Іменем України
24 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 320/14757/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» про застосування заходів реагування,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна екологічна інспекція Столичного округу (далі також - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» (далі також - відповідач, ТОВ «РУЄВІТ») про застосування заходів реагування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 адміністративну справу № 320/14757/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 04.02.2020 та 05.02.2020 на підставі звернення ОСОБА_1 від 19.08.2019, листа Державної екологічної інспекції України «Про направлення погодження на позапланову перевірку» від 10.12.2019 № 2.5/2632/0/46-19ПЗ, наказу від 24.01.2020 № 83-П, направлення від 24.04.2020 № 3/4/000071 Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено позапланову перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» за адресою: 08154, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Соборності, 5-п 36, природоохоронного законодавства, у присутності директора товариства Погорєлова Ю.В., за результатами якої складено відповідний акт від 05.02.2020 № 25/3/4/000071, який ним було підписано без пояснення, зауваження або заперечення.
В ході перевірки встановлено, зокрема, що здійснюючи господарську діяльність (основний вид діяльності підприємства виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, виробництво інших виробів із пластмас), відповідачем не проведено інвентаризацію джерел викидів та не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
05.02.2020 з метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією Столичного округу було винесено припис Товариству з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» від 35.02.2020 в якому зазначалось, зокрема, провести інвентаризацію джерел викидів та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
За результатами перевірки відносно директора Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» Погорєлова Ю.В. складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.02.2020 № 002171, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.02.2020 № 002103, якою визнано посадову особу - директора ТОВ РУЄВІТ» ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн.
Штраф правопорушником сплачено добровільно згідно з квитанцією від 05.02.2020.
Факт правопорушення підтверджується зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення від 04.02.2020, складеним під час перевірки відносно директора ТОВ «РУЄВІТ» ОСОБА_2 , яким в розділі протоколу - пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від його підписання, зазначено: зі змістом протоколу згоден, що засвідчив своїм підписом.
В протоколі зазначено: о 10 год. 00 хв. 04.02.2020 посадовою особою ТОВ «РУЄВІТ» при здійсненні виробничої діяльності порушується порядок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підприємством не одержано в установленому порядку дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
За результатами позапланової перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією Столичного округу з 11.03.2021 по 24.03.2021, на виконання припису від 05.02.2020, щодо ТОВ «РУЄВІТ» було складено відповідний акт перевірки від 24.03.2021 № 02-624, який отримано 24.03.2021 без пояснень, зауважень та заперечень директором ТОВ «РУЄВІТ» Погорєловим Ю.А., що засвідчено його підписом.
Під час проведення перевірки виконання припису встановлено, що вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у визначені строки не виконано, а саме: не проведена інвентаризація відходів, що утворюються на підприємстві, не проведено інвентаризацію джерел викидів та не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря.
За результатами перевірки відносно директора ТОВ «РУЄВІТ» Погорєлова Ю.В., складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2021 № 000222, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 11.03.2021 № 000222, якою визнано директора ТОВ «РУЄВІТ» ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765 грн, у відповідності до ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
24.03.2021 з метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією Столичного округу винесено припис від 24.03.2021, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ», зокрема, провести інвентаризацію джерел викидів та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у відповідності до частини п'ятої, шостої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
З метою перевірки виконання припису від 24.03.2021 на виконання наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу від 28.07.2021 № 752-П та відповідно до направлення від 29.07.2021 № 3/2/726, у період з 05.08.2021 по 06.08.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу здійснено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» за адресом: 08154, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Соборності, буд. 36, про що складено відповідний акт перевірки від 06.08.2021 № 02-980, який було отримано без пояснень, зауважень або заперечень директором Погорєловим Ю.В.
Під час проведення перевірки виконання припису встановлено, що вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у визначені строки, Товариством з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» не виконано, а саме не проведено інвентаризацію джерел викидів та не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
За результатами перевірки відносно директора ТОВ «РУЄВІТ» Погорєлова Ю.В., складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.08.2021 № 000806 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.08.2021 № 000833, якою визнано директора ТОВ «РУЄВІТ» ОСОБА_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 765 грн, у відповідності до ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відтак, з посиланням, зокрема, на положення статті 50 Закону України «Про охорони навколишнього природного середовища», позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою діяльності «РУЄВІТ» у вигляді заборони здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами при виробництві плит, листів, труб і профітів із пластмас, та інших виробів із пластмас, за адресою: 08154, Київська область, м. Боярка, вул. Соборності, 36 - до отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 320/14757/21 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, яким прийнято справу до провадження, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Пояснень або заяв щодо вказаних обставин від учасників справи до Луганського окружного адміністративного суду не надходило.
Також у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, станом на момент її надходження на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду, судом запропоновано відповідачу надіслати через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Оскільки відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» має ідентифікаційний код 24576383, зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 50, основний вид економічної діяльності - 22.21 виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас.
До Державної екологічної інспекції Столичного округу надійшло звернення ОСОБА_1 з вимогою провести комплексну перевірку ТОВ «РУЄВІТ» щодо додержання вимог природоохоронного законодавства України, оскільки вказане підприємство забруднює в місті Боярка по вул. Соборності, 36, атмосферне повітря, працюючи з порушенням екологічних нормативів та без дозвільних документів у сфері навколишнього природного середовища.
Листом Державної екологічної інспекції України від 10.12.2019 № 2.5/2632/0/46-19ПЗ надіслано до Державної екологічної інспекції Столичного округу погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) додержання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності ТОВ «РУЄВІТ».
Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу «Про проведення позапланової перевірки» від 24.01.2020 № 83-П утворено інспекційну групу з проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «РУЄВІТ» та визначено інспекційний групі здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «РУЄВІТ» у період з 27.01.2020 по 07.02.2020.
На підставі вищевказаного наказу позивачем було видано направлення від 24.01.2020 № 3/4/000071 на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «РУЄВІТ», з яким під підпис ознайомлено директора підприємства - Погорєлова Ю.В.
За результатами проведення вищевказаного позапланового заходу (контролю) щодо ТОВ «РУЄВІТ», посадовими особами позивача складено акт від 05.02.2020 № 25/3/4/000071.
Згідно з вказаним актом перевірка проводилась за місце виробничої діяльності відповідача: 08154, Київська область, м. Боярка, вул. Соборності, 36.
В розділі «ОПИС виявлених порушень вимог законодавства» акту від 05.02.2020 № 25/3/4/000071 зазначено такі порушення, що були виявлені під час позапланового заходу (контролю) дотримання ТОВ «РУЄВІТ» природоохоронного законодавства:
- відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (статті 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»);
- відсутні документи дозвільного характеру у сфері поводження з відходами (стаття 17 Закону України «Про відходи»).
Вказаний акт підписано та отримано посадовою особою відповідача 05.02.2020.
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної з 04 лютого 2020 року по 05 лютого 2020 року Державною екологічною інспекцією Столичного округу було винесено припис від 05.02.2020, яким зобов'язано ТОВ «РУЄВІТ»:
- розробити План організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень та копію наказу про його затвердження надати до Державної екологічної інспекції Столичного округу, термін виконання встановлено 10 днів після отримання припису;
- провести інвентаризацію відходів та у разі необхідності отримати документи дозвільного характеру у сфері поводження з відходами, термін виконання встановлено до 01.03.2020;
- провести інвентаризацію джерел викидів та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, термін виконання встановлено до 04.05.2020.
Вказаний припис отримано уповноваженою особою відповідача - Погорєловим Ю.В.
З метою перевірки виконання припису від 05.02.2020, наказом Державної екологічної інспекції Столичного округу від 05.03.2021 № 213-П утворено інспекційну групу з проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «РУЄВІТ» та визначено інспекційній групі здійснити позапланову перевірку дотримання ТОВ «РУЄВІТ» у період з 11.03.2021 по 24.03.2021.
На підставі вищевказаного наказу позивачем видано направлення від 10.03.2021 № 3/2/216 на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «РУЄВІТ», який отримано директором підприємства - Погорєловим Ю.В.
За результатами проведення вищевказаного позапланового заходу (контролю) щодо ТОВ «РУЄВІТ», посадовими особами позивача складено акт від 24.03.2021 № 02-624.
Згідно з описом виявлених порушень, зазначених в акті, під час перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» не виконало вимоги припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 05.02.2020, а саме:
- не проведено інвентаризацію джерел викидів та не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- не проведена інвентаризація відходів, що утворюються на підприємстві та, у разі необхідності, не отримані документи дозвільного характеру у сфері поводження з відходами.
Вказаний акт підписано та отримано посадовою особою відповідача 24.03.2021.
З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної з 11.03.2021 по 24.03.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу винесено припис від 24.03.2021, яким зобов'язано ТОВ «РУЄВІТ»:
- провести інвентаризацію джерел викидів та отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, термін виконання встановлено до 24.06.2021;
- провести інвентаризацію відходів, що утворюються на підприємстві та, у разі необхідності отримати документи дозвільного характеру у сфері поводження з відходами, термін виконання встановлено до 24.04.2021.
Вказаний припис отримано уповноваженою особою відповідача - Погорєловим Ю.В 24.03.2021.
Також у зв'язку з невиконанням припису від 05.02.2020, посадовими особами позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 11.03.2021 № 000222 щодо керівника відповідача - ОСОБА_2 за статтею 188-5 КУпАП.
Постановою Державної екологічної інспекції Столичного органу від 11.03.2021 № 000222 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП та накладено штраф на ОСОБА_2 у розмірі 765,00 грн.
В подальшому, у період 05.08.2021 по 06.08.2021 посадовими особами позивача проведено позапланових захід державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «РУЄВІТ» з метою перевірки виконання припису від 24.03.2021, за результатами якої складено акт від 06.08.2021 № 02-980.
Згідно з описом виявлених порушень, вказаних в акті, в ході позапланової перевірки виконання вимог припису від 24.03.2021 встановлено, що ТОВ «РУЄВІТ» не виконало вимоги припису, а саме:
- не провело інвентаризацію джерел викидів та не отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- не провело інвентаризацію відходів, що утворюються на підприємстві та, у разі необхідності, отримати документи дозвільного характеру у сфері поводження з відходами.
Вказаний акт підписано та отримано посадовою особою відповідача 06.08.2021.
Також у зв'язку з невиконанням припису від 24.03.2021, посадовими особами позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення від 06.08.2021 № 000806 щодо керівника відповідача - ОСОБА_2 за статтею 188-5 КУпАП.
Постановою Державної екологічної інспекції Столичного округу від 06.08.2021 № 000833 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП та накладено штраф на ОСОБА_2 у розмірі 765,00 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог Державної екологічної інспекції Столичного округу в частині отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони відповідачу здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами при виробництві плит, листів, труб і профітів із пластмас, та інших виробів із пластмас, за адресою: 08154, Київська область, м. Боярка, вул. Соборності, 36 - до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Частина п'ята статті 4 Закону № 877-V визначає, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
За приписами статті 2 Закону № 1264-ХІІ відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до статті 34 Закону № 1264-ХІІ завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 1264-ХІІ державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За приписами пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Підпунктом 2 пункту 4 Положення № 275 передбачено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII (далі - Закон № 2707-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.
Також цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 10 Закону № 2707-XII підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Стаття 11 Закону № 2707-XII визначає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
За визначенням пункту 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 (далі - Порядок № 302 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Міндовкілля.
Зі змісту пункту 4 Порядку № 302 для отримання дозволу суб'єкт господарювання, окрім іншого, проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.
Методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей визначені Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7 (далі - Інструкція № 7 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із підпунктом 1.14.5 пункту 1.14 Інструкції № 7 стаціонарним джерелом забруднення атмосфери визначено підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Підпунктом 2.5.2 пункту 2.5 Інструкції № 7 передбачено, що величина викиду, на основі прямих вимірювань, визначається на номінальному навантаженні технологічного обладнання на різних етапах технологічного процесу, які істотно відрізняються величинами викиду. При цьому за максимальну фактичну величину викиду приймається найбільший викид, що визначений при обстеженні технологічного процесу.
Проектна величина викиду береться з технологічних регламентів, що входять в проектні матеріали на будівництво, реконструкцію, техпереобладнання і т. д., а у випадку модернізації техпроцесу, в ході їх експлуатації, за матеріалами останнього затвердженого техрегламенту.
Отже, за змістом вищезгаданих положень законодавства, одними з параметрів стаціонарного джерела забруднення атмосфери, до якого віднесено, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу, є характеристика технологічного обладнання, параметри джерел викидів, потужність та відомості щодо забруднюючої речовини.
У разі зміни цих параметрів, у суб'єкта господарювання виникає обов'язок самостійно провести інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в повному обсязі або вибірково, та отримати дозвіл про внесення змін до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23 червня 2020 року у справі № 808/3591/16.
Розділом 2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 № 277 визначено поняття наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (пп. 2.1.2 п. 2).
Отже, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються - викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл.
При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань суб'єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин, тобто даний метод розрахунку використовується для визначення чи дотримується суб'єкт господарювання умов наявного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Отже, Інспекція при здійсненні планового чи позапланового заходу державного нагляду контролю здійснює інструментально-лабораторні відбори для визначення вмісту забруднюючих речовин у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря при здійсненні господарської діяльності. Так як дозвіл на викиди має конкретні для кожного суб'єкта господарювання в залежності від виду господарської діяльності умови, тобто які допустимі норми викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суб'єкт господарювання здійснює. Для таких випадків і використовують інструментально-лабораторні виміри.
Відтак, зміст наведених норм беззаперечно свідчить про необхідність встановлення органом контролю наявності або відсутності джерел викидів, кількість та якість забруднюючих речовин, які продукуються саме об'єктом контролю.
Водночас суд наголошує, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо відбору проб, проведення лабораторних вимірювань під час перевірки, відсутні відомості, які б свідчили про забруднення атмосферного повітря або заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу з боку ТОВ «РУЄВІТ».
З матеріалів справи не вбачається, що посадові особи позивача при проведенні відповідної позапланової перевірки дослідили та підтвердили належними доказами здійснення викидів забруднюючих речовин від об'єктів, що використовуються відповідачем у його господарській діяльності. Також відсутність при проведенні перевірки інструментальних вимірювань надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин із джерел викидів, які наведені в акті перевірки з метою визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів, на думку суду не дає підстав стверджувати про те, що позивач зобов'язаний отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по таким об'єктам.
Згідно із частинами 7-9 статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Зі змісту вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо, водночас підставою їх застосування може бути один акт відповідної перевірки.
В свою чергу повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису.
Аналогічний висновок висловлений в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 816/1349/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 560/1370/19.
За сталою судовою практикою застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про загрозу для життя і здоров'я людей внаслідок забруднення довкілля.
З урахуванням зазначеного та предмету спору, ключовим питанням при вирішенні справи залишається наявність або відсутність порушень природоохоронного законодавства з боку суб'єкта господарської діяльності та наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виконання робіт, надання послуг тощо.
В цьому контексті суд звертає увагу, що Закон України «Про охорону атмосферного повітря», у тому числі, містить визначення наступних термінів:
забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;
забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;
викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 12.09.2018 у справі № 440/3838/18: «….для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1598, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.».
Отже, позивач при здійснені заходу контролю мав визначити, ідентифікувати обладнання та обсяг і вид забруднюючих речовин, яке виробляє саме обладнання об'єкту контролю.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.04.2022 у справі № 420/6935/19.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, суд зазначає, що акти перевірки не містять інформації про виявлені забруднюючи речовини, які надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи певних об'єктів відповідача, оскільки не визначено тип та хімічний склад забруднюючої речовини, не вчинено дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань, не проводились дослідження чи експертиза для з'ясування, чи дійсно здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з вказаних в акті джерел викидів.
Суд враховує висновок Верховного Суду, зроблений в постанові від 15.05.2023 у справі № 160/1405/19, згідно із яким, визначення характеристик обладнання та наявність його у відповідних нормативно визначених переліках обладнання щодо необхідності отримати відповідний дозвіл є обов'язковою передумовою порушення позивачем перед судом питання щодо обмеження діяльності підприємства.
Отже, враховуючи приписи частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V, при прийнятті судового рішення про зупинення виробництва необхідно враховувати всі обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, у тому числі обсяг порушень, який має свідчити про необхідність повної або часткової зупинки діяльності підприємства чи окремого виду його діяльності. Також, зважаючи на підстави передбачені для зупинення виробництва на його наслідки, суд має пересвідчитись про наявність цих порушень, у тому числі на час прийняття рішення про застосування заходів реагування.
Водночас згідно із правовим висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17, захід реагування у вигляді повного зупинення робіт є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлені порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Наведені правові висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.11.2023 у справі № 460/8668/20.
Відтак, суд зазначає, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про безперечну необхідність у застосуванні заходів реагування до відповідача, про які просить позивач у даній справі.
Водночас, враховуючи визначені завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, та необхідність гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей, суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно провести перевірку, і у разі доведення факту експлуатації суб'єктом господарювання джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, використання яких вимагає оформлення дозвільних документів, вжити відповідних заходів.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам позивача, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, а також, що позивач у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, розподіл судових витрат за наслідками розгляду цієї справи не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Державної екологічної інспекції Столичного округу (ідентифікаційний код 42163667, місцезнаходження: м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЄВІТ» (ідентифікаційний код 24576383, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 50) про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок