Справа № 296/6831/25
2/296/2779/25
(заочне)
10 вересня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді- Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23 червня 2025 року представник позивача ТзОВ Фінансова компанія «Фінпром Маркет» звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що 29 квітня 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1129216 (далі по тексу рішення - Договір позики), який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов Договору позики ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надає позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 4 000 гривень на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99%. 04 травня 2021 року ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1129216, за умовами якої позичальник збільшив суму позики на 1000 гривень.
19 листопада 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу № 1911, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 1129216 від 29 квітня 2021 року.
03 квітня 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1129216 від 29 квітня 2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03 квітня 2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16 741,00 гривень, з яких: 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 741,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №1129216 у розмірі 13 307,76 гривень. Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 гривень.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 27 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, а також надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судові повістки надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученими відповідачу з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_1 вважається таким, що отримав судову повістку. Таким чином, суд ураховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату розгляду справи в призначене судове засідання не з'явився, не повідомив суду причини своєї неявки, жодних клопотань не заявляє та не подав суду письмового відзиву на позовну заяву. А тому, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у цій справі.
За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 29 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №1129216, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується надати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами Договору, для задоволення власних потреб (без конкретної споживчої мети), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Істотні умови Договору позики №1129216 від 29 квітня 2021 року:
- сума позики 4 000 гривень;
- строк позики - 30 днів;
- базова процентна ставка (фіксована) 1,99 %;
- знижена процентна ставка 0,69%;
- процентна ставка за понадстрокове користування - 2,70%;
-дата повернення позики (останній день) - 29 травня 2021 року.
Крім того, 04 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1129216, відповідно до умов якої позикодавець збільшив суму наданої позичальнику позики 4 000 гривень на 1 000 гривень. Таким чином загальний розмір позики становить 5 000 гривень. Згідно п. 5 Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору і набирає чинності з дати її підписання (04 травня 2021 року) сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань за Договором та цією Додатковою угодою.
Відповідно до п. 5 Договору позики цей договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 11 Договору позики, ОСОБА_1 підписав зазначений договір електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора CColsy1Mut. Згідно з п. 6 Додаткової угоди, ОСОБА_1 підписав її також електронним підписом - за допомогою одноразового ідентифікатора hNR0q3IUV4.
19 листопада 2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено Договір факторингу № 1911, у відповідності до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія управління активами» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія управління активами» приймає належні ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №030423-ФК, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія управління активами» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру заборгованості від 03 квітня 2023 року до Договору факторингу № 030423-ФК ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 16 741,00 гривень, з яких: 5 000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 741,00 гривень сума заборгованості за відсотками.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Отже, позивач наданими суду письмовими доказами підтвердив своє право вимоги за Договором позики, який укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
У відповідності до ст. 639 ЦК України Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Пунктом 5 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Суд установив, що ОСОБА_1 29 квітня 2021 року уклав з ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики, на підставі якого отримав кредит в розмірі 4 000 гривень, а в подальшому згідно додаткової угоди отримав ще 1 000 гривень (разом 5 000 гривень). Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за Договором позики, допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Ураховуючи, що відповідач в обумовлений договором строк позику не повернув, то позов про стягнення заборгованості, що складається з тіла кредиту та процентів за користування кредитом підлягає до задоволення.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики становить 13 307, 76 гривень, з яких: 4 262, 20 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 045, 56 гривень - сума заборгованості за відсотками. Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки відповідає умовам Договору позики та водночас не спростований відповідачем.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України. Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422, 40 гривень.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).
Суд установив, що 01 листопада 2024 року між ТзОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю. О. укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-11/24. На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано витяг з акту №10-П приймання - передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю. О. надала позивачу такі послуги вартістю 3 500 гривень.
Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідач щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв.
Тож, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Фінпром Маркет» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 гривень.
Керуючись ст. 12-13, 76-81, 89, 247, 258, 263-265, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1129216 від 29 квітня 2021 року в розмірі 13 307 (тринадцять тисяч триста сім) гривень 76 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок, а також 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 15 вересня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК