23 вересня 2025 рокуСправа № 160/23091/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
11.08.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_2 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_2 ) шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання позову та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 р. отримано представником позивача за допомогою підсистеми «Електронний суд», про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.
18.08.25 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд адміністративної справи № 160/23091/25, що підтверджується наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про передачу даної адміністративної справи на розгляд компетентному суду з врахуванням правил територіальної підсудності встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) з огляду на таке.
Позивачем в даній адміністративній справі є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 ), яким вказано місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 та в позовній заяві позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою.
Згідно наданої до матеріалів справи копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 зареєстрований УМВС України в Херсонській області 17.04.2007 року у АДРЕСА_4 .
Відмітки про зняття з місця реєстрації копія паспорту не містить.
Місцезнаходження відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_5 .
Відповідно до витягу бази даних Резерв+ позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до абз. 4, 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи (абз. 8 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлюються Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 (далі Правила).
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 7 Правил).
В абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року №265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного Порядку в чинній редакції передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих рф територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що положення частини 1 статті 25 КАС України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
При цьому, положеннями статті 25 КАС України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання позивача як ВПО матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками постанови Верховного Суду від 24 червня 2024 року по справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23), що враховується при вирішенні питання визначення територіальної юрисдикції (підсудності) даного позову.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при визначенні територіальної юрисдикції (підсудності) даної спору суд приймає до уваги лише адресу реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , а місцезнаходження відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_5 , позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 суд вважає за необхідне передати дану справу до адміністративного суду за місцезнаходженням позивача - Херсонського окружного адміністративного суду відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України.
Згідно розпорядження Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22 справи підсудні Херсонському окружному адміністративному суду передано Одеському окружному адміністративному суду.
Згідно з положеннями статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Розгляд даної справи саме Дніпропетровським окружним адміністративним судом призведе до порушення правил підсудності, а отже до зволікання у вирішенні спору.
Відповідно до частини 6 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
За правилами частини 8 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати вказану адміністративну справу до Одеського окружного адміністративного суду (65021, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14).
Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративну справу № 160/23091/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії передати до Одеського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук