24 вересня 2025 року Справа № 480/9234/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/9234/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з позовною заявою до Сумської митниці (далі - відповідач, митниця), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA805090/2024/000017/1 від 01.10.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до митної декларації № 24UA805090002333U2 від 30.09.2024, поданої з метою митного оформлення легкового автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_1 , додавались усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість.
Позивач зауважила на тому, що зазначена у митній декларації митна вартість згаданого автомобіля в сумі 3400 євро підтверджується рахунком-фактурою № 459456 від 20.09.2024, свідоцтвом про реєстрацію № НОМЕР_2 від 31.05.2024, договором на перевезення автомобіля від 24.09.2024 міжнародною товарно-транспортною накладною А № 468964 та рахунком на оплату № 30/09-2 від 30.09.2024.
ОСОБА_1 наголосила на тому, що надані документи містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах митним органом виявлено не було, що свідчить про відсутність у відповідача права вимагати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. Крім того, на переконання позивача, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску згідно з вартістю аналогічного автомобіля, який ввозився за митною декларацією № UA805090/2024/1342 від 31.05.2024, оскільки пошкодження та комплектації цих автомобілів значно відрізняються.
Ухвалою суду від 23.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/9234/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві (а.с. 24-29) Сумська митниця зазначила, що під час здійснення митного оформлення товару по декларації № 24UA805090002333U2 від 30.09.2024 та перевірки наданих документів, спрацювала система АСАУР за кодами ризиків: 106-2 - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, з коментарем - індикатори ризику 4.2.2 рахунок не містить умов оплати за товар; 3.3.4 митна вартість наявна в інформаційних ресурсах митних органів нижче заявленої; 210-2 - проведення митного огляду транспортного засобу; 911-1 здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей.
Враховуючи ненадання платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, Сумська митниця дійшла висновку про направлення позивачу повідомлення щодо надання додаткових документів.
Оскільки додаткових документів позивач не надав, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості легкового автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_1 , відповідно до якого митна вартість імпортованого товару визначена за резервним методом з використанням відомостей, що містяться у декларації № UA805090/2024/1342 від 31.05.2024.
За таких обставин, Сумська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 20.11.2024, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
З метою митного оформлення легкового автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_1 , придбаного відповідно до рахунку-фактури № 459456 від 20.09.2024, Сумській митниці 30.09.2024 була подана митна декларація № 24UA805090002333U2, до якої додавались: рахунок фактура № 459456 від 20.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 24.09.2024; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 30/09-2 від 30.09.2024; висновок про якісні характеристики товарів № 30090344 від 30.09.2024; договір про надання послуг митного брокера № 2024/09/24/2-Д від 24.09.2024; договір про перевезення № 24/09-2 від 24.09.2024; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом № 30090344 від 30.09.2024; довіреність № 747 від 23.09.2024; заява б/н від 30.09.2024; квитанція № 17098700 від 24.09.2024; фото пошкодження від 30.09.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24DKEL1M15MIVPRUB9 від 24.09.2024.
За результатами розгляду поданих документів, відповідачем встановлено, що на підтвердження митної вартості позивачем не подано банківських платіжних документів про оплату легкового автомобіля, що підлягав митному оформленню. Крім того, надані для митного оформлення документи, не містили відомостей щодо навантаження легкового автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску, незалежно від того хто їх поніс.
З огляду на зазначене, Сумська митниця дійшла висновку про те, що подані документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена та які підтверджують заявлену митну вартість, у зв'язку з чим, 30.09.2024 направила ОСОБА_1 повідомлення про надання додаткових документів, у якому було вказано про необхідність подання протягом десяти днів рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про оплату комісійних (посередницьких) послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, з урахуванням пошкоджень транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на вказану вимогу, позивач повідомила відповідача про те, що надати додаткові документи протягом 10 календарних днів не має можливості.
Не отримавши додаткових документів, 01.10.2024 Сумська митниця прийняла рішення № UA805090/2024/000017/1 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким, митну вартість легкового автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_1 скориговано за резервним методом визначення митної вартості, з використанням інформації, що міститься у митній декларації № 24UA805090/2024/1342 від 31.05.2024.
Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, митний орган визначив ненадання документів, що підтверджують усі числові значення митної вартості товарів, а саме: документів про оплату автомобіля та відомостей щодо вартості його навантаження для транспортування.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс, МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу).
Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу).
Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митна вартість має бути підтверджена належними та достовірними документами. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
У справі що розглядається судом встановлено, що підставою для надсилання позивачу вимог про надання додаткових документів щодо числового значення заявленої митної вартості, Сумська митниця визначила ненадання платіжних документів щодо оплати вартості придбаного автомобіля та ненадання відомостей щодо вартості послуг по його навантаженню для транспортування.
У повідомленні про надання додаткових документів, відповідач зазначив про необхідність надання рахунків щодо здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про оплату комісійних (посередницьких) послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, з урахуванням пошкоджень транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Вирішуючи питання щодо виникнення у Сумської митниці права витребовувати у позивача додаткові документи під час митного оформлення транспортного засобу за митною декларацією № 24UA805090002333U2 від 30.09.2024 та, відповідно, права вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, суд зазначає про те, що на виконання приписів норм, які регулюють спірні правовідносини, митний орган зобов'язаний зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви у достовірності заявленої митної вартості, причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як убачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленої у митній декларації № 24UA805090002333U2 від 30.09.2024 митної вартості легкового автомобіля, який ввозився на територію України, ОСОБА_1 надала відповідачу, зокрема, рахунок-фактуру № 459456 від 20.09.2024, у якому вказана вартість автомобіля в сумі 3400 євро, договір на перевезення автомобіля № 24/09-2 від 24.09.2024, CMR А № 468964 та рахунок на оплату послуг № 30/09-2 від 30.09.2024, згідно з якими, вартість послуг перевезення по маршруту GEDSTED (Danmark) - до кордону з Україною, п/п Устилуг складає 14 000, 00 грн. При цьому, платіжних документів щодо оплати придбаного автомобіля позивач не надавав, так само, як і не надавав інформації щодо послуг по навантаженню придбаного легкового автомобіля для транспортування, їх вартості та порядку оплати.
За таких обставин, приймаючи до уваги приписи підпункту 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, згідно з якими, при визначенні митної вартості, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також приписи підпункту 4 частини другої статті 53 Митного кодексу України, відповідно до яких банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару є документами, які підтверджують митну вартість товарів, суд робить висновок про виникнення у Сумської митниці права витребовувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості легкового автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_1 .
Разом з цим, суд враховує те, що реалізуючи вказане право, відповідач зобов'язаний був зазначити у повідомлені конкретні документи, надання яких підтвердило б або спростувало б правильність визначення митної вартості позивачем, а саме: платіжні документи щодо оплати вартості легкового автомобіля в сумі 3400 євро та інформацію щодо вартості послуг по навантаженню легкового автомобіля для транспортування.
Проте, ігноруючи згаданий обов'язок, Сумська митниця у повідомленні від 30.09.2024 не зазначила конкретних документів, які необхідно було подати позивачу, а навела загальний перелік документів, визначений частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, які митний орган має право додатково витребовувати у встановлених випадках.
Крім того, з огляду на те, що ОСОБА_1 вимогу відповідача надати платіжні документи та документи які містять відомості про вартість транспортування напівпричепу не виконала, суд робить висновок про виникнення у Сумської митниці права визначити митну вартість товару вказаного у декларації № 24UA805090002333U2 від 30.09.2024 за другорядним методом в порядку, встановленому Митним кодексом України.
Разом з цим, на переконання суду, відповідач при визначенні митної вартості спірного легкового автомобіля безпідставно використав інформацію щодо ціни, наведену у митній декларації № UA805090/2024/1342 від 31.05.2024, позаяк у цій декларації визначено що автомобіль пошкоджено водою, без деталізації рівня цих пошкоджень, а автомобіль, який ввозився позивачем на митну територію України був після ДТП та мав пошкодження електрообладнання, переднього лівого крила, передньої лівої двері, заднього правого крила, задньої правої двері, капоту, бамперу, решітки бамперу, кріплення бамперу, фар лівої та правої, спрацьовані верхня права та передні подушки безпеки.
За таких обставин, суд робить висновок про те, що визначення Сумською митницею митної вартості легкового автомобіля TOYOTA YARIS 1,5 HIBRID, 2022 року випуску, VIN НОМЕР_1 з використанням резервного методу на рівні ціни легкового автомобіля, вказаного у митній декларації № UA805090/2024/1342 від 31.05.2024, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UA805090/2024/000017/1 від 01.10.2024.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик