24 вересня 2025 рокуСправа № 160/25625/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви Криворізького міського відділу Управління поліції охорони Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
09 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Криворізького міського відділу Управління поліції охорони Дніпропетровської області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд» сформовано 08 вересня 2025 року, в якій позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області витрати за договором від 31.01.2024 №386 у сумі 37086,96 грн. та судовий збір у сумі 3 028,00 грн.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на правових підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/25625/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у встановлений судом строк - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
22 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка надійшла від позивача в підсистемі «Електронний Суд».
В обґрунтування заяви позивач зазначає: даний спір стосується порушення відповідачем договірних зобов'язань, питання щодо прийняття на публічну службу, її проходження або звільнення з неї в даній справі не оспорюється, тому вважаємо за можливе застосування тримісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Вирішуючи таку заяву суд зазначає наступне.
В ухвалі від 15 вересня 2025 року судом констатовано: цей спір стосується проходження публічної служби, про що зазначав в т.ч. і сам позивач.
Дійсно, на сторінках 2 та 4 позову сам позивач неодноразово вказує, що подає позов з питання проходження відповідачем публічної служби, більш того - позивач навіть наводив відповідну судову практику.
Як наслідок, суд критично оцінює позицію позивача, яка зводиться до переоцінки характеру спірних правовідносин після залишення позовної заяви без руху з метою застосування більш сприятливого для юридичної ситуації позивача законодавства.
В поданій заяви позивач не заперечує, що звертається до суду з пропуском місячного строку звернення до суду, його позиція полягає в тому, що застосуванню підлягає тримісячний строк.
Окрім того, що така позиція не відповідає вимогам законодавства та суперечить оцінці суду, наданій в ухвалі від 15 вересня 2025 року, ця ж позиція все ще не змінює факту пропуску позивачем строку звернення до суду (навіть у разі визнання відповідних доводів релевантними). Адже незалежно від того рахувати тримісячний строк від 28.05.2025 року (дата, визначена судом) або від 06.06.2025 року (дата, вказана позивачем), станом на 08.09.2025 року (дата звернення до суду) навіть тримісячний строк є пропущеним.
При цьому суд повторює, що вірним є застосування саме місячного строку звернення до суду з цим позовом.
В свою чергу подана заява не містить жодного обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду: навіть в межах внутрішньої логіки поданої заяви позивач мав би обґрунтувати поважність причин допущеного прострочення строку звернення до суду, однак таке обґрунтування відсутнє в цілому. Отже, поважні підстави вказані позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду відсутні.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний Суд», направленню позивачу підлягає тільки ухвала про повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду по справі 160/25625/25.
У задоволенні заяви Криворізького міського відділу Управління поліції охорони Дніпропетровської області про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Криворізького міського відділу Управління поліції охорони Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.
Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко