Справа № 277/766/25
Номер рядка звіту 17
іменем України
"18" вересня 2025 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник ТОВ «Фінпром Маркет» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №1635451 від 30.03.2021 року у розмірі 20306,62 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн.
Вимоги мотивує тим, що 30.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1635451, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6029,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день.
Позикодавець виконав свої зобов'язання за договором позики, передавши відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав та має заборгованість в сумі 20306,62 грн., з яких: 6029,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14277,62 грн. - сума заборгованості за відсотками.
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу №2610 від 26.10.2021 року, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1635451 від 30.03.2021 року.
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1635451 від 30.03.2021 року.
Представник позивача зазначив, що відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, суд у відповідності до вимог ст.ст.280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 30.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №1635451, відповідно до п.1 якого позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п.2 договору позика видається в сумі 6029,00 грн. строком на 30 днів, процентна ставка (базова)/день становить 1,99% (фіксована). Дата надання позики - 30.03.2021 року, дата повернення - 29.04.2021 року. Орієнтовна загальна вартість позики - 6915,26 грн.
Згідно п.3 вказаного договору позики проценти нараховуються за цим договором щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Відповідно до п.5 договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Даний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, останнім при підписанні договору позики зазначено рахунок НОМЕР_2 . (а.с. 18 зворотній бік).
Відповідно до довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , з яким укладено договір №1635451 від 30.03.2021 року, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». (а.с. 29 зворотній бік).
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, перерахувавши 30.03.2021 року отримувачу на платіжний інструмент НОМЕР_1 - 6029 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції. (а.с. 31).
Договором факторингу №2610 від 26.10.2021 року, який укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами», актом прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу №2610 від 26.10.2021 року та Реєстром прав вимог №2 стверджується, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», в тому числі і стосовно ОСОБА_1 за кредитним договором №1635451. (а.с. 32-36, 39 зворотній бік-41).
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) укладено договір факторингу №030423-ФК, згідно умов якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (Додаток №1 до договору), в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами (право вимоги). (а.с. 43 зворотній бік-47).
Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру заборгованостей за договором факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року на виконання вимог умов договору факторингу №030423-ФК клієнт передав, а фактор прийняв оригінал Реєстру заборгованостей. (а.с. 51).
Згідно реєстру заборгованості, що є Додатком №1 до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Фінансова компанія управління активами», в тому числі і стосовно ОСОБА_1 за договором №1635451 від 30.03.2021 року. (а.с. 52-53).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №1635451 від 30.03.2021 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.06.2025 року становить 20306,62 грн., з яких: 6029,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14277,62 грн. - сума заборгованості за відсотками. (а.с.6-8).
Згідно ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.527 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст.611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором.
Згідно ч.ч.1, 5-6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач в судове засідання не з'явився та відповідно до ст.81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суму отриманих грошових коштів не повернув, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 20306,62 грн.
За таких обставин, позов ТОВ «Фінпром маркет» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
З відповідача на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при подачі позовної заяви, судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу слід зазначити наступне.
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В матеріалах справи наявні: договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром маркет»; витяг з акту №13-П приймання-передачі наданої правничої допомого відповідно до якого адвокатом надано послуги з вивчення документів та підготовки позовної заяви до боржника ОСОБА_1 , вартість надання послуг становить 3500,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення витрат на правову допомогу також підлягає задоволенню, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь ТОВ «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку - 300528, місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9 А, офіс 204) заборгованість за договором позики № 1635451 від 30.03.2021 року в розмірі 20306 (двадцять тисяч триста шість) грн. 62 коп., сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ємільчинським районним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський