Справа № 350/695/25
Номер провадження 2/350/425/2025
23 вересня 2025 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Видойник І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося з вказаним позовом у суд до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договорами № 2101562984829 від 15 січня 2021 року, № 2101765284088 від 17 січня 2021 року та № 2106534555737 від 6 березня 2021 року у розмірі 122 893 грн 27 коп., судові витрати по справі, які складаються із судового збору та витрат на правову допомогу, понесених позивачем.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір №2101562984829, за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Граничний строк кредитування визначений умовами Договору становить 1 (один) рік. Проценти за користування кредитом обумовлені п. 1.4 цього договору.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5 000 грн.
Підписанням договору (електронного) відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Позикодавець зі свого боку належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості за договором складає 54 930 грн 86 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4 519 грн 08 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 50 411 грн 78 коп.
Крім того, 17 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2101765284088, за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Граничний строк кредитування визначений умовами Договору становить 1 (один) рік. Проценти за користування кредитом обумовлені п. 1.4 цього договору.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5 000 грн.
Підписанням договору (електронного) відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Позикодавець зі свого боку належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості за договором складає 62 724 грн 50 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 57 724 грн 50 коп.
Крім того, 6 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2106534555737, за умовами якого товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 1 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. Граничний строк кредитування визначений умовами Договору становить 1 (один) рік. Проценти за користування кредитом обумовлені п. 1.4 цього договору.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 1 000 грн.
Підписанням договору (електронного) відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Позикодавець зі свого боку належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості за договором складає 16 226 грн 50 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15 226 грн 50 коп.
1 грудня 2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101562984829.
10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101562984829.
1 грудня 2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101765284088.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101765284088.
1 грудня 2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2106534555737.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2106534555737.
У зв'язку із викладеним вище позивач набув право вимоги до відповідача за зазначеними договорами.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з відповідача заборгованість: за договором № 2101562984829 від 15 січня 2021 року у розмірі 50 078 грн 27 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4 519 грн 08 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 45 559 грн 18 коп.; за договором № 2101765284088 від 17 січня 2021 року у розмірі 56 588 грн 50 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 51 588 грн 50 коп.; за договором № 2106534555737 від 6 березня 2021 року у розмірі 16 226 грн 50 коп., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 1 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 15 226 грн 50 коп., судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. та понесених витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн.
Ухвалою судді від 13 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, із власної ініціативи суду розгляд справи ухвалено проводити у судовому засіданні з викликом сторін.
8 січня 2025 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі, у якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що роздруківки електронного листування не можуть вважатися електронними документами в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», матеріали справи не містять доказів укладення договорів, які б за формою відповідали вимогам цивільного законодавства; відповідачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася в порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою. Тож вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили: що саме він - ОСОБА_1 був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі; саме він отримав логін та пароль в системі; що саме ним було подано заяву на отримання кредиту; що саме він був ознайомлений з усіма істотними умовами договору. Крім того вказав, що позивачем не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме йому ( ОСОБА_1 ), що свідчить про недоведеність належними та допустимими доказами отримання ним ( ОСОБА_1 ) будь-яких коштів. Щодо відступлення права вимоги зазначив, що матеріали справи не містять будь-якої інформації, яка б свідчила про відступлення права вимоги саме до нього. Одночасно вказав, що проведені позивачем розрахунки заборгованості не відповідають вимогам закону в частині нарахування відсотків. Щодо стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн заперечував з приводу їх не співмірності зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачеві.
У відповіді на відзив позивач просив позов задовольнити у повному обсязі та вказав, що кредитний договір відповідачем підписано шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як визначено в Законі України «Про електронну комерцію» та між первісним кредитором та відповідачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину. Крім того, ідентифікацію відповідача перед підписанням договорів було здійснено у тому числі за допомогою BankID НБУ. Перерахування коштів відповідачеві здійснювалося на його карткові рахунки, зазначені у заявах-анкетах. Оскільки небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів, вважає твердження відповідача про ненадання виписок з рахунку позичальника таким, що не заслуговує на увагу. Водночас зазначив, що відповідач тривалий час частково сплачував заборгованість по кредитах, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з мовами кредитування. Щодо нарахування відсотків відповідачеві за користування кредитними коштами за договорами зазначив, що нарахування відсотків здійснювалося у межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору. Право відступлення права вимоги за кредитними договорами відбулося згідно із винним законодавством та ніким не оскаржено. Стосовно неспівмірності до стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу вказав, що відповідачем не наведено обгрунтувань такої не співмірності та не надано доказів на підтвердження ним (відповідачем) такої позиції. Просив справу розглядати без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Ухвалою суду від 14 серпня 2025 року по справі витребувано докази. Станом на 10 вересня 2025 року та 12 вересня 2025 року до суду надійшла витребувана інформація.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків. Суд установив, що 15 січня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» був укладений Договір про надання фінансових послуг № 2101562984829. Договір укладено в електронному вигляді та підписано одноразовим ідентифікатором L9 (а.с. 96 - 100).
Заява-анкета (для отримання кредиту) як Додаток № 1 до кредитного договору також підписана з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L9 (а.с. 101).
Сторонами узгоджено графік платежів на дату надання кредиту - 15 січня 2021 року, де 5 000 грн - сума кредиту, 6 120 грн - загальна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за договором, проценти за користування кредитом - 1 200 грн, термін платежу - 30 січня 2021 року (а.с. 102).
У Паспорті споживчого кредиту. Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредиту (Стандартизована форма) як Додаток № 3 до кредитного договору вказано, зокрема, що сума кредиту становить 5 000 грн, строк кредитування - 16 днів; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим /готівковим шляхом у день укладення договору, тип процентної ставки - фіксована; зазначено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а тому числі і реальна річна процентна ставка, відсотків річних (а.с. 103 -106).
Згідно Інформації щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинення Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій вбачається, що вказана інформація відображає етапи реєстрації клієнта, заповнення загальних та персональних даних, вибір суми та строку займу, направлення оферти, ознайомлення з правилами та умовами позики, підтвердження згоди на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій, прийняття оферти (СМС з кодом), підтвердження з кодом із СМС, проведення ідентифікації та верифікації (а.с. 107 -108).
Відповідно до п.1.1 цього Договору товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 Договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту.
У пункті 1.4 цього Договору обумовлені нарахування та сплата процентів за користування коштами.
Відповідно до п. 1.9 цього Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Згідно умов Договору Додаток № 2 до кредитного договору «Графік платежів» та Додаток № 3 «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)» є невід'ємними частинами Договору про надання фінансових послуг № 2101562984829 від 15 січня 2021 року.
17 січня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» був укладений Договір про надання фінансових послуг № 21011765284088. Договір укладено в електронному вигляді та підписано одноразовим ідентифікатором L4 (а.с. 109 - 113).
Заява-анкета (для отримання кредиту) як Додаток № 1 до кредитного договору також підписана з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L4 (а.с. 114).
Сторонами узгоджено графік платежів на дату надання кредиту - 17 січня 2021 року, де 5 000 грн - сума кредиту, 6 400 грн - загальна вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за договором, проценти за користування кредитом - 1 400 грн, термін платежу - 30 січня 2021 року (а.с. 102).
У Паспорті споживчого кредиту. Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредиту (Стандартизована форма) як Додаток № 3 до кредитного договору вказано, зокрема, що сума кредиту становить 5 000 грн, строк кредитування - 14 днів; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим /готівковим шляхом у день укладення договору, тип процентної ставки - фіксована; зазначено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а тому числі і реальна річна процентна ставка, відсотків річних (а.с. 116 -119).
Згідно Інформації щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинення Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій вбачається, що вказана інформація відображає етапи реєстрації клієнта, заповнення загальних та персональних даних, вибір суми та строку займу, направлення оферти, ознайомлення з правилами та умовами позики, підтвердження згоди на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій, прийняття оферти (СМС з кодом), підтвердження з кодом із СМС, проведення ідентифікації та верифікації (а.с. 120 - 121).
Відповідно до п.1.1 цього Договору товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 Договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 14 днів з моменту отримання кредиту.
У пункті 1.4 цього Договору обумовлені нарахування та сплата процентів за користування коштами.
Відповідно до п. 1.9 цього Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Згідно умов Договору Додаток № 2 до кредитного договору «Графік платежів» та Додаток № 3 «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)» є невід'ємними частинами Договору про надання фінансових послуг № 2101175284088 від 17 січня 2021 року.
6 березня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» був укладений Договір про надання фінансових послуг № 2106534555737. Договір укладено в електронному вигляді та підписано одноразовим ідентифікатором Н5 (а.с. 122 - 126).
Заява-анкета (для отримання кредиту) як Додаток № 1 до кредитного договору також підписана з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н5 (а.с. 127).
Сторонами узгоджено графік платежів на дату надання кредиту - 6 березня 2021 року, де 1 000 грн - сума кредиту, 320 грн -проценти за користування кредитом, термін платежу - 21 березня 2021 року (а.с. 128).
У Паспорті споживчого кредиту. Інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредиту (Стандартизована форма) як Додаток № 3 до кредитного договору вказано, зокрема, що сума кредиту становить 5 000 грн, строк кредитування - 16 днів; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим /готівковим шляхом у день укладення договору, тип процентної ставки - фіксована; зазначено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а тому числі і реальна річна процентна ставка, відсотків річних (а.с. 130 - 133).
Згідно Інформації щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладення електронного договору, вчинення Товариством та Заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій вбачається, що вказана інформація відображає етапи реєстрації клієнта, заповнення загальних та персональних даних, вибір суми та строку займу, направлення оферти, ознайомлення з правилами та умовами позики, підтвердження згоди на обробку персональних даних, в тому числі на передачу даних в бюро кредитних історій, прийняття оферти (СМС з кодом), підтвердження з кодом із СМС, проведення ідентифікації та верифікації (а.с. 134 - 135).
Відповідно до п.1.1 цього Договору товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 1 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 Договору кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту.
У пункті 1.4 цього Договору обумовлені нарахування та сплата процентів за користування коштами.
Відповідно до п. 1.9 цього Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.
Згідно умов Договору Додаток № 2 до кредитного договору «Графік платежів» та Додаток № 3 «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)» є невід'ємними частинами Договору про надання фінансових послуг № 2106534555737 від 6 березня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно з частинами першою, другою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Договори № 2101562984829 від 15 січня 2021 року, № 2101765284088 від 17 січня 2021 року та № 2106534555737 від 6 березня 2021 року про надання фінансових послуг укладено в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом підписання заяви-анкети, що є невід'ємною частиною даного договору. Умовами цього Договору у розділі «Визначення термінів» сторонами погоджено, що заява-анкета для отримання кредиту, заява-анкета - документ, що формується та підписується товариством на підставі відомостей, наданих позичальником та підписується позичальником в якості прийняття (акцепту) кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб'єкта персональних даних про його права, визначені Законом України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані). На виконання умов укладеного договору позикодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника у сумі 3 000 грн, що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Вей Фор пей», згідно якого на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством «ФК «Вей фор пей» 2 березня 2021 року здійснено переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику на суму 3 000 грн (а.с. 14). Зарахування вказаної суми на картковий рахунок відповідача ним не заперечується. Відповідно до положень статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статями 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно із частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Крім цього відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідач умов договору не виконував та допустив заборгованість. Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
1 грудня 2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101562984829.
10 березня 2023 року було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101562984829.
1 грудня 2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101765284088.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2101765284088.
1 грудня 2021 року було укладено договір № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2106534555737.
10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2106534555737.
Як зазначає позивач та підтверджує реєстром боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року заборгованість відповідача за договором № 2101562984829 від 15 січня 2021 року становить 54 519 грн 16 коп., з яких: сума заборгованості за основним зобов'язанням - 4 399 грн 80 коп., сума заборгованості за нарахованими процентами - 50 119 грн 36 коп. (а.с. 16).
Згідно реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року заборгованість відповідача за договором №2101765284088 від 17 січня 2021 року становить 62 724 грн 50 коп., з яких: сума заборгованості за основним зобов'язанням - 5 000 грн 00 коп., сума заборгованості за нарахованими процентами - 57 724 грн 50 коп. (а.с. 17).
Згідно реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року заборгованість відповідача за договором №2106534555737 від 6 березня 2021 року становить 16 226 грн 50 коп., з яких: сума заборгованості за основним зобов'язанням - 1 000 грн 00 коп., сума заборгованості за нарахованими процентами - 15 226 грн 50 коп. (а.с. 18).
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Згідно з частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Отже, наявні в матеріалах справи письмові докази (розрахунок заборгованості) є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 Цивільного процесуального кодексу України. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку. Відтак, позов у частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу підлягає задоволенню. Що стосується вимог в частині заборгованість за відсотками, суд зазначає наступне. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України вказує, що щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зазначено, що після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється.
Відповідно до умов Договору про надання фінансових послуг № 2101562984829 від 15 січня 2021 року та Паспорту споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору сума кредиту складає 5 000 грн; строк кредитування - 16 днів, тобто до 30 січня 2021 року; тип процентної ставки - фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становлять 6 120 грн.
Вимоги позивача про стягнення процентів після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Відтак, за сумою позики та процентами підлягає стягненню сума у розмірі 6 120 грн.
Відповідно до умов Договору про надання фінансових послуг № 2101765284088 від 17 січня 2021 року та Паспорту споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору сума кредиту складає 5 000 грн; строк кредитування - 14 днів, тобто до 30 січня 2021 року; тип процентної ставки - фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становлять 6 400 грн.
Вимоги позивача про стягнення процентів після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Відтак, за сумою позики та процентами підлягає стягненню сума у розмірі 6 400 грн.
Відповідно до умов Договору про надання фінансових послуг № 2106534555737 від 6 березня 2021 року та Паспорту споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього договору сума кредиту складає 1 000 грн; строк кредитування - 16 днів, тобто до 21 березня 2021 року; тип процентної ставки - фіксована; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становлять 1 320 грн.
Вимоги позивача про стягнення процентів після закінчення строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Відтак, за сумою позики та процентами підлягає стягненню сума у розмірі 6 400 грн.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення ним зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 Цивільного кодексу України.
Так, згідно інформації (розкритій банківській таємниці), наданої Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» від 29 серпня 2025 року за вих. № 11554-БТ-32.3/2025 на виконання ухвали суду від 14 серпня 2025 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 у банку відкрито запитувану картку, маска якої НОМЕР_1 та на рахунок якої у період часу з 15 січня 2021 року по 15 лютого 2021 року дійсно було зараховано кошти в сумі 5 000 грн, фінансовий номер - НОМЕР_2 (фінансова операція на суму 5 000 грн та фінансова операція на суму 5 000 грн).
Згідно інформації (розкритій банківській таємниці), наданої Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» від 5 вересня 2025 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-250827/79052-БТ на виконання ухвали суду від 14 серпня 2025 року вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 у банку відкрито запитувану картку та на рахунок якої у період часу з 6 березня 2021 року по 6 квітня 2021 року дійсно було зараховано кошти в сумі 1 000 грн, фінансовий номер - +380997508442.
На підтвердження переказу грошових коштів на рахунки відповідача позивачем долучено листи директора ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 1 лютоо 2024 року, 4 лютого 2024 року, згідно яких за деталями транзакції: номер картки НОМЕР_1 15.01.2021 19:35:31 згідно договору 2101562984829 переказано 5 000 грн; за деталями транзакції: номер картки НОМЕР_1 17.01.2021 20:08:52 згідно договору 2101865284088 переказано 5 000 грн; за деталями транзакції: номер картки НОМЕР_3 06.03.2021 11:37:06 згідно договору 2106534555737 переказано 1 000 грн.
Оцінив та дослідив усі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає, що до стягнення за договором №2101562984829 від 15 січня 2021 року підлягає заборгованість у розмірі 6 120 грн; за договором № 2101765284088 від 17 січня 2021 року - у розмірі 6 400 грн; за договором №2106534555737 від 6 березня 2021 року у розмірі 1 320 грн, всього до стягнення: 13 840 грн.
Також суд вважає, що факт укладення договорів про надання фінансових послуг між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», факт зарахування коштів на рахунки відповідача та відступлення права вимоги підтверджується належними та допустимими доказами, дослідженими судом.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 272 грн 81 коп. (13 840 х 2 422,40 / 122 893,27). Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн суд зазначає наступне.
Відповідач у відзиві на позов заперечував щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу в сумі 25 000 грн, посилаючись на те, що ця сума не співмірна зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачеві.
Суд погоджується із таким твердженням відповідача.
Так, згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до частин другої, третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Так, у матеріалах справи міститься: копія договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 1 липня 2024 року; копія прайс-листа АО «Лігал Ассістанс»; копія платіжної інструкції від 13 серпня 2024 року; заявка на надання юридичної допомоги № 796 від 30 липня 2024 року; акт № 1 від 6 серпня 2024 року про надання юридичної на суму 13 000 грн. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму. На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі № 756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи. Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7 000 грн правової допомоги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, 3 офіс 306) заборгованість за Договорами про надання фінансових послуг №2101562984829 від 15 січня 2021 року, № 2101765284088 від 17 січня 2021 року та №2106534555737 від 6 березня 2021 року у розмірі 13 840 (тринадцять тисяч вісімсот сорок) грн, а також 272 (двісті сімдесят дві) грн 81 коп. судових витрат понесених позивачем за сплату судового збору та 7 000 (сім тисяч) грн витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а учасниками справи, які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк і в тому ж порядку з моменту вручення їм копії рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Текст рішення складено 23 вересня 2025 року.
Суддя Сокирко Л.М.