Справа № 287/623/25
провадження 1-кп/287/369/25
24 вересня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025060520000037 від 04.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'яне, Рокитнівського району, Рівненської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, не інваліда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-
31.01.2025 приблизно о 07 год., ОСОБА_4 , перебував за власним місцем проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в той момент у нього виник злочинний умисел направлений на незаконну порубку дерев породи сосна у Руднянському лісництві Білокоровицького надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконну порубку дерев, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитись, ОСОБА_4 , власним конем з гужовою повозкою, маючи при собі заздалегідь заготовлене знаряддя вчинення злочину, а саме бензопилу марки «Stihl», приїхав у квартал 8 виділ 13 Руднянського лісництва Білокоровицького надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», де без розриву в часі, за допомогою заздалегідь заготовленої та привезеної з собою бензопили, без відповідного на те спеціального дозволу (лісорубного квитка), який видається відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України та Постанови Кабінету міністрів України №761 від 23.05.2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» незаконно зрізав два сироростучі дерева породи сосна, шляхом повного відокремлення від кореня.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, розкрижував зрізані два сироростючі дерева породи сосна на 6 сортиментів та завантажив їх за допомогою фізичної сили, на гужову повозку.
В результаті злочинних дій щодо порубки двох дерев породи сосна у кварталі 8 виділ 13 Руднянського лісництва Білокоровицького надлісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», ОСОБА_4 , спричинив істотну шкоду державним інтересам, навколишньому природньому середовищу, в особі Олевської міської ради Коростенського району Житомирської області, на загальну суму 32 125 гривень 10 копійок.
Після вчинення незаконої порубки дерев породи сосна, ОСОБА_4 , за допомогою коня та гужової повозки, перевіз незаконно зрубану деревину до кварталу 8 виділу 1 Руднянського лісництва Білокоровицького надслісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України», де його та незаконно зрізану ним деревину, було виявлення працівниками лісового господарства.
Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні незаконної порубки дерев та незаконному перевезенні незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.
13.03.2025 начальник Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 уклали угоду про визнання винуватості.
Відповідно до цієї угоди, обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в повному обсязі у судовому провадженні.
Згідно умов угоди сторони узгодили між собою вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні вказаної угоди. Крім того, просить повернути гужову позовку його батьку ОСОБА_7 , який є її власником.
Захисник у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості. Підтримує позицію свого підзахисного щодо вирішення долі речового доказу, а саме повернення власнику ОСОБА_7 гужової позовки.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Стосовно речових доказів, прокурор вважає, що арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді від 12.02.2025 за № 287/376/25 номер провадження 1-кс/287/70/25 та від 13.02.2025 за №287/376/25 номер провадження 1-кс/287/75/25 слід скасувати та лісопродукцію породи сосна у кількості 6 (шість) сортиментів, довжиною по 4,5 м., об'ємом 1,191 м.куб. - звернути в дохід держави, а гужову повозку - повернути батьку обвинуваченого, який є її власником. Також, просить стягнути з обвинуваченого витрати на проведення судових експертиз.
Представник потерпілої сторони - Олевської міської ради Коростенського району Житомирської області підтримав затвердження угоди про визнання винуватості, так як шкоду обвинуваченим повністю відшкодовано .
Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України.
Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме у незаконній порубці дерев та незаконному перевезені незаконно зрубаних дерев. Обвинувачений цілком розуміє положення п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, ч. 4 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Узгоджені обвинуваченим та прокурором вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу обвинуваченого.
Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконався що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому права передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши обвинуваченому обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам кримінального-процесуального законодавства, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання.
Суд врахував обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , такі як беззастережне визнання вини та щире каяття. Обставини, що обтяжують його покарання, не встановлено.
Суд враховує ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що останній сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував заподіяні збитки, по місцю проживання характеризується позитивно.
Призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість, дані про особу обвинуваченого та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинення нетяжкого злочину належить призначити узгоджену сторонами міру покарання в угоді у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння нових злочинів.
Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна було застосовано з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обрані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст.100, 124, 368, 370, 374, 474, 475, 476 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 березня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025060520000037 від 04.02.2025 між начальником Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 12.02.2025 у справі № 287/376/25 номер провадження 1-кс/287/70/25, накладений на майно, вилучене у ході огляду місця події від 03.02.2025.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Олевського районного суду Житомирської області від 13.02.2025 у справі № 287/376/25 номер провадження 1-кс/287/75/25, накладений на майно, вилучене у ході огляду місця події від 05.02.2025.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз (висновок експерта від 19.02.2025 за № СЕ-19/106-25/2510-ФХЕД, від 21.02.20258 за № СЕ-19/106-25/2530-ТР, від 19.02.2025 за № СЕ-19/106-25/2529-ТР) в розмірі 14326 (чотирнадцять тисяч триста двадцять шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Речові докази:
- лісопродукцію породи сосна у кількості 6 (шість) сортиментів, довжиною по 4,5 м., об'ємом 1,191 м.куб. конфіскувати у дохід держави;
- гужову повозку повернути власнику ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1