відповідне обґрунтоване рішення по суті питання, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.01.2015 комісією ВЛК його визнано непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку. За доводами позивача, він звертався до відповідача з заявою про виключення його з військового обліку на підставі рішення ВЛК, однак відповіді не отримав, що свідчить про бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду його заяви від 07 березня 2025 року про виключення з військового обліку на підставі рішення ВЛК. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 21.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачам надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачам - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику відповідача до електронного кабінету в системі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Позивачу копія ухвали про відкриття провадження надіслана засобами поштового зв'язку та копія такої ухвали отримана позивачем 24.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки 19.09.2025 суддя перебував на навчанні, розгляд справи здійснюється з урахуванням днів навчання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.
Відповідно до відомостей військового квитка позивача серії НОМЕР_1 , позивач 26.01.2015 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. ІІ ст. 2в Розкладу хвороб. (а.с. 24-26)
Із відомостей, наявних в електронному військово-обліковому документі в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (РЕЗЕРВ+), роздруківка якого наявна в матеріалах справи, встановлено, що позивач станом на 27.06.2025 є військовозобов'язаним та знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі). (а.с. 26)
Відомостей щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення з військового обліку відомості електронного військово-облікового документу не містять.
За доводами позивача, він звертався до відповідача з заявою про виключення його з військового обліку на підставі рішення ВЛК, однак відповіді не отримав, що свідчить про бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду його заяви від 07 березня 2025 року про виключення з військового обліку на підставі рішення ВЛК.
Копії відповідної заяви від 07.03.2025, доказів її направлення та вручення відповідачу матеріали справи не містять.
Матеріали справи містять відомості про те, що позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою від 17.10.2024, з приводу якої йому було надано відповідь, що термін зберігання відомостей про результати медичного огляду у військово-лікарських комісіях становить 3 роки та більшість документів були знищені під час евакуації ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с. 8)
Також, матеріали справи містять відомості щодо звернення позивача до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо питання бездіяльності військових службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви позивача про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у відповідь на яке позивачу було повідомлено, що в разі наявності відомостей про порушення прав позивача, останньому необхідно звернутися із заявою до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або оскаржити відповідні дії в судовому порядку. (а.с. 18-19)
Окрім того, матеріали справи містять відомості, що позивач звертався до Міністерства оборони України 02.12.2024 щодо питання актуалізації відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та отримав відповідь, що для взяття на військовий облік позивачу необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем фактичного перебування як ВПО, звертатися до ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо зняття з військового обліку не потрібно.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неприйняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 07 березня 2025 року про виключення з військового обліку на підставі рішення ВЛК, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою, другою статті 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 "Про введення воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні" введений воєнний стан. У подальшому воєнний стан було неодноразово продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з частиною 5 цієї статті Закону №2232-ХІІ, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ).
Пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок №1487) визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини 6 статті 37 Закон №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі за текстом - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 Закону № 1951-VIII, випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову № 559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі за текстом - Порядок № 559).
Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» положення про ТЦК та СП затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Так, відповідач після отримання заяви позивача про виключення його з військового обліку, зобов'язаний перевірити підстави щодо виключення його з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та надати рішення (відповідь) на заяву з відповідним обґрунтуванням такого рішення.
Разом з тим, суд зазначає, що обов'язок щодо розгляду заяви позивача про виключення з військового обліку виникає у відповідача лише після отримання оформленої в установленому законом порядку заяви.
Матеріали справи не містять копії заяви позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) від 07.03.2025 та, відповідно, доказів направлення та вручення такої заяви відповідачу.
Матеріали справи містять копію заяви позивача до ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_1 ) щодо актуалізації відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, однак, зазначена заява не містить дати та підпису позивача (його представника), відомостей щодо направлення відповідної заяви до відповідача та її отримання відповідачем, та за змістом така заява не містить жодної належної інформації, яку необхідно актуалізувати, тому така заява не приймається судом до уваги в якості доказу звернення позивача до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_9 . (а.с. 10-12)
Наявні в матеріалах справи докази направлення заяви з додатками до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме поштові чеки та опис відправлення від 27.01.2025(а.с. 23) не приймаються судом до уваги, оскільки такі докази свідчать про вчинення позивачем дій до подання заяви від 07.03.2025, нерозгляд якої є предметом розгляду даної справи.
При цьому, суд зазначає, що дії (бездіяльність) відповідного центру комплектування при розгляді заяви позивача, направленої 27.01.2025, не є предметом розгляду даної справи. Прохальна частина позовної заяви таких позовних вимог не містить.
Так, позивачем не надано до суду жодних належних доказів направлення відповідачу заяви про виключення з обліку від 07.03.2025 та доказів вручення відповідачу такої заяви.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень, довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Твердження позивача щодо нерозгляду його заяви про виключення з обліку від 07.03.2025 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки матеріали справи не містять копії відповідної заяві позивача від 07.03.2025, доказів направлення такої заяви відповідачу та отримання відповідачем відповідної заяви.
Інших доводів щодо наявності протиправної бездіяльності з боку відповідача позивачем не наведено. Судом під час розгляду справи наявності протиправної бездіяльності з боку відповідача не встановлено.
Окрім того, суд звертає увагу, що описова та мотивувальна частини позовної заяви взагалі не містять доводів щодо подання позивачем до відповідача заяви від 07.03.2025. Зміст позовної заяви зводиться до цитування рішень окружних адміністративних судів відносно Особа_1.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позову без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН