22 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9584/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування акта, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025, яким припинена дія ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» також звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду та одночасно із позовною заявою подало заяву про забезпечення позову, шляхом:
- зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025, яким припинена дія ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про припинення дії ліцензії є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-ІХ (далі - Закон України №3817-ІХ).
ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» також зазначає, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 є очевидно протиправним, оскільки під час фактичної перевірки у змісті акту перевірки обставини та факти, які є обов'язковими умовами для застосування пункту 28 ч. 2 статті 46 Закону №3817-ІХ, а саме щодо зберігання та/або реалізації необлікованого пального, в тому числі в порядку передбаченому Методикою визначення об'єму необлікованого пального, контролюючим органом в ході фактичної перевірки не встановлені.
Стислий зміст заперечень відповідача.
У наданому відзиві до суду на позовну заяву з додатками представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, наголошував, що за результатами фактичної перевірки встановлене порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснюється торгівля підакцизними товарами (бензин автомобільний А-95, паливо дизельне, газ нафтовий скраплений), які не обліковані у порядку, встановленому законодавством за місцем їх реалізації. На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Вінницькій області прийняте рішення №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054.
Контролюючий орган зазначає, що діяв відповідно до наданих повноважень, перевірка проведена законно, а оспорюване рішення є правомірним, просив у позові відмовити.
У відзиві Головне управління ДПС у Вінницькій області наводить доводи щодо порядку та підстав проведення перевірки: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Заяви, клопотання учасників справи.
Позивачем заявлене клопотання у прохальній частині позовних вимог про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувані докази від відповідача.
Відповідачем надані суду докази на виконання ухвали суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 скасована ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 про відмову у забезпеченні позову, та ухвалене рішення про забезпечення позову:
зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025, яким припинена дія ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/9584/25 за позовом ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» до ГУ ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.
Станом на дату ухвалення рішення суду у цій справі заходи забезпечення позову не скасовані судом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Із 23.07-10.08.2025, 25.08.2025, 16.09-18.09.2025 суддя перебував у відпустці.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Господарська діяльність ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» здійснюється на автозаправних станціях, зокрема на АЗС, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А.
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведена фактична перевірка ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на підставі наказу відповідача від 30.05.2025 №2614к, відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 ст. 80 глави 8 розділу II, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», ст. 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 82.3 ст. 82 Податкового Кодексу України з питань дотримання вимог Законів України; від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 02.03.2015р. №222-VIIІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», від 21.06.2012р. №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VIII та інших нормативних актів, контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС, та відповідно доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області №2031/02-32-07-05 від 29.05.2025.
За результатами перевірки складений відповідний акт фактичної перевірки №15366/5/02-32-07-05/44763172 від 04.06.2025 ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» (далі - акт №15366/5/02-32-07-05/44763172 від 04.06.2025), в якому встановлені порушення ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А, а відповідно до висновків акту перевірки визначені наступні порушення законодавства: пункту 2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснюється торгівля підакцизними товарами (бензин автомобільний А-95, паливо дизельне, газ нафтовий скраплений), які не обліковані у порядку, встановленому законодавством за місцем їх реалізації.
У змісті акту фактичної перевірки зазначені наступні обставини порушення законодавства, що до перевірки не надані позивачем документи, які підтверджують облік та походження товарних запасів (бензин автомобільний А-95 код УКТ ЗЕД 2710124512, паливо дизельне код УКТ ЗЕД 27101943 00, газ нафтовий скраплений УКТ ЗЕД27101943 00). Згідно даних показників рівнеміра-лічильника та Х-звіту РРО фактичний залишок бензину автомобільного А-95 становить 6 521,34л, а для перевірки надано документи про облік та походження (ттн 82949 від 02.06.2025р.) на 5 340,0 л, таким чином необліковані (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 1181,34 л бензину по ціні 50,48грн. на суму 59 634,04 грн. Згідно даних показників рівнеміра-лічильника та Х-звіту РРО фактичний залишок палива дизельного становить 15774,61 л, а для перевірки надані документи про облік та походження (ттн 82950 від 02.06.2025р.) на 6660,0л, таким чином необліковані (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 9114,61л палива дизельного по ціні 48,48лрн. на суму 441 876,29грн. Згідно даних показників процентометра та Х-звіту РРО фактичний залишок газу нафтового скрапленого 15 163,65л., а для перевірки надані документи про облік та походження (ттн 000022035 від 02.06.2025р.) на 11330,0л, таким чином необліковані (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 3863,65 л газу нафтового скрапленого по ціні 33,48 грн. на суму 129355,0 грн. Об'єм необлікованого пального більш як на 5 відсотків перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану - або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - більш як на 15 відсотків) чи більш як на 2 відсотки об'єм відповідного резервуара.
ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» надані 03.06.2025 під час фактичної перевірки пояснення, до яких долучені документи: товарно-транспортні накладні; договір постачання; дозволи Держпраці на роботи та на устаткування; свідоцтва про повірку рівнемірів-лічильників, формуляри на ПРК; журнали обліку надходження нафтопродуктів та газу вуглеводного скрапленого, змінні звіти за формою №17-НП, №14-ГС; документи на право користування земельною ділянкою; кадрові накази.
ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» подані заперечення на висновки акту фактичної перевірки №15366/5/02-32-07-05/44763172 від 04.06.2025, до заперечень долучені копії товарно-транспортних накладних; копія Z-звіту за 02.06.2025; копія журналу обліку нафтопродуктів, копія журналу обліку скрапленого газу; копії змінних звітів за формою 17-НП та 14-ГС.
Фактична перевірка тривала із 02.06.2025-04.06.2025.
Заперечення висновки акту №15366/5/02-32-07-05/44763172 від 04.06.2025 залишені без задоволення, на підставі листа контролюючого органу №38776/6/02-32-07-05-14 від 30.06.2025, яким повідомлений позивачу результат розгляду заперечень:
"Так, в ході проведення фактичної перевірки менеджером АЗС були надані журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, журнали обліку надходження скрапленого газу на АЗС, товарно-транспортні накладні та змінні звіти оператора АЗС.
На початок проведення фактичної перевірки не надано документи (у паперовій або електронній формі) які підтверджують облік та походження товарних запасів (бензин автомобільний А-95 код УКТ ЗЕД 2710124512, паливо дизельне код УКТ ЗЕД 2710194300, газ нафтовий скраплений УКТ ЗЕД2710194300). Так згідно даних показників рівноміра-лічильника та Хзвіту РРО фактичний залишок бензину автомобільного А-95 становить 6521,34л, а до перевірки надано документи про облік та походження (ттн 82949 від 02.06.2025р.) на 5340,0л., таким чином необліковано (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 1181,34л бензину по ц.50,48грн. на суму 59634,04 грн. Так згідно даних показників рівноміра-лічильниха та Х-звіту РЮ фактичний залишок палива дизельного становить 15774,61 л, а до перевірки надано документи про облік та походження (ттн 82950 від 02.06.2025р.) на 6660,0л., таким чином необліковано (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 9114,61 л палива дизельного по ц.48,48 лрн. на суму 441876,29 грн. Так згідно даних показників процентометра та Х-звіту РЮ фактичний залишок газ нафтового скрапленого 15163,65л., а до перевірки надамо документи про облік та походження (ттн 000022035 від 02 06.2025р.) на 11330,0л., таким чином необліковано (відсутні документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів) на 3863,65л газу нафтового скрапленого по ц.33,48 грн на суму 129355,0 грн. Об'єм необлікованого пального більш як на 5 відсотків перевищує обсяг обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, більш як на 15 відсотків) чи більш як на 2 відсотки об'єм відповідного резервуара.
Таким чином, розглянувши обставини та факти, викладені в акті фактичної перевірки №15366/5/02-32-07-05/44763172 від 04.06.2025 року АЗС з магазином, що розташована за адресою: м. Вінниця вул.Зулінського Сергія, буд. 38А, де здійснює діяльність ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ“ (код ЄДРПОУ 44763172), за результатами розгляду заперечення №1606/25-01 від 16.06.2025 року (вх. ГУ №39819/6 від 19.06.2025) висновки акта фактичної перевірки щодо порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.95р. №265/95ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) - без змін, а заперечення залишити без задоволення.
Відповідь на заперечення є невід'ємною частиною акта фактичної перевірки №15366/5/02-32-07-05/44763172 від 04.06.2025 року ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ“ (код ЄДРПОУ 44763172)".
У той же час у змісті листа про розгляд заперечень на висновки акту перевірки не зазначений аналіз та дослідження контролюючим органом пояснень із документами наданих позивачем під час фактичної перевірки, та наданих позивачем повторно документів до заперечень на висновки акту фактичної перевірки, а повторно зазначені доводи описані у змісті акту фактичної перевірки, висновки якого залишені без змін під час процедури розгляду заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідачем повторно зазначені доводи, що викладені контролюючим органом у відповіді на заперечення платника, та містяться твердження, що документи, які підтверджують придбання та облік пального на загальну суму 630865,33 грн. (на 1181,34 л бензину по ціні 50,48 грн. на суму 59634,04 грн., на 9114,61 л палива дизельного по ціні 48,48 грн. на суму 441876,29 грн., на 3863,65 л газу нафтового скрапленого по ціні 33,48 грн. на суму 129355,0 грн.), не надані в повному обсязі саме на початок перевірки, зокрема, товарно-транспортні накладні, у той же час надання таких документів позивачем під час перевірки та до заперечень на висновки акту фактичної перевірки підтверджується змістом пояснень та заперечень ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ».
Ні у змісті акту фактичної перевірки, ні у відповіді на заперечення на висновки акту фактичної перевірки, ні у відзиві на позовну заяву, контролюючий орган не аналізує надані позивачем документи, як під час перевірки, так і під час розгляду заперечень.
Відповідач повністю ігнорує надані докази та жодним чином їх не досліджує.
Основна підстава - ненадання таких документів на початок фактичної перевірки, у той же час такі документи надані відповідачу під час перевірки (03.06.2025) та повторно під час розгляду заперечень платника податку на висновки акту фактичної перевірки.
Відповідач у зв'язку із встановленими порушеннями в акті фактичної перевірки №15366/5/02-32-07-05/44763172 від 04.06.2025, зазначає, що оспорюване рішення у цій справі прийняте на підставі пункту 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ, факт здійснення ліцензіатом - суб'єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об'єм необлікованого пального перевищує 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - перевищує 15 відсотків) чи 2 відсотки об'єму відповідного резервуара (акт фактичної перевірки від 04.06.2025 № 15366/5/02-32-07-05/44763172).
Рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.07.2025 №271/Р/Л припинена дія ліцензії реєстраційний №02280314202300054, за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вулиця Зулінського Сергія, будинок 38 А, Автозаправочна станція з магазином.
Висновками фактичної перевірки встановлені порушення щодо сплати акцизного податку чи застосування реєстраторів розрахункових операцій: п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, а саме: зберігання та реалізація необлікованого у встановленому законодавством порядку підакцизних товарів на загальну суму 630865,33 грн. та встановлені порушення пункту 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ.
Підставою для прийняття рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.07.2025 №271/Р/Л, яким припинена дія ліцензії №02280314202300054, є саме пункт 28 частини другої статті 46 Закону України №3817-ІХ.
Відповідачем здійснений висновок, що до початку фактичної перевірки не надані документи, які підтверджують придбання та облік пального на загальну суму 630865,33 грн. за місцем провадження діяльності, а саме: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вулиця Зулінського Сергія, будинок 38 А, внаслідок ненадання документів контролюючим органом встановлений об'єм необлікованого пального складає 1181,34 л бензину, 9114,61 л палива дизельного, 3863,65 л газу нафтового скрапленого), якщо об'єм необлікованого пального більш як на 5 відсотків перевищує обсяг обігу або залишків пального є підставою для припинення дії ліцензій згідно п. 28 ч. 2 ст. 46 Закону України від 18.06.2024 №3 817-ІХ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
У той же час в матеріалах справи містяться пояснення позивача №0306/25-01 від 03.06.2025 та заперечення, якими позивач надав документи щодо обліку пального на господарській одиниці позивача за адресою Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вулиця Зулінського Сергія, будинок 38 А, саме під час перевірки, та повторно під час розгляду заперечень.
Таким чином, судом встановлена обставина, що підставою для формування висновків акту перевірки та винесення оспорюваного рішення є неврахування, як під час фактичної перевірки, так і під час розгляду заперечень документів, які надав позивач двічі до контролюючого органу.
У відповіді контролюючого органу на заперечення №38776/6/02-32-07-05-14 від 30.06.2025 описані надані документи позивачем під час заперечення, але не дослідженні, а також не зазначені відомості про те, що позивач надав такі документи 03.06.2025 під час проведення перевірки.
Наказ відповідача від 30.05.2025 №2614к «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» винесений відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 ст. 80 глави 8 розділу II, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», ст. 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 82.3 ст. 82 Податкового Кодексу України з питань дотримання вимог Законів України; від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 02.03.2015р. №222-VIIІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», від 21.06.2012р. №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VIII та інших нормативних актів, контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС, та відповідно доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області №2031/02-32-07-05 від 29.05.2025, у змісті якого зазначене наступне:
«НАКАЗУЮ:
Провести фактичну перевірку ТОВ “ОІЛ СХІД РГГЕЙЛ“, код ЄДРПОУ 44763172, автозаправочна станція з магазином, вул. Зулінського Сергія, 38А, м. Вінниця, з 30.05.2025 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 30,05.2022 року по дату закінчення перевірки, з метою упередження порушень вимог чинного законодавства з питань порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торгівельної надбавки (націнки).»
Ухвалою суду про відкриття провадження витребувані документи щодо порядку та підстав проведення перевірки.
Відповідачем не наданий доказ - доповідна записка відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області №2031/02-32-07-05 від 29.05.2025.
Відповідно до статті 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У порядку частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно із статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.
Суд оцінює та досліджує докази надані в обсязі суб'єктом владних повноважень.
Не погоджуючись з оскарженим рішенням, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України №3817-ІХ, що набрав законної сили 27.07.2024 року.
Пунктом 40 статті 1 Закону №3817-ІХ, для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
Згідно із пунктом 74 статті 1 Закону №3817-ІХ, припинення дії ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
Частиною шостою статті 41 Закону України №3817-ІХ встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Датою припинення дії ліцензії є день набрання чинності рішенням про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, відповідно до частини десятої статті 46 Закону України №3817-ІХ.
Відповідно до пункту 28 частини 2 статті 46 Закону №3817-ІХ (який зазначений в рішення про припинення ліцензії заявнику), підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є:
факт здійснення ліцензіатом - суб'єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального, крім ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - зберігання та/або реалізації необлікованого пального, встановлений контролюючим органом під час перевірки та зафіксований в акті такої перевірки або в рішенні суду, яке набрало законної сили, якщо об'єм необлікованого пального перевищує 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - перевищує 15 відсотків) чи 2 відсотки об'єму відповідного резервуара. Об'єм необлікованого пального визначається в літрах та/або кілограмах.
Відповідно до п.77 ст. 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №3817-ІХ від 18.06.2024 (далі Закон №3817-ІХ):
роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден.
Припинення дії ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
Пунктом 2 частини 4 статті 46 Закону №3817-ІХ, рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності приймається у разі припинення дії ліцензії за результатами перевірки податкового органу - не раніше одинадцятого робочого дня за днем направлення суб'єкту господарювання акта такої перевірки.
Вказаним пунктом встановлено, що Методика визначення об'єму необлікованого пального встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів цієї норми, для визначення об'єму не облікованого палива, необхідно застосовувати Методику визначення об'єму необлікованого пального яка повинна бути встановлена Кабінетом Міністрів України.
Станом на дату оформлення результатів фактичної перевірки Кабінет Міністрів України не прийняв будь якого нормативно-правового акту, яким би було затверджено вказану Методику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 р. № 444 затверджено Методику визначення об'єму необлікованого пального, згідно якої ця Методика розроблена з метою визначення об'єму необлікованого пального, виявленого під час його зберігання та/або реалізації, зокрема для цілей застосування пунктів 26 - 28 частини другої статті 46 Закону України №3817-ІХ.
Вказана Методика набрала чинності лише 18.04.2025, тобто після прийняття оскаржуваного рішення про припинення дії ліцензії.
Терміни, що вживаються у цій Методиці, мають таке значення:
1) встановлення фактичних залишків пального - технологічна операція, яка проводиться на підприємстві суб'єктом господарювання під час технологічного процесу або на вимогу та у присутності контролюючого органу під час перевірки, яка полягає у визначенні об'єму у літрах, а також об'єму у літрах, приведених до температури 15° С, та/або маси у кілограмах пального для подальших облікових операцій;
2) об'єм необлікованого пального - значення різниці між фактично наявним обсягом залишків пального в цілому та в розрізі резервуарів за місцем, яке перевіряється, із обсягом залишків пального, який відображається у такого суб'єкта господарювання за таким місцем провадження діяльності. Під час встановлення додатного значення різниці визначається об'єм зберігання необлікованого пального, під час встановлення від'ємного значення різниці - реалізації необлікованого пального.
Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансового звіту, визначає Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 5 ст. 8 цього Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підприємство, зокрема, самостійно визначає облікову політику підприємства, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського обліку), звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписанні бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Згідно зі ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів (усіх типів, марок і видів (залежно від масової частки сірки) визначено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом
Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Пунктом 10 Інструкції № 281 визначено Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС.
Відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 цієї Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.
На підставі ТТН та акту приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.
Відповідно до підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.
Згідно із пунктом 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК Укаїни, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки. Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет. Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки. Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Згідно з підпунктами 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи:
здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;
здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;
забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;
здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;
забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України однією з обов'язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред'явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Абзацами п'ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Щодо правомірності проведення фактичної перевірки.
У той же час, суд, відповідно до статті 9 КАС України, може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З метою офіційного з'ясування обставин справи, суд надає висновок щодо порядку проведення невиїзної документальної перевірки.
У змісті позову відсутні дані щодо незаконності проведення перевірки, у той же час суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21.05.2024 у справі №440/8798/22, якщо перевірка незаконна - то суд не має права переходити до аналізу та оцінки суті встановлених під час перевірки порушень податкового або іншого законодавства, і у змісті рішення суду не повинно бути мотивів та висновків суду щодо суті порушень податкового законодавства, встановлених під час податкової перевірки.
У той же час у практиці Верховного Суду наявні інші правові висновки, що суд може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів (постанова Верховного Суду від 27 червня 2024 року у справі №120/17765/21-а).
Відступів від викладених вище правових висновків Верховного Суду не було.
Таким чином, існують одночасно два протилежні правові висновки Верховного Суду щодо можливості суду вирішувати питання щодо дослідження порушення по суті спору у випадку встановлення процедурних порушень проведення перевірки, які є достатніми для скасування такого рішення, та відсутності такого права у суду, з огляду на що суд повинен обмежитись встановлення процедурних порушень, якщо дійде висновку про їх достатність для скасування оспорюваного рішення.
У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 сформував правовий висновок щодо підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
У той же час у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23 сформував інший правовий висновок саме в контексті пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Подібність справ і відносин визначається за такими основними критеріями: суб'єктним, об'єктним і змістовним.
Під час застосування правового висновку Верховного Суду необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття “подібні правовідносини», що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін “подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін “подібні правовідносини» - таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними.
А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин, згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Наказ Головного управління ДПС у Вінницькій області від 30.05.2025 №2614к «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» винесений на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 ст. 80 глави 8 розділу II, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», ст. 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п. 82.3 ст. 82 Податкового Кодексу України з питань дотримання вимог Законів України; від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 02.03.2015р. №222-VIIІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», від 21.06.2012р. №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», Кодексу законів про працю України від 10.12.1971р. №322-VIII та інших нормативних актів, контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС, та відповідно доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області №2031/02-32-07-05 від 29.05.2025.
У змісті наказу зазначена обставина, що підставою для проведення фактичної перевірки є наявність та отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів - доповідної записки відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Вінницькій області №2031/02-32-07-05 від 29.05.2025.
Таким чином судом встановлена обставина того, що перевірка призначена саме в порядку "наявність та/або отримання певної інформації".
Суд не застосовує у даному випадку надмірний формалізм щодо дотримання процедури.
Саме кумулятивний (сумарний, сукупний) ефект допущених відповідачем порушень дозволяє стверджувати, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень містить ознаки свавільного (недобросовісного) рішення.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб'єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб'єкта приватного права (від лат. Uberrimafides - найбільш добросовісний).
Подібний висновок ухвалений Верховним Судом у постанові 23 січня 2025 року у справі №240/32993/23.
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).
Судом не встановлені порушення відповідачем порядку призначення та проведення фактичної перевірки, що є автономними та достатніми для скасування оспорюваного рішення у цій справі, а обставини даної справи не є подібними до правових висновків у постановах Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 та від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23.
З огляду на викладене, суд переходить до висновку щодо наявності суті порушення законодавства, на підставі якого прийняте рішення контролюючим органом, оскільки порушення порядку проведення перевірки судом не встановлене.
У змісті акту фактичної перевірки, відповіді на заперечення та у відзиві на позов відповідачем зазначені наступні відомості, що єдиною підставою для формування висновку акту перевірки про наявність необлікованого палива є ненадання документів позивачем на початок проведення перевірки, у той же час позивач двічі надав контролюючому органу документи щодо обліку товару.
Відповідач не здійснив дослідження наданих документів під час формування акту фактичної перевірки, під час розгляду заперечень, а також не надав жодних заперечень у відзиві на позов щодо наданих документів під час проведення перевірки та розгляду заперечень на висновки акту перевірки.
Про можливість надання податковому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 ПК України.
Пункт 44.6 статті 44 ПК України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Позивач у відповідності до вимог законодавства здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, в тому числі пального, а на господарській одиниці АЗС забезпечується здійснення обліку технологічних операцій з пальним шляхом ведення журналів та форм, а саме: при надходженні нафтопродуктів та ГВС на АЗС здійснюються необхідні записи в журналах про їх надходження, здійснюється його оприбуткування шляхом внесення інформація до РРО, а інформація про рух нафтопродуктів вносяться до форми 17-НП та 14-ГС, що не спростовується і актом фактичної перевірки. Тотожні документи надані позивачем під час перевірки та до заперечень на акт фактичної перевірки, що підтверджується копією пояснень та заперечень, та не заперечується повідомленням про результати розгляду заперечень.
Проте, контролюючим органом двічі не враховані документи, що підтверджують походження та облік товарних запасів - пального, що знаходилось на АЗС.
Такі документи позивача не відображені та не дослідженні, ні в акті фактичної перевірки, ні у повідомленні про результати розгляду заперечень.
Висновки відповідача про виявлення необлікованого пального ґрунтується на ненаданні документів на початок фактичної перевірки, що підтверджують придбання та облік пального за період, який підлягав перевірці, є необґрунтованими, оскільки спростовуються доказами наявними в матеріалах справи та встановленими судом обставинами, що відповідач протиправно не врахував документи надані йому у строк та порядок визначені ПК України під час проведення фактичної перевірки 03.06.2025 та розгляду заперечень.
В акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення, зокрема первинні документи, що підтверджують показники, які відображені платником податків у податковій звітності та використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансова, статистична та інша звітність, пов'язана з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи (Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №520/3141/19).
Детальне відображення в акті податкової перевірки змісту виявлених порушень - обов'язкова умова вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника. Факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності. (висновок у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №420/1878/19).
Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства (зокрема, але не виключно, у постановах від 24 грудня 2024 року у справі №640/20970/22, від 28 березня 2023 року у справі № 810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17) та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов'язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань.
У постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід'ємної частини.
Судом встановлена обставина, що позивач у відповідності до вимог законодавства здійснюється облік товарно-матеріальних цінностей, в тому числі пального, а на господарській одиниці за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А, забезпечується ведення журналів та форм, а саме: при надходженні нафтопродуктів та ГВС на АЗС здійснюються необхідні записи в журналах про їх надходження на підставі ТТН, інформація про відповідну кількість та вид пального вноситься до реєстратора розрахункових операцій, а інформація про кількісний та оперативний рух нафтопродуктів та газу скрапленого вносяться до форми 17-НП та 14-ГС.
У журналах обліку надходження газу вуглеводного скрапленого та нафтопродуктів зроблені відповідні записи про оприбуткування пального в повному обсязі, що надійшло на АЗС, згідно товарно-транспортних накладних, в тому числі дизельного палива, інформація про відповідну кількість пального, зокрема дизельного, внесена до реєстратора розрахункових операцій, інформація про оперативний контроль кількісного руху пального на АЗС міститься у змінному звіті за формою 17-НП.
Приймаючи до уваги, що відповідач проігнорував дослідження наданих йому документів в акті перевірки, під час розгляду заперечень та не зазначив заперечення в цій частині у відзиві на позов, то суд висновує, що відповідно до статей 77, 78, 159 КАС України, такі дії відповідача додатково та опосередковано, з урахуванням інших обставин справи, свідчать про визнання обставин позову у цій частині, оскільки у заяві по суті спору та наданих доказах відсутнє дослідження документів позивача та відсутні відповідні заперечень.
Отже, є такими, що не відповідають вимогам законодавства та очевидно протиправними висновки контролюючого органу про наявність підстав, передбачених п. 28 статті 46 Закону України №3817-ІХ, для припинення дії ліцензії.
За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Європейський суд з прав людини у пункті 36 рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97 вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Тож, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 року у справі №380/4746/22, від 31.05.2023 року у справі №280/1255/20.
Інші доводи сторін не впливають на висновки суду у цьому рішенні.
Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
У розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 3028,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» (вул. Кісельова Володимира Капітана, б. 29, оф. 9, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44763172) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №271/Р/Л від 04.07.2025 про припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02280314202300054 терміном дії з 08.12.2023 до 08.12.2028, видану Товариству з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» на АЗС за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського 38-А.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» судовий збір у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Скасувати заходи забезпечення позову ухвалені постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2025 у цій справі після набрання цим рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза