Вирок від 24.09.2025 по справі 533/845/23

24.09.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/845/23

Провадження 1-кп/533/5/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

- розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного у Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.07.2021 за № 12021175520000299, за обвинуваченням:

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с. Хорішки, Козельщинський район, Полтавська область; громадянин України; освіта повна середня; не працює; пенсіонер; одружений; несудимий; зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; групи інвалідності не має;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: м. Харцизьк, Донецька область; громадянин України; освіта базова середня; не працює; неодружений; несудимий; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , групи інвалідності не має;

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи у нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

I.Історія провадження

06 вересня 2023 року до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань 10.07.2021 за № 12021175520000299, за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2023 матеріали кримінального провадження розподілено головуючій судді ОСОБА_1 .

Ухвалою від 06.09.2023 головуючою суддею Козельщинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 кримінальне провадження прийнято до свого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 12 вересня 2023 року (т.с. 1 а.с. 24).

У подальшому підготовче судове засідання неодноразово відкладалося та оголошувалися перерви за клопотанням представника потерпілого (один раз), за клопотанням захисника обвинувачених (три рази).

Ухвалою суду від 29 листопада 2023 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду по суті (т.с. 1 а.с. 96-97, 103-105).

Цією ж ухвалою суду прийнято до розгляду разом з кримінальним провадженням позовну заяву (цивільний позов) потерпілого ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 солідарно суму майнової шкоди у розмірі 11912,20 грн; з ОСОБА_8 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн; з ОСОБА_9 моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн.

12 грудня 2023 року до суду надійшла досудова доповідь разом із витягом з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення відносно ОСОБА_8 (т.с. 1 а.с. 111-120).

12 грудня 2023 року до суду надійшла досудова доповідь разом із витягом з оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення відносно ОСОБА_9 (т.с. 1 а.с. 121-129).

У судовому засіданні 13 грудня 2023 року визначено порядок та обсяг дослідження матеріалів кримінального провадження, а також проведено допит потерпілого ОСОБА_6 (т.с. 1 а.с. 130-134). Протокольною ухвалою суду оголошено перерву у судовому засіданні до 25.01.2024.

Протокольною ухвалою суду від 25 січня 2024 року судове засідання відкладено до 13 лютого 2024 року у зв'язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_8 (т.с. 1 а.с. 144).

12.02.2024 від захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового засідання (т.с. 1 а.с. 149).

Судове засідання відкладено до 20 лютого 2024 року.

У судовому засіданні 20 лютого 2024 року долучено та досліджено матеріали кримінального провадження (т.с. 1 а.с. 221-225). У цьому ж судовому засіданні протокольною ухвалою суду оголошено перерву у судовому засіданні та постановлено викликати свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

28.03.2024 від захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового засідання (т.с. 1 а.с. 240).

Судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою захисника на 03.04.2024.

У судовому засіданні 03 квітня 2024 року було допитано свідків - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Протокольною ухвалою суду від 03.04.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.04.2024 та визначено резервні дати судового засідання (т.с. 1 а.с. 247-248).

Відповідно до довідки секретаря судових засідань від 09.04.2024 (т.с. 2 а.с. 1) захисник ОСОБА_7 повідомив у телефонному режимі, що обвинувачений ОСОБА_8 у зв'язку з хворобою не може з'явитися у судове засідання та просив відкласти розгляд справи.

Судове засідання відкладено на 08.05.2024.

Захисник обвинувачених - ОСОБА_7 направив клопотання про відкладення розгляду справи (т.с. 2 а.с. 3).

Судове засідання відкладено на 13.05.2024.

За клопотанням захисника (т.с. 2 а.с. 10) судове засідання у черговий раз було відкладено на 29.05.2024.

Згідно з довідкою секретаря судових засідань від 29.05.2024 (т.с. 2 а.с. 23) у судове засідання, яке було призначено на 14:00 годину 29 травня 2024 року, учасники кримінального провадження не з'явилися. Захисник потерпілого ОСОБА_13 повідомив у телефонному режимі, що не може з'явитись у судове засідання, так як залучений для проведення слідчих дій.

Судове засідання відкладено на 04.06.2024.

Відповідно до довідки секретаря судових засідань від 04.06.2024 (т.с. 2 а.с. 27) у судове засідання учасники кримінального провадження не з'явилися. Захисник потерпілого ОСОБА_13 направив до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відпустці. Захисник обвинувачених ОСОБА_7 направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю у цю дату в іншому судовому засіданні у Ленінському районному суді м. Полтава.

Судове засідання відкладено на 24.06.2024.

У судовому засіданні 24 червня 2024 року було допитано свідка - ОСОБА_12 (т.с. 2 а.с. 38-41).

У цьому ж засіданні ухвалою суду від 24.06.2024 (т.с. 2 а.с. 42, 53-56) клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 про виклик у судове засідання судово-медичного експерту для допиту в якості експерта - задоволено. Викликано у судове засідання експерта Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичних експертиз Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації - ОСОБА_14 та судово-медичного експерта Обласного бюро судово-медичних експертиз Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації лікаря доповідача - ОСОБА_15 . У судовому засіданні оголошено перерву до 07 серпня 2024 року до 14 годині 00 хвилин.

01 серпня 2024 року від заступника обласного бюро судово-медичної експертизи Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_16 надійшло клопотання про проведення судового засідання за участю експерта ОСОБА_15 у режимі відеоконференції (т.с. 2 а.с. 84), яке ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 05 серпня 2024 року задоволено (т.с. 2 а.с.85-87).

07 серпня 2024 року надійшло клопотання від завідувача відділення Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичних експертиз ОСОБА_17 про проведення допиту експерта ОСОБА_14 у режимі відеоконференції з приміщення Крюківського районного суду м. Кременчука (т.с. 2 а.с. 90), яке ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2024 року задоволено (т.с. 2 а.с.93-95).

Відповідно до довідки секретаря судових засідань від 07.08.2024 (т.с. 2 а.с. 91) у судове засідання, яке було призначено на 14:00 годину 07 серпня 2024 року, учасники кримінального провадження не з'явилися. Судовий розгляд кримінального провадження відкладено до 29 серпня 2024 року.

У судовому засіданні 29 серпня 2024 року було оголошено перерву до 09.10.2024 у зв'язку з відсутністю електроенергії у Крюківському районному суді м. Кременчука (т.с. 2 а.с. 107-109).

09 жовтня 2024 року на адресу суду від захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового засідання (т.с. 2 а.с. 120).

Судове засідання відкладено на 15 жовтня 2024 року.

15 жовтня 2024 року від захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового засідання (т.с.2 а.с. 126).

Протокольною ухвалою суду від 15.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.10.2024 (т.с. 2 а.с. 128-129).

У судовому засіданні 22 жовтня 2024 року долучено до матеріалів справи докази, надані прокурором (а.с.151-157), допитано експерта ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . У цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 29.10.2024 та визначено резервні дати судових засідань - 02.12.2024 та 18.12.2024 (т.с. 137-142).

Згідно з довідкою секретаря судових засідань від 29.10.2024 (т.с. 2 а.с. 149) у судове засідання, яке було призначено на 14:00 годину 29 жовтня 2024 року, учасники кримінального провадження не з'явилися. Обвинувачений ОСОБА_8 у телефонному режимі повідомив, що його вітчим, який також по справі є обвинуваченим ОСОБА_9 захворів, тому не зможе з'явитися у судове засідання. Розгляд кримінального провадження відкладено до 02 грудня 2024 року.

У судовому засіданні 02 грудня 2024 року захисником обвинувачених - адвокатом ОСОБА_7 подано клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи (т.с. 2 а.с. 169-171).

Ухвалою суду від 02.12.2024 клопотання захисника ОСОБА_7 про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи задоволено. Призначено додаткову комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами кримінального провадження № 12022170520000299 за проведеним слідчим експериментом з обвинуваченим ОСОБА_9 від 05.09.2023. Доручено проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи Державній спеціалізованій установі «Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи» (т.с. 2 а.с. 181-186).

27 січня 2025 року до суду надійшов висновок експерта (додаткової комісійної судово-медичної експертизи ) та матеріали кримінального провадження (т.с. 2 а.с.195-198).

Ухвалою суду від 28 січня 2025 року (т.с. 2 а.с. 199-200) поновлено судове провадження у кримінальному провадженні. Призначено судовий розгляд справи на 27 лютого 2025 року об 11 годині 00 хвилин та визначено резервні дати та час наступних судових засідань, у які сторони мають з'явитися, у разі відкладення судового розгляду або оголошення перерви, - 03.03.2025 на 14.00 годину; 11.03.2025 на 14.00 годину.

Через систематичні неявки захисника суд змушений був відкладати судовий розгляд справи неодноразово, що вплинуло на тривалість судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.05.2025 (т.с. 3 а.с. 79-87) було порушено перед КДКА Полтавської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою суду від 03.06.2025 (т.с. 3 а.с. 96-102) у задоволенні клопотання захисника обвинувачених про залучення експерта (призначення повторної судово-медичної експертизи) відмовлено.

У подальшому знову розгляд справи неодноразово відкладався через неявку захисника.

Ухвалою суду від 22.09.2025 у задоволенні клопотання захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 про призначення додаткової судово-медичної експертизи відмовлено (т.с. 3 а.с. 169-176).

23.09.2025 судовий розгляд справи було завершено.

ІІ. Формулювання обвинувачення, визнане Судом доведеним

10 липня 2021 року близько 06 години 30 хвилин ОСОБА_6 косив траву поблизу домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У цей час повз нього проходили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , де між останніми та потерпілим сталася сварка, яка переросла у бійку.

Під час бійки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_9 , реалізуючи свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, іншій особі, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння, і бажаючи їх настання, умисно, наніс ОСОБА_6 , один удар рукою, зжатою у кулак, у ліву частину обличчя.

Після цього до ОСОБА_9 приєднався ОСОБА_8 , який маючи прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, завдав ОСОБА_6 удари руками, зжатими у кулак в область ребер ліворуч, у той час, як ОСОБА_9 тримав ОСОБА_6 .

У результаті цього потерпілий ОСОБА_6 отримав такі тілесні ушкодження:

- закриті переломи 8-9-10 ребер ліворуч по середній підкрильцевій (аксилярній, паховій) лінії, які могли утворитися одномоментно у результаті однократної ударної дії у нижню частину грудної клітки ліворуч тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути кулак людини, нога у взутті, чи інший предмет з подібними характеристиками, які згідно з висновком експерта від 23.12.2021 № 145 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я;

- садна шкіри правого крила носа, верхньої губи ліворуч, по правій та лівій бічних поверхнях шиї, які утворилися не менш як від 4-кратної дії предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути нігті пальців рук людини або інші предмети з подібними характеристиками, які згідно з висновком від 23.12.2021 № 145 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості;

- частковий гемофтальм правого ока (крововилив у склисте тіло очного яблука), який міг утворитися від однократної ударної дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею у ділянку правого ока, які згідно з висновком експерта від 23.12.2021 № 145 за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КК України

IІІ. Позиція сторони обвинувачення

Прокурор висунуте обвинувачення підтримував у повному обсязі, обвинувачення не змінював.

У судових дебатах прокурор наполягав на тому, що вина обох обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Просив застосувати до кожного з обвинувачених покарання у виді двох років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України зі встановленням іспитового строку два роки.

ІV. Позиція обвинувачених

1. Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину не визнав.

Факт вчинення кримінального правопорушення категорично заперечував.

У судовому засіданні свою версію подій повідомив так:

10.07 вони вели корів на пасовище о 06.00 годині ранку. Потерпілий косив терен і викидав його туди, де пасуться корови обвинуваченого. Гладкий залишився з коровами, а він ( ОСОБА_18 ) підійшов до потерпілого і зробив зауваження. Потерпілий вдарив його диском по нозі. У відповідь обвинувачений вдарив потерпілого два рази по щоці. На цьому конфлікт було вичерпано. Після цього потерпілий пішов, а вони далі повели корів. Його дружина все це бачила. Дружини потерпілого не було там, і вона нічого не бачила. Дружина потерпілого була десь за 80-90 метрів і не могла нічого чути і бачити, там зарослі і нічого не видно. Стверджував, що бив потерпілого тільки по обличчю долонею. Заперечував факт нанесення ударів по тулубу потерпілого. Пояснив, що він не бив би потерпілого, якби він його диском не вдарив по нозі. Після того, як він вдарив потерпілого, останній просто пішов додому, а його дружина бігла йому назустріч, бо почула лайку. Переконував, що під час бійки нікого поряд не було, і ніхто не міг бачити факт побиття. Стверджував, що через годину потерпілий вже знову косив кущі. Щодо участі ОСОБА_19 , то стверджував, що останній перебував на відстані близько 15 м від них з потерпілим, тримав корів на налигачі. Детально описував постійні конфлікти між ними та потерпілим, які виникали на побутовому ґрунті, та неприязні відносини між ними (обвинуваченими) та потерпілим, які тривають й донині.

2. Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав.

Факт вчинення кримінального правопорушення категорично заперечував.

У цілому підтвердив покази обвинуваченого ОСОБА_9 . Також стверджував, що на зауваження ОСОБА_18 , ОСОБА_20 махнув косою, а ОСОБА_18 у відповідь ляснув того долонею по обличчю. Все це відбувалося на відстані від двору потерпілого приблизно за 100-130 метрів. Він під час конфлікту стояв у стороні, ніяких тілесних ушкоджень не наносив. Тримав у цей час корів на налигачах.

Захисник під час судового розгляду наполягав на тому, що:

- під час першого рентгену ушкоджень у виді переломів ребер та травми ока не було виявлено;

- під час першої заяви у потерпілого були тільки подряпини обличчя (від терену);

- ушкоджень від завдання ударів палицею на тілі потерпілого під час експертизи 12.07.2021 виявлено не було;

- переломи з'явилися тільки через 4 місяці, що свідчить про те, що такі травми могли у потерпілого з'явитися пізніше не внаслідок вчинення відносно нього неправомірних дій обвинуваченими;

- новий рентген з'явився тільки через 4 місяці і обстеження відбувалося за власною волею самостійно (без відповідного направлення) потерпілим у приватній клініці;

- лікар ОСОБА_21 є лікарем-рентгенологом як «Медіон», так і СМЕ, що може свідчити про його упередженість;

- експертизою не доведено, чи могли такі ушкодження у потерпілого з'явитися пізніше, аніж стався конфлікт з обвинуваченими;

- протокол проведення слідчого експерименту від 09.05.2023 неякісний, механізм нанесення ушкоджень не відображено, покази учасника слідчого експерименту не відображені у протоколах слідчих експериментів;

- земельна ділянка, де проводився слідчий експеримент з потерпілим, не та, де все відбувалося, та не є приватизованою;

- різниця між часом проведення слідчого експерименту з потерпілим та зі свідком - 10 хвилин, що свідчить про те, що свідок була присутня під час слідчого експерименту з потерпілим та могла за всім спостерігати;

- покази потерпілого з 2021 по 2023 року неодноразово змінювалися;

- експертиза слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_18 від 05.09.2023 не проводилася взагалі, тобто покази обвинуваченого не спростовані.

Захисник обвинувачених ОСОБА_7 у дебатах просив виправдати обвинувачених. Наполягав на тому, що, якщо звернути увагу на всі обставини, то є два висновка: перший висновок проведений 13.07 і там не виявлено переломи ребер у потерпілого; другий висновок через 3 місяці, і там потерпілий їде до Полтави, де проводить повторні знімки, на яких у нього виявили переломи ребер. Уважав, що під час проведення досудового розслідування слідчим не було поставлено головне запитання - чи міг потерпілий отримати переломи протягом цих 3-х місяців. Тому перевагу має сторона захисту. Досудове слідство проведено поверхово, і це питання - головне. Не було вирішено і не були усунуті недоліки слідства. Уважав, що потерпілий міг отримали переломи між цими трьома місяцями. І якщо прийняти до уваги покази потерпілого, свідків, то вони різняться. Спочатку потерпілий казав, що йому наносилися ушкодження палицею, а його дружина сказала, що палиці не було. Щодо ОСОБА_19 , то взагалі на доведення його вини немає будь-яких доказів. Є лише слова потерпілого. Слідчий експеримент не проводився з ним. Тобто вина ОСОБА_19 жодним чином не доведена. Він був на відстані 15 метрів і тримав на повідках тварин. Приходько підтвердив, що потерпілого ударив по обличчю долонею. Не був встановлений період отримання переломів потерпілим. Обвинувачені підлягають виправданню.

V. Позиція потерпілого

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що, у той рік коли сталися події, у яких звинувачують ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , він завів домашнє господарства (завів кроликів, курочок). Саме тоді він вирішив косити та продавати сіно і дав зрозуміти обвинуваченим, що досить користуватись тим сіном, бо воно його. Десятого липня, десь за неділю до подій, він скосив траву трактором, але клаптик нескошеного залишився, і він вирішив піти скосити, думав, що корів обвинувачені своїх вигнали. Потерпілий викосив траву, а там кущ терена, він за нього став, бо побачив, що обвинувачені корів женуть.

У цей час, до нього підійшов ОСОБА_9 та запитав, що він тут робить і чому косить траву. Потерпілий ОСОБА_6 не став прирікатись з ним та почав відходити від нього. Як зненацька обвинувачений ОСОБА_9 ударив прутом потерпілого по спині, а коли потерпілий повернувся - обвинувачений ОСОБА_22 вдарив його кулаком. Потім з-за куща «вилетів» обвинувачений ОСОБА_8 . У цей час потерпілого за плечі тримав обвинувачений ОСОБА_9 . ОСОБА_6 захищався, а саме піднімав руку догори. У цей час обвинувачений ОСОБА_8 ударив його по ребрам. А коли потерпілий опустив руку, щоб захистити ребра, - ОСОБА_8 ударив його в грудну клітку так, що у потерпілого «аж дихання перехватило».

ОСОБА_6 зазначав, що якимось чином він пересунувся у кущі, адже, розумів, що обвинувачені доб'ють його, та почав кликати на допомогу. Обвинувачені не очікували цього та «опєшили». Потім десь через пів хвилини, потерпілий повернувся та побачив, що стоїть його дружина, і пішов до неї, викликали 102. Потерпілий разом зі своєю дружиною викликали швидку допомогу. Фельдшер, який приїхав, на місці відразу нащупав переламані ребра у нього, а так як це була субота то потерпілий поїхав до лікарні у понеділок, і в заключенні на знімку переломів ребер не було. Тому він поїхав у ОСОБА_23 на експертизу, але виявилось, що треба брати роздруківку. Також ОСОБА_6 зауважував, що експертиза ще не була готова, а працівники поліції вже справу закрили. Експерт у ОСОБА_23 говорила йому, що він може запросити другу експертизу. Коли він приїхав до відділку поліції, то йому сказали, що потрібно дочекатись першої експертизи.

Також потерпілий у судовому засіданні зауважував, що після побоїв він півтора місяці з дивану майже не вставав, коли до нього надійшов телефонний дзвінок з поліції, та йому повідомили, що обвинувачені згодні на легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_6 майже погодився, але потім зателефонував знайомій, а вона йому порадила поїхати в Медіон, зробити рентген. Рентгенолог потерпілому сказав, що у нього зламано три ребра. Коли він приїхав у селище Козельщина, побачив як обвинувачений ОСОБА_9 стоїть на східцях відділу поліції.

ОСОБА_6 також у судовому засіданні зазначав, що він писав заяву до прокуратури про бездіяльність працівників поліції, але йому надійшла відповідь від прокуратури, що справу було закрито 31 серпня. Після чого, зі слів потерпілого, він почав ходити та «добиватись» справедливості, повторно зробив рентген та віддав його працівникам поліції. Потім розпочалась війна, руху справи ніякого не було, тому потерпілому довелось звертатися повторно до прокуратури та до ДБР.

Потерпілий зазначав, що на його думку, це була не бійка, а напад на нього.

Також у судовому засіданні, відповідаючи на запитання, потерпілий пояснив, що його дружина початок бійки не бачила та перебувала на відстані близько 40 метрів від місця події, а дружина обвинуваченого ОСОБА_9 , зі слів працівників поліції, нічого не знала за бійку.

Щодо свого відношення до обвинувачених, потерпілий зазначив, що якби обвинувачені хотіли примирення, то вони хоча б перед ним вибачилися. Також зазначав, що ОСОБА_9 до нього телефонував та пропонував вирішити дану ситуацію, але коли він прийшов до нього, то той скаржився лише на своє життя.

Щодо морального аспекту від даної ситуації, потерпілий зазначив, що йому було досить важко. Все, що він планував, не міг зробити, поїздки до поліції були виснажливі. З дивану не вставав 1,5 місяці через біль, був подавлений, особливо після того, як закрили справу.

Також ОСОБА_6 пояснював, що під час бійки у нього була розірвана сорочка, але працівники поліції її як речовий доказ не вилучали. На експертизу він відвозив знімок рентгену власноруч. Після даної події він почав бачити погано на одне око, ніби через целофан. У зв'язку з чим він поїхав до обласної лікарні, де йому замінили кришталик в оці.

Щодо тілесних ушкоджень, які отримав він отримав, то потерпілий показав, що обвинувачений ОСОБА_9 наніс удар один раз кулаком у ліву частину обличчя, а кількість ударів, які наніс йому обвинувачений ОСОБА_8 він назвати не може, адже той «молотив» його по всьому тілу. Внаслідок бійки потерпілий отримав розсічену брову, садна, подряпини та перелом трьох ребер. На стаціонарному лікуванні він не перебував, так як відмовився, до психолога не звертався. Повторно рентген ребер він робив приблизно в перших числах листопада того року, пояснив, що повторно на рентген звертався самостійно.

Представник потерпілого у судових дебатах підтримав прокурора.

VІ. Дослідженні у судовому засіданні докази та документи:

1) довідка головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Козельщинська центральна лікарня» Козельщинської селищної ради від 23.11.2021 № 013-10/3080, відповідно до якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 10.07.2021 було доставлено бригадою ЕМД до приймального відділення лікарні з діагнозом: Забій грудної клітини. Рекомендовано амбулаторне лікування. Відмова від госпіталізації (т.с. 1 а.с. 156);

2) витяг зі журналу обліку фактів звернення та доставлення до Козельщинської ЦРЛ осіб у зв'язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень кримінального характеру та інформування про такі випадки органів та підрозділів поліції, відповідно до якого у журналі міститься запис: «№ 27, 10.07.2023, ОСОБА_6 , 23.07.57, с. Юрки, вул. Соснова, ЕМД, Кобеляки, Забій грудної клітини. Рекомендовано амбулаторне лікування. Відмова від госпіталізації» (т.с. 1 а.с.157-158);

3) довідка станції екстреної медичної допомоги № 2 м. Кременчука Комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради від 26.11.2021 № 257, відповідно до якої на запит старшого дізнавача ОСОБА_24 надано копію карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги по підстанції Козельщинського району № 130913 від 10.07.2021 на адресу: АДРЕСА_1 , до громадянина ОСОБА_6 (т.с. 1 а.с. 159);

4) копія карти виїзду швидкої медичної допомоги № 130913 А від 10.07.2021, відповідно до якої: адреса виклику - АДРЕСА_1 ; привід до виклику - травматичні ушкодження; прізвище ім'я по батькові - ОСОБА_6 ; тип виїзду за діагнозом - нещасний випадок; травма - кримінальна; попередній діагноз - перелом 8-9 ребер зліва, забій грудної клітини, артеріальна гіпертонія; скарги - біль в грудній клітині зліва внизу, «важка голова»; побив сусід рукам по голові та грудній клітці під час сварки; місце ушкодження при травмі - на тілі слідів ушкодження не виявлено, на обличчі зліва «царапина» (потерпілий пояснює, що поцарапався об тернослив) (т.с. 1 а.с. 160);

5) витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12021175520000299, відповідно до якого 10.07.2021 у чергову частину СПД № 1 ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшла письмова заява ОСОБА_6 про те, що 10.07.2021 близько 06 години ОСОБА_25 та ОСОБА_26 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у с. Юрки Кременчуцького району Полтавської області, нанесли йому тілесні ушкодження (т.с. 1 а.с.161);

6) висновок експерта № 694 від 12.07.2021 (судово-медичний експерт ОСОБА_14 ) (т.с. 1 а.с. 162-163), відповідно до якого: п. 1, 2, 3, 6. При судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_6 та з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім'я виявлені тілесні ушкодження у вигляді: саден на правому крилі носа, біля верхньої губи зліва, правій боковій поверхні шиї, лівій боковій поверхні шиї, які утворилися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею контактування, можливо в указаний термін і при вказаних обставинах у постанові під експертним, і за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень; п. 4. Тілесні ушкодження, виявлені у громадянина ОСОБА_6 , не характерні для їх утворення при падінні з висоти власного зросту, про що свідчить їх характер; п. 5. Положення громадянина ОСОБА_6 у момент спричинення йому тілесних ушкоджень, могло бути любим у просторі, при умовах доступності пошкодження частин тіла до травмуючих предметів; діагноз: «Перелом ІХ ребра по с/ під пахвинній лінії» при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається, так як рентгенологічно не підтверджується; діагноз: «Забій грудної клітини» до розряду тілесних ушкоджень не відноситься, об'єктивно не підтверджується, тому при визначені ступені тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається;

7) протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.07.2021, відповідно до якого прийнято усну заяву від ОСОБА_6 про те, що 10.07.2024 близько 06 години в с. Юрки Кременчуцького району ОСОБА_25 та ОСОБА_26 йому тілесні ушкодження (т.с. 1 а.с. 164);

8) клопотання ОСОБА_6 старшому дізнавачу ОСОБА_27 від 01.11.2021 про проведення повторної судово-медичної експертизи на підставі зробленого ним повторного рентгенологічного обстеження у клініці «Медіон» (т.с. 1 а.с. 165);

9) копія рентгенологічного дослідження кісткового гемотораксу (ребер) зліва ОСОБА_6 від 29.10.2019, відповідно до висновку якого рентгенологічні ознаки переломів 8-9-10-го ребра зліва по середній підкрильцевій лінії зі зміщенням в стадії консолідації (лікар ОСОБА_28 ) ( т.с. 1 а.с. 166);

10) висновок експерта від 23.12.2021 № 145 (т.с. 1 а.с.167-170), відповідно до якого: п. 1-2, 4-5, 7. Проведенням комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявленні тілесні ушкодження, які умовно можна поділити на наступні групи: а) закриті переломи 8-9-10 ребер ліворуч по середній підкрильцевій (аксилярній, паховій) лінії, які могли утворитись одномоментно у результаті однократної ударної дії у нижню частину грудної клітки ліворуч тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути кулак людини, нога у взутті чи інший предмет з подібними характеристиками. По своїх морфологічних властивостях дані ушкодження не суперечать даті їх утворення 10.07.2021 і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я (п. 2.2.1. (в) та п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року); б) садна шкіри правого крила носа, верхньої губи ліворуч, по правій та лівій бічних поверхнях шиї, які утворилися не менш як від 4-х кратної дії предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути нігті пальців рук людини або інші предмети з подібними характеристиками, можливо у строк, на який вказує підекспертний, і відноситься як у своїй сукупності, так і кожне окремо, до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.2.б), 2.3.5. вищевказаних «Правил…»). Зауважено, що садна шкіри по бічним поверхням яких могли утворитись і при контактуванні вказаними ділянками з одягом (комірцем) громадянина ОСОБА_6 під час його утримання, як на це указував підекспертний; в) частковий гемофтальм правого ока (крововилив у склисте очного яблука), який міг утворитися від однократної ударної дії тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку правого ока, можливо за подій 10.07.2021, і відноситься до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.2.б), 2.3.5 вищевказаних «Правил…»). Об'єктивних судово-медичних даних про напрямок дії травмуючи предметів під час заподіяння тілесних ушкоджень не має; 3) анатомічна локалізація, морфологічна характеристика усіх виявлених у громадянина ОСОБА_6 тілесних ушкоджень є нехарактерною для їх утворення при падінні на площині; 6) об'єктивних судово-медичних даних про послідовність утворення тілесних ушкоджень у громадянина ОСОБА_6 не виявлено;

11) протокол проведення слідчого експерименту від 09.05.2023, який проводився за участю потерпілого ОСОБА_6 (т.с. 1 а.с. 171 -174);

12) фото-таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту (т.с. 1 а.с. 175 - 177), якими зафіксовано демонстрацію потерпілим ОСОБА_6 механізму нанесення ОСОБА_8 ударів правою рукою, зжатою в кулак, у ліву сторону тулуба, а саме в область ребер. Таких ударів ОСОБА_8 завдав ОСОБА_6 10 разів; потерпілий ОСОБА_6 продемонстрував, як ОСОБА_8 наніс удари лівою рукою, зжатою в кулак, у ліву частину грудної клітини. Таких ударів ОСОБА_8 завдав ОСОБА_6 10 разів; потерпілий ОСОБА_6 продемонстрував, як ОСОБА_8 наніс удари правою рукою, зжатою в кулак, в область потилиці, таких ударів завдано 7 разів; потерпілий ОСОБА_6 продемонстрував, як ОСОБА_8 наніс удари лівою рукою, зжатою в кулак, в область обличчя, таких ударів було завдано 10 разів;

13) висновок експерта від 31.05.2023 № 70 (додаткова комісійна судово-медична експертиза) (т.с. 1 а.с. 178-181), відповідно до якого покази громадянина ОСОБА_6 , які він надав під час проведення слідчого експерименту від 09.05.2023, стосовно нанесення йому ударів кулаками у ліву частину грудної клітки, обличчя та потиличну область голови, можуть відповідати об'єктивним судово-медичним даним;

14) протокол проведення слідчого експерименту від 09.05.2023, який проводився за участю свідка ОСОБА_10 (т.с. 1 а.с. 182 -185);

15) фото-таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту від 09.05.2023 (т.с. 1 а.с. 186), на яких зафіксовано демонстрацію свідком ОСОБА_10 нанесення ОСОБА_8 два удари рукою, зжатою у кулак, у ліву частину тулуба, а саме в область ребер потерпілому ОСОБА_6 ;

16) висновок експерта від 31.05.2023 № 69 (додаткова судово-медична експертиза) (т.с. 1 а.с. 187-190), відповідно до якого покази громадянки ОСОБА_10 , надані нею у ході проведення слідчого експерименту від 09.05.2023, по давності та механізму заподіяння тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_6 не суперечать об'єктивним судово-медичним даним, отриманим при проведенні комісійної судово-медичної експертизи від 23.12.2021 № 145;

17) протокол проведення слідчого експерименту від 09.05.2023, який проводився за участю потерпілого ОСОБА_6 (т.с. 1 а.с. 191-194);

18) фото-таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту від 09.05.2023 (т.с. 1 а.с. 195), на яких зображено демонстрацію потерпілим ОСОБА_6 нанесення ОСОБА_9 удару правою рукою, зжатою у кулак в область лівого ока; ОСОБА_9 тримав ОСОБА_6 за плечі, тілесних ушкоджень більше не наносив;

19) висновок експерта від 31.05.2023 № 71 (додаткова комісійна судово-медична експертиза) (т.с. 1 а.с.196-199), відповідно до якого покази громадянина ОСОБА_6 , які він надав під час проведення слідчого експерименту від 09.05.2023, у частині завдання йому удару кулаком у ділянку лівого ока, можуть відповідати об'єктивним судово-медичним даним;

20) протокол проведення слідчого експерименту від 05.09.2023, який проводився за участю підозрюваного ОСОБА_8 (а.с. 200-203), відповідно до якого ОСОБА_8 казав, що від потерпілого ОСОБА_6 він знаходився на відстані близько 20 м та тримав корів на мотузці, а його вітчим ОСОБА_9 пішов до ОСОБА_6 , який в цей момент косив бензокосою та викидав гілки та сміття туди, де його вітчим випасає корів, між останніми сталась сварка, яку він чув;

21) фото-таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2023, на якій зафіксовано демонстрацію ОСОБА_8 перебування відносно потерпілого ОСОБА_6 (т.с. 1 а.с. 204);

22) протокол проведення слідчого експерименту від 05.09.2023, який проводився за участю підозрюваного ОСОБА_9 (а.с. 205-208), відповідно до якого ОСОБА_9 повідомив, що підійшов до ОСОБА_6 , у якого в руках була бензокоса, якою ОСОБА_6 вдарив по нозі (правій) ОСОБА_9 , після чого підозрюваний підійшов до ОСОБА_6 , схопив лівою рукою за комір і цією ж рукою завдав удару в обличчя, а потім правою рукою відштовхнув ОСОБА_6 ;

23) фото-таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2023 (т.с. 1 а.с. 209-210), на яких зафіксовано демонстрацію підозрюваним ОСОБА_9 перебування відносно потерпілого ОСОБА_6 та власну версію подій. Так, ОСОБА_9 показав, як ОСОБА_6 завдав удар бензокосою по правій нозі; продемонстрував, як схопив лівою рукою ОСОБА_6 за комір; як завдав удар в обличчя; як відштовхнув ОСОБА_6 правою рукою в обличчя;

24) висновок експерта (експертиза за матеріалами справи) № 8, експертиза розпочата 18.12.2024 та закінчена 15.01.2025 (т.с. 2 а.с. 195-198), відповідно до якого: проведено додаткову комісійну судово-медичну експертизу за матеріалами кримінального провадження № 12022170520000299 відносно ОСОБА_6 та на підставі вивчення даного провадження у відповідності до поставленого питання проведенням комісійної судово-медичної експертизи підсумовано, що покази обвинуваченого ОСОБА_9 , надані ним у ході проведення слідчого експерименту від 05.09.2023, не суперечать анатомічній локалізації, морфологічній характеристиці, механізму та давності утворення тілесних ушкоджень громадянина ОСОБА_6 , зазначених у групах «б, в висновка експерта № 145 від 11.11.2021-23.12.2021», але не відображають механізм утворення тілесних ушкоджень у ділянці грудної клітини (групи а)).

VII. Покази свідків

1.Свідок ОСОБА_10 , яка є дружиною потерпілого ОСОБА_6 та сусідкою обвинувачених, у судовому засіданні 03.04.2024 пояснила, що 10.07.2021 у с. Юрки близько шостої години ранку вона пішла на город, а її чоловік пішов косити траву на їх приватизованій земельній ділянці, через яку постійно виникають між ними та обвинуваченими конфлікти. Через 10 хвилин приблизно вона почула гучну розмову (сварку), між ким вона відбувалася їй видно не було. Вона одразу положила сапу і пішла на голос «допоможіть», після чого вона побігла. Коли вибігла з-за кущів, то побачила, що її чоловік стоїть до неї спиною, а ОСОБА_18 тримає його за плечі (обличчя в обличчя). Гладкий у цей час бив її чоловіка по тулубу обома руками (кулаками). Коли її побачив ОСОБА_18 , то обвинувачені чоловіка відпустили та пішли до своїх корів, а вона з чоловіком пішла додому. На правому плечі чоловіка знаходилася мотокоса. По дорозі її чоловік на мить втратив свідомість та впав, вона його підняла і побачила, що ОСОБА_29 ( ОСОБА_19 ) стоїть. О 6.36 вони зателефонували у поліцію. Спочатку приїхала швидка, а потім поліція. Фельдшер під час огляду її чоловіка намацав два переломи ребер, а пізніше рентген показав, що переломи три. Лікар дав дві таблетки від тиску, бо був тиск. Чоловіка забрала швидка допомога у лікарню, але він відмовився там лишатися, бо хвилювався за неї, через те, що вона залишилася вдома сама. Також повідомила, що під час подій інших людей поряд не було, сусідка тільки чула, що відбувалося, але не бачила. Сторонніх предметів (палок тощо) вона поряд не бачила. Пам'ятала та повідомила, у що саме були одягнені учасники конфлікту. Також підтвердила, що на обличчі у чоловіка були подряпини.

2.Свідок ОСОБА_11 (односельчанка обвинувачених та потерпілого) у судовому засіданні 03.04.2024 повідомила, що безпосереднім свідком події не була, про обставини події обізнана зі слів сусідів. Пояснила, що зранку була на городі батьків приблизно за 500 м від подвір'я Торських та почула чоловічий голос «рятуйте», але голос не упізнала. Зі слів сусідів знає, що приїздила швидка допомога.

3. Свідок ОСОБА_12 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_9 та матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 , у судовому засіданні 24.06.2024 пояснила, що у той день вони разом з обвинуваченими йшли разом, вона позаду, а обвинувачені (син та чоловік) попереду. ОСОБА_6 косив терен та кидав скошений терен туди, де пасуться їхні корови. На зауваження чоловіка свідка - потерпілий відреагував агресивно та електрокосою вдарив по литці правої ноги чоловіка свідка ( ОСОБА_9 ), на що той дав ляпаса по обличчю ОСОБА_6 . Гладкий у цей час держав корів, нікого не чіпав. Конфлікт виник через те, кому належить трава. Розмову між потерпілим та обвинуваченими не чула, бо була на відстані приблизно 50-70 м, зблизька також все не бачила. Зупинилася, коли потерпілий вдарив її чоловіка. Після конфлікту всі розійшлися. Обвинувачені пішли додому, а потерпілий знову косив траву через 30-40 хвилин. Стверджувала, що вона це бачила, коли поверталася з городу. Оселя потерпілого зі слів свідка від місця конфлікту знаходиться на відстані близько 200 м, видимість погана, кущі, побачити звідти щось було неможливо. Сам конфлікт тривав приблизно 5-7 хвилин. До поліції з приводу отриманих ушкоджень її чоловіком не зверталися. У цей день поліцейські до них не приїздили, дільничний не приходив. Пам'ятає, що на потерпілому була сіра футболка, інший одяг не пам'ятає, сторонні предмети не бачила.

VIIІ. Покази експертів

1.Експерт Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичних експертиз Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації - ОСОБА_14 на запитання прокурора ОСОБА_5 : «Чому рентген знімок від 10.07.21 був направлений на консультацію до рентгенолога Полтавського СМЕ? Чому не було прийнято до уваги довідку від Козельщинської лікарні? Яка була якість рентгензнімку? Чи могли бути невидні переломи через погану якість знімку?», відповіла, що вони оцінюють те, що по справі, а там чітко зазначено у висновку - кулак, нога, палиця.

На запитання захисника ОСОБА_7 : «Чому не побачили експерти переломів на знімку, який надали для дослідження? Хто проводив дослідження знімку? Чи через 4 місяці між першим рентгеном і повторним за цей час потерпілий міг отримати дані ушкодження? У висновку вказані тілесні ушкодження, а чи якісь пошкодження ока були виявлені під час проведення експертиз? Чи особисто оглядав експерт потерпілого, чи по медичній документації складали висновок? Чи бачив експерт пошкодження ока?», експерт повідомила, що якщо вона засумнівалась, то виходить, що так - не побачила. Вона цього не пам'ятає. Вона не може про це судити і не може це оцінювати. Все, що вона бачила - вона виклала у висновку. Вона особисто оглядала потерпілого, якби були ушкодження, вона б записала дані ушкодження у висновку.

2.Експерт судово-медичного експерта Обласного бюро судово-медичних експертиз Департаменту охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації лікар доповідач - ОСОБА_15 у судовому засіданні зазначила, що вона підтримує у повному обсязі висновок № 145, який робила на підставі постанови старшого дізнавача. Для проведення експертизи надавалися кримінальне провадження та медична документація Торського, також було повідомлено ОСОБА_20 про необхідність додаткового дослідження. 13 грудня слідчим надано всю медичну документацію, але амбулаторна картка була відсутня. Було оглянуто всю медичну документацію, проведено огляд ОСОБА_20 і складені підсумок.

Пояснила також, що якщо рентген є неінформативним, про це вказується у самому висновку. У них такої позначки не було. Знімок був на плівці. Експерт зазначила, що дуже велике значення при дослідженні має укладка пацієнта при виконанні зйомки, і ребра мають таку структуру, що через верхню укладку може бути не видно переломів. Якщо провести аналіз всієї медичної документації, то вони бачать, що при огляді Торського фельдшером 10.07.21, до проведення рентгену він наводить скарги - біль в грудній клітині. Після огляду фельдшером був огляд хірурга, і потерпілий скаржився на біль у грудній клітині зліва. Був виставлений діагноз - забій грудної клітини зліва. На підставі цих даних проведено рентген, де і було виявлено ознаки перелому ребра, і це саме і є така ділянка, про яку говорив потерпілий. Якщо врахувати, що на цьому знімку рентген не побачив переломів, то вони побачили. Їх консультант написав, що не можна виключити перелом. У даному випадку у них були деякі сумніви. Тому додатковий рентген дає дані, де містяться ознаки перелому ребер 8 та 9 в стадії консолідації. Тобто є ознаки загоєння, і коли вони призначили додаткове обстеження, їм був наданий рентген і визначено, що на рентгені є ознаки перелому ребер. Також було встановлено, що ці знімки належать одній людині і вони відповідають даті травмування. З приводу інших ушкоджень садна шкіри та обличчя, що були вказані в огляді хірурга і при огляді експертом ОСОБА_30 , на момент проведення експертизи ніяких шрамів та рубців не було виявлено. Це означає, що це були садна. Щодо ока, то садна ока виявити неможливо без спеціальної техніки. Експерт просто не могла побачити при огляді гемофтальм ока. Гемофтальм не суперечить даті ушкоджень. Це є початкова стадія катаракти.

Окрім цього, експерт зазначила, що на первинному знімку містяться дані про перелом дев'ятого ребра. Перелом 9 ребра зі зміщенням уламків було ще на першому знімку і по степені консолідації вони є тотожними.

ІХ. Відомості, що характеризують обвинувачених.

1.Дані, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_9 (т.с. 1 а.с. 213-216).

2.Дані, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_8 (а.с. т.с. 1 а.с. 217-220).

3.Досудова доповідь, згідно з якою орган пробації, уважає, що інформація, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_8 за місцем його проживання, умов життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчить про можливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства. На думку органу пробації, зважаючи на виявленні фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби), у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільно, крім обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. (т.с. 1 а.с. 111-118).

4.Досудова доповідь, згідно з якою орган пробації уважає, що інформація, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_9 , за місцем його проживання, умов життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчить про можливість виправлення ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства. На думку органу пробації, зважаючи на виявленні фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби), у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільно, крім обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (т.с. 1 а.с. 121-129).

Х. Оцінка суду

1.Стороною обвинувачення у підтвердження вини ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, яке їм інкриміноване, суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні (див. р. VI).

2.Суд, допитавши обвинувачених, потерпілого, свідків, експертів, дослідивши письмові докази та документи, уважає, що винуватість ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а їхні дії стороною обвинувачення кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 122 КК України.

3.Досліджуючи питання винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, Суд ураховує, що обвинувачені не визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення.

4.Разом з тим, вказані докази у своїй сукупності (див. пункти 1-24 р. VI), покази свідка ОСОБА_10 (п. 1 р. VII), покази потерпілого (р. V), пояснення експертів (р. VIIІ) спростовують позицію сторони захисту про недоведеність вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, та у їх непричетності до вчиненого кримінального правопорушення взагалі.

5.Суд зазначає, що позиція сторони захисту була весь час суперечливою. З одного боку протягом усього судового розгляду справи сторона захисту намагалася спростувати правильність визначення експертами ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що були завдані потерпілому, ініціюючи неодноразово додаткові/повторні експертні дослідження та допит експертів. З іншого боку - наполягали на тому, що обвинувачені взагалі непричетні до події завдання будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому, окрім декількох ляпасів рукою по обличчю потерпілого обвинуваченим ОСОБА_9 .

6.Такі твердження сторони захисту, окрім їх суперечності та непослідовності, цілком спростовуються дослідженими судом доказами, показами потерпілого, свідка ОСОБА_10 , поясненнями експерта.

7.Так, одним з основних аргументів сторони захисту було твердження про неповне та поверхневе досудове розслідування, під час якого не було з'ясовано, чи міг потерпілий отримати переломи ребер в інший час (пізніше після самої події), а не 10.07.2021.

8.Такі аргументи сторони захисту спростовуються довідкою медичної установи (п. 1 р. VI), витягом з журналу обліку фактів звернення та доставлення до медичного закладу осіб у зв'язку зі заподіянням їм тілесних ушкоджень (п. 2 р. VI), довідкою станції екстреної медичної допомоги (п. 3, 4 р. VI), відповідно до яких потерпілий ОСОБА_6 звернувся за медичною допомогою саме 10.07.2021, та якому попередньо було діагностовано забій грудної клітини, виставлено попередній діагноз - перелом 8-9 ребер та діагностовано інші легкі тілесні ушкодження.

9.Під час звернень потерпілого ОСОБА_6 як до медичних закладів, так і до органу поліції з відповідною заявою його скарги та пояснення щодо обставин отриманих ним тілесних ушкоджень були послідовними та незмінними. З самого початку потерпілий стверджував, що саме ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у с. Юрки Кременчуцького району Полтавської області нанесли йому тілесні ушкодження (п. 5, 7 р. VI). Той факт, що під час першої заяви потерпілий не повідомив про наявність у нього переломів та інших недіагностованих на першому етапі обстежень тілесних ушкоджень, а у подальшому на цьому наполягав, не може свідчити про те, що він змінював свої покази, адже у день події він ще сам цього не знав, а міг лише описувати свої скарги та відчуття.

10.Ствердження захисника про те, що під час першого рентгену ушкоджень у виді переломів не було, травми ока спочатку не було виявлено, та про те, що переломи у потерпілого з'явилися тільки через три-чотири місяці, - спростовані поясненнями експерта (п. 2 р. VIІІ), яка допитувалася за ініціативою сторони захисту та детально відповіла на всі питання сторони захисту та розвіяла сумніви як щодо характеру травм (ушкоджень), так і щодо часу їх отримання.

11.Так, експерт - лікар доповідач по справі пояснила, що під час проведення комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_6 на підставі постанови старшого дізнавача аналізувалися не тільки матеріали кримінального провадження та медична документація ОСОБА_6 , а й було проведено огляд ОСОБА_6 , що спростовує припущення сторони захисту, висловлене в одному з судових засідань, про проведення експертизи без потерпілого. Також експерткою було повідомлено, що саме на запит експертів щодо необхідності проведення додаткового дослідження ОСОБА_6 , слідчим було надано додаткову медичну документацію.

Експертка також стверджувала, що на першому рентгензнімку від 10.07.2021 також було зафіксовано переломи. Однак, оскільки у експертів були деякі сумніви, то було запропоновано надати додаткові рентгенологічні дослідження. Додатковий рентген тільки підтвердив фактично те, що було зафіксовано на першому знімку, а саме наявність переломів ребер. Зважаючи на те, що другий рентген було виконано дещо пізніше, а не одразу після травми, то такі переломи відображені у стадії консолідації, що, на думку експерта, додатково свідчило про те, що такі переломи утворилися раніше дати виконання другого рентгену. Експертами беззаперечно встановлено, що обидва знімки належать одній людині і вони відповідають даті травмування - 10.07.2021. Щодо травми ока, відповідаючи на питання захисника, експертка також пояснила, що перша експертиза проводилася без застосування спеціальної офтальмологічної техніки, і експерт просто не могла неозброєним оком побачити при огляді потерпілого гемофтальм ока, який також не суперечить даті ушкодження.

З урахуванням первинних скарг потерпілого та подальших пояснень потерпілого комісія експертів дійшла саме такого висновку, який експертка -лікар доповідач безпосередньо у судовому засіданні підтримала у повному обсязі.

12.Висновками експертів та поясненнями експертів спростовуються доводи сторони захисту, що переломи у потерпілого з'явилися тільки через 3-4 місяці, або ж могли з'явитися пізніше в іншу дату, аніж стався конфлікт з обвинуваченими. Очевидним є також те, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження, що встановлені у висновках обох експертиз, не могли утворитися від двох ляпасів по обличчю потерпілого, на чому безпідставно наполягали обвинувачені. Така версія подій обвинувачених є неспроможною, як і версія про перебування обвинуваченого ОСОБА_8 на відстані 15 метрів від місця конфлікту.

13.Ствердження захисника про упередженість лікаря-рентгенолога ОСОБА_28 , який проводив рентгенологічне дослідження ребер потерпілого у приватній клініці та одночасно є лікарем-рентгенологом судово-медичної установи, є безпідставними, адже з висновку експерта (т.с. 1 а.с. 167-170) не було встановлено, що такий лікар брав участь під час проведення цієї комісійної судово-медичної експертизи як експерт.

14.Суд не вбачає також значних суперечностей між наданими суду висновками експертів, а допит експертів за ініціативою сторони захисту надав змогу усунути виявлені суперечності, сумніви та неточності; висновки експертів не суперечать іншим матеріалам справи та не викликають інші обґрунтовані сумніви в їхній правильності.

15.Безпідставними є також ствердження сторони захисту про неякісне проведення слідчого експерименту та невідображення у відповідних протоколах від 09.05.2023 показів учасників слідчого експерименту, механізму нанесення ушкоджень. Досліджені у судових засіданнях протоколи проведення слідчих експериментів (п. 11, 12, 14, 15, 17, 18 р. VI) цілком відповідають вимогам до такого роду процесуальних документів, вони містять усю необхідну інформацію, незначні недоліки при оформленні протоколів не можуть свідчити про неналежність чи недопустимість відомостей, зафіксованих у таких протоколах. Той факт, що земельна ділянка не приватизована потерпілим, на що звертала увагу суду сторона захисту, не має жодного правового значення для кваліфікації дій обвинувачених. Ствердження захисника про те, що свідок ОСОБА_10 була присутня під час слідчого експерименту з потерпілим, про що свідчить невелика різниця між часом складення протоколів слідчих експериментів (10 хвилин), є лише припущенням сторони захисту.

16.Отже суд уважає відомості, відображені у протоколах слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_10 , належними, допустими та достовірними доказами. Покази надані потерпілим та свідком під час слідчих експериментів відповідають та не суперечать об'єктивним судово-медичним даним, що підтверджено відповідними висновками експертів (п. 13, 16, 19 р. VI).

17.Також за клопотанням сторони захисту було призначено та проведено додаткову комісійну судово-медичну експертизу за проведеним слідчим експериментом з обвинуваченим ОСОБА_9 від 05.09.2023. За висновком експерта покази обвинуваченого ОСОБА_9 , надані ним у ході проведення слідчого експерименту 05.09.2023, не суперечать анатомічній локалізації, морфорологічній характеристиці, механізму та давності утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , зазначених у висновку експерта № 145, але не відображають механізм утворення тілесних ушкоджень у ділянці грудної клітини.

18.Суд не приймає до уваги також доводи сторони захисту про те, що з обвинуваченим ОСОБА_8 не проводився слідчий експеримент, адже протокол такого слідчого експерименту міститься у матеріалах справи та досліджувався судом у присутності сторони захисту (п. 20, 21 р. VI).

19.Суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_10 (п. 1 р. р. VIІ), яка під присягою підтвердила фактичні обставини вчинення правопорушення. Її покази збігаються з показами потерпілого, підтверджені результатом слідчого експерименту (п. 14, 15 р. VI) та висновком експерта (п. 16 р. VI). Суд відхиляє доводи сторони захисту про суперечливість показів цього свідка, яка, нібито, стверджувала, що палиці на місці події не було, що, на думку сторони захисту, суперечить показам потерпілого, адже свідок пояснила, що сторонніх предметів (палок тощо) вона не бачила, що не є одним і тим самим, що і відсутність предмету. Доводи сторони захисту, що за їх версією свідок не могла нічого бачити через значну відстань між місцем конфлікту та домоволодінням, де перебувала свідок (за різними версіями сторони захисту - це 80, 100, 130, 200 м), суд відхиляє, адже, керуючись принципом змагальності (ст. 22 КПК України), сторона захисту не позбавлена була можливості самостійно зібрати докази щодо відстані між місцем події та домоволодінням з метою компрометації показів свідка перед судом.

20.Суд погоджується зі ствердженням сторони захисту в тім, що інколи покази свідків, які є родичами сторін кримінального провадження, можуть бути нещирими чи неправдивими. Однак у даному випадку покази свідка ОСОБА_10 є послідовними та неспростовними, підстав не брати їх до уваги суд не вбачає, на відміну від показів інших свідків.

21.Так, свідок ОСОБА_11 інформативних показів у судовому засіданні не надала, безпосереднім свідком події не була, знала все зі слів інших осіб (п. 2 р. VIІ).

22.Покази свідка ОСОБА_12 (п. 3 р. р. VIІ) суд не бере до уваги як доказ на підтвердження версії сторони захисту, адже свідок хоча і стверджувала, що перебувала, нібито, на відстані 50-70 метрів від місця конфлікту, свідчила, що зблизька все не бачила та розмову між потерпілим та обвинуваченим не чула.

23.Підсумовуючи все викладене та встановлене під час судового розгляду справи Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації висновує таке.

24.Аналіз доказів по справі дає підстави суду зробити висновки про винуватість обох обвинувачених.

25.Зокрема, виходячи із проведеного вище аналізу доказів, суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм діяння. Такі докази передбачені як джерела доказування у КПК, зібрані у відповідності з чинним кримінально процесуальним законодавством і не дають підстав для сумніву у винуватості обвинувачених.

26.У зв'язку із чим суд знаходить, що дії обвинуваченого ОСОБА_9 стороною обвинувачення кваліфіковані правильно.

27.Вина ОСОБА_9 у скоєному доведена у повному обсязі.

28.Дії обвинуваченого ОСОБА_8 стороною обвинувачення також кваліфіковані правильно.

29.Вина ОСОБА_8 у скоєному доведена у повному обсязі.

ХІ. Призначення покарання

1.Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до статті 66 КК України, - відсутні.

2.Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до статті 67 КК України, - відсутні.

3. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65, ч. 5 ст. 68 КК України бере до уваги:

- класифікацію кримінального правопорушення, згідно зі статтею 12 КК України яке відносяться до нетяжкого злочину;

- ураховує наслідки та обставини вчинених кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до своїх дій та їх наслідків; невизнання ним вини;

- характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення;

- особу винного - його вік, сімейний стан, неперебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра; відсутність місця роботи (т.с. 1 а.с. 218);

- відсутність негативних характеристик на обвинуваченого за місцем проживання (т.с. 1 а.с. 220);

- відсутність судимостей у минулому (т.с. 1 а.с. 219);

- наявність постійного місця проживання;

- відсутність обставини, які обтяжують покарання, та, які пом'якшують покарання;

- досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - як середній (т.с. 1 а.с. 111-118).

Орган пробації уважає, що виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства можливе. На думку органу пробації, зважаючи на виявленні фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби), у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільно, крім обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4.З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що є всі підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій статті закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

5.За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

Підстав для обрання більш м'яких або суворих покарань суд не вбачає.

6.Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), думку учасників провадження, досудову доповідь, а також те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не має негативних характеристик за місцем проживання, суд уважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.

7.Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до статті 66 КК України, - відсутні.

8.Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до статті 67 КК України, - відсутні.

9. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65, ч. 5 ст. 68 КК України бере до уваги:

- ураховує наслідки та обставини вчинених кримінального правопорушення, яке вчинено з особистих неприязних відносин, ставлення обвинуваченого до своїх дій та їх наслідків; невизнання ним вини; продовження ним ворожби та конфліктів, навіть у судових засіданнях;

- характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення;

- особу винного - його вік (пенсіонер), сімейний стан, неперебування на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра (т.с. 1 а.с. 214, 216);

- позитивні характеристики обвинуваченого за місцем проживання (т.с. 1 а.с. 215);

- відсутність судимостей (т.с. 1 а.с. 213);

- наявність постійного місця проживання (т.с. 1 а.с. 215);

- відсутність обставини, які обтяжують покарання, та, які пом'якшують покарання;

Орган пробації уважає, що виправлення ОСОБА_9 без ізоляції від суспільства можливе. На думку органу пробації, зважаючи на виявленні фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби), у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, доцільно, крім обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов'язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

10.З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що є всі підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій статті закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

11.За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

Підстав для обрання більш м'яких або суворих покарань суд не вбачає.

12.Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , враховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого (ч. 2 ст. 50 КК України), думку учасників провадження, досудову доповідь, а також те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має позитивну характеристику за місцем проживання, суд уважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і тому до нього слід застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.

ХІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

1.Речові докази відсутні.

2.Процесуальні витрати відсутні.

3.Запобіжний захід обвинуваченим не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

4.Цивільний позов:

Вирішуючи заявлений у справі цивільний позов суд установив таке.

Потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_6 пред'явив до обвинувачених (цивільні відповідачі) ОСОБА_9 та ОСОБА_8 позовні вимоги про стягнення з них у солідарному порядку на користь позивача завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди у розмірі 11912,20 грн. Також просив стягнути з відповідачів моральні збитки по 15000,00 грн з кожного та стягнути в солідарному порядку з обох відповідачів понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн (т.с. 1 а.с. 77-79).

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні визнано потерпілим. Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завдали потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'ю. Відповідачі, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, завдали йому матеріальну шкоду на загальну суму 11912,20 грн.

Крім того, вважав, що вчиненим кримінальним правопорушенням обвинувачені завдали йому і моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які ОСОБА_6 зазнав у зв'язку з порушенням стану здоров'я та його нормальних життєвих зв'язків, проведення оперативного лікування ока, а тому він отримав душевну травму, втратив душевний спокій та не може продовжувати нормальне життя. Окрім цього, позивач зазначав, що до теперішнього часу відповідачі не принесли вибачення перед ним та продовжують поводити себе зухвало та ображати його словесно. Свої моральні страждання позивач оцінив у розмірі 30000,00 грн, та просив стягнути по 15000,00 грн з кожного відповідача.

Окрім цього ОСОБА_6 просив суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав:

- договір про надання професійної правничої допомоги від 11.09.2023 № 672, укладений між ОСОБА_6 (замовник) та адвокатом ОСОБА_13 (виконавець), відповідно до якого: замовник здійснює оплату послуг виконавцю із розрахунку 1000 грн за годину роботи виконавця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі розрахунку суми гонорару, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1) (т.с. 1 а.с. 91-92).

- розрахунок суми гонорару за договором про надання професійної правничої допомоги № 672 від 11.09.2023, відповідно до якого загальна сума гонорару адвоката за договором становить 8000,00 грн та складається з: попереднє опрацювання матеріалів наданих замовником, підготовка правової позиції по справі в суді першої інстанції - 1 година - 1000,00 грн; підготовка цивільного позову до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, - 4 години- 4000,00 грн; обговорення позову з замовником та внесення виправлень, доповнень за бажанням замовника - 0,5 години - 500,00 грн; підготовка до ведення справи в суді першої інстанції (друк цивільного позову та додатків) - 1 година - 1000,00 грн; пошук та вивчення законодавчих та нормативних правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук вивчення судової практики по аналогічній категорії справ - 1 година - 1000,00 грн; усні консультації ,роз'яснення, узгодження позиції по справі - 0,5 години - 500,00 грн (т.с.1 а.с.93);

- акт про надані послуги від 12.09.2023 до договору про надання професійної правничої допомоги № 672 від 11.09.2023 (т.с. 1 а.с.94), відповідно до якого вартість виконаних робіт складає 8000,00 грн;

- копію квитанції № 12/9 від 12.09.2023, відповідно до якої ОСОБА_6 сплатив адвокату ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 8000,00 грн відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги № 672 від 11.09.2023 (т.с.1 а.с.95).

Дослідивши матеріали кримінального провадження у частині цивільного позову та витрат на професійну правничу допомогу, вислухавши пояснення сторін, суд уважає, що позов підлягає задоволенню частково, керуючись таким.

Частиною 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України).

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Відповідно до частини шостої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Щодо позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди у солідарному порядку

На підтвердження розміру матеріальної шкоди, завданої спільними діями обвинувачених внаслідок вчинення кримінального правопорушення, потерпілим надано такі докази:

-розрахунок оплати за послугами медичної допомоги від 29.10.2021 № 662879 на суму 320,00 грн та копію фіскального чеку (т.с. 1 а.с. 85);

-копію фіскального чеку на суму 912,20 грн на підтвердження придбання медичних препаратів за призначенням лікаря (т.с. 1 а.с. 90);

-копію фіскального чеку на суму 10000,00 грн на підтвердження придбання медичних засобів (т.с. 1 а.с. 90).

Загалом підтверджені витрати потерпілого склали 11232,20 грн. Решта витрат на суму 680,00 грн є непідтвердженими.

Так як суд визнав доведеним факт вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_6 , що полягало в умисному нанесенні йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я потерпілого, що потягло відповідні витрати з боку потерпілого, пов'язані з лікуванням та медичним обслуговування; майнова шкода завдана потерпілому саме внаслідок неправомірних спільних дій з боку обвинувачених, то відповідно до ст. 1166, 1177 ЦК України потерпілий ОСОБА_6 має право на відшкодування майнової шкоди (збитків) з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на підставі ч. 1 ст. 1190 ЦК України.

Разом з тим, визначаючись з розміром матеріальної шкоди, завданої потерпілому внаслідок вчинення відносно нього кримінального правопорушення, суд зазначає, що на підтвердження суми матеріальних збитків у розмірі 11912,20 грн, потерпілим надано докази на підтвердження понесених ним витрат на лікування та медичні обстеження загалом на суму 11232,20 грн (320,00 грн + 912,20 грн + 10000,00 = 11232,20 грн). Саме на таку суму цивільним позивачем надано докази, такі докази стосуються саме цього кримінального провадження, понесені потерпілим витрати є доцільними та підтвердженими належними доказами. Отже цивільний позов у частині солідарного стягнення з відповідачів майнової шкоди (збитків) підлягає задоволенню частково на суму 11232,20 грн, оскільки саме така сума є належним чином обґрунтованою та доведеною належними і достатніми доказами.

У задоволенні решти позовних вимог у частині солідарного стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди на суму 680,00 грн (11912,20 - 11232,20 = 680,00) суд відмовляє, оскільки такий розмір матеріальної шкоди не підтверджується наданими цивільним позивачем доказами.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з кожного з відповідачів

Оскільки вище суд дійшов висновку про доведення належними, допустимими та достовірними доказами факт вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_6 , то відповідно до статей 16, 23, 1167 ЦК України потерпілий ОСОБА_6 має право на відшкодування моральної шкоди, що виразилась у його душевних стражданнях, завданих внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Негативні емоції цивільного позивача (потерпілого), на переконання суду, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з діями обвинувачених, а відтак завдали йому моральної шкоди.

Оцінюючи розмір, заявленої до відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Цивільний позивач (потерпілий) просив суд стягнути з обвинувачених на його користь 30000,00 грн моральної шкоди, а саме по 15000,00 грн з кожного обвинуваченого. На думку суду, такий розмір є дещо завищеним, тому суд задовольняє позовні вимоги у цій частині частково по 10000,00 грн з кожного з обвинувачених на підставі ч. 2 ст. 1190 ЦК України.

На переконання суду, такий розмір моральної шкоди є розумним, справедливим та співмірним понесеним потерпілим стражданнями, внаслідок вчинення відносно нього кримінального правопорушення та зважаючи на поведінку відповідачів у подальшому (невжиття ними заходів з метою добровільного відшкодування шкоди, заперечення вини).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

За ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ч. 1- 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю виконаної роботи. Такі висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справі № 910/16803/19 (постанова від 19.07.2021) та Великої Палати Верховного Суду у справі 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Сторона захисту клопотання про зменшення витрат цивільного позивача на оплату правничої допомоги у порядку ч. 6 ст. 137 ЦПК України не подавала.

Оцінивши, надані цивільним позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд уважає, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу відповідає вимогам ч. 4 ст. 137 ЦПК України, є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами; часом, витраченим адвокатом на надання послуг; обсягом наданих адвокатом послуг тощо, а також підтверджений належними та достатніми доказами. Оскільки цивільний позов суд задовольняє частково на загальну суму 31232,20 грн (11232,20 + 20000,00 = 31232,20), що становить 74,52 % від загальної ціни цивільного позову (11912,20 + 30000,00 = 41912,20), то з обвинувачених (цивільних відповідачів) на користь потерпілого (цивільного позивача) підлягають стягненню понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 5961,60 грн (8000,00 грн х 74,52 % = 5961,60 грн).

Разом з тим солідарне стягнення витрат на правничу допомогу процесуальним законом не передбачено.

З наведених підстав суд стягує з обвинувачених на користь потерпілого (цивільного позивача), понесені останнім витрати на правову допомогу, отриману у зв'язку з представництвом інтересів потерпілого у даному кримінальному провадженні, у розмірі 5961,60 грн порівну по 2980,80 грн з кожного обвинуваченого.

Керуючись 50, 65, 68, 75, 76, ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, ст. 91, 100, 118, 124, 128, 137, 368, 370-371, 373-374, 376, ч. 15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

2.На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік.

3.Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_9 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

5.На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік.

6.Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

7.Відповідно до частини 1 статті 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

8.Цивільний позов ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

9.Стягнути зі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у солідарному порядку на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 11232 гривень 20 копійок.

10.Стягнути зі ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000,00 гривень.

11.Стягнути зі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000,00 гривень.

12.У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - відмовити.

13.Стягнути зі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 витрати на правничу допомогу у загальній сумі 5961 гривня 60 копійок по 2980 гривень 80 копійок з кожного.

14.Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

15.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

16.На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

17.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

18.Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

19.Роз'яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ

130466711

Наступний документ

130466713

Інформація про рішення:

№ рішення:	130466712
№ справи:	533/845/23
Дата рішення:	24.09.2025
Дата публікації:	26.09.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Козельщинський районний суд Полтавської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (29.10.2025)
Дата надходження:	06.09.2023

Розклад засідань:

Минулі засідання (43)

12.09.2023 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
18.09.2023 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
17.10.2023 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
21.11.2023 11:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
27.11.2023 11:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
29.11.2023 10:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
13.12.2023 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
25.01.2024 10:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
13.02.2024 09:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
20.02.2024 09:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
28.03.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
03.04.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
08.04.2024 10:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
08.05.2024 09:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
13.05.2024 10:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
29.05.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
04.06.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
24.06.2024 11:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
24.06.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
07.08.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
29.08.2024 10:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
09.10.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
15.10.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
22.10.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
29.10.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
02.12.2024 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
27.02.2025 11:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
03.03.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
11.03.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
18.03.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
07.04.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
22.04.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
28.04.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
07.05.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
22.05.2025 13:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
29.05.2025 13:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
03.06.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
26.06.2025 11:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
19.08.2025 14:00	Козельщинський районний суд Полтавської області
15.09.2025 13:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
22.09.2025 13:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
23.09.2025 13:30	Козельщинський районний суд Полтавської області
24.09.2025 15:00	Козельщинський районний суд Полтавської області