ЄУН 387/1495/25
Номер провадження по справі 1-кс/387/226/25
Іменем УКРАЇНИ
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
23 вересня 2025 року селище Добровеличківка
Слідчий суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області клопотання слідчого СВ ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025121100000220 від 20.09.2025 року відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, не працюючого, не маючого утриманців, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.348 КК України,
23 вересня 2025 року до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , погоджене з начальником Добровеличківського відділення Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, досудовим розслідуванням встановлено, що 20.09.2025 близько 16 години працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебуваючи у форменому одязі працівників ГУНП в Кіровоградській області, на підставі наказу № 162 від 19.09.2025 начальника ВП № 2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, про проведення оперативно-профілактичних заходів правового режиму воєнного стану, на службовому автомобілі Mitsubishi Outlender, д.н.з. НОМЕР_1 , прибули в с. Піщаний Брід Новоукраїнського району Кіровоградської області, для виконання покладених на них цим наказом службових обов'язків. Перебуваючи поблизу приміщення відділення ТОВ «Нова Пошта», яка розташована за адресою вул. Миру, 20, с. Піщаний Брід, працівники поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 помітили та зупинили ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою перевірки обліково-реєстраційних документів.
В цей час у ОСОБА_4 , який не мав наміру підкорятися законним вимогам працівників поліції, які перебували при виконанні своїх службових обов'язків, та відповідно до ч. 1-3 ст.18 КК України, п.1 примітки до ст.364, п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ст.ст.1-2 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 1, 2, 59, 60 Закону України «Про Національну поліцію» були службовими особами, працівниками правоохоронного органу, який здійснює функції представника органу виконавчої влади та постійно обіймали посаду, пов'язану з виконанням владних та організаційно-розпорядчих функцій, з хуліганських мотивів виник раптовий злочинний умисел направлений на посягання на життя працівників правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , 20.09.2025 о 16 годині 03 хвилини, діючи з особливою зухвалістю, демонструючи брутальну зневагу до загальноприйнятих норм суспільного життя, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться саме працівники правоохоронного органу, які виконують свої службові обов'язки, всупереч їх законним вимогам, здійснив декілька пострілів з невстановленої слідством вогнепальної зброї, в ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які знаходились поряд з ним, спричинивши їм вогнепальні поранення, після чого з місця вчинення злочину зник.
У зв'язку із отриманням вогнепальних поранень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були доставленні для надання медичної допомоги до КНП «Новоукраїнська міська лікарня», і згідно відомостей лікарні, у потерпілого ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення черевної порожнини, пошкодження печінки, а у потерпілого ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального поранення правої руки.
Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 348 КК України, тобто замах на вбивство працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків.
21.09.2025 о 15 годині 55 хвилині ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у замаху на вбивство працівників правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 348 КК України.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення. Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що підозрюваний в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів слідства, суду. ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні. Моргунов може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які можуть давати викривальні та підтверджуючі його вину покази, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Так, у органу досудового розслідування наявні достатні докази вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину, за вчинення якого йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Отже, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.
Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України ОСОБА_4 , строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищевказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що розуміє, що його дії призвели до негативних наслідків та могли спричинити шкоду і цивільним особам. При цьому зауважив, що працівники поліції не представились та не пред'явили службових посвідчень, а намагались силою його посадити до автомобіля. Просив врахувати ту обставину, що його мати похилого віку та він постійно допомагає їй, до того ж у нього велике господарство та домашні тварини, які потребують догляду. Окрім того зауважив на тому, що він добровільно здався органам поліції на наступну добу. Тому просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з носінням електронного браслету.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
В провадженні СВ ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження за ст. 348 КК України, відомості про яке 20 вересня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121100000220 (а.с.7).
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України, повідомлення про підозру від 21 вересня 2025 року (а.с. 49,50).
У відповідності до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 може бути застосований.
Згідно з ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Суд також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 28 рішення "Плешков проти України" (заява №37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 року).
Водночас, практика Європейського Суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
А відтак, вимоги ст. 177, 178 КПК України, передбачають, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину повинна бути підтверджена вагомими доказами, які являють собою досить переконливі факти, та в сукупності наданої ним розумної оцінки надають підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає встановленими наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що свідчать наступні докази: рапорт від 20.09.2025 (а.с.8-10); протокол огляду місця події від 20.09.2025 (а.с.11-15); протокол обшуку від 20.09.2025 (а.с. 16-19); протокол огляду місця події від 20.09.2025 (а.с.20-22); протокол огляду місця події від 20.09.2025 (а.с.23-25); протокол огляду місця події від 20.09.2025 (а.с.26-28); довідка КНП «Новоукраїнська міська лікарня» від 20.09.2025 видана ОСОБА_8 (а.с.29); довідка КНП «Новоукраїнська міська лікарня» від 20.09.2025 видана ОСОБА_9 (а.с. 29); протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.09.2025 (а.с. 30-33); протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 20.09.2025 (а.с. 34-37); протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 20.09.2025 (а.с. 38, 39); протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 20.09.2025 (а.с. 40, 41); протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 20.09.2025 (а.с. 42,43) та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які слідчим суддею під час розгляду клопотання досліджені в судовому засіданні.
Наведені вище матеріали кримінального провадження з достатньою імовірністю підтверджують суду існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ст. 348 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким злочином, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, проживає один, не працюючий, утриманців не має, раніше не судимий.
Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та можливих очевидців, які підлягають допиту та проведенню за їх участі інших слідчих дій у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, адже забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи зазначені вище ризики, наявність обґрунтованої підозри, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії досудового слідства є найбільш прийнятним, а інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 ..
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, а тому підстав для визначення застави слідчий суддя не вбачає.
Керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Термін тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 15 години 55 хвилин 21 вересня 2025 року до 15 години 55 хвилин 19 листопада 2025 року та затримати його в залі суду.
Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому, прокурору та направити для відома та виконання Державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали визначити до 15 години 55 хвилин 19 листопада 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 24 вересня 2025 року о 15 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_15