про повернення позовної заяви
23 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/21131/25
категорія 111030600
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняк Микола Федорович, розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "СЛМ-Пласт" до Головного управління ДПС у Житомирській області Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Приватне підприємство "СЛМ-Пласт" звернулося до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.04.2025 р. №12722875/39567941, яким Приватному підприємству «СЛМ-ПЛАСТ» відмовлено у реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 26.04.2024 р. №27 на суму 339 564,08 грн., в т.ч. ПДВ 56 594,01 грн.;
- зобов'язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «СЛМ-ПЛАСТ» від 26.04.2024 р. №27 на суму 339 564,08 грн., в т.ч. ПДВ 56 594,01 грн., датою її фактичного надходження.
Суд враховує, що відповідно до вимог частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 122 КАС України)
Суд враховує, що відповідно до вимог пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Враховуючи вказані правові норми, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 зробила висновок, якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України).
Таким чином, відповідно до обставин, наведених у позові, з 25.04.2025року, з дня прийняття рішення ДПС України за скаргою Позивача, у Позивача було наявне право на протязі трьох місяців звернутися до суду з даним позовом.
Як засвідчує система документообігу Житомирського окружного адміністративного суду Позивач з даним позовом до суду звернувся лише 29.08.2025року, тобто з порушенням трьохмісячного строку більш ніж на місяць.
В зв'язку з цим ухвалою суду від 05.09.2025 року позовна заява була залишена без руху та визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших, ніж наведених у заяві від 29.08.2025року, поважних підстав для такого поновлення та наданням відповідних підтверджуючих доказів.
09.09.2025 року до суду від представника Позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій наведено аналогічні причини пропуску Позивачем строку звернення до суду з даним позовом, які були викладені в заяві від 29.08.2025року.
Як зазначено в заявах, представник Позивача вважає, що перебування директора Приватного підприємства «СЛМ-ПЛАСТ» у відпустці за сімейними обставинами в період з 21.04.2025року по 25.05.2025року та перебування представника Позивача, адвоката Струкової Л.В., з 10.07.2025року по 07.08.2025року за межами України є об'єктивними причинами, що перешкоджали Позивачу в трьохмісячний строк з 25.04.2025року, з дня прийняття рішення ДПС України за скаргою Позивача, звернутися до суду з даним позовом.
Безспірно, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, в заяві представника Позивача від 09.09.2025 року так і в заяві від 29.08.2025року не наведено конкретні фактори, які перешкоджали Позивачу з 25.04.2025року протягом трьох місяців звернутися до суду з даним позовом.
Наведені в таких заявах причини особистого характеру керівника підприємства та адвоката не охоплюються загальним тримісячним періодом та не зумовлені причинним зв'язком з поданням такого позову лише 29.08.2025року.
Таким чином, представником Позивача не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху та не зазначено жодних об'єктивних причин, які унеможливлювали звернення Позивача з даним позовом протягом трьохмісячного строку після 25.04.2025року і, відповідно на їх підтвердження не надано жодних доказів.
Згідно п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається Позивачеві, якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що Позивач у встановлений судом строк вимоги ухвали судді від 05.09.2025 року не виконав, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув, позовна заява підлягає поверненню Позивачеві.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства "СЛМ-Пласт" до Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.Ф. Нагірняк