24 вересня 2025 року Справа № 280/5450/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців від 25.04.2025 №114/08-01-24-11/ НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 статус платника єдиного податку другої групи з внесенням відповідних відомостей до Реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації 31.03.2025.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Босонченко О.М., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 16.06.2025 серія ВА №1116397.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач з 16.12.2023 ,зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області, на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку другої групи. Втім за наслідками камеральної перевірки щодо своєчасності сплати (перерахування) єдиного податку з фізичних осіб підприємців контролюючий орган прийняв оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку фізичних осіб - підприємців. Позивач вважає, що камеральна перевірка щодо нього проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), акт про результати камеральної перевірки платника єдиного податку фізичної особи-підприємця є неправомірним, а прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців з ініціативи контролюючого органу можливе виключно за наслідками проведення документальної, а не камеральної перевірки. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09.07.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами, зазначає, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПК України за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Стверджує, що дані інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу свідчать про наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 ПК України. Враховуючи вищезазначене, на підставі Акту про результати камеральної перевірки платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 спірним рішенням позивача виключено з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб - підприємців (дата анулювання реєстрації - 31.03.2025). Вважає вказане рішення правомірним. Просить відмовити в задоволенні позову.
31.07.2025 до суду надійшли пояснення, в яких позивач зазначає, що відзив відповідача є необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи та аргументи позовної заяви щодо неправомірності рішення контролюючого органу.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позиція сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 16.12.2023 (номер державної реєстрації 2010350000000468092). Основним видом економічної діяльності за КВЕД є 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну.
Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області.
ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2024 перебував на спрощеній системі оподаткування та звітності як платник єдиного податку другої групи, ставка 20% (заява про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.12.2023 реєстр. №082723333747).
На підставі пп. 19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та п. 76.1 ст. 76 ПК України фахівцем ГУ ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складений акт камеральної перевірки від 25.03.2025 №3604/08-01-24-11/ НОМЕР_1 .
Згідно з висновками акту камеральної перевірки відповідач дійшов висновку про наявність у позивача податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ст. 59 ПК України на кожне перше число протягом двох послідовних кварталів (на 01.10.2024, 01.11.2024, 01.12.2024, 01.01.2025, 01.02.2025, 01.03.2025). Станом на 01.03.2025 обліковується борг в сумі 4680,56 грн.
На підставі висновків акту камеральної перевірки відповідачем прийнято рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців від 25.04.2025 №114/08-01-24-11/ НОМЕР_1 , яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 31.03.2025, з підстав, передбачених п.299.10 ст.299 ПК України.
Не погоджуючись з рішенням про виключення з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців від 25.04.2025 №114/08-01-24-11/ НОМЕР_1 , вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п. 291.2. та 291.3. ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За приписами пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: друга група: фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений ст. 299 ПК України, відповідно до п. 299.1 якої, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 цієї статті ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Пунктом 299.3. ст. 299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Згідно з пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст.298 цього Кодексу.
Так, за приписами пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
З урахуванням змісту абзацу третього пункту 59.1 статті 59 ПК України, така сума визначена в розмірі сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Одночасно, абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.
Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку другої групи.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02.10.2018 у справі №805/1307/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а та від 14.07.2021 у справі №808/224/18.
Як встановив суд, відповідачем було проведено камеральну перевірку, за результатами якої податковим органом встановлено порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: наявність податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб - підприємців у ФОП ОСОБА_1 на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з 01.10.2024 по 01.03.2025 у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 ПК України.
За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним пп.41.1.2 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За приписами п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
З аналізу наведених положень ПК України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, яка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Вказане свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а отже, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Із зазначеного слідує, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.76 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Наслідки проведених перевірок відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Згідно з п.86.2. ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 40 Кодексу.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому пп.78.1.5 п.78.1 статті 78 ПК України), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної саме документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
До вказаних правових висновків при розгляді аналогічних адміністративних справ дійшов Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17.
Надалі вказаний висновок неодноразово підтримувався, зокрема постановою Верховного Суду від 18.03.2025 у справі № 160/21398/24, в якій зазначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Таким чином, з огляду на наведене, суд зазначає, що єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством прямо передбачено, що своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів є предметом саме документальної перевірки, а не камеральної.
Проте, належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не було дотримано процедуру прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав.
Оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавство, суд приходить до висновку, що прийняте відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 від 25.04.2025 №114/08-01-24-11/ НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, суд не надає правову оцінку підставі для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, оскільки відповідачем порушено процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку-фізичної особи, що є основною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області поновити позивачу статус платником єдиного податку з внесенням відповідних відомостей до Реєстру платників єдиного податку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати виключення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення, втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку другої групи з 31.03.2025.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 25.04.2025 №114/08-01-24-11/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців з 31 березня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку другої групи з 31 березня 2025 року.
Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізький області, місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Повне судове рішення складено 24.09.2025.
Суддя М.О. Семененко