Справа № 640/35726/21
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезепки, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 315737 від 09 листопада 2021 року, винесену в.о. заступника начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Бобко І. А. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 вересня 2021 року інспектором Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на а/д М05 Київ-Одеса 452 км + 811 м проведено перевірку транспортного засобу МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами даної перевірки встановлено перевищення визначених законодавством нормативно-вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь склало 12, 38 т з перевищенням параметрів від нормативу 12,55 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, про що зазначено в акті від 09 вересня 2021 року № 307573.
Постановою Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09 листопада 2021 року № 315737 до ТОВ «Укрветпромпостач» на підставі абз. 15 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Так, позивач наголошує, що постанова Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09 листопада 2021 року № 315737 є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Згідно з абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції на момент складання Акту № 307573) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи зі змісту вищенаведеної норми для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» надання дозволу, що дає право на рух автодорогами України з перевищенням встановлених законодавством нормативно-вагових параметрів від 10% до 20 %, не передбачено.
Як зазначає позивач, вантаж, який перевозило Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» є подільним, оскільки наявна конструктивна можливість розподілити його на складові частини; регулювати його кількість (масу) на транспортній одиниці.
Отже, позивач наголошує, що законодавець чітко встановив порядок перевезення подільних вантажів, оскільки можливо безперешкодно розподілити вантаж по транспортній одиниці або розділити такий вантаж по різних автомобілях, не перевищуючи їх технічні характеристики та не пошкоджуючи автомобільні дороги.
Натомість, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритновагових параметрів, але за умови отримання відповідного дозволу.
Так, заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Оскільки положення абз. 15 ч.1 статті 60 «Про автомобільний транспорт» визначає, що для настання відповідальності за вказаною нормою є встановлення факту перевезення вантажу без відповідного дозволу, то на Товариство з обмеженою відповідальністю не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність такого дозволу, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена.
Відповідач - Держава служба України з безпеки на транспорті, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх. № 39526/25 від 24.04.2025 року) зазначаючи, зокрема, що Державна служба України з безпеки на транспорті наполягає, що доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 315737 від 09.10.2021 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Згідно із п. 1 «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16 вересня 2024 року №399 цей Порядок розроблено на виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України.
У відповідності до п. 4 Порядку №399 на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», Порядку №399 скеровано дану справу до Одеського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 справу №640/35726/21 передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу): Харченко Ю.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/35726/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» до Північного міжрегіонального управління Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 року клопотання представника заявника Черкасова Дениса Олеговича про заміну неналежного відповідача по справі № 640/35726/21, - задоволено. Допущено заміну відповідача - Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки його правонаступником - Державну службу України з безпеки на транспорті (Місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, Ідентифікаційний код юридичної особи: 39816845).
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2021 року інспектором Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на а/д М05 Київ-Одеса 452 км + 811 м проведено перевірку транспортного засобу МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами даної перевірки встановлено перевищення визначених законодавством нормативно-вагових параметрів, а саме: навантаження на одиночну вісь склало 12, 38 т з перевищенням параметрів від нормативу 12,55 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, про що зазначено в акті від 09 вересня 2021 року № 307573.
Постановою Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 09 листопада 2021 року № 315737 до ТОВ «Укрветпромпостач» на підставі абз. 15 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №р1827 від 08.09.2021 (а.с.16), товариство з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» здійснювало перевезення товару: Вакцина антирабічна для пероральної імунізації м'ясоїдних тварин «Орісвак», автомобілем марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами відповідача було складено довідку №0073653 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.39).
На підставі пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 006224 від 09.09.2021 (а.с.38).
09.09.2021 Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №307573 відповідно до якого на а/д М05 Київ-Одеса 452 км + 811 м 09.09.2021 року була проведена перевірка автомобіля марки марки МАЗ, серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , водій ОСОБА_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ».
Згідного даного акту, під час перевірки встановлено порушення, передбачене ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, а саме навантаження на одиничну вісь склало 12,38 т, що перевищує норму на 12,55%.
09.09.2021 щодо позивача було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0065224 від 09.09.2021 (а.с.40).
09 листопада 2021 року на підставі акту №307573 Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову №315737, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ураховуючи те, що допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн (а.с.15).
Вважаючи протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №315737 від 09 листопада 2021 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух», до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Згідно підпункту 2 та 29 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок №1567).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 вказаного Порядку №1567 контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Положення про формений одяг, службове посвідчення, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансбезпеки затверджує Мінінфраструктури.
Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
Частинами 14, 17 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.
Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.
Під час проведення рейдової перевірки можливе:
застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансбезпека;
використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;
здійснення габаритно-вагового контролю;
використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;
використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.
Щодо виявлених відповідачем порушень Закону України «Про автомобільний транспорт», суд зазначає таке.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі Порядок №879).
Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку №879).
За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало встановлення факту перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Щодо застосування відповідальності за ч.1 абз.15 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суд зазначає таке.ї
Відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила №30), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Пунктом 3 Правил №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Пунктом 28 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Частиною третьою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Вищезазначені положення узгоджуються з вимогами п.16 Постанови №198, відповідно до якої перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» через центри надання адміністративних послуг.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Пунктом 7 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 передбачено, що дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.
Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, вбачається, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними:
- перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі;
- перевезення подільного вантажу не допускається взагалі.
Оскільки частиною 1 статті 60 Закону №2344-III не було встановлено відповідальності за перевезення подільного вантажу з перевищення вагових або габаритних параметрів, законодавець виправив таку ситуацію, внісши відповідні зміни.
Так, новою редакцією абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, яка почала діяти з 01.10.2021, законодавець відокремив відповідальність за перевищення ваги неподільного вантажу без відповідного дозволу та за перевищення ваги подільного вантажу.
У цій справі сторони не заперечують обставин, що позивач перевозив вантаж, який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, заборонено.
Головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Унаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.
Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Резюмуючи викладене, суд зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
За таких умов, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу.
Водночас, варто відзначити, що за перевищення габаритно-вагових параметрів подільного вантажу, перевізник повинен нести відповідальність у вигляді нарахування посадовою особою Укртрансбезпеки плати за проїзд, відповідно до п. 31-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року №879, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
На думку суду, є доцільним звернутися до правової позиції, що була викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 № 814/1460/16.
Так, у цьому рішенні, суд касаційної інстанції відзначив, у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізників лише може бути застосована відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.
За таких умов, суд дійшов висновку щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ, а відтак оскаржувану постанову необхідно визнати протиправною та скасувати.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справ «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір всього в розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4409 від 01.12.2021 (а.с. 10).
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Державної служби з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-76, 90, 139, 143, ст.ст. 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №315737 від 09 листопада 2021 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 31033523) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 23.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРВЕТПРОМПОСТАЧ» до Державної служби України