Справа № 541/2939/25
Провадження № 1-кс/541/850/2025
19 вересня 2025 рокум.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню за № 12025170550000741 від 25.07.2025 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лубни, Полтавської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, незаміжньої, працюючої у ФОП « ОСОБА_7 » на посаді продавця, утриманців не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
18 вересня 2025 року старший слідчий СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки термін дії запобіжного заходу закінчується, досудове розслідування не завершено, ризики які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати.
Зі змісту поданого клопотання вбачається, що в провадженні СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2025 року за № 12025170550000741 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В поданому клопотанні слідчий посилається на те, що 24 липня 2025 року близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 перебували поблизу входу до другого під'їзду будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де разом розпивали спиртні напої, після чого, цього ж дня близько 22 години 00 хвилин, після розпивання спиртного, зайшли до приміщення кухні за місцем проживання по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 , взявши до правої руки сокиру, почав розмахувати перед обличчям ОСОБА_6 , після чого, остання, діючи умисно, маючи намір та бажання на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяла у ліву руку кухонний ніж, який знаходився на столі, та з метою реалізації злочинного наміру нанесла два удари ножем в область черевної порожнини справа ОСОБА_8 .
В результаті нанесення тілесних ушкоджень, відповідно до довідки КНП «Великобагачанської ЦЛ» Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 25.07.2025 у ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: колото-різане поранення передньої стінки з ушкодженням правої долі печінки та великого сальника, колото-різана рана передньої черевної стінки, внутрішньочеревна кровотеча, геморагічний шок 2 ступеня.
В подальшому, ОСОБА_8 , перебуваючи у реанімаційному відділенні КНП «Великобагачанська ЦЛ», ІНФОРМАЦІЯ_2 о 06 годині 30 хвилин помер від отриманих тілесних ушкоджень та відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 132 від 25.07.2025 причиною смерті останнього є гостра крововтрата, ножове поранення черевної порожнини з ураженням печінки, ушкодження в неуточненому випадку, намір не визначений.
Такі дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України, як нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
При розгляді клопотання слідчий підтримав його та просив задовольнити з посиланням на ризики, наведені у клопотанні. Пояснив, що продовження запобіжного заходу до закінчення строку досудового розслідування зумовлено необхідністю долучення до матеріалів кримінального провадження висновку судово-психіатричної експертизи, повідомленням підозрюваної про зміну раніше повідомленої підозри на підставі висновку судово-медичної експертизи та додатковим допитом ОСОБА_6 з приводу нововиявлених обставин.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання слідчого з підстав викладених у ньому, оскільки є необхідність у проведенні слідчих-процесуальних дій, які до 22.09.2025 немає можливості закінчити, так як необхідно отримати висновок судово-психіатричної експертизи, надати можливість сторонам ознайомитися з матеріалами кримінального провадження та скласти обвинувальний акт і направити його до суду. Разом з тим, є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки ризики наведені у клопотанні не перестали існувати. Крім того зазначив, що ОСОБА_6 вважається несудимою, однак до суду скеровано обвинувальний акт відносно підозрюваної за ч. 1 ст. 162 КК України та на даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді. Наголошував, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить завдань кримінального провадження.
Захисник підозрюваної, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що немає заперечень з приводу причин неможливості закінчення досудового розслідування, оскільки вони є об'єктивними, однак щодо продовження запобіжного заходу просила клопотання слідчого задовольнити частково та змінити запобіжний захід із триманням під вартою на домашній арешт. Вважала, що наведені у клопотанні ризики на даний час відсутні, а дії підозрюваної були самообороною від нападу. Враховуючи особу підозрюваної, яка раніше не судима та характеризується позитивно, а також проведенням всіх необхідних слідчий дій, вважала, що домашній арешт буде достатнім для досягнення мети запобіжного заходу.
Підозрювана ОСОБА_6 підтримала думку захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши зміст клопотання і матеріалів в копіях, якими слідчий і прокурор обґрунтовують доводи цього клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025170550000741 від 25.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
25.07.2025 року слідчим за погодженням з прокурором у присутності захисника ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.07.2025 підозрюваній ОСОБА_6 обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів з моменту фактичного затримання з 25.07.2025 по 22.09.2025 включно, без застосування застави.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З матеріалів долучених до клопотання, про продовження строку застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою, вбачається, що підозра у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України є обґрунтованою. Оскільки підтверджується: протоколом проведення обшуку від 25.07.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 25.07.2025; протоколом огляду трупа від 25.07.2025, а також іншими матеріалами у своїй сукупності.
Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 КПК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, так як необхідно провести ряд процесуальних дій, в тому числі отримати висновок судово-психіатричної експертизи, результати якої мають важливе значення для досудового розслідування, а також надати доступ сторонам кримінального провадження для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
При цьому згідно практики Європейського суду з прав людини, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування особи, однак тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, ризик втечі повинен оцінюватися в сукупності з іншими обставинами.
Зважаючи на вказане слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. А також особу підозрюваної ОСОБА_6 , яка має молодий вік, задовільний стан здоров'я, утриманців немає, проживає не за місцем реєстрації, працююча, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Враховуючи вищевикладені обставини слідчий суддя дійшов висновку, що підозрювана перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, враховуючи усвідомлення можливого призначення передбаченого законом покарання у випадку доведеності її винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що перешкоджатиме проведенню всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування та на переконання суду унеможливлює застосування їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Крім того, в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, що не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання задовольнити та продовжити термін дії запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування.
Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
За обставин встановлених в ході досудового розслідування та доданих до клопотання матеріалів, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення підозрюваній ОСОБА_6 застави.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 94, 176-178, 183, 193, 194, 196, 198, 205 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 датоване 18.09.2025 про продовження строку застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - продовжити строк дії запобіжного заходу тримання під вартою, без застосування застави, в межах строку досудового розслідування по кримінальному провадженню за № 12025170550000741 від 25.07.2025 року до 25 вересня 2025 року включно.
Копію цієї ухвали для виконання негайно направити до Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Копію цієї ухвали для відому вручити прокурору, підозрюваному та слідчому органу досудового розслідування, яким ініційовано розгляд відповідного клопотання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак відповідно до положень ст. 205 КПК України ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1