Справа №:755/15423/25
Провадження №: 1-кс/755/2921/25
"10" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2025 року за № 12025100040002066, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до слідчого судді цього місцевого суду, в порядкуч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, на постанову дізнавача від 25 липня 2025 року про закриття цього кримінального провадження, оскільки вона (постанова) винесена без належної перевірки обставин провадження, недотримання вимог ст. 9, 25, 110 вказаного Кодексу, а тому просить це рішення скасувати для можливості продовження досудового розслідування в загальному порядку.
ІІ. Позиції сторін
ОСОБА_3 скаргу підтримав з наведених у ній передумов.
Прокурор та слідчий в судове засідання не прибули, будучи повідомленими про нього у порядку регламентованому ст. 135 КПК.
Cлідчий суддя беручи до уваги положення ст. 22, 26 КПК в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у відсутність представника УП.
ІІІ. Правове регулювання питання
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 110. Процесуальні рішення
1. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, […].
3. Рішення […] приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, […].
5. Постанова […] складається з: 1) вступної частини […]; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, […].
Стаття 284. Закриття кримінального провадження […]
1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
4. Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
ІV. Мотиви, з яких слідчий суддя виходила при постановленні ухвали
Правова природа виду оскарження постанови про закриття кримінального провадження передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Враховуючи важливість інституту закриття кримінального провадження для належної реалізації прав осіб, пов'язаних із вчиненням кримінального правопорушення, ухвали слідчих суддів, які постановляють за результатами розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, мають містити відповіді на всі доводи скаржника, які зумовили звернення до слідчого судді (див. позицію ВССУ відображену в Узагальненні, та яка ураховується судом з огляду на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Здійснивши саме такого роду перевірку щодо питання відповідності оскаржуваного рішення не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття слідчий суддя дійшов наступного висновку.
ІV.І. Щодо подання скарги уповноваженою особою до належного суду у межах строків
а.) суб'єкт звернення
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому розслідувані може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
В цій справі установлено, що заяву про злочин подав автор скарги.
Тим самим, є дійсним факт, що скаргу подано уповноваженою на те особою у розумінні ч. 1 ст. 303 КПК.
б.) територіальна підсудність
Верховний Суд в ухвалі від 28 січня 2020 року у справі № 263/19/20 указав, що виходячи з положень ст. 306 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Дніпровське УП ГУ НП в м. Києві знаходиться у межах Дніпровського району м. Києва, відповідно скарга підсудна для розгляду слідчим суддею цього місцевого суду.
в.) строки
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК скарги на рішення передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. Якщо рішення оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Однак досить частими є випадки, коли копія постанови про закриття кримінального провадження надсилається особі у спосіб, який унеможливлює встановлення дати отримання, наприклад, в разі надсилання копії постанови звичайним, а не рекомендованим листом.
У таких випадках за відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строку слідчим суддям доцільно розглядати скарги на постанови про закриття кримінального провадження по суті й уникати визначення моменту початку перебігу строку оскарження датою винесення постанови (див. позицію ВССУ відображену у листі від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», та яка ураховується судом з огляду на положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», надалі - Узагальнення).
В цій справі саме такий випадок (факт відсутності чітких документальних підтверджень пропуску встановленого строкув матеріалах закритого кримінального провадження). З огляду на зазначене, на переконання слідчого судді, наведений строк звернення є дотриманим.
ІV.ІІ. Щодо обґрунтованості підстав, якими обумовлено закриття провадження
Згідно ч. 2 ст. 9 КПК прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності розслідування.
Відповідно до ст. 2, 284 КПК закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З положень ст. 83 КПК слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Тому, дізнавач, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
У цьому випадку, у постанові про закриття кримінального провадження суб'єкт її прийняття вказує, що 09.06.2025 Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, надійшла ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , за заявою ОСОБА_3 , за фактом бездіяльність уповноваженої особи.
Об'єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 382 КК полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню. За частиною 1 ст. 382 КК склад злочину є формальним, бо його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру. Невиконання судового акта це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов'язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання (умисно не розпечатує пошту, не приймає державного виконавця, направляє документ не за адресою тощо). Перешкоджання виконанню судового акта це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання. Для наявності складу злочину, передбаченого ч. ч. 1 і 3 ст. 382, не потрібно, щоб невиконання судового рішення було злісним. Злочин є закінченим з моменту відмови виконати судове рішення (з початку ухилення від виконання судового рішення) або з моменту перешкоджання його виконанню. Суб'єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.
Таким чином, у даному випадку, відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Відповідно, враховуючи викладене та керуючись ст. 110, п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, це кримінальне провадження було закрито органом досудового розслідування, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Однак, слідчий суддя зауважує, що ця постанова не відповідає вимог ст. 110 КПК, оскільки не містить змісту обставин, які є підставами для прийняття постанови, опису проведених слідчих та прцоесульних дій, встанволених за їх наслідками обстаивн, їх оцінки.
На сьогодні, ідентифікувти обставини, на підставі котрих зроблено висновок про відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторонни складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, з постанови не можливо.
Отже, вказане в своїй сукупності свідчить про те, що особа, яка подала цю скаргу стверджуючи про невідповідність постанови вимогам ст. 110 КПК України довела це твердження (принцип affirmanti incumbit probatio - той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).
V. Висновок
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу, слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останні є самостійними у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
З цих підстав Суд, керуючись статтями 303-307, 369-372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, постановив:
скаргу - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 від 27 липня 2025 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 червня 2025 року за № 12025100040002066, скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 13.10 година 12 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1