Справа № 548/1789/25
Провадження №1-кс/548/498/25
24.09.2025 року м. Хорол
Слідчий суддя Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Хорольського районного суду Полтавської області клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про арешт майна -
Заступник начальника відділення поліції - начальник СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, на обгрунтування якого зазначила, що ОСОБА_5 , при невстановлених слідством обставинах (точної дати, часу та місця не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливою метою, незаконно придбав порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить амфетамін, який віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено та яку незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 21.07.2025 приблизно о 13 годині 15 хвилини, ОСОБА_5 , знаходячись у АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, незаконно збув ОСОБА_6 за 300 грн. порошкоподібну речовину білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-25/16252-НЗПРАП від 24.07.2025, містить амфетамін, який віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено, масою 0,086 г.
Крім того, ОСОБА_5 , при невстановлених слідством обставинах (точної дати, часу та місця не встановлено), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливою метою, повторно незаконно придбав порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить амфетамін, який віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено та яку незаконно зберігав при собі з метою збуту.
Продовжуючи свій злочинний умисел, 06.08.2025 приблизно о 12 годині 19 хвилини, ОСОБА_5 , знаходячись у АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, незаконно збув ОСОБА_6 за 600 грн. порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить амфетамін, який віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
У вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень за наявності достатніх доказів обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Хорол, Хорольського району Полтавської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, раніше не судимий, якому 06.08.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчудження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за №443321144 від 12.09.2025 встановлено, що ОСОБА_5 є власником 1/6 частки житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості загальною площею 79 м2, житловою площею 58,3 м2 з господарськими будівлями (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1362656153248, номер відомостей про речове майно 22535063), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України передбачає конфіскацію майна обвинуваченого як додатковий вид покарання.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, з метою можливої конфіскації майна як додаткового виду покарання за ч. 2 ст. 307 КПК України, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на таке майно може призвести до його відчуження.
З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що мета застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 відповідає критеріям, зазначеним п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме конфіскація майна як вид покарання.
Враховуючи вище наведене, зважаючи, що існує розумна підозра вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, направлені на відчуження належного йому майна - 1/6 частки житлового будинку із господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з метою недопущення його подальшого арешту та конфіскації, є обґрунтовані підстави вважати, що останній може вчинити та вчинятиме дії, направлені на передачу або відчуження даного майна, у зв'язку із чим виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно.
Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження необхідне запобігання можливості його відчуження, а також з метою забезпечення конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) як виду покарання.
В судове засідання слідчий не з'явився, клопотав суддю розглянути справу у його відсутність.
Власник майна в судове засідання не з"явився.
Вивчивши клопотання, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, надані із клопотанням, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення даного клопотання з наступних підстав.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом частини 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко визначені підстави накладення арешту майна.
Слід відмітити, що відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Враховуючи, що санкцією ч. 1, 2 ст. 307 КК, яка інкримінується ОСОБА_5 . України, передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника СВ ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 про арешт майна -задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , а саме: 1/6 частки житлового будинку, об'єкту житлової нерухомості загальною площею 79 м2, житловою площею 58,3 м2 з господарськими будівлями (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1362656153248, номер відомостей про речове майно 22535063), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні №12025170590000191 від 12.06.2025.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню .
Копію ухвали слідчого судді про арешт майна негайно після проголошення вручити слідчому, прокурору.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1